Карпатський економічний район

Легка промисловість. Важливе значення для району мають хутрова (Тисмениця), текстильна (Стриї, Самборі, Чернівцях, Калуші), швейна, трикотажна, шкіряна, взуттєва промисловість.

У Львові розміщено перопухову фабрику.

У районі поширено виробництво художніх виробів, сувенірів з дерева, вовни, шкіри, килимів, художня вишивка (Чернівці, Хотин, Вижниця, Косів, Коломия, Яремче, Львів, Свалява).

Місто Косів є центром гуцульських ремесел.

У Львові розміщено  ювелірний завод.

Будівельна  промисловість. У Карпатському районі виробляються в’яжучі та стінові матеріали, залізобетонні конструкції, цегла, облицювальніматеріали (плитка, мармур) тощо.

Найпотужніші  підприємства знаходяться в обласних центрах та ряді великих міст району. Закарпаття є значним постачальником будівельного каміння.

Агропромисловий комплекс. АПК Карпатського району має дуже різноманітну спеціалізацію. Рівнинна частина Передкарпаття має спеціалізацію Лісостепової агропромислової зони: м’ясо-, молокопромислову, бурякоцукрову та зернопромислову з виробництвом плодоовочевої продукції.

На півночі  Львівщини сприятливими є умови  для вирощування льону-довгунця, хмелю, картоплі. У Гірській частині розвинуто пасовищне вівчарство, скотарство і конярство, а землеробство має підсобне значення.

Спеціалізацією Закарпаття є плодоовочеконсервне, виноградно-виноробне, тютюново-ферментаційне, зерно-, м’ясо-, птахо-,молокопромислові виробництва.

Навколо Львова, Івано-Франківська, Ужгорода та Чернівців діють АПТК приміської спеціалізації. Господарства району реалізують понад 8% картоплі, плодів і ягід, майже по 7% м’яса, яєць та цукрових буряків від загальної їх реалізації в Україні.

Основу АПК  району становить сільське господарство. Загальна земельна площа району 5661 тис. га. Сільськогосподарські угіддя займають 46%, з них рілля – 67 %, сіножаті та пасовища – 30%. Низька частка сільськогосподарських угідь пояснюється особливостями рельєфу території.

У структурі  посівних площ сільськогосподарських  культур частка зернових є найнижчою серед районів України – 40%, технічних – 5%, картоплі і овочів – 15%. кормових – 40%.

У районі сформувались такі спеціалізовані підкомплекси: м’ясо-, молокопромислові, бурякоцукровий, плодоовочеконсервний, тютюново-ферментаційний, виноградно-виноробний, вовнопромисловий.

Основні промислові вузли: Львівський, Червоноградсько-Сокальський, Дрогобицько-Стрийський, Івано-Франківський, Калушсько-Долинський, Чернівецький, Ужгородсько-Мукачівський.

Частка району в експортних поставках України незначна – майже 5%, імпорті – 5%. У міжрайонному обміні район спеціалізується на виробництві автобусів, автонавантажувачів, сільськогоспродарських машин, телевізорів, приладів, калійних добрив, лісоматеріалів, меблів, паперу, винограду, вин, солі тощо.

До нього  завозять чавун, сталь, прокат, прилади, верстати, продукти нафтопереробки, продукцію легкої, харчової промисловості тощо.

 

5. Соціальна  сфера. Інфраструктурний потенціал

 

У Карпатському районі низьким є рівень забезпеченості населення побутовими і платними послугами, незначним є товарообіг продовольчих і промислових товарів на душу населення. Винятком є лише Львів, де ці показники перевищують середні в Україні. При цьому в районі найвищою є частка підприємств побутового обслуговування, особливо в сільській місцевості, по відношенню до їх загальної кількості в Україні. Але на сьогоднішній день значна їх частина не працює, і інфраструктура ніяк не  використовується. У Карпатському районі високою є частка підприємств громадського харчування, закладів торгівлі, бібліотек, клубів, шкіл при недостатній кількості закладів дошкільного виховання.

У Карпатському районі знаходиться 18 вищих навчальних заклади, у тому числі 6 університетів. Тут зосереджено значний науковий потенціал. Наукові установи (110 НДІ) району входять до складу Західного наукового центру НАНУ . На території Карпатського СГР функціонують такі науково-дослідні та проектно-конструкторські інститути: українознавства, регіональних досліджень, екології Карпат, фізико- механічний, геології і геохімії гірських копалин, геологорозвідувальний, поліграфічної промисловості, епідеміології і мікробіології та ін. у Львові, організації управління і економіки нафтової і газової промисловості у Івано-Франківську, галургії у Калуші, лісового господарства і агролісомеліорації в Мукачеві тощо. Також діють астрономічна обсерваторія у Львові, Закарпатська лісодослідна станція.

У районі функціонує велика кількість театрів і музеїв. Театри розміщено у Львові (у тому числі опери та балету імені Івана Франка), Чернівцях, Івано-Франківську, Дрогобичі, Ужгороді, Мукачеве. Тут чимало залів органної музики (Львів, Самбір та ін.). Серед музеїв слід відзначити літературно-меморіальні І.Франка (Львів), О.Кобилянської, Ю.Федьковича (Чернівці), М.Черемшини (Снятин), “Русалки Дністрової” (Львів).

Із специфічних відмітимо музеї історії релігії (Львів, Червоноград), української діаспори (Чернівці), лісу і сплаву (с.Синевир Закарпатської області), писанки (Коломия), історії солекопання (Солотвине), музей-аптеку (Львів) тощо.

Окрему групу  утворюють історико-етнографічні музеї: освіти Прикарпаття (Івано-Франківськ), народного мистецтва Гуцульщини і Покуття (Коломия), Бойківщини (Сколе) тощо.

