Економіко-географічні особливості, проблеми та перспективи розвитку Донецького економічного району

 

    Регіон  має густу мережу залізниць -2847 км завдовжки, густотою 53,2 км на 1000 км². Вища густота залізниць у Донецькій області - 62,4 км, у Луганській - 44,6 км. Найбільші залізничні вузли - Ясинувата, Красний Лиман, Дебальцеве, Микитівка. Їловаііськ, Волноваха, Попасна. Родакове, Луганськ, Кіндрашівка. Сімейкнпе.

    Загальна  довжина автошляхів - 13600 км. з них із твердим покриттям - 13200 км. густота - 255.6 км на 1000 км², вища в Донецькім області - 302 км.

    Через регіон проходять магістральні газопроводи  Ставрополь - Москва та Оренбург - Ужгород і нафтопроводи Самара - Слов'янськ і Грозний - Лисичанськ. Працює кілька потужних продуктопроводів. На Азовському морі є великий морський порт -Маріуполь (вантажообіг - 14 млн т за рік). Функціонують аеропорти Донецьк, Луганськ, Маріуполь, Сєвєродонецьк.

    В Донецькій області 1258 загальноосвітніх шкіл у 147 з них навчання проводиться українською мовою. Підготовка кваліфікованих фахівців робітничих професій здійснюється у 139 професійно-технічних училищах. Молодші фахівці готуються у 80 вузах І-ІІ рівнів акредитації, фахівці вищої кваліфікації - у 27 вузах і 5 філіях III-IV рівнів акредитації (у тому числі в 16 державних вищих закладах освіти). Функціонують Донецький науковий центр, 6 інститутів Національної академії наук України, 123 галузевих науково-дослідних, проектно-конструкторських і технологічних інститути. В них працюють 27 тис. співробітників, у тому числі 5 академіків і 12 членів-кореспондентів НАН України, 427 докторів наук та близько 3000 кандидатів наук.

    У Луганській області в системі  освіти функціонують 835 загальноосвітніх шкіл, 98 профтехучилищ, 43 вузи І-ІІ та 9 - III-IV рівнів акредитації. Науково-технічний потенціал області включає 50 науково-дослідних, проектно-конструкторських і технологічних інститутів. Серед них «УкрНДІгідровугілля», Сєвєродонецький інститут «Хімтехнологія», «НДПІ вуглеавтоматизація». Державний науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв (НДІТБХВ) (м. Сєверодонецьк), Український державний проектний інститут «Діпропромтеплиця», Інститут «Луганськагропроект», AT «Луганськ ПТІМаш», Сєвєродонецькі AT «Імпульс» та НВО «Квантор». 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 3. Значення Донецького економічного району для економіки  України 

    У Донецький економічний район  входить Донецька і Луганська  області. Площа району становить 53,2 тис. км. кв., що становить 8,8 % усієї території  України.

    Район охоплює південний схід України, межує з областями Російської Федерації - Бєлгородською, Воронезькою, Ростовською. На півдні омивається водами Азовського моря, на заході межує із Запорізькою, Дніпропетровською та Харківською областями (рис. 1.). У межах району розміщений Український Донбас - один з найрозвиненіших у країні територіально-виробничих комплексів з переважаючою спеціалізацією добувних галузей промисловості та пов'язаних з ними галузей обробної промисловості, значними природними ресурсами, потужним виробничим потенціалом. Має густу мережу транспортних магістралей.

    Займаючи  територію, яка становить 8,8% території України, при чисельності населення, частка якого дорівнює 15,4% від загальної кількості населення республіки, район на початок 1999 p. давав 21,2% промислової продукції держави, з них електроенергії - 24,7%, продукції паливної промисловості - 63,5%, чорної металургії - 43,1%, хімічної і нафтохімічної промисловості - 31,3%, машинобудування -13,3%, будівельних матеріалів - 16,6%, з них цементу 23,3%. Тут виробляють 13,6% продукції легкої промисловості та 20,9% - харчової. Виділяються такі галузі, як виробництво коксу(54,3% продукції в Україні), доменного і сталеплавильного (44,1%) та прокатного устаткування (95.8%), побутових холодильників і морозильників (95,0%).

