Карпатський економічний район

Тема: Карпатський економічний регіон

 

План

1. Суспільно-географічне  положення та спеціалізація регіону.

2. Природно-ресурсний потенціал.

3. Людський потенціал.

4. Загальна характеристика  господарства. Виробничий потенціал

5. Соціальна сфера. Інфраструктурний потенціал

6. Проблеми та перспективи розвитку.

 

1. Суспільно-географічне  положення та спеціалізація регіону

 

Карпатський економічний район включає Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську та Чернівецьку області. Його площа становить 56,6 тис. км2, або 9,4% території України. У районі проживає понад 6,4 млн жителів, або 12,7% населення України.

Спеціалізацію району визначають:

- нафтова, нафтопереробна  і газова промисловість (Іс=1.2);

- машинобудування:  приладо-, верстатобудування, транспортне, сільськогосподарське машинобудування, випуск обладнання для нафтової і газової промисловості (Іс=1.2);

- хімічна промисловість:  виробництво калійних добрив, медичних препаратів (Іс=1.4);

- лісова, деревообробна,  меблева, целюлозно-паперова, лісохімічна промисловість (Іс=2.9);

- харчова промисловість  (Іс=1.2);

- легка промисловість  (Іс=1.1);

- рекреаційне  господарство.

Вигідність суспільно-географічного положення району визначають:

- стратегічно  вигідне пограничне з країнами  Європи (Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Молдовою) положення, що дає можливість розвивати культурні, наукові, економічні та інші міжнародні зв’язки;

- розташування  поблизу центру Європи;

- транспортно-географічне положення на перетині міжнародних залізниць, трубопроводів, ліній електропередач;

- сприятливе  положення відносно Українських  Карпат із значними рекреаційними ресурсами;

- розміщення  в лісостеповій фізико-географічній  зоні, що сприяє господарській діяльності населення.

 

2. Природно-ресурсний потенціал

 

До території  макрорайону входять Передкарпаття, Закарпаття та гірська частина (Українські Карпати), де у Рахівському районі Закарпатської області знаходиться найвища точка України г.Говерла (2061 м).

Клімат району є помірно-континентальним з м’якою і недовготривалою зимою та теплим і вологим літом. У горах клімат змінюється з висотою. На полонині Плай випадає максимальна кількість опадів в Україні – 1600 мм в рік.

У районі наявні значні запаси водних ресурсів. Найбільш водоносними річками є Дністер, Тиса, Прут, Черемош, Буг. Вони використовуються для роботи ГЕС, судноплавства (Дністер), лісосплаву (Черемош).

Тут поширені сірі лісові, дерново-підзолисті, чорноземні ґрунти. Для гірської частини характерна висотна поясність у розміщенні ґрунтів (від сірих лісових до буроземів).

Найважливішим ресурсом району є ліси. Лісистість Гірських Карпат становить 40%. Поширені такі породи, як бук, граб, смерекові.

Рекреаційні ресурси  району представлено мінеральними водами типу “Нафтуся” у Трускавці, сірководневими в Немирові, Чернівцях, сульфатно-натрієвими в Моршині й Трускавці, типу “Нарзан” в Ужгороді, Шаяні, типу “Боржомі” в Сваляві, Поляні, типу “Єсентуки” у Драгові, Квасах тощо; лікувальними грязями Івано-Франківської і Чернівецької областей; гірськими ландшафтами, гірським повітрям.

Міжрайонне значення мають паливні та нерудні мінеральні ресурси району:

• природний газ і нафта Передкарпатського нафтогазоносного бассейну (насамперед газові родовища Дашава, Рудки, Битків та нафтові Борислав, Долина). У цілому розвідано 29 нафтових (Долинське, Орів-Уличнянське тощо) і 82 газових (Угерське, Опарське, Залужанське тощо) і нафтогазових (Битків-Бабченське, Південно-Долинське, Заводнянське тощо) родовища.
• кам’яне вугілля Львівсько-Волинського басейну;
• калійні солі Передкарпаття (Калуш, Стебник);
• кухонна сіль (Надвірна, Рахів, Солотвин);
• сірка Передкарпаття (Роздол, Яворів, Немирів);
• вапняки (Роздол);
• каоліни, алуніти (Берегове);
• мармур (Рахів, Ділове);
• скляні піски, глина;
• золото Мужіївського родовища в Закарпатті.

