Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Сентября 2013 в 20:46, практическая работа
Цілі: Виявити особливості унікальності і своєрідності географічного положення, природи Антарктиди та Південного океану. Дати уявлення про відкриття, подорожі та сучасні дослідження на материку. Розвивати пізнавальний інтерес до географії, уміння працювати з картою, атласом, контурною картою, додатковою літературою; формулювати питання, самостійно мислити, робити висновки. Виховувати патріотичні, екологічні та естетичні почуття.
Антарктида – льодовий материк планети
Урок
Тема: Антарктида – льодовий материк планети.
Цілі: Виявити особливості унікальності і своєрідності географічного положення, природи Антарктиди та Південного океану. Дати уявлення про відкриття, подорожі та сучасні дослідження на материку. Розвивати пізнавальний інтерес до географії, уміння працювати з картою, атласом, контурною картою, додатковою літературою; формулювати питання, самостійно мислити, робити висновки. Виховувати патріотичні, екологічні та естетичні почуття.
Тип уроку: засвоєння нових знань
Форма уроку: урок - конференція
Обладнання: фізична карта півкуль і Антарктиди, атлас, контурна карта, мультимедійна презентація
I.Організаційний момент
Шановні присутні! Нещодавно з науково – дослідної станції «Академік Вернадський» повернулася група вчених, яка з’ясовувала таємниці та загадки незвичайного материка. Тому учасниками нашої конфененції будуть саме вони, а кореспонденти деяких газетних видань зможуть задати їм питання та отримати змістовну інформацію.
II.Мотивація навчальної діяльності
Вчитель. «Королева холоду», «безлюдний континент», «царство завірюх і вітрів», «світовий холодильник», «край землі»... так називають цей унікальний материк, що не схожий на жоден континент світу. Це – велетенська льодова пустеля.
Прошу в конференцію включатись.
III.Вивчення нової теми (супроводжується демонстрацією презентації)
Вчитель. Про який же материк сьогодні піде розмова? І чому його так називають? А які особливості його географічного положення?
Географ.
Походження назви материка пов’язане... з небом. Арктос – так називали стародавні греки сузір’я Великої Ведмедиці. А район земної поверхні довкола Північного полюса, що лежить під цим сузір’ям, дістав назву Арктика. А протилежний Арктиці район довкола Південного полюса Землі називають Антарктикою (анти означає навпроти). Звідси й назва Антаркктида – навпроти Арктики.
Антарктида – незвичайний материк за своїм розташуванням. ЇЇ називають «материком на краю світу». Вона майже цілком розташована за Південним полярним колом у полярних широтах. Майже в центрі материка розміщений Південний полюс, тому всі береги Антарктиди «дивляться» на північ. Вони омиваються водами Тихого, Атлантичного та Індійського океанів ... або водами Південного океану. У материк вдаються великі моря Уедделла і Росса. У океан дуже вдається Антарктичний півострів. Від найближчого материка – Південної Америки Антарктиду відокремлює протока Дрейка.
Прибрежні океанічні води та прилеглі острови разом з Антарктидою об’єднуються під спільною назвою Антарктика. Зовнішня межа її проходить в океані приблизно по 50 - 60° пд.ш.
Антарктида вкрита потужним крижаним покривом і завдяки цьому є найвищим материком планети.
Площа материка становить близько 14 млн. кв.км.
Вчитель. Як бачимо, географічне положення Антарктиди дуже відрізняється від географічного положення інших континентів. А ще доповідач сказав, що материк омивається водами Південного океану. Що потрібно розуміти під Південним океаном? Які його особливості?
Гідролог.
Береги Антарктиди омиваються водами південних частин Тихого, Атлантичного та Індійського океанів. Разом їх умовно називають Південним океаном. Уперше назва «Південний океан» з’явилася у 1966 році у документах міжнародних програм і проектів.
Площа Південного океану 77 млн. кв. км. У Південному океані багато морів: Росса, Амундсена, Беллінсгаузена - усього їх 11. Серед них одне зі специфічних – море Уедделла. Максимальна його глибина – 5007 м. Це найхолодніше море Антарктики, майже весь рік укрите кригою. А море Лазарєва має глибину 4500 м і у ньому постійно дрейфують крижини й айсберги.
Рельєф дна Південного океану надзвичайно складний. Він характеризується нерівністю і наявністю глибоких до 1500 – 2000 м і довгих, сотні кілометрів, поперечних та повздовжніх жолобів.Середня глибина океану 400 – 500 м.
