Рекреационно-туристические ресурсы Ивано-Франковской области

ЗМІСТ

ВСТУП 2

РОЗДІЛ 1. АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТСЬКИХ  РЕСУРСІВ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 4

1.1.Основні  відомості про область 4

1.2. Коротка історія формування території області 6

1.3. Географічні  аспекти формування рекреаційно-туристичних  ресурсів області 9

РОЗДІЛ 2. ПРИРОДНІ І СОЦІАЛЬНО-ІСТОРИЧНІ  РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТСЬКІ РЕСУРСИ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 13

1.1. Природні  рекреаційно-туристські ресурси 13

2.1.1. Природно-географічні рекреаційно-туристські  ресурси 15

2.1.2. Природно-антропогенні рекреаційно-туристські ресурси 15

2.2. Соціально-історичні  рекреаційно-туристські ресурси 16

2.2.1. Архітектурно-історичні рекреаційно-туристські  ресурси 19

2.2.2. Біосоціальні рекреаційно-туристські  ресурси 25

2.2.3. Подійні рекреаційно-туристські  ресурси 28

2.2.4. Трансресурсні об’єкти (гомогенні і парарекреаційні рекреаційно-туристські ресурси)            28

ВИСНОВКИ              30

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ         32

ДОДАТКИ               33 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

    Актуальність  теми визначається тим, що у наш час туризм став одним із найприбутковіших видів бізнесу у світі. За даними Всесвітньої туристської організації (ВТО), він використовує приблизно 7% світового капіталу, на туризм припадає 11% світових споживчих витрат і він дає 5% усіх податкових надходжень. Ці цифри характеризують прямий економічний ефект функціонування індустрії туризму.

    Невід’ємною складовою світового туристичного процесу є вітчизняна туристична галузь. Це й не дивно, адже особливості  географічного розташування та рельєфу, сприятливий клімат, багатство природного, історико-культурного та туристично-рекреаційного потенціалу України створюють усі можливості для всебічного задоволення пізнавальних, оздоровчо-спортивних і духовних потреб вітчизняних та іноземних туристів.

    В Україні налічується понад 170 тис. пам'яток культури, історії, містобудування і архітектури, палацо-паркового мистецтва, археології, а також понад 300 музеїв; створено 7 національних історико-культурних заповідників.

    Найпопулярнішими  туристичними регіонами є Крим, Причорномор'я, Придністров'я, Поділля і Волинь, міста Київ, Одеса. Серед них особливо хотілося б виділити Івано-Франківську область, яка має надзвичайну популярність серед туристів завдяки численним пам’яткам історії, і величезним рекреаційним ресурсам.

    Саме завдяки наведеним факторам, а також величезному природно-рекреаційному і туристичному потенціалу, автором було обрано тему курсової роботи „Рекреаційно-туриські ресурси Івано-Франківської області”

    Об’єктом  дослідження курсової роботи є туристичні ресурси Івано-Франківської області.

    Метою курсової роботи є оцінка рекреаційно-туристських ресурсів регіонів України; оцінка рекреаційно-туристських ресурсів для розвитку різних видів туризму в Україні.

    Для реалізації зазначеної мети необхідно розв’язати наступні задачі:

• здійснити загальну характеристику Івано-Франківської області;
• розглянути та проаналізувати природно-ресурсний потенціал області;
• вивчити історико-культурні ресурси Івано-Франківської області;
• виконати аналіз сучасного стану та перспективи розвитку туристичної галузі в Івано-Франківській області.

    Робота  складається з вступу, 2-х розділів, висновку, містить 29 сторінок тексту, додатків. Список джерел включає найменувань літератури, електронних публікацій.

 

     РОЗДІЛ 1. АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТСЬКИХ РЕСУРСІВ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1. Основні відомості про область

    Івано-Франківська  область створена 04.12.1932, після возз'єднання  західно-українських земель. Розташована  на заході України, головним чином у  Прикарпатті і Карпатах. В області - 14 районів, 351 село, 13 міст і 26 сіл міського типу.

    Північно-східна частина Івано-Франківської області  рівнинна, південно-західна - гірська. На півночі в межі області входить Опілля - найбільш розчленована частина Подільської височини. Вздовж правого берега Дністра пролягає Прикарпатська височина, густо розчленована річковими долинами. Між річками Прут і Черемош пролягає Покуття, для якого характерні карстові форми рельєфу.