    Вартість  продукції сільського господарства регіону становила 7,7% вартості виробництва її в державі, валове виробництво зерна -6,4% загальнодержавного, овочів - 9,5%, м'яса - 7,7%, молока -10,3%, олії соняшникової - 42,8%.

Рис. 1. Донецький економічний район

    На  Донбас припадає 10,7% вартості товарів народного споживання України. Луганська й Донецька області належать до старих індустріальних регіонів, де зосереджені потужності важкої промисловості.

Провідними  галузями в Луганській області є  паливна, хімічна й нафтохімічна, важке машинобудування; у Донецькій - металургія, паливна промисловість, машинобудування, електроенергетика. Значним є рівень розвитку агропромислового комплексу. Донбас має багаті природні ресурси та потужний виробничий потенціал. Район дає 26% вартості експорту України.

Розділ 4. Проблеми і перспективи  розвитку Донецького економічного району 

    Упродовж  останніх 150 років у регіоні на базі інтенсивного розвитку гірничопромислового комплексу, металургії, машинобудування та хімічної промисловості сформувалось оптимальне територіальне розміщення продуктивних сил. Проблема полягає у зниженні частки в народногосподарському комплексі гірничодобувного чинника та подальшому розвитку обробних галузей, нарощуванні частки наукомісткої продукції, розвитку безвідходних технологій, галузей - носіїв технічного прогресу, у вирішенні екологічних питань, різкому підвищенні продуктивності сільського господарства на основі впровадження біотехнології та найновішої агротехніки.

    Найгостріша соціально-економічна проблема не лише Донбасу, а й України загалом - необхідність докорінного реформування вугільної галузі. Тепер стабільно працюють лише 18 шахт з тих 286, що функціонували в Донбасі. Абсолютна їх більшість нерентабельна. За програмою реструктуризації вугільної галузі передбачається закриття більше третини шахт, близько 1/5 шахт мають всі підстави для самостійного рентабельного функціонування, біля половини їх треба реконструювати із залученням іноземних кредитів та бюджетних асигнувань.

    Потребує  докорінної реконструкції та значних  інвестицій чорна металургія Донбасу, оскільки за останні 25 років капіталовкладення в неї були незначними, технічний ресурс її обладнання вичерпаний.

    У критичному стані перебувають підприємства важкого машинобудування та військово-промислового комплексу Донбасу. Технологія їх унікальна, тому багато виробництв треба зберегти для забезпечення економічної безпеки держави. Вони потребують масштабної дієвої допомоги з боку держави.

    У Донбасі поєднуються депресивні галузі та виробництва з такими, що знайшли свою ринкову нішу, насамперед з експорто орієнтованими підприємствами. Це значно посилює внутрішньорегіональні суперечності.

    До  загальнодержавних проблем, які  потребують першочергового розв'язання, належать такі:

    - комплексна реструктуризація і  технічне переоснащення вугільної промисловості;

    - структурна перебудова всього  виробничо-територіального комплексу та збалансування розвитку основних галузей спеціалізації з потребами суспільного господарства України;

    - технічна реконструкція перспективних  підприємств базових галузей промисловості (чорної і кольорової металургії, хімічної промисловості, машинобудування, енергетики) та розвиток нових галузей (середнього, точного, транспортного машинобудування, електроніки);

    - нарощування потужностей легкої  і харчової промисловості, ефективне використання відходів виробництва та вторинних ресурсів;

    - широке впровадження у виробництво  безвідходних та маловідходних  технологій, переведення підприємств  на оборотне водоспоживання;

    - істотне поліпшення екологічної  ситуації в регіоні шляхом  перепрофілювання підприємств, впровадження  екологічно безпечних технологій, здійснення рекультивації порушених  земель, ліквідації або зменшення  до мінімуму хвосто- і шлакосховищ,  різних відстійників, закладання  вироблених підземних просторів  тощо;

    - інтенсивний розвиток сільськогосподарського  виробництва, зокрема тваринництва  м'ясо-молочного напряму, інтенсифікація  городництва в приміських зонах;

    - забезпечення зайнятості населення,  зокрема через диверсифікацію виробництва та створення нових робочих місць у шахтарських містах і містечках;

    - зміцнення матеріальної бази  міського транспорту, комунального господарства, забезпечення стабільного водопостачання.

