Аналітичний огляд Болгарії

     Болгарський Центральний Банк – головна банківська установа і емісійний банк. Він володіє 72% акцій Зовнішньоторговельного банку, заснованого в 1964 р. для здійснення зовнішніх платежів. Державний ощадний банк надає банківські послуги населенню. Комерційні банки з'явилися в 1987 р.

     Грошова одиниця Болгарії – лев. 1 лев (BGL) рівний 100 стотинкам. У обігу знаходяться монети і банкноти по 1, 2, 5 левів і банкноти по 10, 20, 50, 100, 200, 500, 1000, 2000 левів.

     Офіційний курс долара в 1989 р. був 0,873 лева, а після девальвації в 1990 виріс до 9 левів. У липні 1997 р. курс складав 1000 левів за 1 німецьку марку.

     Реальним  досягненням уряду стала загальна фінансова стабілізація. Утримується  курс болгарського лева (1 лев рівний 1 марці), рівень облікової ставки і  валютних резервів; дещо знизився зовнішній  борг, інфляція в 1999 р. склала 6,2%. Багато в чому ці результати були забезпечені завдяки дії «валютної ради», введеної в країні в 1997 р., а також за рахунок зовнішніх кредитів, в першу чергу по лінії МВФ (на 1998–2001 рр. виділено 860 млн. долл.). У 2001–2002 рр. дефіцит консолідованого держбюджету скоротився (з 1,1% до ВВП в 2000 р. до 0,9 в 2001 р. і 0,7% в 2002 р.), а основним джерелом його покриття стали доходи від приватизації. На посилення збалансованості бюджету націлені зміни в податковій політиці. Її концепція виходить з необхідності рівномірного розподілу податкового тягаря, стимулювання бізнесу, зменшення прямих податків і розширення бази обкладення. Важливою проблемою залишається балансування поточних зовнішніх платежів і обслуговування нагромадженого зовнішнього боргу. В кінці 2002 р. зовнішній борг-брутто складав 10,93 млрд. дол. (70,5% ВВП), в т.ч. на заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями доводилося 85,7% довга, а по короткострокових – 14,3%; на обслуговування зовнішнього боргу витрачено 1,29 млрд. дол., або 8,3% ВВП.

     Уряд  Болгарії ніколи не публікував річні  бюджети. Основні прибуткові статті бюджету – податки на прибуток, отриманий підприємствами від проведеної продукції, і з обороту (продажів). Найбільша стаття витратної частини  бюджету – витрати на розвиток галузей народного господарства. За оцінками західних експертів, в 1988 р. витрати на оборону складали 2,47 млрд. дол.

     Згідно  із законом Болгарії «Про банки і  кредитну справу» 1992 р. (з доповненнями) круг операцій з цінними паперами Болгарського народного і комерційних банків розширився і зміцнилися позиції філіалів іноземних банків. Згідно законодавству, визначена процедура банкрутства і порядок відрахування прибули до бюджету держави (36%) і общин (6,5%). В той же час інфляція 1996 р., перерісши в 1997 р. в гіперінфляцію, привела до кризи банківської системи у зв'язку з масовими вилученнями грошей вкладниками. В кінці 1996 р. внесені зміни в Закон «Про господарську діяльність», що заохочує іноземні інвестиції, які посилилася на початку 1998 р.

     Переорієнтація  зовнішньоекономічних зв'язків Болгарії покликана укріпити банківську систему  країни під жорстким контролем МВФ  і ЄБРР.

     У 1989 р. загальна заборгованість Болгарії складала 1 млрд. дол., в 1990 р. вона виросла до 1,388 млрд. До початку 1994 р. заборгованість складала вже 12,25 млрд. дол. Зростання бюджетного дефіциту був подоланий лише до кінця 1990-х років.

     В кінці XX століття пропорційність доходів  і витрат в державному бюджеті (у  млн. левів) складала: у 1990 р. – 32 081 і 33 394, 1992 р. – 67 491 і 77 126, 1993 р. – 99 875 і 133 877. МВФ (1997 р.) ставить своєю метою контроль над системою банків і проводить експертизу фінансової діяльності в країні.

     У 2001–2002 рр. макроекономічна ситуація в країні була стабільною. Приріст  ВВП в 2001 р. – 4,1%, в 2002 р. – 4,8%. Рівень інфляції – відповідно 4,8 і 3,8%. Стабілізації макроекономіки до певної міри сприяв механізм «валютної ради» (діє з 1997 р.), яку передбачається зберегти аж до вступу в ЄС. Встановлений фіксований валютний курс лева, прив'язаний до євро, емісія грошей Центрального банку обумовлена приростом його валютних резервів. Їх розмір збільшився з 3,5 млрд. в 2000 р. до 3,58 млрд. в 2001 р. і 4,75 млрд. дол. в кінці 2002 р.

