Оптимізація використання ресурсів Віньковецького району Хмельницької області

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Характеристика ресурсів Віньковецького району

         1.1. Оцінка природних ресурсів Віньковецького району…………..........5

         1.2. Оцінка історико-культурних ресурсів Віньковецького району…….7

Розділ 2. Сучасне використання ресурсів………………………………….…..12

Розділ 3. Рекомендації по оптимізації використання ресурсів……………….19

Висновки……………………………………………………………………...….22

Список використаних джерел………………………………………………..…23

Вступ    

      Актуальність теми. Актуальність теми полягає в тому, що оптимізація використання ресурсів посідає одне з чільних місць в розвитку України. Під час характеристики адміністративного району ми використовували та поєднували  знання з історії, етнографії, топоніміки, географії, картографії, економіки, геоінформаційних систем та низки інших важливих наук.

Віньковецький адміністративний район Хмельницької області є об’єктом дослідження, а предметом дослідження відповідно його природні та історико-культурні ресурси та умови, сучасне використання та оптимізація цих ресурсів, населення, економіка та господарство Віньковецького району.

Метою мого дослідження є розкриття основних характеристик ресурсів досліджуваної території та їх оптимальне використання на основі вивчення та аналізу доступних джерел, літератури.

Мета роботи передбачає розв’язання наступних завдань:

      проаналізувати доступні інформаційні джерела з даної теми;

      охарактеризувати ресурси даної території, зокрема природні та історико-культурні;

      показати соціально – економічний стан та використання ресурсів Віньковецького  району;

      дати рекомендації по оптимізації використання ресурсів.

Методи дослідження. В процесі написання роботи використано порівняльний, описовий та статистичний методи, аналіз наукових, краєзнавчих та літературних джерел з даної теми.

        Структура роботи складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.

Розділ 1. Характеристика ресурсів Віньковецького району

1.1. Оцінка природних ресурсів Віньковецького району

Вінькове́цький райо́н — район у Хмельницькій області. Район розташований на південному сході Хмельницької області, на високому кам’яному плато Волино-Подільської височини в зоні лісостепу. Рельєф території горбистий, місцями полого-хвилястий, розчленований долинами річок. По території району, крім річки Калюс, протікає 12 річок: Ушиця і Говірка,  беруть початок річки Вовк, Рів, Лядова та інші, які є притоками Дністра та Південного Бугу. Межує на сході з Барським районом Вінницької області, на північному сході з Деражнянським, на північному заході – з Ярмолинецьким, на заході – з Дунаєвецьким і на півдні – з Новоушицьким районами. Найближчі залізничні станції: м.Деражня – 35 км та м.Дунаївці – 45 км. Питома вага району в області
За територією – 3,39 %
За населенням – 2 %.

Клімат помірно-континентальний. Середня кількість опадів – 550 мм на рік. Район належить до північної помірно-теплої, вологої Лісостепової агрокліматичної зони. Грунтово-кліматичні умови сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур, розвитку тваринництва, садівництва і лісництва, а в заплавах річок – для ставкового рибництва. Ґрунти району – ясно сірі та сірі опідзолені – 56% , темно сірі опідзолені – 11,8 %.  Площа лісів 9705,6 га, основні породи: граб, дуб, береза, липа, ясен, клен, осика, сосна, ялина.Гідрографія району представлена12-ма річками. Найбільші з них Ушиця, Калюс, Лядова, Вовк. Площа водяного дзеркала (річок, озер, ставків) 0,6 тис. га

Корисні копалини.Віньковецький район єдиний в Україні, який має родовище глауконіту – дешевого калійно-фосфорного мінерального добрива, що має велику агрохімічну ефективність. Прогнозні запаси – 16,5 млн. тонн, глибина залягання від 30 до 70 метрів, потужність шару від 7 до 12 метрів. Підошвою є метровий шар желваків фосфориту. Глауконіт використовується також як сорбент для виведення ізотопів цезію 137 і стронцію 90 відповідно на 94-98 відсотків. Може бути також використаний в лакофарбовій промисловості, для очистки мінеральних масел, стічних вод, промислових стоків. На території району є онікс, камінь-вапняк, камінь-піщаник, кремінь, фосфорити, глина, придатна для виробництва цегли, а також високоякісні гончарні глини, пісок, придатний для виробництва вапнякового борошна.

