Економічна характеристика Рівненської області

Найбільші села розміщені у крайній  північно-східній частині Рівненської області (Володимирецький, Сарнівський, Березнівський, Рокитнівський), де чисельність населення перевищує 800 чоловік.

Для Рівненської області  характерне швидке зростання міського населення, це пов’язане з промисловим будівництвом в основних містах району (Рівному, Луцьку, Здолбунові). 1970 - 288, 3 тисячі чоловік, 190 - 540, 8 тисяч чоловік, а 1997 року його частка вже становить 47 %. Швидкими темпами зросла чисельність міського населення у місті Рівному (245 тисячі чоловік), Сарнах (30 тисяч чоловік), Здолбунові (28 тисяч чоловік) та інші, які стали у післявоєнні роки промисловими та транспортними вузлами району.

Переважно сільське населення розміщується у лісостеповій частині області, де кращі умови для ведення  сільського господарства. Північна частина  значно заліснена, заболочена, грунти невисокої природної родючості. Отже, природні та історичні умови  не невеликій площі області зумовили особливе сільське розселення в поліській та лісостеповій частинах області.

Природний рух населення відмінний  від східних областей України. Область  належить до Західного району з підвищенням  народженням дітей. Коефіцієнт народження в 1997 року становить 12, 6-134, 8%, природного приросту - 1, 1+1%. Останнім часом у сільській місцевості смертність майже зрівнялася з народженням, природний приріст сільського населення у Рівненській області - 0, 8%. Причина цього явища - відплив значної частини молоді до міст.

Трудові ресурси - це працездатна частина  населення разом із зайнятими  в народному господарстві підлітками (14-16 років) та пенсіонерами. За віком  населення в області поділяють  на молодшу групу (дитячу) - 26 % (на 3, 4 % більше ніж в країні), працездатного віку 53, 2 % (менше на 2, 5 %, ніж у країні), пенсійного віку 20, 8 % (на 0, 9 % менш, ніж в країні). Зайнятість постійного населення нижча на 26 %, ніж в цілому в Україні. На початку 1997 року в області налічувалося близько 5, 8 тисяч безробітних, у тому числі 0, 7 тисяч з вищою освітою.

Оскільки Рівненська область має найнижчий у країні рівень промислового розвитку і досить високій для України природний приріст населення, тут просто постають проблеми раціонального використання трудових ресурсів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. РОЗВИТОК І РОЗМІЩЕННЯ ГОСПОДАРСТВА ОБЛАСТІ.

 

Область характеризується розвитком галузі промисловості (харчова, легка, деревообробна) що базується на лісовій сировині, і нових галузей (машинобудування, у тому числі хімічна і енергетична)  та багатогалузевого сільського господарства (зерново-буряківного напрямку і м’ясо молочне тваринництво. У сукупній продукції питома вага промисловості становить 66, 5 %, сільського господарства - 33, 5 % (1989).

В загальному обсязі промислової товарної продукції 1989 році на харчову промисловість  припадало 23, 8 %, легку-17, 9 %, машинобудівну та металообробну - 16, 8 %, хімічну - 10, 6 %, лісову і деревообробну - 10 %.

Енергетичною базою є в основному  енергія Рівненської АЕС, а також  ще енергія надходить з Дніпропетровської  ДРЕС, природний газ подається по газопроводу Дашава - Рівне - Костопіль.

Машинобудівний комплекс області виробляє високовольтну  апаратуру, торгові устаткування, запасні  частини для тракторів, транспортні причіпи (Красилів), будівельні інструменти (Костопіль). Працюють численні ремонтні підприємства, в тому числі Дубнівський ливарно-механічний завод.

Хімічна промисловість  представлена Рівненським виробничим об’єднанням “Азот” (спеціалізується  на виробництві азотних і фосфорних  добрив, сірчаної кислоти, синтетичного ам’яку та ін. ), заводами побутової хімії (Рівне), Здолбунівський і Корецький пластмасові та Дубнівський заводи гумотехнічних виробів.

Проте найважливішою  галуззю є харчова промисловість (провідна ланка агропромислового комплексу  області), базується в основному  на переробці цукрових буряків, овочів і продукції тваринництва. Цукор виробляють на Дубнівському, Бабино-Томахівському, Корецькому, Острозькому і Шпанівському заводах, овочеві консерви - в Дубно, Острозі, Великих Межирічах, Червоноармійську, Рівному, Острожці, Острівську; м’ясо переробляють на м’ясокомбінатах у Рівному і Дубно.

 

По всій території  області розташовані підприємства молочної промисловості (найбільші - в  Рівному, Сарнах, Дубно, Гощі)

Рис 4.1. Виробництво масла  в Рівненській області.

 

Рис 4.2. Виробництво м’яса в Рівненській області.

