Небезпеки природного та техногенного характеру

Назва реферату: Небезпеки природного та техногенного характеру 
Розділ: БЖД 

Небезпеки природного та техногенного характеру

План

Загальні закономірності виникнення природних небезпек:

а) тектонічні стихійні лиха;

б) топологічні  стихійні лиха;

в) метеорологічні стихійні лиха.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру:

а) аварії на транспорті;

б) аварії з витоком  сильнодіючих отруйних речовин;

в) аварії з викидом  радіоактивних речовин у навколишнє середовище;

г) пожежі та вибухи.

Література: 1) Желібо Е.П., Заверуха Н.М., Зацарнкий В.В. “Безпека життєдіяльності”. – с.164-191.

2) Джиги рей  В.С., Житецький В.Ц. “Безпека життєдіяльності” . – с.151-180.

 

а) Тектонічні стихійні лиха

* Виверження  вулканів. За руйнівною дією та кількістю енергії, яка виділяється при виверженні вулкана, саме це стихійне лихо належить до найнебезпечніших для життєдіяльності людства. Під попелом та лавою гинули цілі міста.

* Землетруси. Щорічно  вчені фіксують близько 1 млн.  сейсмічних і мікросейсмічних  коливань, 100 тис. з яких відчуваються людьми та 1000 спричинюють значні збитки.

Землетрус –  це сильні коливання земної кори, викликані  тектонічними причинами, які призводять до руйнування споруд, пожеж та людських жертв.

Гіпоцентр, або  осередок землетрусу, - місце, де зсуваються гірські породи.

Епіцентр –  точка на поверхні землі, що знаходиться  прямо над гіпоцентром.

Основними характеристиками землетрусів є: глибина осередку, магнітуда, інтенсивність енергії на поверхні землі.

Першість за кількістю землетрусів утримують  Японія та Чілі: понад 1000 в рік, або 3 на день.

Деякі рекомендації правил поведінки в умовах небезпеки  землетрусу

При землетрусі грунт відчутно коливається відносно недовгий час – тільки декілька секунд, найдовше – хвилину при  дуже сильному землетрусі. Ці коливання неприємні, можуть викликати переляк. Тому дуже важливо зберігати спокій. Якщо відчувається здригання грунту чи будинку, слід реагувати негайно, пам’ятаючи, що найбільш небезпечні є предмети, які падають.

Перебуваючи у  приміщенні, слід негайно зайняти  безпечне місце. Це отвори капітальних  внутрішніх стін (наприклад, відчинити двері з квартири), кути, утворені ними. Можна заховатися під балками каркасу, під несучими колонами, біля внутрішньої капітальної стіни, під ліжком чи столом. Слід пам’ятати, що найчастіше завалюються зовнішні стіни будинків. Необхідно триматися подалі від вікон та важких предметів, які можуть перекинутися чи зрушити з місця.

Не слід вибігати з будинку, оскільки уламки, які падають  уздовж стін, є серйозною небезпекою. Безпечніше перечекати поштовх там, де він вас застав, і, лише дочекавшись його закінчення, перейти у безпечне місце.

Перебуваючи всередині  багатоповерхового будинку, не поспішайте до ліфтів чи сходів. Сходові прольоти та ліфти часто обвалюються під час землетрусу.

Після припинення поштовхів потрібно терміново вийти на вулицю, відійти від будівель на відкрите місце, щоб уникнути ударів уламків, які падають.

Перебуваючи в  автомобілі, що рухається, слід повільно загальмувати подалі від високих  будинків, мостів чи естакад. Необхідно  залишатись в машині до припинення поштовхів.

Опинившись в  завалі, слід спокійно оцінити становище, надати собі першу допомогу, якщо вона потрібна. Необхідно надати допомогу тим, хто її потребує. Важливо подбати про встановлення зв’язку з тими, хто перебуває зовні завалу (голосом, стуком), Людина може зберігати життєздатність (без води і їжі) понад два тижні. 
 
 
 
 
 
 
 

б) Топологічні  стихійні лиха

* Повені. За даними  ЮНЕСКО, від повеней у ХХ ст. загинуло 9 млн. осіб. Недарма в народі кажуть, що найстрашніші для людини це вода і вогонь.

Повінь –  це значне затоплення місцевості внаслідок  підйому рівня води в річці, озері, водосховищі, спричинене зливами, весняним таненням снігу, вітровим нагоном води, руйнуванням дамб, гребель тощо. Повені завдають великої матеріальної шкоди та призводять до людських жертв.

Наслідки повеней

затоплення шаром  води значної площі землі;

ушкодження та руйнування будівель та споруд;

ушкодження автомобільних  шляхів та залізниць;

руйнування обладнання та комунікацій, меліоративних систем;

загибель свійських тварин та знищення врожаю сільськогосподарських культур;

вимивання родючого шару грунту;

псування та нищення сировини, паливо, продуктів  харчування, добрив тощо;

загроза інфекційних  захворювань (епідемії);

погіршення якості питної води;

загибель людей.

Деякі рекомендації щодо правил поведінки при повені

- отримавши попередження  про затоплення, необхідно терміново  вийти в небезпечне місце – на височину (попередньо відключивши воду, газ, електроприлади);

- якщо повінь  розвивається повільно, необхідно  перенести майно в небезпечне  місце, а самому зайняти верхні  поверхи (горища), дахи будівель;

- для того, щоб  залишити місця затоплення, можна  скористатися човнами, катерами  та всім тим, що здатне утримати людину на воді (колоди, бочки, автомобільні камери тощо);

- коли людина  опинилася у воді, їй необхідно  скинути важкий одяг та взуття, скористатись плаваючими поблизу  засобами й чекати на допомогу.

