Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Октября 2011 в 20:42, реферат
Хімічна промисловість пов'язана з багатьма галузями. Вона комбінується з нафтопереробною, коксуванням вугілля, чорною та кольоровою металургією, лісовою промисловістю. Завдяки складній системі зв'язків утворюються такі або інші поєднання виробництв, з яких формуються міжгалузеві комплекси. До таких комплексів належить і хіміко-лісовий. В одних випадках роль хімічної промисловості у цих комплексах провідна, в інших вона не має формуючого значення, лише доповнюючи усталену систему зв'язків. Проте загалом хімічну промисловість слід розглядати як головну галузь, що визначає склад і напрям розвитку комплексу. Здебільшого лісова промисловість розглядається у цьому комплексі як постачальник деревини для хімічної промисловості.
1. Сутність, роль і місце в народногосподарському комплексі України.2. Фактори розміщення і розвитку.3. Сировинна база хімічної промисловості України.
4. Сучасний стан та особливості розміщення комплексу хімічних виробництв України.
5. Проблеми і перспективи розвитку комплексу хімічних виробництв України.
План
1. Сутність, роль
і місце в
4. Сучасний стан
та особливості розміщення
5. Проблеми і перспективи розвитку комплексу хімічних виробництв України.
. СУТНІСТЬ, РОЛЬ І МІСЦЕ
В НАРОДНОГОСПОДАРСЬКОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ
Хімічний комплекс — один з провідних у структурі сучасної економіки. Від його розвитку, як і від розвитку машинобудування, значною мірою залежить науково-технічний прогрес. Комплекс хімічних виробництв виготовляє продукцію для всіх основних галузей промисловості, транспорту, сільського господарства, оборони, побутового обслуговування та інших сфер діяльності. Він істотно впливає на рівень і темпи розвитку економіки в цілому.
Структура хімічного комплексу досить складна. До його складу входять ряд спеціалізованих галузей, що використовують різну сировину, виготовляють дуже широкий асортимент продукції і об'єднуються між собою загальною технологією. Як правило, виділяють основну (неорганічну) хімію, хімію органічного синтезу, гірничохімічну промисловість, фармацевтичну промисловість, мікробіологічну промисловість, побутову хімію. Провідне місце за обсягом виробництва, в тому числі за випуском кінцевої продукції, займають основна хімія і хімія органічного синтезу.
Використання хімічної продукції в промисловості дає змогу виготовляти значну кількість високоякісних виробів, необхідних таким прогресивним галузям виробництва, як атомна енергетика, радіоелектроніка тощо. Продукція хімічної промисловості часто заміщує природну сировину, яка дорого коштує, сприяє зниженню вартості кінцевої продукції, підвищенню якості виробів.
Рівень розвитку хімічної промисловості тієї чи іншої країни є важливим показником її індустріального розвитку і економічної незалежності. Що стосується України, то хімічна промисловість є однією із провідних галузей її народногосподарського комплексу, галуззю її спеціалізації у міжнародному поділі праці.
Україна має великі потенційні можливості для розвитку хімічної промисловості. На початку 90-х років вона налічувала понад 80 великих підприємств. Особливістю галузі є те, що в структурі постачання сировини, матеріалів і напівфабрикатів близько 60— 70% їх обсягу становили поставки за зв'язками по кооперації з підприємствами республік колишнього Радянського Союзу. У цих же регіонах реалізовувалася значна частка виробленої продукції галузі.
Крім потужних підприємств, галузь характеризується наявністю суттєвого наукового потенціалу — великої кількості науково-дослідних і проектно-конструкторських організацій, серед яких і такі, що вели важливі розробки науково-технічних проблем хімічної технології в колишньому Радянському Союзі.
Таблиця 49
ВИРОБНИЦТВО ОКРЕМИХ ВИДІВ ПРОДУКЦІЇ ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В УКРАЇНІ у 1990—1997 pp.*
Найменування продукції | Роки | 1997р. у % до 1990р. | ||
1990 | 1995 | 1997 | ||
Аміак синтетичний, тис. т | — | 3782,3 | — | — |
Мінеральні добрива (в перерахунку на 100% корисних речовин), тис. т | 4815 | 2221 | 2376 | 49,3 |
Сірчана кислота в моногідраті, тис. т | 5011 | 1593 | 1438 | 28,7 |
Сода кальцинована, тис. т | 1120 | 475 | 368 | 32,9 |
Сода каустична, тис. т | 445 | 213 | 156 | 35,1 |
Хімічні волокна і нитки, тис. т | 179,2 | 41,3 | 26,0 | 14,5 |
Шини, тис. т | 11203 | 5786 | 7544 | 67,3 |
Хімічні засоби захисту рослин (у 100% розрахунку по діючій речовині) | 50,5 | 4,1 | 2,7 | 5,3 |
* Статистичний щорічник України за 1997 рік. — К.: Українська енциклопедія, 1998 С.121,122.
