Природньо-ресурсний потенціал Черкаської області

У першому кварталі 2010 року Черкащина займає 1 місце в Україні  по темпах приросту валової сільськогосподарської  продукції.

Промисловий комплекс

Розвитку сільського господарства області сприяє її промисловий комплекс, який включає 314 великих промислових  підприємств. За структурою виробництва  вони розподіляються таким чином: харчова  промисловість - 43,6% (до обсягу виробництва  області), хімічна - 26,1%, електроенергетика - 9,7%, машинобудування і металообробка - 7,1%, деревообробна та целюлозно-паперова промисловість - 6,9%, добувна промисловість - 2,4%, легка промисловість - 1,0% та інші (додаток 2)

        Харчова промисловість

Сільськогосподарська продукція, що виробляється в регіоні, переробляється на 127 підприємствах харчової галузі, де зайнято 27% працюючих у промисловості регіону. В області функціонує: 11 цукрових заводів, 10 м'ясокомбінатів, 18 молокопереробних підприємств, 5 спиртових та лікеро-горілчаних підприємств, 6 пивоварних та безалкогольних заводів, 9 підприємств, які випускають консервовану продукцію. Галуззю виробляється широкий спектр продуктів харчування: натуральні і консервовані м'ясні, рибні, молочні, плодоовочеві продукти; цукор; крупи; спирт і лікеро-горілчані вироби; пиво і безалкогольні напої; борошняні і кондитерські вироби.

Хімічна та фармацевтична  промисловість

Широко відома продукція  підприємств хімічної галузі області. На хімічних підприємствах області  виробляють аміак синтетичний, мінеральні добрива, синтетичні смоли, хімічні  нитки та волокна. В галузі задіяно 17% працюючих у промисловості. В  Черкасах знаходяться два найпотужніші хімічні підприємства України: ВАТ "Азот" (виробляє 20% мінеральних  добрив України), ВАТ "Хімволокно" (виробляє 33 % хімічних ниток і волокон  України). Так, віскозна нитка виробництва  ВАТ "Черкаське хімволокно" успішно  конкурує з продукцією відомих фірм Західної Європи. ВАТ "Азот" є монополістом з виготовлення капролактаму в Україні. Підприємство здійснює поставки своєї  продукції у США, Італію, Фінляндію, Ліхтенштейн, Словаччину, Латвію, Росію  та інші країни. На підприємствах галузі також виробляються лакофарбові  матеріали, хімічні реактиви, розчинники, засоби догляду за автомобілем, плівки полімерні, лікарські препарати.

Шість підприємств області  повністю або частково займаються виробництвом медпрепаратів, номенклатура яких складає  майже 80 видів. Загалом це засоби для  лікування серцево-судинних захворювань, протиастматичні, знеболюючі та жарознижувальні  медпрепарати.     Машинобудування

Значне місце в економіці  Черкаської області займає машинобудівний комплекс. Його основу складають більше 50 підприємств, де налагоджено виробництво  автобусів, технологічного обладнання для галузей агропромислового комплексу, легкої промисловості, машин і обладнання для тваринництва та виробництва комбікормів, автоматичних ліній, хімічного обладнання, медичної та обчислювальної техніки, оптичних приладів, телеграфної апаратури, металоріжучих та деревообробних верстатів, парових котлів, побутової техніки.

Візитною карткою ВАТ "Черкаський автобус" є автобус "Богдан" (А-091) для громадського міського транспорту. В 2003 році завод  офіційно представив нову модель малого міського автобуса А-092 "Богдан" з  двигуном, який відповідає екологічним  нормам стандарту Євро-3. Нещодавно  на автошляхах України розпочав роботу А-144 "Богдан" - представник нової  генерації середніх автобусів на 80 пасажирських місць. Розширюється і  географія продажу. Крім столиці  та великих промислових центрів  України нові автобуси стали активніше  купувати регіони, наприклад: Хмельницька, Тернопільська, Одеська області  та Автономна Республіка Крим.

Легка промисловість

Легка промисловість Черкащини  нині переоснащується найсучаснішим  технологічним устаткуванням для  пошиття верхнього одягу, жіночих  та чоловічих трикотажних і швейних  виробів. На 32 підприємствах цієї галузі виробляють шовкові тканини, трикотажні, швейні, шкіргалантерейні вироби, взуття та іншу продукцію.

У товарній структурі експорту найбільша питома вага припадає на добрива, нитки синтетичні, органічні  хімічні сполуки, апарати і механічні  пристрої, одяг текстильний, деревину та вироби з неї, м'ясо та харчові  субпродукти, машини та устаткування. Експортні поставки здійснювались  переважно до Російської Федерації, Німеччини, Китаю, Туреччини, Болгарії та США.

     Обсяг експорту товарів за 2012 рік становить 1007,6 млн.дол. США і зменшився порівняно з 2011 роком на 4,8%, імпорту – відповідно 1189,1 млн.дол. і збільшився в 1,5 рази в порівнянні з минулим періодом. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 181,5 млн.дол. (за 2011 рік цей показник мав позитивне значення  – 261,5 млн.дол.). Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 0,85 (за 2011 рік – 1,33).