* Зсуви. Зсуви  можуть виникнути на всіх схилах з нахилом в 20о і більше в будь-яку пору року. За швидкістю зміщення порід зсуви поділяють на:

повільні (швидкість  становить декілька десятків сантиметрів  на рік);

середні (швидкість  становить декілька метрів за годину або добу);

швидкі (швидкість  становить десятки кілометрів за годину).

Зсуви – це ковзкі зміщення мас гірських порід вниз по схилу, які виникають через  порушення рівноваги. Зсуви виникають через ослаблення міцності гірських порід внаслідок вивітрювання, вимивання опадами та підземними водами, систематичних поштовхів, нерозважливої господарської діяльності людини тощо.

* Снігові лавини. Снігові лавини також належать  до зсувів і виникають так  само, як і інші зсувні зміщення. Сили зчеплення снігу переходять  певну межу, і гравітація викликає  зміщення снігових мас уздовж  схилу.

Існує пасивний та активний захист від лавин. При  пасивному захисті уникають використання лавинонебезпечних схилів або ставлять на них загороджувальні щити. При  активному захисті проводять обстріл лавинонебезпечних схилів, що викликає сходження невеликих, безпечних лавин, запобігаючи таким чином накопиченню критичних мас снігу.

* Селі. Виникають  селі в басейнах невеликих  гірських річок внаслідок злив, інтенсивного танення снігів, проривів завальних озер, обвалів, зсувів, землетрусів.

Селі – це паводки з великою концентрацією грунту, мінеральних частин, каміння, уламків гірських порід (від 10-15 до 75% об’єму потоку).

За складом  твердого матеріалу, який переносить селевий потік, їх можна поділити на:

грязьові (суміш  води з грунтом при незначній  концентрації каміння, об’ємна вага складає 1,5-2 т/куб.м);

грязекам’яні (суміш  води, гравію, невеликого каміння, об’ємна  вага – 2,1-2,5 т/куб.м);

водокам’яні (суміш  води з переважно великим камінням, обємна вага – 1,1-1,5 т/куб.м).

Деякі рекомендації щодо правил поведінки

при зсувах, снігових лавинах та селях

у випадку попередження про селевий потік або зсув, які насуваються, слід якомога швидше залишити приміщення і вийти в  небезпечне місце;

надавати допомогу людям, які потрапили в селевий  потік, використовуючи дошки. палки, мотузки  та інші засоби; виводити людей з  потоку в напрямку його руху, поступово  наближаючись до краю;

при захопленні сніговою лавиною, необхідно зробити  все, щоб опинитися на її поверхні (звільнитись від вантажу, намагатись рухатись вгору, рухи як при плаванні); якщо ні, то потрібно намагатися закрити  обличчя курткою, щоб створити повітряну  подушку (сніговий пил потрапляє  в ніс і рот – людина задихається);

вирушаючи в гори, необхідно мати при собі лавинні мотузки яскравого кольору; мотузку намагатися викинути на поверхню, щоб завдяки мотузці людину, яка потрапила в снігову лавину, могли знайти. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

в) Метеорологічні стихійні лиха

Вітри – це так  звані “прилади-змішувачі”, вони забезпечують обмін між забрудненим повітрям міст та чистим, насиченим киснем полів і лісів, теплим екваторіальним та холодним повітрям полярних областей, розганяють хмари і приносять дощ на поля, на яких без них нічого б не росло.

Вітер силою  в 9 балів, коли швидкість становить  від 20 до 24 м/с, руйнує старі будівлі, зриває дахи з будівель. Цей вітер називається шторм.

Якщо швидкість  вітру досягає 32 м/с, то це – ураган. Ураганами називають також тропічні циклони, які виникають в Тихому океані поблизу узбережжя Центральної Америки.

Досить небезпечне явище – смерчі, вони трапляються частіше, ніж урагани й тайфуни. Смерчі утворюються тоді, коли стикаються дві великі повітряні маси різної температури і вологості, до того ж в нижніх шарах повітря тепле, а в верхніх – холодне. Тепле повітря, зазвичай, піднімається вгору й охолоджується, а водяна пара, яка міститься в ньому, випадає дощем. Але коли збоку починає дути вітер, котрий відхиляє в бік потік теплого повітря, який піднімається вгору, то виникає вихор, швидкість якого досягає 450 км/год.

Деякі рекомендації щодо правил поведінки при ураганах

отримавши повідомлення про ураган, необхідно щільно зачинити двері, вікна;

з дахів та балконів забрати предмети, які при падінні можуть травмувати людину;

в будівлях необхідно  триматися подалі від вікон, щоб  не отримати травм від осколків розбитого  скла;

найбезпечнішими місцями під час урагану є підвали, сховища, метро та внутрішні приміщення перших поверхів цегляних будинків;

коли ураган застав людину на відкритій місцевості, найкраще знайти укриття в западині (ямі, яру, канаві);

ураган може супроводжуватися грозою, необхідно  уникати ситуацій, при яких збільшується ймовірність ураження блискавкою: не стояти під окремими деревами, не підходити до ліній електропередач тощо.

* Пожежі. Причинами  виникнення пожеж є недбала  поведінка людини з вогнем, порушення  правил пожежної безпеки, природні  явища (блискавка, посуха). Відомо, що 90% пожеж виникає з вини людини  і тільки 7-8% спричинені блискавками.

Пожежі –  це неконтрольований процес горіння, який викликає загибель людей та нищення  матеріальних цінностей.

Лісові пожежі поділяють на низові, верхові, підземні. За інтенсивністю горіння лісові пожежі поділяються на слабкі, середні, сильні.

Основними заходами боротьби з лісовими низовими пожежами є:

засипання вогню  землею;

заливанню водою (хімікатами);

створення мінералізованих  протипожежних смуг;