 

Працюють крохмалепатокові (Володимирець), спиртовий (зірне), пивоварні (Рівне, Острог, Квасилів), мінеральних  вод (Острог, Березне, Степань), кондитерська фабрика (Рівне).

Значне місце у промисловому комплексі належить легкій промисловості, головним чином текстильній (льонокомбінат та фабрика нетканих матеріалів у Рівному, льонозаводи у Березно, Володимерці, Сарнах, Дубровиці).

Однак найбільш можливими  і найдавнішими є підприємства лісової  та деревообробної промисловості, а також паперова промисловість. Основу цієї галузі становить 15 лісгоспів, які крім заготівлі сировини для деревообробної і паперової промисловості, виробляють скипидар, живицю.

Важливою складовою  частиною промислового комплексу області  є будівельна індустрія (виробництво цементу і шиферу у Здолбунові; залізобетонних виробів і конструкцій, цегли у Рівному, Здолбунові, Сарнах, обробка природного каменю - базальту; вапняково-селікатний завод у Новій Любомирці.

З рішення Кабінету Міністрів  України від 18 лютого 1993 року про створення державного підприємства  “Укрбурштин” у місті Рівному. Він став первістком нової галузі з видобутку дорогоцінного насіння.

На території Рівненської області  сформувалось три промислових вузли: Рівненсько-Здолбунівський (спеціалізацію визначають машинобудівна хімічна, легка, харчова промисловість), Дубнівський і Сарненський (переважає харчова промисловість, деревообробна і металообробна галузі). Формується Костопільський (головним чином деревообробна і будівельних матеріалів галузі) та Кузніцовський (енергетика) вузли.

Агропромисловий комплекс області включає сировину, переробку і обслуговуючі ланки. Основна його ланка сільське господарство. У загальному обсязі валової продукції в с/г на тваринництво припадає 55%, рослинництво 45%. На перше січня 1999 року нараховувалось 419 селянських господарств, 16 комбікормових заводів (найбільші-Рівненський, Млинівський, Дубенський), 335 кормоцехів. Господарські угіддя займали (тисяч гектарів)-833, 6, у тому числі орні землі-596, 9, сіножаті і пасовища-232, 9.

 

Приблизно багаторічних насаджень (хмвльники, сади, ягідники)-4, 7 тисяч гектара.

 

Рис 4.3. Структура посівних площ Рівненської області (%, 1994р.)

 

На території області  проводяться значні роботи по меліорації заболочених земель. Загальна площа осушених земель 372, 3 тисяч гектарів. Споруджено 281 осушувальну систему (найбільші “Стубла”, “Мельниця”, “Іква”) Основні площі зернових культур (озима пшениця, озиме жито, ячмінь, просо, гречка, овес) та цукрових буряків зосереджені в південній частині області. У північних районах переважають картоплярство та льонарство. Розвинуті також овочівництво, садівництво, ягідництво.

Серед галузей тваринництва найбільше значення має скотарство, також розвивається свинарство і  вівчарство і допоміжні галузі бджільництво, птахівництво і рибництво.

Різноманітні природні умови спричинили формування агропромислових спеціалізованих  комплексів рослинної тваринної  орієнтації. В галузевій структурі  рослинної групи провідне місце  посідає льонопромисловий комплекс, розвинуті також бурякоцукровий, хмелевоварний (на Півдні) і картоплярство (на Півночі) а також зерновий і плодоовочевий комплекси.

Тваринна група представлена м’ясо і молокопромисловістю. Навколо  Рівного і Здолбунова розвивається приміське сільське господарство, які спеціалізуються головним чином, на виробництві овочевої і м’ясомолочної продукції.

Транспортна система. У внутрішніх і зовнішніх перевезеннях провідну роль відіграє залізничний і автомобільний транспорт. Довжина залізниць загального користування становить 588 км, пересічна густота 29, 2 км на 1000 км квадратних. Довжина автомобільних шляхів 5, 2 тисячі кілометрів.

Вантажне судноплавство  здійснюється по річках Прип’яті, Горині, Стиру

В Рівному - аеропорт. У  південній частині області проходить ділянка траси нафтопроводу “Дружба”.

На території Рівненської  області виділяються 2 підрайони:

1) Північний (Польський)  підрайон займає близько 2/3 площі  області, тут зосереджено 40 % її  населення. Галузі спеціалізаціі  - видобування торфу, граніту, базальту; значне місце посідає харчова промисловість та промисловість будівельних матеріалів. Сільське господарство спеціалізується на  картоплярстві; виробництві зерна, льонарстві та м’ясо-молочному тваринництві.

2) Південний лісостеповий  підрайон виділяється розвинутими харчовою, легкою, машинобудівною і машинообробною, хімічною, деревообробною галузями; сільське господарство - буряківництвом, виробництвом зерна, картоплярством та м’ясо-молочним тваринництвом.