Інтегральний  ПРП Карпатського району становить майже 10% ПРП України. У компонентній структурі ПРП значний потенціал водних, лісових і рекреаційних ресурсів; мінерально-сировинними ресурсами добре забезпечені Львівська та Івано-Франківська області. Забезпеченість в Карпатському районі на душу населення лісовими ресурсами є майже втричі вищою, ніж у середньому в Україні, водними і рекреаційними – у півтора рази.

3. Людський потенціал

 

Демографічна ситуація Карпатського району характеризується вищими порівняно з іншими районами України показниками народжуваності, найнижчою смертністю. Тут низькими є показники природного скорочення населення, а для Закарпатської області характерним є його приріст.

За статевою структурою населення район відноситься  до таких, де частка чоловіків найвища (на 1000 жінок припадає 912 чоловіків). Вікова структура населення – одна з найсприятливіших серед районів України. Діти і підлітки становлять 24%, населення працездатного віку – 55%, пенсіонери – 21%. При цьому у Закарпатській області це співвідношення таке: 26, 57, 17%. Тобто в районі одна з найнижчих питома вага пенсіонерів і значна частка осіб працездатного віку. На тисячу жителів припадає найменше в Україні пенсіонерів (260 чол.)

Густота населення  є високою – 113 осіб/км2, у тому числі найвищою у Львівській області – 126 осіб/км2. Це пов’язано із позитивними тенденціями у природному відтворенні населення, що склались історично, густою мережею населених пунктів.

У районі знаходиться 77 міст, у тому числі чотири з чисельністю  жителів понад 100 тис. Особливістю району є те, що він має одну з найвищих в Україні часток малих міст, при цьому частка міст з чисельністю жителів до 20 тис. є найвищою і становить 70%. Співвідношення міського і сільського населення є однаковим. Лише у Львівській області міських жителів більше (61%). У межах району сформувалась Львівська регіональна система розселення, ядром якої є Львівська агломерація.

Для сільського розселення рівнинної частини характерним  є долинно- яружних тип сільських поселень. У Карпатах переважає тип гірсько-долинних сіл, що тягнуться вузькими смугами по долинах річок.

У Карпатському районі зосереджено 13% трудових ресурсів України. В їх структурі значною є частка осіб післяпрацездатного віку (10%). Для району характерною є диференціація рівнів зайнятості населення. Так, у Чернівецькій області – найнижчий рівень зайнятості, у Львівській – найвищий. У районі спостерігається найвищий в Україні рівень безробіття (12%).

Для території  району характерною є диференціація  щодо етнічної структури населення. Так, Львівська та Івано-Франківська області є мононаціональними. У них українці складають більше 90%, росіяни – 4-7%, проживають поляки, білоруси, євреї та представники інших національностей.

У Закарпатській  області українців – лише 78%, угорців  – понад 12%, значноює частка словаків, росіян, румун. В етнічній структурі населення Чернівецької області українців – 70%, румунів – понад 10, молдован – 9, росіян – майже 7, євреїв – майже 2%.

У районі спостерігаються  значні територіальні відмінності  у релігійній структурі населення. Так, у Львівській та Івано-Франківській областях більше половини віруючого населення є греко-католиками (приблизно 55%), третя частина – православні; тут найнижчою в Україні є частка протестантів (до 5%). У Чернівецькій області майже 60% віруючих – православні, третя частина – протестанти. Найбільшою строкатістю відрізняється Закарпатська область. У ній низькою є частка православних (35%), приблизно по 1/5 становлять протестанти (у тому числі – 7% віруючих) та греко-католики, дещо підвищеною є частка римо-католиків (до 6%) та найвищою в Україні частка прибічників неохристиянських релігій. У цілому рівень релігійності населення Карпатського району є найвищим в Україні (вдвічі вищим за середній показник).

 

4. Загальна характеристика господарства. Виробничий потенціал

 

У Карпатському районі спостерігається значна територіальна диференціація рівнів економічного і соціального розвитку. Так, Львівська область є територією вище середнього рівня економічного і соціального розвитку, Івано-Франківська і Чернівецька – нижче середнього, Закарпатська – регіоном, що відстав у своєму розвитку. В областях району, окрім Львівської, виробляється валової суспільної продукції і національного доходу на душу населення значно менше, ніж в середньому в Україні.

