Природньо-ресурсний потенціал Черкаської області

Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Октября 2013 в 18:36, курсовая работа

Описание работы

Метою дослідження є розробка наукових засад та практичних рекомендацій щодо удосконалення територіальної організації природного комплексу Черкаської області. Виходячи з цього, були поставлені та вирішувалися такі задачі:
- визначити сутність і фактори формування природно-ресурсного потенціалу та розкрити особливості його територіальноїорганізації;
- удосконалити методичні основи дослідження функціонування і територіальної організації природно-ресурсного потенціалу;
- провести соціально-економічну оцінку природно-ресурсного потенціалу Черкаської області та особливостей їх розміщення;
- розкрити особливості функціонування економічного комплексу Черкаської області в залежності від розміщення природних ресурсів;
- визначити напрями удосконалення територіальної організації природного комплексу Черкаської області.

Работа содержит 1 файл

Вступ.docx

— 608.63 Кб (Скачать)

Більше п'ятидесяті відсотків  забруднюючих речовин потрапляє  в повітряний басейн м. Черкаси. На підприємствах - основних забруднювачах міста за погодженням Мінекоресурсів та органів  Міністерства охорони здоров'я розроблені природоохоронні заходи, які направлені на оздоровлення навколишнього природного середовища і досягнення стану атмосфери, коли вміст концентрацій забруднюючих речовин в повітрі не буде перевищувати гранично допустимі.

Однією з основних екологічних  проблем в області є перевищення  середньорічних гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в м. Черкаси  по сірковуглецю (3,0 ГДК), аміаку (3,5 ГДК), формальдегіду (4,0 ГДК), що пояснюється  невиконанням природоохоронних заходів  по досягненню нормативів гранично допустимих викидів, терміни виконання яких з року в рік переносяться за погодженням  органів державної виконавчої влади.

Для вирішення проблем  охорони атмосферного повітря в  області потрібне оздоровлення економіки  в цілому по Україні, впровадження сучасних технологій, газоочисного устаткування, фінансування природоохоронних заходів.

Для зниження викидів забруднюючих речовин від автотранспорту необхідно  припинити використання етилованого  бензину, ввезення і експлуатацію автотранспорту, викиди забруднюючих речовин від  якого не відповідають встановленим нормам, покращення якості шляхового  покриття.

На території Черкаської області частково формується стік басейну  Дніпра та Південного Бугу. Тому особливо гострою є проблема припинення скиду  неочищених та недостатньо очищених стічних вод.

За підсумками роботи в  області за 2001 рік налічується 34 підприємства-забруднювачі. Ними в  поверхневі водойми в 2001 році скинуто 26,6 млн.м3 забруднених стічних вод (забруднених зворотних вод без  очистки 5,3 млн.м3 і недостатньо очищених - 21,3 млн.м3 ).

Основними джерелами забруднення  водних об'єктів залишаються очисні споруди та каналізаційні мережі виробничих управлінь житлово-комунального господарства, ВАТ "Черкаське хімволокно" та цукрові заводи області.

Із діючих в області 38 комплексів очисних споруд більше половини потребують реконструкції.

У п'яти районах області  міські очисні споруди взагалі відсутні. Це Городищенський, Драбівський, Жашківський, Корсунь-Шевченківський та Шполянський  райони.

Вирішити цю проблему можна  лише будівництвом очисних споруд та систем зворотного водопостачання, що стримується через відсутність  коштів.

Викликає занепокоєння стан водопровідно-каналізаційних мереж  в містах Черкаси, Корсунь-Шевченківський, Ватутіне та Звенигородка. Зношеність водопровідних та каналізаційних мереж  призводить до поривів та аварій на мережах, до забруднення довкілля та перевитрат води.

Не вирішується питання  будівництва очисних споруд для  стічних вод, відведених із забудованої  території, на якій вони утворилися внаслідок  випадання атмосферних опадів.

В Кременчуцьке водосховище  тільки по місту Черкаси скид стічних  вод, відведених із забудованої території, на якій вони утворилися внаслідок  випадання атмосферних опадів, ведеться по 17 випусках без очистки. Очисними спорудами обладнаний лише один випуск, але і ті не забезпечують необхідної очистки. Реконструкція очисних  споруд не ведеться. В 2001 р. в Кременчуцьке водосховище надійшло1917,4 тис.м3 зливових вод.

