Оптимізація використання ресурсів Віньковецького району Хмельницької області

ТОВ “Віньковецький сирзавод” підприємство засноване у 1959 році. Спеціалізується ЗАТ "Віньківці сирзавод" з виробництва жирних сирів, яких виготовляється 19 видів. Виробництво масла вершкового налічує 7 видів. Асортимент продукції, що випускає цех цільномолочної продукції складає 17 найменувань, Це сметана 15 та 20 відсоткової жирності, ряжанка 4 і 2,5 відсоткової жирності, йогурти з 6 видами наповнювачів. Є серед асортименту і такі, що несуть оздоровчі властивості, по-справжньому корисні для здоров’я. Це лікувально-профілактичний напій „Біфідок”, кефір „Європейський”, кефір знежирений.
ТОВ «Зіньківський пивзавод» підприємство зареєстроване 5 липня 2001 року. Основний   вид  діяльності   товариства:   виробництво   солодових екстрактів, мінеральних вод, прохолодних екстрактів, оптова та роздрібна торгівля ними.

Філія "Віньковецький райавтодор" забезпечує утримання в належному стані 229 кілометрів доріг місцевого значення району.
Підприємство визнавалося переможцем у номінації «Кращий роботодавець року» в Україні та Хмельницькій області. Віньковецький райавтодор одержав за це Грамоту Прем'єр-міністра України, кубок та грошову премію.

Агропромисловий сектор найяскравіше представлений підприємством «Росія». Сьогодні у користуванні «Росії» 1187 га орної землі, ще 160 га орендують у сусідніх господарствах Тут вирощують озиму та яру пшеницю, ячмінь, горох, цукровий бу­ряк. Причому, для отримання хорошого урожаю, висівають різні сорти зернових куль­тур —якщо не вродить один, то є надія на інший. Поля належним чином обробляють­ся органічними та мінеральними добривами. Горбиста місцевість, на якій розташовані поля агропідприємства, ускладнюють і без того нелегку землеробську працю.
Крім рослинництва, розвивають у господарстві й тваринницьку галузь. Зокрема, здійснено реконструкцію приміщень, в яких сьогодні утримується 1300 голів вели­кої рогатої худоби, в тому числі 342 — дійної череди. В середньому, піврічний надій від однієї корови складає 2600 л. До речі, за показниками розвитку тваринництва, господарство лідирує не тільки в районі, а й в області.
Крім того, кожного року оновлюється парк сільськогосподарської техніки, від якої напряму залежать успіхи на полях та фермах (тільки протягом 2006 року придба­но кормозбиральний комбайн «Ягуар» фірми КЛАСС, сівалки СЗ-5,4 та СЗТ-3,6 для підсіву трави).
Внаслідок тісної співпраці з Деражнянським молочним заводом, у господарства відсутні проблеми зі збутом молока. А цукрові буряки реалізують на Барський та Хмельницький цукрозаводи.
 

Розділ 3. Рекомендації по оптимізації використання ресурсів

Геоекологічна ситуація в Україні тісно пов'язана зі станом природних умов і природних ресурсів, з потребами в ресурсах, технологіями їх добування, перероблення, використання, утилізацією відходів та ін. Це стосується мінерально – сировинних, кліматичних, водних, земельних, біотичних (рослинні, тваринні), рекреаційних ресурсів.

Звичайно, людина повинна не лише брати від природи, а й піклуватися про її охорону, не допускати її погіршен­ня і, виснаження. Природу треба підтримувати, допомага­ти їй зберігати рівновагу як системи.

Чим повніше використовуються природні ресурси, тим ощадливіше і по - господарськи слід ставитися до їх екс­плуатації. В зв'язку з цим раціональне використання і відтворен­ня природних ресурсів стає однією з найбільш актуальних проблем людства.

Оптимальність у використанні  ресурсів — це досягнення найкращого варіанту взаємовідносин сус­пільства з навколишнім середовищем. Це означає послідовний розви­ток наукових засад охорони навколишнього середовища її раціонального використання його ресурсів на основі таких принципів, як планомірність, пропорційність.