      Українські Карпати в межах області представлені системою паралельних хребтів з куполоподібними плоскими вершинами і пологими схилами. Північно - західна частина гір - Горгани, висотою до 1836 м (г.Сивуля), на південному заході від них - Покутське - Буковинські Карпати, на півдні, на кордоні з Закарпатською областю, - Чорногора з найвищою горою Українських Карпат - Говерлою (2061 м), а також Гриняви і Чивчинські гори. [1,3]

    Клімат  області в цілому помірно континентальний. Рівнинна її частина характеризується теплим літом і помірно м'якою зимою (середня температура липня +18, +19, січня від -4 до -6 градусів; опадів - 500 - 800 мм в рік); в горах літо прохолодне, зима довга, з частими потепліннями (температура відповідно +16, +18 і біля -6 градусів; річна сума опадів - 800 - 1100 мм).

      Найбільша ріка - Дністер з правими притоками Свич, Ломниця і Бистиця, з лівими Свирж і Гнила Липа; на південному сході області - річка Прут з притокою Черемош. Ріки переважно гірські, на них побудовані водосховища (найбільше - на Гнилій Липі, біля села Бурштин), багато ставів.

      Ґрунтовий покрив території області різноманітний. В Придністов'ї переважають підзолиті чорноземи, темно - сірі, сірі і світло - сірі підзолисті ґрунти. В Карпатах - гірські бурі лісні ґрунти, переважно щебіневі, гірське - лугові і гірське - торфяні. [2,3]

      Біля 35% території області вкрито лісами. На рівнинних просторах, в значній мірі розораних, місцями збереглися масиви широколистих лісів (дуб, бук, граб, ясен, клен і ін.), а також ділянки степової рослинності, в долинах рік і балках - луки. Нижні частини гірських схилів вкриті буковими, ясеневими, яворовими, дубовими лісами, які вище змінюються хвойними лісами. На вершинах - високогірні луки - полонини.

      В гірських районах живуть дикі свині, благородні олені, козулі, бурі ведмеді, рисі, куниці, лісові коти, борсуки, білки, норки, вовки та ін.з птахів - глухар, тетерев, рябчик, вальдшнеп, сови, дятли, орли та ін.; з плазунів - ящерка живонароджуюча, гадюка звичайна, тритони, саламандра плямиста; в річках - форель, харіус.

      В Придністров'ї живуть лисиці, бабаки, видри, зайці сірі, хом'яки, сіра і водяна полівки, качки, кулики та ін.; з риб - подуст, усач, лящ, яз, сом та ін. В межах Івано-Франківської області розташована частина Карпатського заповідника (Говерлянський і Чорногорський масиви) і 9 державних заказників (Турова Дача, Яйковський, Кливський, Княждворський, Толпиширківський, Джурджийський, Бредулецький, Садки, Пожератульський). [2,3]

    Основне населення складають українці - 95%, в області також мешкають росіяни, поляки, євреї, білоруси, угорці та ін. Середня щільність населенні - приблизно 96 чоловік на кв. метр. Найбільш щільно населені райони Придністров'я і Прикарпаття. Міське населення складає 36%. Найбільші міста - Івано-Франківськ, Калуш, Коломия, Надвірна, Долина.

    Провідне  місце у господарському комплексі  області належить промисловості, яка  спеціалізується на здобутті мінеральних  і лісових ресурсів, місцевого  сільське - господарського продукту, на виробництві машин і приладів.

    Транспорт. Основні залізничні лінії зв'язують Івано-Франківськ з усіма великими містами України, Москвою, Мінськом та іншими містами. Найбільші залізничні вузли - це Івано-Франківськ, Коломия, Калуш. Автотраси з твердим покриттям складають 5,8 тис. км. В Івано-Франківську розташований аеропорт. По території області проходять траси міжнародних газопроводів. Торгівля та побутове обслуговування. В області діє понад 6 тис. підприємств роздрібної торгівлі та побутового обслуговування, у тому числі і у сільській місцевості. [6]

    В області 155 лікувальних заклади, відомі кліматичні курорти Яремче, Ворохта, Татаров і бальнеологічний курорт Черче.