З шести великих Дніпровських водоймищ - Запорізького, Каховського, Кременчуцького, Дніпродзержинського, Київського і Канівського, Кременчуцьке і Каховське мають водообмін 2 - 4 рази на рік і відносяться до типу озерних. В літній період на більшій  частині акваторії Кременчуцького водоймища установлюється озерний  режим, і при високій температурі  повітря спостерігається інтенсивне "цвітіння" води, виникає скупчення водоростей, їх подальше розмноження має негативні наслідки для санітарно-біологічного стану якості води - а саме, виникає дефіцит кисню, виділяються різноманітні органічні та неорганічні речовини, в тому числі і токсичні, що може привести до масової загибелі риби.

Літо 2001 року характеризувалося  аномально високою температурою повітря. В зв'язку з цим в результаті спостережень за якістю води на ділянці  Кременчуцького водосховища в районі рибдільниці № 3 АТЗТ "Прогрес" відділом державного аналітичного контролю зафіксовано дефіцит кисню розчиненого: 5,7 мг/дм3 ( при нормі не менше 6 мг/дм3) і спостерігалося перевищення по амоній -, нітрит -, і фосфат - іонам  в 1,2 - 1,4 рази.

За науковими прогнозами площа Кременчуцького водоймища, яка  буде охоплена "цвітінням" води в  літній час, буде і надалі зростати в результаті того, що значна частина  біогенних речовин, яка поглинається вищою водною рослинністю із води, в літній період буде асимілюватися  синьо-зеленими водоростями.

Для попередження заморних явищ від коливання рівня водоймища, надмірного його спрацювання Держуправлінням  екоресурсів в Черкаській області  постійно, за щоденними даними Черкаського  обласного центру по гідрометеорології, контролюється рівневий режим Кременчуцького водосховища, встановлений Міжвідомчою  комісією при Держводгоспі України.

Для боротьби з вищою жорсткою рослинністю і фітопланктоном проводиться  зариблення водосховища рослиноїдними  рибами: білим та строкатим товстолобом, білим амуром.

Але для більш ефективних мір боротьби з "цвітінням" води необхідне втручання наукових структур - для вирішення проблем меліорації, а також проблем боротьби з  синьо-зеленими водоростями.

Через відсутність територіального  полігону для захоронення промислових  відходи, підприємства змушені їх зберігати  на своїх територіях. В основному  це відходи гальванічних виробництв І-ІV класу токсичності з вмістом таких важких металів, як: свинець, цинк, кадмій, нікель, мідь.

Значне накопичення відходів, відсутність технологій по переробці  та утилізації, які б дозволили  переводити відходи до менш токсичного класу або отримувати з них  продукцію чи сировину створює загрозу  забруднення навколишнього природного середовища.

На даний час діючих спеціальних підприємств по переробці  відходів в області практично  немає. Вирішення цієї проблеми можливе  лише за умови створення установок  по переробці та знешкодженню токсичних  промислових відходів.

Застарілі пестициди та інші токсичні агрохімікати складають спеціальну категорію найбільш токсичних відходів, обсяг яких в області складає  близько 1000 тонн і являє собою  серйозну екологічну проблему.

Значна кількість складів  становить серйозну небезпеку для  довкілля внаслідок високої токсичності  компонентів та низької якості приміщень  для зберігання.

В області ведуться роботи по ліквідації найбільшого непридатного хімсховища в смт Єрки Катеринопільського району, де застосовується унікальний досвід з використанням вітчизняних  розробок та технологій знешкодження пестицидів шляхом перезатарювання  в герметичні залізобетонні контейнери спеціальної конструкції довгострокового  зберігання.

Непокоїть проблема контролю та обліку тари з-під пестицидів та агрохімікатів, яка після використання стає відходом. Як показали перевірки  на місцях, контроль і облік не налагоджені  належним чином, тара розкрадається  і створює потенційну загрозу  забруднення атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів.

Побутові відходи утворюються  в об'ємі близько 200 тис.тонн щорічно. Вони накопичуються на сміттєзвалищах, 80% яких не обладнані системою захисту  підземних вод і повітря від  забруднення.

Потребує вирішення проблема захоронення твердих побутових  відходів м. Черкаси. Для міста з  річним утворенням до 100 тис.тонн відходів розширення мережі полігонів - це не вихід, займаються цінні площі земельного фонду Черкащини. Можливим вирішенням цього питання було б будівництво  сміттєпереробного заводу.