На території  району знаходяться національні  природні парки

Карпатський, Синевир, заповідники Карпатський та Розточчя.

Важливими об’єктами туризму є замки-музеї Олеський і Мукачівський та велика кількість замків, Хотинська фортеця, надзвичайно велика кількість монастирів, церков – зразків гуцульської, буковинської та інших архітектур, ратуші, Личаківський цвинтар, парки Стрийський, Великий замок у Львові, парк-альпінарій в Ужгороді. Особливе місце посідає Львівський історико- архітектурний заповідник.

На території  району зосереджено значну кількість  об’єктів паломництва, передусім відомих монастирів, серед яких – уніатські Гошівський на Івано-Франківщині, Крехівський на Львівщині тощо. У Львові знаходяться всеукраїнські центри Української греко-католицької церкви, Організації свідків Єгови; Біла Криниця (Чернівецька область) – історичний центр старообрядництва. У Львові, Івано-Франківську, Мукачеві, Крехові діють уніатські духовні семінарії.

Рівень медичного  обслуговування в Карпатському районі є нижчим за середній в Україні, за виключенням Львова.

Основою розвитку рекреаційного комплексу є наявність  таких ресурсів, як мінеральні води (більше 600 різних джерел), лікувальні грязі, гірські, лісові, річкові ландшафти, гірський клімат тощо. Він представлений санаторно-курортним (п’ята частина санаторіїв та пансіонатів з лікування України), туристичним (туристичні бази, екскурсійні станції) господарством, сферою відпочинку (будинки і пансіонати відпочинку). Тут сформувався Карпатський рекреаційний район. Найпопулярнішими бальнеологічними курортами району є Трускавець, Моршин (Львівська область), Поляна, Шаян, Свалявська група (Закарпатська область), грязево-бальнеологічними – Немирів, Любень-Великий (Львівська область), Синяк (Закарпатська область), Черче (Івано-Франківська область), кліматичними – Яремче, Ворохта, Косів (Івано-Франківська область). Тут знаходиться Республіканська алергологічна лікарня в Солотвині, де лікування проводиться глибоко під землею у соляних шахтах. Особливістю району є наявність тут бази гірськолижного спорту у Ворохті та курорту Буковель.

У районі розвивається індустрія міжнародного туризму, основними передумовами формування якого є вдосконалення інфраструктури, підготовка кваліфікованих кадрів тощо.

Транспорт. Транспортний комплекс району представлений залізничним, автомобільним, річковим, повітряним та трубопровідним його видами.

Довжина залізничних  магістралей району становить2,9 тис. км. Густота залізниць в районі є вищою, ніж в середньому в Україні, – 40 км/1000 км2. Головна магістраль: Київ – Львів – Ужгород – Чоп. Тут діють пограничні станції Чоп і Мостиська. Найважливіші залізничні вузли – Львів, Чернівці, Ужгород, Івано-Франківськ, Дрогобич, Стрий, Чоп, Рава-Руська.

Довжина автомобільних  шляхів з твердим покриттям дорівнює 18,5 тис. км. Густота автошляхів – одна з найвищих в Україні. Головними автомагістралями є Львів – Київ, Львів – Ужгород, Львів – Чернівці.

Річковий транспорт  функціонує на Дністрі.

Аеропорти розташовано  у Львові, Ужгороді, Івано-Франківську, Чернівцях.

Територією  району проходять нафто- та газопроводи  Уренгой – Помари – Ужгород, “Дружба”, “Союз” тощо, етиленопровід з Угорщини до Калуша.

 

7. Проблеми та перспективи розвитку.

1. Проблема наближення  галузевої структури господарства району до структури ПРП, тобто раціональне використання рекреаційних і лісових ресурсів.

2. Розвиток рекреаційного  комплексу.

3. Поглиблення  переробки сировини, створення завершальних  стадій виробництв, особливо у хімічній промисловості.

4. Територіальне розосередження екологічно шкідливих виробництв (особливо підприємств гірничо-хімічної промисловості, лісохімії) , що розміщені у Передкарпатті.

5. Поглиблення  диспропорцій у життєвому рівні  населення гірської та рівнинної частин.

6. У районі  спостерігається найвищий рівень безробіття, тому існує проблема зайнятості населення.

7. Дефіцит води  у великих містах.

8. Використання альтернативних  джерел енергії (каскад малих  ГЕС на

річках.

У перспективі пріоритетними  галузями розвитку господарства району будуть рекреаційне господарство (перш за все пішохідний туризм, гірськолижний відпочинок), деревообробна, хімічна промисловість, сільськогосподарське виробництво, працемісткі галузі машинобудування.

Важливий напрям господарського розвитку пов’язаний із використанням потенціалу прикордоного географічного положення. Територія району разом з прикордонними територіями Польщі, Словаччини і Угорщини входить до складу єврорегіону “Карпати”, створення якого спрямоване на вирішення проблем раціонального використання природних ресурсів, підвищення ефективності економіки, поліпшення екологічних умов та підвищення життєвого рівня населення Карпатського регіону, а також облаштування та модернізацію прикордонної інфраструктури та інфраструктури кордону, сприяння розвиткові малого і середнього бізнесу тощо. Розробляється проект створення єврорегіону “Верхній Прут” (прикордонні території України, Молдови, Румунії).

Використання  потенціалу транспортно-географічного  положення та рекреаційного потенціалу району пов’язане із реалізацією проектів СЕЗ “Яворів”, “Мостиська”, “Жовква”, “Курортополіс Трускавець” (Львівська область), “Закарпаття” /“Європа-центр”, “Чоп-Інтерпорт”, “Рахів”/ (Закарпатська область), “Яремче” (Івано-Франківська область), “Буковина”(Чернівецька область).