 

    У географічній структурі експорту частка країн СНД склала 28,8%, Європи – 28,5%, Азії – 27,2%, Америки – 9,2%, країн Африки – 6,4%. Порівняно з 2011р. відбулося зростання обсягу експорту товарів до країн Америки – на 21,6%, Африки – на 19,3%, Європи – на 13,1%, країн СНД – на 5,1%. Експортні поставки зменшились до країн Азії – на 31,1%. Експорт товарів до країн ЄС склав 28,1% від загального обсягу і збільшився порівняно з попереднім роком на 13,6%.          

 

 

 

 Підприємства Черкащини експортували свою продукцію до 106 країни світу.Найбільша частка експорту товарів підприємств Черкащини (за підсумками 2012 року) припала на:

1. Російську Федерацію – 19,6% (197 млн. дол. США);
2. Польщу – 14,5% (146,4 млн. дол. США);
3. Китай – 5,4% (54 млн. дол. США);
4. Індію – 8,2% (83,1 млн. дол. США);
5. Туреччина – 4,1% (40,8 млн. дол. США);
6. Бразилію – 4,8 % 47,9 млн. дол. США);
7. Казахстан – 2,8% (28,1 млн. дол. США);
8. Білорусь – 3,1% (31 млн. дол. США);
9. Італію – 3,8% (38,7 млн. дол. США);
10. Німеччину – 2,2% (22,1 млн. дол. США);

  

  Обсяг експорту до перелічених країн порівняно з 2011 роком змінився таким чином: збільшено експорт продукції до Італії в 3,1 рази, Російської Федерації на 18,4% та Болгарії на 76,9%.

У товарній структурі експорту найбільшу питому вагу мали такі групи товарів:

1. Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 36,8% (370,5 млн. дол. США);
2. продукти рослинного походження – 20,3% (204,4 млн. дол. США);
3. готові харчові продукти – 11,4% (115,2 млн. дол. США).
4. маса з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів - 8,2% (83 млн. дол. США);

     Порівняно з 2011 роком обсяг експорту зернових культур збільшився на 55%, продуктів з м’яса та риби в 2,2 рази, алкогольних та безалкогольних напоїв в 1,7 рази.

     Крім того, зовнішньоекономічні зв'язки з багатьма державами світу здійснюються у вигляді вкладання інвестицій в економіку області. Все більше активізуються нові форми економічної співпраці у вигляді створення спільних підприємств, налагодження прямих зв'язків із закордонними підприємствами, які передбачають співробітництво без посередників.

     У 2010 році в економіку області надійшло 101,8 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій, в тому числі 93,8 млн. -- у спільні підприємства.

       Трудові ресурси (без зайнятих в особистому підсобному господарстві осіб пенсійного віку) за станом на 01.01. 2011 становлять 787,9 тис. осіб або 2,7% до всеукраїнського показника. В усіх сферах економічної діяльності зайнято 594,7 тис. осіб або 75,5% трудових ресурсів області. Рівень безробіття -- 4,5%, тобто дещо вищий, ніж загалом в Україні (4,2%). На кінець 2003 року в області нараховувалося 34 тис. безробітних. На 1000 осіб працездатного віку припадає 818 осіб непрацездатного, серед яких 339 -- діти, 479 -- особи, старші за працездатний вік.

     Значний вплив на життєдіяльність краю має транспортна галузь господарства. Наявність розвиненої транспортної мережі впливає на темпи його розвитку, забезпечує здійснення широких міжрегіональних економічних зв'язків, посилює тяжіння периферійних територій до їх економічного ядра.

     Транспортна система Черкаської області територіально поєднує такі види транспорту, як автомобільний, залізничний, річковий, повітряний і трубопровідний. У внутрішніх й зовнішніх перевезеннях провідну роль відіграє автотранспорт, який складає близько 90% загальної кількості перевезень вантажів, і залізничний транспорт.

       Залізничним сполученням з'єднані практично всі адміністративні центри області. Перевезення вантажів та пасажирів залізничним транспортом забезпечує Шевченківський відділок Одеської залізниці. Серед вантажів переважають хімічні добрива, зерно, цукор, будівельні та лісоматеріали. За 30 км від Черкас знаходиться вузлова станція імені Т.Г.Шевченка, звідки відправляються поїзди у всі великі міста України, а також у Москву, Санкт-Петербург.

     Експлуатаційна довжина залізниць у 2011 році становила 651 км. Основні залізничні лінії проходять по напрямках Миронівка -- ім. Т.Шевченка -- Знам'янка (двоколійна, електрифікована змінним струмом), та Гребінка - Черкаси -- Христинівка (одноколійна, не електрифікована). Найголовнішими залізничними вузлами області, що виділяються найбільшим вантажо-- та пасажирообігом, є Черкаси, Христинівка, Цвіткове, Золотоноша.