Тваринний світ.Із земноводних живуть такі тварини: часничниця звичайна, ропуха зелена і сіра, жаба трав’яна, квакша. Вони  контролюють чисельність клопів, коваликів, ставковиків, личинок комарів і дорослих комарів.Серед плазунів тут зустрічаються: прудка і живородяща ящірка, вуж звичайний, які страждають від отрутохімікатів, тому що з’їдають отруєних комах.Щодо птахів тут зустрічаються: граки, ворони сірі, круки, сороки, польові та хатні горобці, вівсянки звичайні, щиглики, коноплянки, сорокопуди сірі, посмітюхи, путочки, рюти, зимняки, сірі куріпки. До них  приєднуються навесні фонові види: польові жайворонки, шпаки, плиски білі, ластівки сільські, чибіси, щеврики, одуд, сиворакша, сова болотяна, канюк, лунь, боривітер, лелека білий, мартин, деркач, горлиця звичайна і перепел.         Із ссавців живуть: кріт звичайний, їжак, білозубка білочерева і мала, рукокрилі, тхір, горностай, ласка, лисиця, заєць- русак, ховрах рябий, миші (польова, мала, хатня), хом’як звичайний, полівка звичайна, борсуки, козулі, дикі свині.

Рослинний світ.До релiктових належать медунка м'яка, осока бiла, хвощ великий, чина ряба, синяк червоний, юринея вапнякова, волошка рейнська, бруслина карликова, клопонiг смердючий та iн. Ендемiчнi види: шиверекiя подiльська, берекка, чебрець подiльський, рокитник подiльський, молочай багатоколiрний, мiнуарцiя днiстровська, шавлiя кременецька, зiновать Блоцького та iн. Багато рослин на Хмельниччинi знаходяться на межi знищення i тому занесенi до "Червоної книги України". Серед них - мигдаль степовий, молодило руське, волошка схiдна, цибуля ведмежа, шафран Гейфелля, ясенець бiлий, самосил панонський, рутвиця мала, сон
широколистий, ковила весняна, пiдснiжник звичайний та iн

1.2. Оцінка історико-культурних ресурсів Віньковецького району

Археологічні знахідки свідчать, що територія сучасного Віньковецького району була заселена людьми з давніх давен. Зокрема, археологами виявлено декілька поселень доби неоліту, зокрема у селах Зоряне, Нетечинці, Охрімівці.

Найбільше пам'яток відноситься до трипільської культури яка існувала на Правобережжі Дніпра, Подністров'ї в кінці ІV-III століття до нашої ери, тобто в добу бронзи. Залишки поселень землеробської трипільської культури знайдено в селах Говори, Грим’ячка, Зінькові, Подолянське, селищі Віньківці.

З кінця VІ-IV ст. до н.е. великого поширення набуває культура скіфів. Сліди цієї культури доби заліза знаходимо у селах Зіньків, Грим’ячка. Численні знахідки черняхівської культури знаходимо у Зінькові, Грим’ячці.

Слід визнати, що в історичних джерелах до початку XV ст. відсутні згадки про населені пункти нинішнього Віньковецького району. Зіньків, Грим'ячка, Карачіївці є найдавнішими поселеннями, які згадуються в історичних документах першої половини XV ст. Вперше Віньківці згадуються у податкових списках 1493р. Відомі діяльністю чернечого ордену францісканців.

Віньковецький район Хмельницької області створено 7 березня 1923 року. Цього ж дня утворений Зіньківский район, який 3 лютого 1931 року ліквідований, а його територія ввійшла до складу Віньковецького.

31 жовтня 1927 року Віньківці були перейменовані в місто Затонськ, а район став називатися Затонський на честь академіка. В 1938 році райцентру та району повернені старі назви.

30 грудня 1962 року Віньковецький район був ліквідований. Територія його спочатку входила до Ярмолинецького, пізніше ще й до Новоушицького і Деражнянського районів Хмельницької області. Ліквідовано Говорівський сільськогосподарський технікум і переведено в Кам’янець-Подільський, Зіньківський бухгалтерський технікум переведено до Шепетівки.

8 грудня 1966 року згідно з Указом Президії Верховної ради УРСР Віньківці знову стали центром однойменного району.

Архітектурно-історичні пам'ятки

Руїни замку — замок збудований у 1450 р. для захисту від татарських набігів. Початково замок був трикутний, одним боком виходив на р. Ушицю, іншими нависав над глибоким яром. Стіни фортеці були по 85 м в довжину кожна, на кутах стояли 3- та 4-поверхові башти. Загальна площа твердині була близько 0,5 га. На сьогодні із трьох веж залишилась тільки одна, майже вщерть зруйнована. До замку прилягали численні підвали та підземні ходи, з яких частина збереглася досі.

Костел Святої Трійці — костел збудовано в 1450 році під захистом стін замку. Його неодноразово спустошували та руйнували. Костел відновив у 1708 році Адам-Микола Сєнявський. Сьогодні зіньківський костел є одним із важливих осередків католицтва на Хмельниччині.

