Вища освіта Данії. Копенгагенський університет

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

Вінницький національний технічний університет

Інститут інформаційних  технологій та комп’ютерної інженерії

 

 

 

 

 

 

 

Доповідь

 

з дисципліни: «Вища освіта і Болонський процес»

на тему: «Вища освіта Данії. Копенгагенський університет»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала: ст. гр. 1 ПІмі–12м

Савальчук Т.В.

Перевірив: к.т.н., доц. Лисенко Г.Л.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВНТУ 2013

Вища освіта Данії

 

Засади гуманітарно-академічної освіти Данії створила католицька церква, а професійно-технічна бере свої початки від ганзейських часів та навчальних осередків гільдій. У 18 ст. утвердилося розуміння необхідності навчання усього населення. В його кінці данці створили систему підготовки педагогів, що дало змогу розпочати вводити загальну 7-річну освіту з 1814 р. Миколі Грундвігу (1783 – 1872) країна завдячує більшості демократичних ідей в освіті та принципам свободи і незалежності (його прибічники створили перші недержавні школи), вільного вибору громадянами закладу освіти, рівного доступу та ін. Він був прихильником навчання "для життя", критикував недоліки тогочасної "книжкової" і схоластичної освіти. Цей гуманістичний імпульс не втрачений і досі, тому система освіти Данії постійно вдосконалюється, маючи на меті якнайповнішу реалізацію цих прекрасних цілей і принципів.

Сучасна вища освіта Данії складається із трьох секторів:

– короткий цикл неуніверситетської вищої освіти тривалістю 2 роки. Сектор представлений технічними, сільськогосподарськими коледжами, коледжами бізнесу тощо.

– середній цикл неуніверситетської вищої освіти тривалістю 3–4 роки. Сектор представлений широким спектром професійних ВНЗ: університетські коледжі, педагогічні коледжі, школи акушерок, школи фізіотерапії, школи журналістики, школи кінематографа тощо.

– середній і тривалий цикл університетської освіти, представлений університетами. Університети пропонують курси тривалістю від 3 до 6 років. Крім викладання і навчання, університети здійснюють і науково-дослідну діяльність.

Найбільш відомі датські університети: Копенгагенський університет, Університет Південної Данії тощо. У країні нараховується 12 університетів, 13 спеціалізованих закладів мистецтва, 36 центрів вищої освіти (Center for Videregǻende Uddannelse – CVU), 49 академій професійної вищої освіти. Приватний сектор вищої освіти у Данії майже відсутній.

Сучасну систему освіти Данії можна розглядати як приклад пріоритетного права людини, приклад справжньої демократії. Всі діти в Данії навчаються у так званих Folkskole протягом дев’яти років (від 7 до 16 років). З першого класу ті чи інші предмети за програмою викладають різні вчителі, які спеціалізуються у певній галузі. Ці вчителі можуть за бажанням вчити дітей з 1-го класу до 9-го. Якщо вчитель надає перевагу у роботі з дітьми певної вікової групи, то він може вибрати її. Після 9-го класу учні мають можливість вступати в гімназію (які в Данії є трьох видів) або в професійні училища. Якщо в професійні училища зачисляють усіх, хто подає заяву, то для вступу в гімназію необхідний рекомендаційний лист учителів школи. Коли його немає то треба скласти тест. Після закінчення гімназії кожен громадянин Данії має можливість здобути вищу освіту.

Болонський процес в Данії охоплює освітні програми та заклади, які підпорядковуються декільком міністерствам, кожне із яких відповідальне за процес в юрисдикції їхнього міністерства. Було також поставлене завдання ввести в цей процес професійні агентства міністерств, освітні заклади та організації. Процесом керує наглядова група – Група нагляду за виконанням мети Болоньї – в такому складі:

• Міністерство науки, технології та інновацій (голова);

• Міністерство освіти;

• Міністерство культури;

• Датський інститут оцінки (агентство із забезпечення якості міжнародних освітніх програм);

• Датський центр оцінювання іноземних кваліфікацій (NARIC);

• CIRIUS Данія (програма адміністрації та інформації);

• Датська конфедерація ректорів;

• Датська асоціація вищих навчальних закладів (DAN-EURASHE);

• Датська конфедерація професійних асоціацій;

• Національний союз студентів.