Останнім часом вплив  на навколишнє середовище через спад виробництва значно зменшився. Однак, зважаючи на хронічний тип пошкодження, насадження Черкаського бору, Чигиринського  піщаного пасма на площі близько 14 тис. га потерпіли внутрішні зміни, знизилась їх стійкість до зовнішнього  впливу, в них прискорився процес деградації. В результаті порушення  фізіологічних процесів, а також  розповсюдження шкідливих комах  на ослаблених деревах та посилення  в них грибкових захворювань, відбувається погіршення санітарного  стану лісів, скорочення видового складу. Наслідки такого впливу можуть бути несприятливими для здоров'я людей, пригнічення  тваринного та рослинного світу, зниження продуктивності рослинних ценозів. У зв'язку з цим проблема аеротехногенного пошкодження лісових екосистем  потребує серйозного вивчення та розробки комплексу заходів, направлених  на підвищення їх стійкості.

Основними проблемами в області  у галузі ведення лісового господарства, природно-заповідного фонду залишаються  наступні:

- відсутність лісокористувача  на 26,3 тис. га лісового фонду;

- відсутність державних  актів на право користування  та матеріалів лісовпорядкування  на 66,1 тис. га переданих лісів  до державних лісогосподарських  підприємств із колишніх сільгосппідприємств;

- відсутність належної  охорони у вищезгаданих лісах,  в результаті чого значні обсяги  незаконних порубок лісу, лісових  пожеж, не проведення належного  догляду за лісом. Приєднавши 66,1 тис. га держлісгоспи не  укомплектували своєчасно кадри  лісової охорони та не приступили  до ведення лісового господарства;

- передача лісів у тимчасове  користування та вилучення земель  лісового фонду для цілей не  пов'язаних із веденням лісового  господарства в області через  недосконалість та невідповідність  законодавства (розбіжності Земельного  та Лісового кодексів) відбувається  із нанесенням шкоди лісовому  господарству. Трапляються випадки  передачі земель лісового фонду  у тимчасове користування (оренду) з наступним викупом земельних  ділянок із суцільних лісових  масивів площею до 5 га. Ліси І групи вилучаються та передаються під будівництво різного роду споруд у тому числі автозаправних станцій;

- невжиття своєчасних  заходів з боку лісокористувачів  щодо виправлення та реконструкції  невдало створених лісових насаджень;

- несвоєчасне освоєння  лісокультурного фонду Чигиринським  держлісгоспом після проведення  суцільних санітарних рубок на  згарищах та насадженнях, що  загинули від враження шкідниками  лісу;

- відсутність належної  охорони рідкісних та зникаючих  видів рослин та немисливських  видів тварин з боку лісокористувачів  та контролю за використанням  рослинних та тваринних ресурсів.

Отже, аналізуючи екологічну ситуацію в області, не можна заспокоюватися з приводу фактичного зменшення техногенного тиску на довкілля в останні роки. Необхідна спеціальна довготермінова програма, на основі якої здійснюватиметься комплекс заходів, спрямований на раціональне використання природних ресурсів та екологізацію окремих виробництв області. Адже при зміні економічної ситуації на краще екологічні проблеми стануть найактуальнішими і їх розв'язання буде набагато складнішим.

 

 

 

5.Проблеми ресурсозбереження  та відтворення природних ресурсів Черкаської області.

     Проблема ресурсозбереження потребує першочергового вирішення особливо в ресурсомістких галузях, до яких відноситься і транспорт, що споживає 13,4% загального потоку первинних енергоресурсів.

    Ресурсозбереження є складовою підвищення ефективності виробництва, вирішення якої забезпечується відповідним економічним механізмом. Елементами даного механізму є: запровадження внутрішньогосподарських ринкових відносин, економічного стимулювання виробництва та праці, обґрунтування фінансового забезпечення інвестиційних процесів, регулювання міжгалузевих відносин, забезпечення інноваційного розвитку виробництва. Досягнення мети ресурсозбереження в системі економічного механізму підвищення ефективності виробництва здійснюється через використання відповідних методів: організаційних, економічних, техніко-технологічних, адміністративних. Критерієм ресурсозбереження є максимальний рівень окупності ресурсів (матеріальних, земельних, трудових) продукцією сільського господарства.

       Для подальшого ефективного розвитку фермерства, забезпечення  раціонального використання ресурсів виробництва необхідними є: поступова орієнтація на кооперування господарств, що має стати складовою державної політики, визначення найбільш доцільних організаційних форм кооперування селян-одноосібників; система заохочень для об’єднання не тільки фермерів, а й колективних і державних сільськогосподарських, переробних і агросервісних підприємств з фермерами; обов’язковість безоплатних науково-технічних консультацій кооперативам фермерів та їх інформаційного забезпечення з боку відповідних державних органів; формування на кооперативній основі міжфермерської переробної й обслуговуючої інфраструктури[6, c. 317-318].

        

Информация о работе Природньо-ресурсний потенціал Черкаської області