Географія туризму в Україні

Завдання  №5

   Доцільно виділенні кошти спрямувати на розробку турів « Унікальні замки».

    Корецький замок

   У 1386 році князь Федір Острозький розпочав будівництво фортеці та її укріплень над річкою Корчик. За іншою версією, першим будівничим замку є Дмитро Ольгердович, проте це твердження є помилковим, адже, як вже було написано, засновником фортеці був князь Острозький. З трьох сторін замок був оточений глибоким ровом, який надійно захищав фортецю від нападу. Із заходу вона була надійно прикрита річкою. До замку Острозьких можна було дістатися лише через міст, який з'єднував його з навколишнім світом. А в ХVI ст. новим власником замку, князем Богушем Корецьким, до фортеці були добудовані нові укріплення.

    Пізніше, на протязі XVII—XVIII століть, Корецький замок був перебудований на зразок палацу. Востаннє, 1780 року, його перебудував князь Йожеф Чарторийський. 1832 року палац-замок згорів і з тих пір в ньому не проводилося жодної суттєвої реконструкції, щоправда, в 1920-х роках власник руїн Корецької фортеці Бнінський намагався провести ремонт, але через деякий час роботи були припинені.

   Цікаво, що на сучасному гербі міста Корець зображено надбрамну вежу замку Корецьких.

   З колишнього замкового комплексу наразі залишилися лише руїни. Надбрамна вежа знаходиться у занедбаному стані і представляє собою триярусну, прямокутну в плані споруду. До неї примикають залишки двоповерхових будівель. Через замковий рів, до фортеці веде віадук, який в 2005 році було відремонтовано. 

    На мою думку це надзвичайний замок з яскравою історією і просто забути про нього це великий злочин. Отже потрібно негайно фінансувати цей об’єкт і проводити терміново реконструкцію. Також потрібно підняти старі плани замку та реконструювати  стіни та вежі. Цей об’єкт в майбутньому  не лише підніме пізнавальний і екскурсійний туризм на новий рівень,а також дасть змогу людям згадати  ті забуті містечка, слава яких колись дзвеніла на всю Європу…..

Клеванський замок

    Відомості про первісну фортецю датовані 1475 роком. Саме село в письмових джерелах вперше згадано — під 1458 роком як власність князя М.Чорторийського. Фортецю розташували на узвішші біля річки Стубли. Наприкінці 15 ст. луцький староста князь Федір Чорторийський оновив фортрецю. Тоді ж фортеця отримала три вежі — дві кам'яні та одну дерев'яну. Фортеця перетворилася на замок з нерегулярним розплануванням. Чергове оновлення — у 1561 році.

     Збережений опис замку за 1605 рік. Головну захисну роль відігравала західна вежа, зміцнена кам'яним бастіоном. Східна вежа слугувала цейхгаузом (арсеналом). Замок швидко втрачав оборонну функцію і у 1632 р. споруду віддали єзуїтам, які влаштували тут свою колегію. Ймовірно, вони й були господарями замку до кінця 18 ст. Отже, замок не був магнацької резиденцією з палацом, як Корецький замок. Після чергового розділу Речі Посполитої землі відйшли до Австрійської імперії. За наказом імператора Йосипа у 1773 р. майно єзуїтів конфіскували. На зламі 18-19 століть замок стояв пусткою.

    У 1817 р. східний мур замку розібрали. Будівельні матеріали використали для побудови двох флігелів, призначених для польської гімназії.

     В період 1817-1831 рр. використовувався як польська гімназія, яку царат ліквідував після польського національно-визвольного повстання. Повільне руйнування замкових сторуд продовжилося під час трагічних подій 20 століття.

Випадково збереглися:

• дві напівзруйновані вежі, краще зберіглася східна,
• віадук (побудований з цегли) над ровом,
• будівлі колишнього духовного училища 2- та 3-поверхові, спрощеної провінційної архітектури. Дахи зруйновані. Будівлі стоять пусткою, руйнуються, ніяк не використовуються(на 2005 рік).
• Частка фортечних мурів.

   На даний час цей замок занепадає і взагалі не використовується. То чому ж не вкласти в нього кошти, які б принесли туристам новий історичний об’єкт, який можна відвідати . Цей замок потребує значного фінансування, але на мою думку він виправдає наші сподівання і в майбутньому можливо стане перлиною замків Волині та України….

   Проблемами  цих об’єктів є  недостатнє  фінансування з боку місцевого  самоврядування та потрібне термінове  вкладання коштів у реконструкцію  башт замків та підвалів,  спальних  приміщень, та даху. Великої шкоди  завдало обом замкам руйнування  підвальних приміщень, яке зумовило  великі руйнування у фундаменті . На мою думку це гідне рішення  вкладу інвестицій яке в подальшому  розвитку дасть змогу принести  великий прибуток  державі від   їхнього використання у туризмі.  І на мій погляд ці місця  дуже привабливі своєю красою  та привернуть увагу багатьох  туристів не тільки з України,  а також із-за кордону….