Географія туризму в Україні

Міністерство  освіти і науки  молоді та спорту України

Волинський  національний університет 

імені Лесі Українки

Кафедра туризму та готельного господарства 

Практична робота № 1

з предмету:

«Географія  туризму в Україні» 
 
 
 

Виконав:

 студент  36 групи

Усик  Ю.В 

Перевірила:

Ільїна  О.В 
 
 

ЛУЦЬК 2011 
 

Завдання  № 1

В конкурсі на звання найбільш привабливого туру взяли участь кілька пропозицій Волинських туроператорів. Обґрунтувати за принципом  переваги і недоліки найбільш привабливий  варіант туру.

      Про одну таку «пропажу» на Тернопільщині і піде мова: про Червоноград (не потрібно плутати з шахтарським містом Червоноград, що на Львівщині). Деякі віддають перевагу назві Червоногород. Сперечатися з приводу правильного варіанту не варто, оскільки населений пункт не позначений ні на одному атласі світу. Але саме сюди щорічно приїжджають з різних куточків країни і зарубіжжя тисячі туристів і відпочиваючих. Багато туристичних фірм включають в свої тури відвідини замкових руїн і високого в рівнинній частині України 16-метрового Джурінського водоспаду. Хто тут був - дорогу не забуде. А ось знайти це місце самостійно нелегко.

       Червоногорадській замок, пережив не одне турецьке нашестя. Тепер це будівля з новомодними кам'яними терасами, літніми салонами, балконами і балюстрадами. Кімнати мебльовані скромно, але елегантно. Широкі сходи ведуть від парадного входу повз клумби до прикрашеного фонтанами італійського парку. Навіть там, серед тополь, акацій і дубів, чутна бурхлива мова водоспаду на річці Джурін. Легенда говорить, що русло потоку колись змінили підступні турки, щоб прискорити капітуляцію захисників фортеці. Поряд із замком - костьол -  Вознесіння Діви. Інтер'єр храму прикрашають старі фрески, пам'ятні таблиці ще з 1618 року.

      Щоб увічнити пам'ять про предків, господарі будують сімейний мавзолей на горі, сусідній із замковою. Гелена Понінська, невтішна в своєму горі мати, що втратила сина і дочку, встановлює в мавзолеї пам'ятник, виконаний геніальним данцем Бертелем Торвальдсеном. У 1846 році княгиня Гелена, що вирішила присвятити себе благодійності, відкриває в Червонограді монастир Сестер Милосердя, черниці якого займалися вихованням сиріт і опікою над хворими.

      Остання з власників резиденції над Джуріном, княгиня Марія Любомірська, прагнула підтримувати замок у належному стані. Та хіба змогла одна жінка протистояти арміям Першої світової, які проходили по цій території, не жаліючи на своєму шляху нічого? Зникнення самого поселення - сумний наслідок подій 60-річної давнини. Жорстоке ХХ сторіччя зіштовхнуло в незбагненний ненависті два народи, які століттями жили пліч-о-пліч в цьому придністровському краю. На півдні Тернопільщини в результаті тих трагічних подій зникло з лиця землі не одне поселення.  Саме у лютому 1945 року було знищено польське село Червоноград, яке пізніше зникло і з географічних карт.

     Сьогодні біля самих замкових стін функціонує  дитячий табір «Ромашка». У 2003 році поряд з'явилися ченці Української автокефальної православної церкви - будується чоловічий монастир. Незграбний барак під сяючим на сонці дахом з жерсті виглядає серед руїн чужорідним тілом. Підходи до башт оберігає дерев'яний хрест.

     Сторонніх тут не люблять. Особливо ревні ченці завзято проганяють з костелу допитливих, не забуваючи, однак, ставити біля храму скриньку на пожертви. Тріщини, що вкривають стіни башт, загрожують завалити уламками туристів, котрі приїздять сюди «на шашлики», та озброєних лопатами «Індіанів Джонсів», які не полишають спроб щось відрити у підземеллях костелу.

    У радянський період важкий підйом від руїн не завадив одному з голів колгоспу села Ниркова наказати збудувати свинарник з палацового каміння.    