    Найважливішими  екологічними проблемами регіону є:

    - дефіцит чистої води для побутового  й господарського споживання (вирішується за рахунок використання вод Дніпра, підземних вод, запровадження безводних технологічних процесів у промисловості);

    - запиленість та загазованість  Гірничопромислової зони, загроза  засух та пилових бур на  чорноземах (потрібно застосовувати  безвідвальну оранку, нові технології  обробітку ґрунту), проблема відведення  та нейтралізації бактеріальне  забруднених шахтових вод. зростаючого  забруднення стічними водами  Азовського моря, нагромадження  відвалів гірських порід.

    Для вирішення цих проблем у Донецькій  області розроблено «Концепцію охорони  навколишнього середовища і заходи для її виконання». Одним з основних шляхів вирішення екологічних проблем є структурна перебудова виробництва базових галузей промисловості із впровадженням екологічно безпечних ресурсозберігаючих технологій.

    Відповідно  до угоди між Україною. Всесвітнім банком і Агентством міжнародного розвитку США реалізуються програми створення екологічного моніторингу та управління промисловими відходами. Вже запроваджено нові технології, які дали змогу знизити забруднення стічних вод нафтопродуктами (ЗАТ «Новокраматорський машинобудівний завод») та важкими металами («Сніжнянський машинобудівний завод»). Реалізовано розробки з утилізації промислових відходів в AT «Єнакіївський металургійний завод». Запровадження цих технологічних процесів на Харцизькому грубному та Торезькому електротехнічному заводах дало змогу розширити використання відходів без їх складування.

    Однією  з проблем є очищення невеликих  обсягів господарсько-побутових  стічних вод. Виробничим об'єднанням «Торезантрацит» спільно з фахівцями  Угорщини та Росії проведено роботи із впровадження установок типу ТАБС у селищах шахт «Волинська» й «Торезька», що дає змогу припинити забруднення стічними водами Вільхівського водосховища.

    У деяких сільськогосподарських підприємствах  запроваджено нові технології Нідерландів і Німеччини з вирощування картоплі, соняшнику та зернових культур, що сприяло помітному скороченню застосовуваних пестицидів.

    Створено  Екологічний фонд, запроваджується  екологічне страхування.

    Важливим  завданням регіону є також  розвиток ринкових відносин та малого підприємництва. У Луганській області, наприклад, цільова регіональна «Програма підтримки малого підприємництва» визначила такі пріоритетні напрямки підприємницької діяльності:

    - виробництво, переробка, транспортування,  зберігання та реалізація сільськогосподарської продукції;

    - виробництво товарів народного  споживання, продуктів харчування і надання комунально-побутових послуг населенню;

    - виробництво будівельних матеріалів, будівництво і реконструкція об'єктів господарського та цивільного будівництва;

    - виробництво засобів медичного  призначення;

    - інноваційна діяльність із запровадженням  наукомістких технологій та науково-технічних розробок з високим експортним потенціалом;

    - діяльність, спрямована на вирішення  екологічних проблем регіону чи окремого підприємства, в тому числі переробка відходів виробництва.

    Основними напрямками подальшого розвитку економіки  регіону загалом визначено:

    - спеціалізацію на видобутку вугілля,  виплавлюванні металів, нафтопереробці, виробництві хімічної продукції та складної машинобудівної техніки як для внутрішнього споживання, так і на експорт;

    - реструктуризацію господарського  комплексу з метою задоволення потреб населення у товарах масового вжитку, забезпечення функціонування виробництва, комунального господарства, переробки сільськогосподарської продукції;

    - використання найновіших технологій  на підприємствах промисловості, сільського господарства, в інших галузях і сферах;

    - поєднання підприємств різних  форм власності і розмірів, забезпечення необхідних умов для динамічного розвитку підприємництва;

    - створення безпечного навколишнього  середовища, вирішення комплексу  екологічних проблем регіону;