У системі управління природоохоронною діяльністю підприємств Віньковецького району можна виділити такі заходи щодо оптимізації ресурсів: планування, експлуатацію очисних споруд (включаючи технологічний процес) і конт­роль за викидами в навколишнє середовище. Проектування і планування дають змогу розробити комплекс необхідних заходів по охороні навколишнього середовища, їх виконан­ня, серед яких нові удосконалені технологічні процеси, роботи, очисні споруди, що знижують або виключають шкідливий вплив на навколишнє середовище.

Управлінські функції в області природоохоронної діяль­ності повинні сприяти вдосконаленню техно­логії виробництва, ремонтно-експлуатаційних робіт, без­аварійної роботи устаткування, виконання планово-попе­реджувального і поточного ремонту.

Контроль включає в себе аналіз технології, лаборатор­ний аналіз, контрольні пости, визначення концентрації шкідливих виділень, інформування керівництва про стан навколишнього середовища на підприємстві, дотримання законодавства в цій області.

Державна підсистема використання природних ресурсів перебуває в компетенції місцевих Рад народних депутатів, які повинні контролювати і регулювати всю природоохо­ронну роботу міністерств і відомств. Галузевий і міжга­лузевий характер оптимально природокористування визначається специфікою господарської діяльності струк­турних підрозділів міністерств і відомств і залежить від ви­робничого профілю підприємств і об'єднань. Тому обов'яз­ки між різними ланками цієї підсистеми охорони навко­лишнього середовища і раціонального природокористуван­ня розподіляються відповідним чином.

Стосовно таких ресурсів як аграрні ресурси, потрібно здійснювати державний контроль за дотриманням земельного законодавства і порядку кори­стування землею; відповідає за організацію охорони і ра­ціонального використання земель, що перебувають у ко­ристуванні сільськогосподарських підприємств і організа­цій системи міністерств, за правильність застосування в сільському господарстві отрутохімікатів, розробку біоло­гічних засобів боротьби з хворобами і шкідниками сіль­ськогосподарських культур і насаджена, організацію еко­номного використання води при зрошенні земель; здійснює контроль за рекультивацією земель.

Потрібно систематично вивчати вплив отрутохі­мікатів на водні організми і визначати гранично допустимі концентрації їх у рибогосподарських водоймах; робити висновки про доцільність хімічної обробки посівів, наса­джень, водойм і лісів; брати участь у розробці приладів для контролю якості природних поверхневих і стічних вод.

Міністерство охорони навколишнього природного сере­довища (МОНПС) є центральним органом державного управління в галузі охорони природи і використання при­родних ресурсів і відповідає за охорону природи, органі­зацію раціонального використання і відтворення природних. Як головні завдання на МОНПС покла­даються комплексне управління природоохоронною діяль­ністю, розробка і проведення єдиної науково-тех­нічної політики по охороні природи і раціональному вико­ристанню природних ресурсів, координація діяльності міністерств і відомств у цій галузі. З цією метою провадить­ся державний контроль за використанням і охороною зе­мель, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, рослинного (в тому числі лісів) і тваринного (в тому чис­лі рибних запасів) природ­них ресурсів територіальних вод.

Висновки

Таким чином, Віньковецький район виступає об’єктом дослідження , а предметом дослідження  відповідно його природні та історико-культурні ресурси та умови, сучасне використання та оптимізація цих ресурсів, населення, економіка та господарство Віньковецького району.

В процесі дослідження, на основі вивчення та аналізу доступних інформаційних джерел, були розкриті основні характеристики ресурсів досліджуваної території, зокрема природні і історико-культурні та показаний соціально – економічний стан, а також дані певні рекомендації оптимального використання даних ресурсів.

Отже, Віньковецький район Хмельницької області розташований у південно-східній частині Хмельницької області в зоні Лісостепу на Волино-Подільській височині. Клімат помірно-континентальний,середня кількість опадів – 550 мм на рік. Район належить до північної помірно-теплої, вологої Лісостепової агрокліматичної зони.  Грунтово-кліматичні умови сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур, розвитку тваринництва, садівництва і лісництва, а в заплавах річок – для ставкового рибництва

Отже, Віньковецький район  оптимально використовує свої ресурси, але потрібно цю сферу удосконалювати і робити її ще більш перспективнішою і привабливішою для того, щоб сюди вкладали інвестиції. Завдяки цьому інфраструктура району отримає новий поштовх у розвитку і в подальшому будуть залучені усі раніше не реалізовані ресурси.