Невиробнича сфера. В Рівненській області - 15 середніх спеціалізованих навчальних закладів, 29 - професійних технічних училищ. До природних рекреаційних ресурсів належать сприятливі кліматичні умови, значні масиви лісів, озера, лікувальні торфові грязі (майже по всій області) та мінеральні води (у Корицькому районі - радонові, у Сарненському хлоридно-натрієві, на базі діє санаторій “Горинь”). В області - 6 санаторіїв і пансіонатів з лікуванням, 4 - бюро подорожей та екскурсій (Рівне, Остріг, Дубно, Сарни). на території Рівненської області - 2 планові туристські маршрути. Чисельні об’єкти туризму.

 

 

5. ЕКОЛОГІЧНА  СИТУАЦІЯ В ОБЛАСТІ.

 

Екологічний стан території  у країні оцінюється як кризовий. Проблема охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних  ресурсів набуває першочергового значення.

Оскільки Україна проголосила  побудову правової демократичної держави, кожний її громадянин має право на безпечне для його життя та здоров’я довкілля. У зв’язку з цим в  краіні прийнято законодавчі акти з  охорони навколишнього природного середовища. Охорона навколишнього середовища в Україні має здійснюватись на основі наукових дисциплін і місцевих прогнозів, їх природних змін під впливом господарського середовища.

Економічні проблеми області пов’язані насамперед з  атомною енергетикою. Також дуже впливає на природні умови промислові підприємства, видобуток корисних копалин. В результаті цього впливу є насамперед хімічна забруднення, на яке припадає більше як 80 % всього обсягу забруднень.

Хімічні підприємства викидають  в атмосферу сірчаний газ, оксид, вуглеводи мають органічні сполуки.

У передвесіння 79-го року першою скоштувала зимової атаки  заселена зона Клеванського обласного  центру і навколишніх сіл. Через  технічні неполадки “Азот” дихнув таки “букетом”, що півсотні гектарів хвойних дерев одразу стали жовті, бурі. Тоді повністю висохло майже 200 гектарів гаїв. димовими шлейфами із сірчаних, азотних та інших сполук пошкоджено майже 2525 гектарі лісів, на 234 гектарах дерева висохли зовсім Цитую з висновку Українського науково-дослідного інституту лісового господарства і агроміліораціі: “…викиди фтористого водню, який є одним з найнебезпечніших для рослинності токсикантів, постійно збільшується, тому пошкодження у зоні “Азоту” прогресуватиме.” За даними Волинської державної інспекції з охорони атмосферного повітря “Азот” і далі набагато більше від нормативних вимог викидає в повітря шкідливих відходів. Керівництво підприємства має з цього приводу відповідні рекомендації науковців. На жаль виконувати їх ніхто не збирається, мотивуючи відсутність коштів.

Північні райони області  зазнали радіаційного забруднення. Внаслідок цього зріс ризик для  місцевого населення працівників  лісового господарства. На стан довкілля в Рівненській області впливає  транспорт 70 % від загального обсягу виходів в атмосферу припадає на автотранспорт. Кожний автомобіль споживає широку від 12 до 30 тон високооктанового бензину переважно російського виробництва. У цьому бензині вміст свинцю 0, 36 грам  на літр. У дизельного пальному російського та вітчизняного виробництва великий відсоток сірки - 0, 5 %. Крім того, під час спалювання 1 тони дизельного пального в атмосфери повітря надходить 16-18 кілограмів сажі.

Для вивчання норм радіаційної  безпеки, уточнення щільності забруднення  було проведено обстеження. З різних кварталів відбиралися зразки грунту для визначення вмісту радіоізотопів цезію, стронцію, плутонію, проведено 70 тисяч дозиметричних вимірювань. Результати засвідчили, що найбільше цезію - 137 та цезію - 134 накопичується у грибах, дещо менше їх в ягодах, плодах і лікарській сировині. Ці заходи дали змогу глибше пізнати проблему, але не зменшили вплив радіації.

Територія Рівненської області  прилегла до Чорнобильскої АЕС, це великий  вплив на стан довкілля мало після  катастрофи 1986 року.

Рис 5.1. Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення в Рівненській області.

Для вирішення проблеми охорони навколишнього середовища слід поглибити рівень наукових досліджень, розгорнути обгрунтування економічних  процесів для регіонів.

 

Необхідно удосконалити управління природоохоронною діяльністю, виробити систему адміністративних, економічних, психологічних, освітніх заходів та визначити відповідальність несення за порушення заборони викидання неочищених вод у водойми і викидів у атмосферу, виробити систему безпечних технологій внесення у грунт мінеральних добрив, отрутохімікатів, на науковий рівень піднести процес лісозаготівель, щоб до мінімуму звести шкідливий вплив від вирубування лісу.