Наглядова група містить ще такі три групи:

• група нагляду за запропонованими проектами;

• референтська група з міжнародної діяльності;

• нагляд за виконанням окремої мети процесу.

У 1993 році за політичною згодою між датським керівництвом та представленими в парламенті партіями було прийнято рішення про введення ступенів бакалавра в університетські програми й поступове введення такого вченого ступеня (3+2+3 - система).

Такі нововведення були затвердженні в Законі № 403/2003 про університети, які затвердили структуру вчених ступенів для університетських

освітніх програм. Реформа в загальному й в цілому закінчена, але її розвиток продовжується в університетах, які мають намір запропонувати гнучкіші форми навчання й нові форми іспитів.

Для середньотермінових програм вищої освіти був затверджений ступінь професійного бакалавра згідно з Законом № 481/2000. Програми, спрямовані на освітній та медичний сектори, переформувалися за новими вимогами. Закон №1115/1997 про короткотермінові програми вищої освіти відкриває новий сектор у датській вищій освіті, а саме дворічну професійно орієнтовану програму вищої освіти. Було розроблено поняття систематизованого опису вчених ступенів, які використовують у вищій освіті та охоплюють освітні програми для дорослих. Вони знайшли відображення під час розроблення та оцінки освітніх програм, а також визнання кваліфікацій.

Данія заснувала незалежну систему освіти, спеціально призначену для дорослих зі своїм власним набором вчених ступенів:

• вища освіта для дорослих;

• програма для одержання дипломів;

• програма магістратури.

Основними позитивними характеристиками в розвитку системи вищої освіти Данії є: її високі якісні показники, широкий вибір навчальних програм, найновіші методики навчання, різнобічна інтеграція освіти з навчальними та науковими установами інших країн тощо. Данія була в числі перших країн, які підписали Болонську декларацію 1999 року. Її вища освіта має бінарний характер, дворівневі структури університетської освіти та ступеня доктора. У вищій школі активно використовується система ECTS.

У Данії функціонують вищі навчальні заклади різних типів: університети, університетські коледжі та коледжі вищої освіти, які пропонують програми для одержання професійної освіти, й академії вищої професійної освіти (Erhvervsakademier). Діють також навчальні заклади, у яких можна одержати додаткову освіту або пройти перекваліфікацію. Цей вид освіти відносять до типу “освіта дорослих”.

Позитивним у системі вищої освіти Данії є те, що вона надає широкі можливості для навчання іноземних студентів, яке здійснюється англійською мовою. Їм пропонується широкий спектр навчальних програм, у тому числі і з соціальної роботи.

Сучасна Данія має 12 університетів та біля 100 коледжів і спеціалізованих закладів вищої освіти, які пропонують програми професійної підготовки. Серед них понад 20 навчальних закладів здійснюють фахову підготовку соціальних працівників і соціальних педагогів.

Університети пропонують три типи навчальних програм:

– бакалаврські (з тривалістю навчання в 3 роки). Після їх закінчення присуджується ступінь бакалавра (BSc/BA);

– кандидатські ( з тривалістю навчання у 2 роки ) на базі бакалаврського ступеня. Після закінчення навчання випускникам присуджується ступінь магістра (MSc/MA);

– докторські (з тривалістю навчання в 3 роки на базі освітнього рівня магістра). Після закінчення навчання присуджується ступінь доктора (PhD).

Більшість коледжів, які пропонують бакалаврські професійні програми навчання, об’єднані в систему Центрів вищої освіти (CVUs) і поділяються на п’ять типів. Після закінчення навчання в коледжах можна одержати 2 ступені: академічний професійний ступінь і професійний ступінь бакалавра. Академічний професійний ступінь (The Academy Profession degree – AP degree) присуджується після двох років навчання (120 кредитів ECTS). Навчальні програми орієнтовані на те, щоб надати студентам можливість набути навичок розв’язання практичних завдань у професійно-технічній галузі, а також уміння аналітично мислити. Професійний ступінь бакалавра надається після закінчення 3 – 4,5-річного навчання. Для цього необхідно набрати 180—270 кредитів. Навчальні програми передбачають вивчення як теоретичних, так і практичних аспектів професійної діяльності. Тому значна їх частина включає в себе стажування за спеціальністю. Після завершення цього курсу студент може продовжити навчання за обраною спеціальністю на магістерській програмі або в деяких випадках – на певних кандидатських програмах.