 

Недоліки:     По суботах та неділях кілька кілометрів дороги-узвозу до залишків замку куряться пилом: машини їдуть одна за одною. Тернопільські, хмельницькі, франківські, київські, чернівецькі номери. Далі — розкладання палатки, «незабутній» похід на пошуки старого графського туалету, що зберігся в одній з башт, затоварення у кіоску біля табірних воріт... А гори сміття, які залишаються тут після вихідних, прибирати немає кому.  

Переваги:     Якщо вже зараз не почати бити на сполох, то через кілька років на цьому місці залишиться лише купа каміння і великий смітник. А могла би бути чудова рекреаційна зона, що приносила б серйозні гроші. На ці кошти можна відновити замок і зробити сучасний туристичний комплекс. Треба тільки почати...  

  

 

 Завдання №2

   На розвиток  туризму  у Волинській області  на 2015 рік виділено 6 млн. гривень.  Обґрунтувати найбільш привабливі  напрями освоєння цих коштів.           

Оконські джерела  

    На початку XIX ст. це джерело витікало на поверхню в іншому місці, за 2 км на захід від сучасного, де до цього часу збереглась улоговина. Пізніше біля села Оконськ утворилося нове джерело, яке і описав П. Тутковський у 1899 році. За цим описом глибина озера становила 15 м, і вода в ньому була прозора. Температура води цілий рік однакова — 9°С, навіть у суворі зими озеро не замерзало. Витрата води дорівнювала 10,5 тис. м. куб. на добу. У 30-х роках XX ст. горловина цього потужного джерела обвалилась, і воно зникло, а на території с. Оконськ виникло кілька малих джерел. Було пробурено три свердловини, щоб знайти основне джерело.   

     Джерело утворило невелике озеро глибиною 3 м і площею 0,5 га. Воно оточене валом і обсаджене деревами. В самому центрі озера б'ють два потужних джерела, і кожне з них утворює на його дзеркальній поверхні чашоподібне заглиблення, з якого постійно витікають грудочки крейди.  

     Вода в криниці прозора і приємна на смак, як і колись. Особливістю оконської води є те, що вона не піддається газуванню. Хоч до складу її входять вапно, магній, кухонна сіль (1,6 міліграма на один літр), проте хімічні та фізичні властивості її досліджені ще недостатньо, і тому вода не використовується для лікувальних цілей.  

    Рівень води в озері постійний, воно ніколи не переповнюється бо сполучається з річкою Оконкою, а також з кількома ставками, де розводять цінну і вибагливу рибу форель.

   На мою  думку кошти які підуть на  розвиток об’єкту потрібно спрямувати  на дослідження фізичних та  хімічних властивостей води, а також на реконструкцію дороги, тому що даний об’єкт знаходиться за межами міста.

   На території  джерел, після повного дослідження  води, необхідно збудувати лікувальний  заклад для оздоровлення людей,  а також на створення кювету  на території джерел. Тобто створити усі умови для прийому туристів на території джерел.

Водний  туризм

    На  сьогодні водний туризм в Україні  розвивається в рамках рекреаційного, спортивного та екстремального в  залежності від мети, неорганізованого та організованого (самодіяльний та плановий) в залежності від організаційних основ.

    У межах вітчизняної туристичної  галузі чітко визначився окремий  вид діяльності – оздоровчо-спортивний туризм. Організаційними та методичними центрами розвитку оздоровчо-спортивного туризму є туристські клуби та секції. Враховуючи проблеми, з якими зіткнувся в своєму розвитку активний туризм в останнє десятиріччя XX ст., з метою покращення ситуації туристська-спортивна громадськість 22 вересня 2000 р. створила Федерацію спортивного туризму України. Перспективне майбутнє в Україні мають сплави по річках на спеціальних плавзасобах, вони можуть широко використовуватись і в плані надання туристичних послуг .

    Однак, незважаючи на великі потенційні можливості, активний туризм у Волинській області все ж розвинений недостатньо. Серед актуальних проблем його розвитку: недостатнє рекламно-інформаційне забезпечення; слабка управлінська культура туризму; недостатньо висока якість послуг та невідповідність матеріальної бази і якості послуг міжнародним вимогам та інші.