Свято-Михайлівська церква — збудована коштом парафіян у 1769 р. Зразок дерев'яної архітектури Поділля. Зведена на кам'яному фундаменті, має три бані. Окремо від храму стоїть дзвіниця, також зроблена з дерева.

Троїцька церква — кам'яна одноповерхова церква, яка належить до найстаріших храмів Поділля. Збудована в 1621 р. поруч із руїнами кам'яної церкви, зведеної, за переказами, Петром Одровонжем близько 1460 р

На Віньковеччині діє 41 церква різного віросповідання. З них 25 громад Української православ­ної церкви, які об'єднують понад 1900 прихожанбРуські православні сіарообрядницькі церкви знаходяться у се­лах 1 Іетрапіівка і Майдан Олександрівський, об'єднують 380 при­хожан. Діє незалежна православна громада у с.Зіньків, римокато лицькі костели у Віньківцях, селах Зінькові, Сдобідці Охрімовецькій. які відвідують 570 віруючих.

Взірцем збереження та пропаганди місцевої художньої твор­чості залишаються народні аматорські колективи: фольклорно ет­нографічний ансамбль пісні і танцю "Червона калина" районного будинку культури, оркестр народних інструментів дитячої школи мистецтв (керівник заслужений працівник культури України І.Ф.Гринькевич), фольклорний ансамбль "Джерело" с.Пи липи Олександрівські (кері­вник Є.І. Олендра), троїсті музики с.Говори (керівник В.А. Ьаранецький).Художньо творчі сили багато роблять для збере­ження та розвитку пісенно танцювального надбання, пропаганди народних свят та обрядів, звичаїв. Найяс­кравіше      проявляється місцевий фольклорно етнографічний колорит під час проведення театралізованих заходів за народним календарем "Масляна", Пас­хальне свято "Христос воскрес, воскресни, Україно", Зелені свята, Івана Купала, "Обжинки", "Миколая".

Збереженню фольклорно етнографічної спадщини Віньковеччи­ни сприяють й видрукувані до 500 річчя Віньковець (1993р.) дві !]жи народних пісень (одна з них   плід багаторічної праці олександрійських учасниць народного фольклорного ансамблю «Дзеркало», очолюваного Солендрою), записаних   найстарішою 'іасницею ансамблю О.Ткач. В районі працює друкарня, випус­кається районна газета, "Сільські новини", її засновники   районна рада, районна державна адміністра­ція та колектив редакції  Основні газети: '"Троянда"   для жінок, "Джерело"   літературно м.ільна. "Дзеркало природи", "За честь Вітчизни"  сторінка гегпіо натріотичного виховання. "Літа молодії", "Закон і ми".

Розділ 2. Сучасне використання ресурсів району

В районі розвиваються орендні відносини, трипає реформування аграрного сектора економіки. Майже 1000 і громадян придбали свої земельні та майнові паї до особистіних підсобних господарств. Протягом 2010 року на розгляд районної ради винесено і прий­нято 17 цільових програм з різних питань. Зокрема, в січні 2010року на шостій сесії районної ради затверджено програму зайня­тості населення на 2010 рік. Також прийнято програми розвитку малого підприємництва, розвитку агропромислового комплексу. поліпшення кінообслуговування населення, розвитку районного ра­діомовлення, відновлення і оптимізації мережі проводе»вого мов­лення, відпочинку і оздоровлення дітей району та ін.

У 2009 році вживалися заходи щодо сприяння інвестиційній діяльності на території району. Обсяги інвестицій до основного ка­піталу підприємств та організацій усіх форм власності склали 5550 тис.гри.

Об'єднувались (на договірних засадах) кошти підприємств, ус­танов та організацій, розташованих на відповідній території, та населення, а також бюджет них коштів на будівництво, реконструк­цію, ремонт і утримання на пайових засадах об"єктів соціальної і виробничої інфраструктури, шляхів місцевого значення та на захо­ди щодо охорони навколишнього природного середовиЩа.

У 2005 році побудовано каналізаційні мережі в райцентрі дов­жиною 1.1 км за рахунок кооперування коштів жителів багаток­вартирних будинків, підключено до каналізаційної мережі 18 бу­динків. За рахунок власних коштів підприємств та організацій по­точного року виконано будівельно монтажних робіт обсягом 2520 тис. гри.

Велося будівництво газових мереж в селах Адамівці, Дашківцях, Майдані Олександрівсь кому, Пилииах Олександрівських та Станіславівці. Структура земельного фонду Віньковецького району (га). Загальна площа району 65,3 тис.га в т.ч. сільськогосподарські землі 48,9 тис. га, ліси та інші лісовкриті площі 9,9 тис. га, забудовані землі 2,4 тис. га, землі водного фонду 0,6 тис. га, інші землі 2,5 тис. га.