Не буде перебільшенням сказати, що освіта є першим пріоритетом держави і громадськості у Данії. Вже багато років країна входить у число світових лідерів за відсотком ВНП, який надається системі освіти. Це піклування про духовний розвиток малих нащадків войовничих вікінгів відчувається навіть у найдрібнішому – безкоштовності всього навчального матеріалу й обладнання, харчування і транспорту та ін. Не можна сказати, що Данія має ідеальну систему освіти, але наблизилася до мрії вона дужче, аніж більшість інших країн.

Держава фінансує всі заклади незалежно від підпорядкування чи власності на базі законів парламенту про обсяг і розподіл коштів між типами закладів (закон про дотації). Школи графств фінансуються державою на 100%, приватні — на 85%. Розподіл коштів належить згаданим вище радам графств та муніципалітетам. Рада графства може вирішити, що школярі повинні за щось відшкодовувати з власної кишені. Післясередні профзаклади хоч і приватні, але на 100% фінансуються з бюджету. Вища освіта безпосередньо фінансується державою, але закладам дозволено продавати додаткові освітні чи пошукові послуги. Частина субвенції обчислена за нормами на одного студента, кошти на науку та утримання споруд обчислюються за іншою методикою. Кошти щороку приходять "пакетом", а конкретний розподіл видатків здійснюють ради закладів.

Заклади вищої освіти досить чітко поділяються на університетський і неуніверситетський сектори. Перший включає 5 класичних і 9 спеціалізованих університети, а також 6 академій музики. Другий (College Sector) складається з понад 130 спеціалізованих закладів з тривалістю навчання 2-4 роки.

Повний цикл навчанням разом з докторантурою мають університети в містах Копенгаген (заснований у 1479 р), Аархус (1928), Одензе (1964), Роскільд (1970), Ольборг (1974).

Дев'ять закладів університетського рівня спеціалізуються в інженерних і технологічних науках, медицині й ветеринарії, мистецтвах, будівництві та комерції:

• Technical University of Denmark, який включає в себе Engineering Academy of Denmark;
• Royal Veterinary & Agricultural University;
• Royal Danish School of Pharmacy;
• Copenhagen Business School;
• The Aarhus School of Business;
• Southers Denmark Business School;
• Royal Danish School of Educational Studies;
• Royal Danish Academy of Fine Art School of Architecture;
• Aarhus School of Architecture.

У 1994 р було 6 музичних академій в містах Kobenhavn, Aarhus, Odense, Aalborg, Esbjerg, Frederiksberg.

Понад 130 закладів післясередньої освіти неуніверситетського рівня пропонують переважно 2 роки (зрідка 1 чи 3) фахової освіти з виховання, педагогіки, різних видів мистецтв, інженерії та технологій, менеджменту і маркетингу, фізіотерапії, сестринської справи, дизайну, соціальної роботи тощо. Вони невеликого розміру і рідко мають понад 500 студентів. Викладацький персонал має високу кваліфікацію (магістри і доктори філософії), тому якість навчання задовольняє студентів. Викладачі закладів університетського рівня зобов'язані вести активну наукову роботу, брати участь в обмінах та спільних проектах. Їх поділяють на ад’юнктів (контракт 3 роки) і лекторів (на ставці); доцентів; професорів.

Данія недавно перейшла на англо-американський варіант багатоступеневої вищої освіти й дипломи бакалавра (ВА) та доктора філософії (Ph.D.) визнаються так само, як аналогічні документи інших країн. Бакалаврська програма вимагає трьох років навчання в університетах. Короткі і спеціалізовані програми (1-3 роки) датських вищих закладів освіти не дають права на бакалаврський диплом, а лише на професійні посвідчення. Право на нього дають програми "середньої" тривалості з більшості фахів.

Навчання тривалістю 5 – 6,5 року приводить до диплома магістерського рівня (Kandidat), який існує майже для всіх профілів підготовки. Наступною стадією є підтоговка дисертації (3 роки) та її прилюдний захист, що дає диплом Ph.D. Диплом цього типу порівняно нове явище для Данії, адже він з'явився лише у 1993 році з метою зближення датської вищої школи з системами вищої освіти більшості розвинених країн. Продовження наукових пошуків ще на кілька років за умови накопичення великого доробку дає право на звання доктора наук – найвище в Данії. Його вважають "традиційним".