Кліматолог.
Клімат Південного окену прохолодний. Взимку температура води на поверхні становить -2°... +1° С. Улітку вода «прогрівається» до +3° С. Південний океан - найбільш неспокійна частина Світового океану: досить часто бувають шторми і високі хвилі. Вітри в основному дмуть із заходу. Ці західні вітри в антарктичних водах спричинюють потужну течію Західних Вітрів. Ця течія переносить більше води, ніж усі річки земної кулі. Швидкість цієї «водяної каруселі» становить 3,5 км/год.
Солоність вод Південного океану не перевищує 35‰ унаслідок опріснення їх талими водами айсбергів.
Гляціолог.
Хочу додати, що особливе місце в льодовому покритті Південного океану займають шельфові льодовики. Під дією припливів і відпливів у товщі шельфових льодовиків утворюються тріщини, які спричинюють відкол великих масивів льоду й утворення айсбергів. «Айсберг» з англійської мови означає крижана гора. За формою вони поділяються на столоподібні та пірамідальні. Розміри айсбергів коливаються в широких межах від сотень метрів до десятків кілометрів у довжину і ширину. Більша частина айсберга - до 90% - знаходиться під водою і її не видно. За підрахунками дослідників, у межах Південного океану знаходиться в середньому близько 200 тис. айсбергів. Температура льоду в айсбергах сягає - 60°С.
Вчитель. Маючи такі суворі кліматичні умови та специфічні особливості водних мас чи є в океані життя?
Біолог.
Специфічні умови Південного океану наклали свій відбиток на розвиток рослинності і тваринного світу. Тут домінують водорості. Вони заселяють не тільки водну масу, а й поверхню льоду. З фауни відома антарктична креветка – криль. Максимальні концентрації криля в Атлантиці виявлені в холодних та відносно солоних водах моря Уедделла. Криль - харчовий продукт вусатих китів, тюленів, риб, головоногих молюсків, пінгвінів і різних птахів. Але останні результати біолого – океанографічних досліджень засвідчили несподіване зменшення запасів криля.
Еколог.
Це негативне екологічне явище, на думку українських учених, може бути наслідком змін у системі глобальної циркуляції Течії Західних Вітрів. А саме ця течія відділяє ареали розповсюдження криля та його харчового конкурента – сальп (морських вільно плаваючих колоніальних тварин). Послаблення потужності Течії Західних Вітрів послаблює фронт, який існує між відносно теплими й малосолоними водами цієї течії та холодними й відносно солоними водами моря Уедделла. Відповідно, створюються сприятливі можливості для аномального поширення сальп далеко на південь і, як наслідок, скорочення чисельності криля.
Біолог.
У Південному океані багато птахів. Серед них пінгвіни – символ Антарктики. Розрізняють 17 видів пінгвінів: аделі, імператорський, королівський, антарктичний та ін. Зустрічається димчатий альбатрос, кілька видів буревісників, багато чайок, морських ластівок, поморників.
Тут багато китів – вусатих і зубатих. Це кашалоти, касатка і короткоголовий дельфін, південний і синій кити, фінвал, горбач та ін.
Вчитель. Про існування невідомої землі на крайньому Півдні припущення висловлювалися дуже давно. Та міф про існування «Південного материка» спростував голандець Абель Тасман, подорожуючи до Австралії. З того часу пошуки невідомої землі на довгі роки загальмувались. Цікаво, яка історія відкриття Антарктиди?
Історик.
Антарктиду відкрито пізніше за інші материки. – аж у XIX ст. Та про ймовірність існуваня невідомого південного материка говорили ще стародавні греки. Але регулярні плавання в південні полярні широти почалися тільки наприкінці XVIII – на початку XIX ст.
Яскраві й трагічні сторінки вивчення Антарктиди. До пошуків невідомого материка чимало зусиль доклав відомий англійський мореплавець Джеймс Кук. Під час навколосвітньої подорожі в 1772 – 1775 рр. вітрильники Кука зайшли дуже далеко на південь, перетнувши Південне полярне коло, але натрапивши на велику нездоланну кригу, повернули назад. Після безрезультатних спроб відшукати легендарний материк Кук вирішив, що відкрити його неможливо. «Ця країна приречена на вічний холод і похована під потужним шаром криги і снігу, що ніколи не тануть. Кожен корабель, що зайде у гавань, ризикує залишитися там назавжди...» - так говорив Джеймс Кук.