      Культура. В області - 758 загальноосвітніх шкіл, 17 середніх спеціальних учбових закладів, 22 професійно - технічних училища, З вищих учбових заклади - Івано-Франківський інститут нафти і газу, медичний інститут, педагогічний інститут ім. Стесраника. Працює відділення інституту філософії АН України, Карпатська філія НІІ лісного господарства. В області - 2 театри, 4 музеї, працюють творчі колективи (народного танцю, хорові капели). Широко розвинуто народне мистецтво: різблення, виготовлення килимів, ткацтво, вишивка, гончарство. В Івано-Франківську та Косові є фабрики художніх виробів, де працюють народні майстри. [1,8] 

    1.2. Коротка історія формування території області

    Івано-Франківщина  – унікальний в історичному відношенні край з великою кількістю архітектурних  пам’яток, пам’яток історії та культури, на які слід звернути увагу як з  метою їх збереження, як історичної цінності, так і з метою сприяння розвитку внутрішнього та зовнішнього туризму.

    На  території двох старовинних сіл  Заболоття та Княгинин між річками  Бистриця Солотвинська та Бистриця Надвірнянська  у середині XVII ст. було споруджено фортифікаційну споруду. У 1662 році на даній території магнат Андрій Потоцький заснував місто Станиславів, яке назвав на честь свого молодшого сина. Існує й інша, протилежна версія походження — не зовсім «земне». А йдеться про святого Станіслава Костку, дуже набожного хлопчика, що помер від хвороби у п'ятнадцятирічному віці. Культ святого поширився у Польщі в XVII столітті. В той період мало не кожен новозведений костел називали його іменем.

    У серпні 1663 року польський король Ян Казимир юридично підтвердив надання  місту Станиславову магдебурзького права і затвердив герб міста у вигляді відчиненої брами із трьома вежами та хрестом у створі воріт. У 1665 році було збудоване дерев'яне приміщення вірменського костьолу. Через рік в місті було збудовано першу дерев'яну міську ратушу. Населення міста різко зросло після приходу вірмен, які прийняли греко-католицьке віросповідання. У 1672 році був збудований палац Потоцьких та закладений парафіяльний костьол, який через деякий час був збудований Ф. Корассіні та французьким архітектором К. Беное в українському стилі, обидві памятки збереглися до наших днів. XVIII століття ознаменувалося тяжкими випробуваннями для міста. Місто переходило з рук в руки польським, російським та австрійським військам. У 1772 році містом остаточно заволоділи австрійські війська і аж до 1918 році місто перебувало під їхньою владою. В середині XVIII століття розпочався антифеодальний народно-визвольний рух опришків. Так у 1740 році в міській ратуші відбувся суд над опришком Федором Палейчуком та іншими побратимами Олекси Довбуша — відомого ватажка опришків.

    На  початку XIX століття в місті розпочалися  дуже великі зміни, так у 1802 році австрійський уряд відкупив Станиславів і вирішив  знищити фортифікаційні мури й вали, а також передав міську ратушу у розпорядження армії, яка перетворила  її у складське приміщення та міську тюрму. Йшли інтенсивні роботи із знесення Станиславівської фортеці: розбиралися укріплення, засипалися фортечні рови, розрівнювалися вали. Фортечний матеріал йшов на бруківку старих й нових вулиць. У 1870 році був закладений фундамент нової ратуші, а через рік збудована нова міська ратуша замість згорілої дерев'яної будівлі.

    У вересні 1883 року до міста на запрошення Владислава Дзвонковського приїхав  Іван Франко. Він мав намір купити клаптик землі й поселитися тут  з Михайлом Павликом та його сестрою Ганною. Із цього задуму нічого не вийшло, та поет познайомився з Юзефою Дзвонковською, сестрою Владислава, яка стала його «гордою княгинею». Він присвятив їй кілька віршів та повість «Hе спитавши броду».

    1 січня 1919 року Станиславів стає столицею Західно-Української Народної Республіки. В 1962 році місто Станиславів перейменоване на Івано-Франківськ на честь геніального Івана Франка, життя і творчість якого нероздільно пов'язані з містом.

    Реконструйовані площі, вулиці, сквери по-новому розкрили обличчя міста, котрому минуло 340 років. Проходячи сучасним містом, можна ознайомитесь з історією давнього Станіславова на протязі трьох століть, а також побачити: комплекс палацу Потоцьких — засновників Станиславова; ринкову площу з ратушею — зразок середньовічного містобудування; майдан Шептицького з костелом, собором і старовинною гімназією — духовним осередком давнього міста у стилі бароко; міські вали; доторкнетесь до фортечного муру Станиславівської фортеці, яка була витвором фортифікаційного мистецтва середньовічної Європи; у Меморіальному сквері почуєте про сторінки особистого життя Івана Франка — його другу любов до «гордої княгині».