    Тож, водний туризм на Волині завойовує все більшу популярність, але все ж таки має ще певні проблеми розвитку. Адже область має такі річки як Стир, Прип’ять, Стохід на яких розвинені сплави та екскурсії. На мою думку кошти потрібно вкласти у вирішення інформаційних питань, створення сайту та реклами водного туризму  Волині, щоб залучити якомога більше туристів відвідати нашу область. В подальшому ці туристичні об’єкти зможуть приносити чималі гроші і пізніше можна буде розвинути інфраструктуру, але все ж таки потрібно фінансування та реклама цих об’єктів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Завдання  №3

На розвиток туризму Волинської області виділяється 1 млн. гривень на обслуговування найбільш привабливих напрямків освоєння площі.

  На рекреацію і  розвиток історико-культурного  заповіднику «Козацькі  могили».

    Берестецька битва була чималою поразкою для Хмельницького, зате допомогла зберегти для нас минуле. До розкопок у долині Пляшівки козацтво здавалося чимось літописним і легендарним, а болотистий грунт Берестечка раптом перевів його "у реал", подарувавши дослідникам козацькі зброю, одяг, предмети побуту... До того ж усе точно датоване - 10 липня 1651 року. 360 років тому.

    На  даний час заповідник набув  великого зацікавлення у туристів  та став місцем паломництва.  Це одне з найвизначніших місць  Волині  і тому на мою думку кошти слід укласти на реконструкцію музею та  споруд на його території, аби залучити більше відвідувачів. Також слід вкласти кошти у розкопки на місті торф’яних боліт та на реставрування знайдених об’єктів.

    Генеральний план меморіалу „Козацькі могили" не втілений до кінця. Досі не відомий його автор. Чи виник цілісний задум відразу, чи композиція формувалася поступово? Самі „Козацькі могили" з їхніми підземними хідниками, давньою і новою церквами, урочистими службами просто неба подібні до драматичного твору, який має свій сюжет, зав'язку, кульмінацію, розв'язку. Окремий підземний хідник веде з підземної церкви до заплави річки Пляшівки, в напрямку тих місць, де відбувалися найтрагічніші події відступу козаків.

     Нині меморіал за проектом споруджено тільки в основному. Не збудовано дзвіницю, центральний вхід, мости, немає південного муру, веж. На жаль, є й втрати: ще в 1915 році вивезено й не повернуто картини битви, які містилися в тимпанах арок західної стіни. Порівняно недавно було зруйновано так званий „новий" готель. Територія меморіалу тепер менша, ніж відводилася за генеральним планом.

     Теперішній стан меморіалу - незадовільний. Заповідник потребує розвитку й упорядкування, зокрема слід відтворити деякі риси історичного генплану. Однак можливі й нові вирішення, які розвиватимуть основний принцип створення меморіалу - сміливе, але воднораз тактовно-майстерне використання історичних мотивів за умови недоторканності історичного ансамблю. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Завдання  №4

   На розвиток туризму Волинської області виділяється 1 млн. гривень на обслуговування найбільш привабливих напрямків освоєння площі.

 Володимир-Волинський, село Зимне, « Святогірський успенський монастир».

    Як і більшість древніх монастирів Святогірський монастир починався з печер, де ще в домонгольську добу існував підземний храм. Археологічні дослідження зимненських печер виявили старовинні надписи на стінах та древні поховання.  
   Поруч з виходом з печер найдревніший вцілілий храм обителі, який зведено на честь Святої Тройці. У радянські часи, коли обитель було розорено, це храм діяв як прихідський, окормлюючи навколишнє православне населення.

    Монастир є однією з визначних пам’яток України, тому потрібно створити всі умови для реконструкції храму та прилеглих будівель. Адже це місце  разом з славетною Київською Лаврою Свята Гора є новою Гефсиманією нашої землі – благодатним домом Пресвятої Богородиці.. Багато паломників та туристів з нашої країни та закордону відвідують ці місця та з захопленням повертаються додому. За благословенням Блаженнішого Предстоятеля Церкви в монастирі протягом останніх 10 років велися масштабні будівельні роботи, тому на даний час усі кошти потрібно спрямувати на реконструкцію доріг та реставрацію ікон.

  У храмі  багато надбудов і великих  тріщин і це ще одна важлива  причина для вкладання інвестицій  у цей об’єкт, адже втратити  таку перлину Волинської області  буде для людей великою трагедією…