        Нині транспортна мережа області потребує подальшого вдосконалення (електрифікації, оновлення рухомого складу) та приведення її до європейських стандартів (реконструкції усіх вокзалів, посадочних платформ, колійного господарства станцій і перегонів, модернізацію пристроїв автоблокування, електричної централізації та зв'язку).

      Велика кількість поселень, рівнинність території, вигідне географічне положення краю обумовили густу мережу автомобільних доріг. Територією Черкаської області проходять дві великих автомагістралі: Київ--Одеса та Київ--Донецьк. Автобусним сполученням з'єднані практично всі населені пункти області. Найбільші обсяги перевезень виконує автомобільний транспорт. Загальна довжина автошляхів становить 6 тис. км., в тому числі 5,8 тис. з твердим покриттям. Щільність автомобільних шляхів загального користування з твердим покриттям складає 277 км на 1000 км2. До найбільших центрів автомобільної мережі Черкащини можна віднести декілька центрів: Черкаси, Сміла, Золотоноша, Умань, Корсунь-Шевченківський. Нагальною проблемою є підвищення якості автошляхів, їх технічне переоснащення до світових стандартів.

       Головною воднотранспортною магістраллю є річка Дніпро, що перетинає всю область з північного сходу на південний схід і по якій здійснюється судноплавство. Річковий порт розміщується у Черкасах. За останній час вантажо та пасажирообіг річковим транспортом значно скоротився. В літній період існує річкове сполучення Київ -- Черкаси. Численні малі річки області транспортних функцій практично не виконують. Через територію області проходить газопровід "Союз". Річкові вокзали є в Черкасах та Каневі.

      Повітряний транспорт у краї розвинутий недостатньо і за останнє десятиріччя практично не розвивається. Є аеропорт у Черкасах. Пасажирські перевезення припинені взагалі. Літаки виконують поштово-вантажні перевезення та авіаційні роботи в сільському господарстві.

     Засоби зв'язку. Внутрішньо-обласний, міжміський та міжнародний обмін допомагають здійснювати телефонний, поштовий, телеграфний способи зв'язку. В області працює кілька електронних цифрових телефонних станцій, що відповідають світовим стандартам. Значного поширення набуває електронний зв'язок. Підвищується значення та кількість користувачів всесвітньої мережі "Інтернет", розвиваються нові види зв'язку -- електронна пошта, мобільний зв'язок, пейджинг.

    Проаналізувавши матеріали я можу сказати, що Черкаська область нераціонально використовує свій природно-ресурсний потенціал, лише деякі галузі спеціалізації опираються на власні місцеві ресурси. Більшість підприємств працює за давальницькою схемою отримуючи сировину із-за кордону або інших областей України. Проте слід додати, що січні-березні 2013 року індекс промислової продукції склав 104,6% (по Україні 95,0%).

 

 

 

 

 

 

4.Проблеми антропогенного  впливу господарської діяльності  на якісні та кількісні характеристики  довкілля в Черкаській облаласті

Багатовікова господарська діяльність значно змінила природне середовище області, як наслідок, зазнали  змін майже всі компоненти ландшафтної  сфери – рослинний і тваринний  світ, ґрунти, ґрунтові і підземні води. 

Серед антропогенних чинників, які вкрай негативно впливають  на структурні елементи екомережі, біологічного і ландшафтного різноманіття в цілому, на сучасному етапі слід відмітити  розорювання прибережних захисних смуг, створення монокультур в  лісових системах, не регульований випас домашніх тварин на ділянках зі степовою і лучною рослинністю.

Ситуація котра склалася по відношенню до стану ґрунтів незадовільна. Великої шкоди ґрунтам завдала необґрунтована меліорація. Внаслідок екстенсивного розвитку сільського та лісового господарств, неефективного ведення заповідної та інших природоохоронних справ порушилося співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісових та водних ресурсів. Ситуація, котра склалася, зумовлена головним чином тим, що протягом багатьох десятиріч екстенсивне використання земельних угідь, і особливо ріллі, не компенсувалося рівнозначними заходами щодо відтворення ґрунтів та їх раціонального використання.

Близько 361,8 тис. га ріллі – ерозійно-небезпечна. З обстежених 917,7 тис. га для розподілу ґрунтів за ступенем кислотності виявлено, що 5,8 тис. га – сильно кислі, 58,0 тис. га – середньо кислі, 233,1 тис. га – слабо кислі, 280,4 тис. га – близькі до нейтральних, 327,5 тис. га – нейтральні.  Південний  слід радіоактивних опадів пройшов північною частиною області і спричинив радіоактивне забруднення земель  – 3,5 тис. га (щільністю >5 Кі/км2). В області наявні порушені 3,463 тис.га, відпрацьовані 1,912тис.га  та рекультивовані 0,027 тис. га землі. Площа деградованих, малопродуктивних земель  складає 470,6 тис. Га