Формування в Україні ринкових відносин супроводжується проявом кризових явищ як в цілому в економіці країни, так, зокрема, і в хімічній промисловості. Це обумовлено, з одного боку порушенням налагоджених господарських зв'язків, а з другого — недостатньою адаптацією галузі до ринкових умов функціонуй вання (насамперед це стосується пошуку компенсуючих джерел сировини, а також збереження старих ринків і проникнення до нових товарних ринків). Слід зазначити, що вітчизняні підприємч ства хімічної промисловості близько 60% продукції реалізують на зовнішніх ринках (переважно в країнах далекого зарубіжжя). Все це призвело до значного спаду виробництва основних видів продукції галузі (табл. 49).
Стабілізація економічної ситуації в країні і активізація факторів її зростання дадуть змогу забезпечити структурну перебудову галузі відповідно до нових умов розвитку економіки.
2. ФАКТОРИ РОЗМІЩЕННЯ І РОЗВИТКУ
Розміщення хімічної промисловості має свої особливості у зв'язку з тим, що на нього впливає велика кількість чинників: сировинний, паливно-енергетичний, споживчий.
Частка сировини становить від 40—45 до 90% всієї вартості готової продукції цієї галузі. При значному асортименті продукції, що виробляється з різноманітної сировини (часто для виробництва одного виду продукції необхідно декілька видів сировини), проблема її постачання набуває особливо важливого значення. З іншого боку, хімічне виробництво, як правило, багатостадійне. Воно складається з низки послідовних операцій, які взаємно доповнюють одне одного. При цьому виникає багато відходів, для утилізації яких утворюються додаткові виробництва, що врешті-решт призводить до формування багатопрофільного хімічного комплексу. В цьому випадку майже половина сировини, що використовується, припадає на внутрішньогалузеві виробництва. Широко використовуються як сировина відходи й інших галузей промисловості (перш за все чорної і кольорової металургії, вугле- і нафтопереробки, паливної промисловості, електроенергетики, лісової промисловості тощо). При цьому часто ці відходи (особливо газоподібні і рідкі) незручно і небезпечно перевозити. Вони, як правило, використовуються на місці їх утворення. Комбінація різних виробництв як самої хімічної промисловості, так і виробництв різних галузей призводить до високої територіальної концентрації виробництва, що створює значні економічні і екологічні проблеми.
Останніми роками дещо
посилилася спеціалізація і зменшилася
роль комбінування хімічних виробництв
у зв'язку з використанням
Хімічна промисловість споживає значну кількість води (набагато більше, ніж будь-яка інша галузь обробної промисловості). Вода входить до складу деяких хімічних продуктів, а також вирі викорисстовується для промивки тих продуктів, що виготовляються для охолодження агрегатів, а також для розбавлення стічних вод хіміч підприємств тощо. Все це сприяє тяжінню хімічних підприємств до районів, котрі достатньою мірою забезпечені водою. До числа особливо водомістких виробництв відносять виробництва полімерних матеріалів.
Крім того, хімічні виробництва потребують, як правило, багато теплової та електричної енергії. Це стосується, перш за все, виробництва полімерних матеріалів та їх переробки. Так, наприклад, при виробництві 1 т синтетичного волокна в середньому необхідно 15 тис. кВТ • год електроенергії і 7- 8 т пари. Для розміщення таких виробництв особливо важливе значення має наближення їх до теплоелектростанцій.
При великих розмірах хімічних підприємств (перш за все комбінатів) та високому ступені автоматизації і механізації виробництв у цілому хімічна промисловість належить до галузей з невисокою трудомісткістю виробництва, її підприємства можна містити у слабо заселених районах. Винятком є виробництва хімічних волокон і фармацевтична промисловість.
Споживчий чинник впливає головним чином на виробництво основної хімії (виробництва мінеральних добрив, крім калійних, сірчаної кислоти тощо), а також на «верхні поверхи» деяких виробництв, що переробляють напівфабрикати хімії органічного синтезу (виробництво хімічних волокон, гумово-технічні вироби тощо). При розміщенні хімічних підприємств істотне значення має врахування екологічного чинника. При недосконалій технології галузь має багато відходів, що негативно впливають на навколишнє середовище. Необхідно вдосконалювати технологію виробництв, впроваджувати безвідходні і маловідходні технології, уникати надмірної територіальної концентрації виробництва. Всі вищезазначені чинники по-різному проявляються при розміщенні окремих видів виробництв галузі (табл. 50).
Таблиця 501
ВПЛИВ ОКРЕМИХ ЧИННИКІВ НА РОЗМІЩЕННЯ ГАЛУЗЕЙ ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ'
Галузі | Чинники | |||||
сировинний | паливно-енергетичний | водний | трудовий | споживчий | охорони природи | |
Гірничохімічна | + + + | - | - | - | - | + + |
Виробництво мінеральних добрив | + + | + | + | - | +++ | + + |
Виробництво сірчаної кислоти | + + | - | + + | - | + + + | + + |
Виробництво соди | + + + | + | + | - | - | + + |
Основний органічний синтез | + + + | + -и- | + + | - | - | + + |
Виробництво пластмас, синтетичних смол, синтетичного каучуку | + + | + + + | +++ | - | + | + + |
Виробництво хімічних волокон | + + | + + + | + + + | + + + | - | + + |
Переробка полімерних матеріалів | + + | - | - | + + + | + + + | - |
Информация о работе Проблеми і перспективи розвитку комплексу хімічних виробництв України