Відповідно  Львівська область є високорозвинутою промисловою областю з підвищеною часткою зайнятих у сфері послуг, Чернівецька, Івано-Франківська та Закарпатська – аграрно-промисловими областями. Львівська область є потужною історично сформованою базою з розвинутим трудомістким машинобудуванням, легкою, харчовою, хімічною галузями промисловості. Закарпатська, Івано-Франківська і Чернівецька області мають високу питому вагу зайнятих в аграрному секторі, лісовому господарстві та деревообробці.

У Карпатському СГР сконцентровано 9% основних виробничих та 10% невиробничих фондів України. Тут найнижчим є рівень грошових доходів населення. Середньомісячна оплата праці робітників і службовців є значно нижчою за загальноукраїнський показник.

Паливно-енергетичний комплекс включає вугільну, нафтову і нафтопереробну, газову промисловість та електроенергетику.

Центром вугільної промисловості є місто Червоноград, де збагачується кам’яне вугілля.

В Іршавському  районі Закарпаття розвинутою є буровугільна промисловість місцевого значення.

Торфорозробки здійснюються на Львівщині.

Нафтогазову промисловість  розвинуто в районі Передкарпатського нафтогазоносного басейну. Нафтопереробка здійснюється на Дрогобицькому і Надвірнянському нафтопереробних заводах, у Львові, промислова переробка газу – на Бориславському газоліновому заводі.

Обсяги видобутку нафти і газу в районі не забезпечують потреби його господарства.

У районі працюють Бурштинська та Добротвірська ТЕС, ряд ТЕЦ, Теребле-Ріцька ГЕС.

Машинобудівний  комплекс. У районі розвинуто неметаломісткі, але трудомісткі виробництва, оскільки він є значно віддаленим від основних металургійних баз України і має значний працересурсний потенціал досить високої кваліфікації. Машинобудування і металообробку в Карпатському районі представлено такими галузями: приладо- і верстатобудуванням з розміщенням найпотужніших підприємств в обласних центрах,

• виробництвом телевізорів (концерн “Електрон”),
• радіоелектронної, медичної апаратури, автобусів, мопедів, автонавантажувачів у Львові,
• автокранів у Дрогобичі,
• сільськогосподарських
• машин у Львові, Коломиї, Чернівцях,
• обладнання для легкої, харчової, нафтопереробної промисловості у Чернівцях.

Лісопромисловий комплекс району має завершений цикл і представлений лісовим господарством Українських Карпат, Передкарпаття та Закарпаття деревообробкою в районах лісозаготівлі, а також такими галузями:

• меблевою (Львів, Ужгород,Мукачеве, Івано-Франківськ тощо),
• целюлозно-паперовою (Жидачів, Рахів, Львів) промисловістю,
• лісохімією (Свалява, Великий Бичків, Вигода, Перечин).
• виробництво музичних інструментів (бандур, гітар) зосереджено у Львові (“Трембіта”).

У районі знаходиться  третина підприємств лісопромислового комплексу країни.

Хімічну промисловість представлено :

1) гірничою хімією (видобутком природної сірки в Новому Роздолі і Новояворівську та калійної і кухонної солі в Калуші, Стебнику, Солотвині); 2) основною хімією (виробництво сірчаної кислоти, комплексних міндобрив у Новому Роздолі, калійних добрив у Калуші та Стебнику);

3)хімією органічного синтезу (виробництво штучних волокон у Сокалі, технічного вуглецю в Дашаві, поліетилену в Калуші /концерн “Хлорвініл”/, пластмас у Львові); лакофарбовою (Львів, Борислав, Чернівці), хіміко-фармацевтичною (Львів) промисловістю; виробництвом предметів побутової хімії.

Харчова промисловість району включає такі галузі з основними центрами виробництва:

• цукрову (Золочів, Радехів, Ходорів),
• плодоовочеконсервну (Чернівці, Львів, Коломия),
• виноробну і коньячну (Ужгород, Берегове, Середнє, Іршава),
• тютюнову (Львів, Берегове),
• соляну (Дрогобич, Долина, Солотвино),
• кондитерську (Львів /”Світоч”/)
• розлив мінеральних вод (Трускавець, Свалява),
• виробництво кави (Львів /”Галка”/),
• м’ясну, молочну, маслоробну, тютюнову та інші що забезпечують щоденні потреби
• населення у продуктах харчування.