Але зробити це таки вдалося через 45 років російським мореплавцям Михайлу Лазарєву та Фадею Беллінсгаузену. На шлюпах «Восток» і «Мирний» експедиція вміло пройшла через кригу до невідомої «білої плями». Моряки йшли невідомими морськими просторами, лід намерзав на оснастці суден, сніг засипав палубу. Проте мореплавці мужньо просувалися далі на південь на парусних кораблях. Вони близько підійшли до берегів материка, зробили опис берегів, визначили межі материка, нанесли на карту кілька островів, миси, затоки. Так 16 січня 1820 року було відкрито Антарктиду – важкодоступний материк, що останнім знайшов своє місце на карті.
Вчитель.
Після відкриття Антарктиди російською експедицією зацікавленість до дослідження південної землі зросла ще більше?
Історик.
Так, ви маєте рацію. Потім до важкодоступного Південного полюсу у 1841 році вирушив англійський військовий моряк і полярний дослідник Д. Росс. Пливучи вздовж берегів Антарктиди англійська антарктична експедиція відкрила діючий вулкан Еребус і згаслий – Террор. Ім’ям Росса названо льодовик і море в Антарктиці.
У 1903 – 1905 рр. південний материк намагалася підкорити французька експедиція під керівництвом Ж. Шарко. У суворих умовах виникла загроза загибелі експедиції. Тоді, на допомогу прийшов у 1905 році, аргентинський капітан І. Галіндез, який очолив пошуки французької експедиції. Так в Антарктиді з’явився острів Галіндез, названий на честь аргентинського капітана. Нині на цьому острові знаходиться українська антарктична станція «Академік Вернадський».
Наприкінці 1911 року до Антарктиди, майже одночасно, вирушили норвежець Руаль Амундсен та англієць Роберт Скотт.
За два місяці «залізний Руаль» з чотирма товаришами на нартах, запряжених собаками, здолав безмежну антарктичну пустелю і 14 грудня 1911 року досягнув Південного полюса.
Жорстокі морози, шалені вітри, небезпечні тріщини – провалля в кризі не зупинили англійця Роберта Скотта. Втративши коней та спорядження 18 січня 1912 року він досяг Південного полюсу, але там уже майорів норвезький прапор. У пригніченому стані англійська експедиція вирушила назад. Мандрівники падали від голоду та виснаження і вмирали один за одним Р. Скотт загинув останнім.
У допоміжному загоні англійської антарктичної експедиції Скотта був і українець Антон Омельченко. На честь першого українця, що побував на Південному полюсі, названа одна з бухт в Антарктиді.
Вчитель. Тривалий час материк був нікому не потрібний?
Політолог.
Можна сказати й так. Адже погляди великих держав були сконцентровані на території багаті рослинами, корисними копалинами, людьми, яких можна було експлуатувати. І першою країною, яка зробила своєю колонією антарктичні землі, була Англія. Саме вона продавала ліцензії іншим країнам на промисловий вилов китів, тюленів в районі Антарктичного півострова. Потім перша світова війна, відголоски якої дійшли до південного континенту, наочно показали військово – стратегічне значення антарктичних територій. Друга світова війна вдерлася вже на сам материк, де розгорталися справжні бойові дії.
Пізніше йшла боротьба за різні території Антарктиди. І тільки 1 грудня 1959 року, 12 держав підписали договір про Антарктиду. Згідно з урядовими угодами, на континенті заборонена будь – яка господарська та військова діяльність, а роботу вчених узгоджує міжнародна Наукова Рада з дослідження Антарктиди.
Вчитель. Який саме порядок і напрямок досліджень, що проводяться на материку?
Дослідник.
Всебічне і систематичне дослідження Антарктиди розпочалося в середині XX ст. Між різними країнами світу було укладено міжнародну угоду, яка встановила свободу наукових досліджень у будь – яких районах Антарктиди і використання материка тільки в мирних цілях. Дією договору про Антарктику заборонені не тільки експлуатаційні, а й геологорозвідувальні роботи на всі види корисних копалин. Цілком зрозуміло, що таке рішення світового наукового співтовариства продиктоване турботою про навколишнє середовище Антарктики та стан екологічної рівноваги, що склалася за мільйони років.