     Практично припинені функції Центрального банку по рефінансуванню комерційних банків, він може надати їм кредит лише при загрозі стабільності банківської системи. Він не має повноважень кредитувати державу, окрім надання кредитів на СДР. Більшість комерційних банків приватизована.

     Власниками  приватизованих банків стали, як правило, іноземні інвестори. У 2002 р. з'явилися ознаки активнішого кредитування реального сектора економіки. У зв'язку з умовами МВФ і прагненням забезпечити норми ЄС посилилася орієнтація на скорочення дефіциту бюджету, який в 1990-і рр. був хронічним і покривався в основному за рахунок зовнішніх і внутрішніх запозичень.

     Болгарська  банківська система зберігає свою стабільність і за часів глобальної фінансово-економічної  кризи. Не дивлячись на наявність  сильних обмежувальних умов, банки  продовжують кредитувати населення і бізнес. Вищі відсотки по кредитах викликають незадоволеність у охочих отримати кредит, але, у свою чергу, високими процентними ставками задоволені утримувачі депозитів. Саме високі ставки тримають в країні іноземний капітал, який вважає за краще користуватися послугами болгарської банківської системи.

     До  недавнього часу ставки по тримісячних  депозитах в Болгарії були в діапазоні 9–10% річних, в даний час вони складають  близько 7%. Це виключно високий рівень, особливо якщо враховувати, що на початку 2008 року відсотки по банківських депозитах були близько 3,5% – 4%. Процентні ставки за кредитами вищі – вони тримаються на рівні 10–12%.

     В умовах глобальної стагнації цей  ресурс не може прийти від материнських банків, комерційні банки отримують його від внутрішнього грошового ринку – від депозитів населення. У сильному конкурентному середовищі поведінка банків по залученню цих вільних засобів вельми агресивна.

     Збір  урожаю що «гарячої готівки» від населення  відшкодовується високими процентними ставками по депозитах. Близько 52% від капіталу болгарських банків є власністю п'яти іноземних фінансових інститутів.

     При сьогоднішніх високих процентних ставках  по депозитах, іноземні банки вважають за краще тримати фінансові кошти, що депонують у них, в своїх  філіалах в Болгарії. Тримати засоби в болгарських банках зараз є  найбільш вигідним в Європі. Для  порівняння, за даними Європейського центрального банку, прибутковість по тримісячному депозиту в Бельгії, наприклад, рівна 0,96% річних, в Кіпрі – 4%. Гарабед Мінасян з Економічного інституту Болгарської Академії наук указує конкретні цифри збільшення іноземних депозитів в Болгарії:

     «На початку 2008 року в болгарській банківській системі було близько 5 млрд. левів іноземних депозитів. Приблизно за 2 роки ці депозити збільшилися на 18–19 млрд. левів іноземних депозитів. Це переважно депозити іноземних акціонерів болгарських комерційних банків. Тобто, іноземні акціонери вважають, що банківська система працює добре і приносить достатньо високі доходи. Тому вони вважають за краще тримати свої власні фінансові ресурси в нашій банківській системі. І це пояснює різкий приріст іноземних депозитів. Необхідно відзначити, що в жовтня минулого року ця тенденція злегка змінилася. Зараз в болгарській банківській системі близько 16 млрд. левів іноземних депозитів, але це не істотне зменшення. Можна собі уявити, яка була б ситуація, якби відсотки були нижчі, ніж зараз. Тоді і привабливість для іноземних депозитів в болгарських банках була б не такою високою. І було б абсолютне ймовірно, що було б виведення такого капіталу з болгарської банківської системи».

     В період безпрецедентних економічних потрясінь і відсутності довіри до банківських установ по всьому світу, в Болгарії ні від одного банку не вимагали примусової капіталізації, що траплялося в багатьох країнах з набагато розвиненішою ринковою економікою.

     Сьогодні  фінансова система Болгарії є синонімом стабільності, передбаченості і спокою. У основі цієї стабільності стоїть «режим валютної ради», введений в країні в 1999 році і політика строгого регулювання з боку Центрального банку Болгарії.

     В кінці 2009 року, загальна сума активів  банківської системи досягла 69,7 млрд. левів. Хороший стан спостерігається завдяки, до певної міри, заходам Болгарського Національного банку по зменшенню обов'язкових резервів, які звільнили в січні 2009 року близько 2 млрд. левів в банківську систему. Із-за погіршення економічної обстановки з початку 2009 року і невпевнених перспектив, в короткостроковому періоді банки дуже консервативні по відношенню до видачі нових позик, а ресурси, що звільнилися, використовують найнадійнішим способом – повертаючи їх материнським банкам.

     Специфічно  для банківської системи і  те, що на відміну від інших країн, в Болгарії спостерігається зворотна залежність між базовою процентною ставкою і процентними ставками комерційних банків.

     У минулому році базова процентна ставка різко знизилася від більш ніж 3,9% до 0,61%, а середні процентні ставки залишилися практично тими ж. Видані банками кредити збільшуються на 4% в рік, і в лютому 2009 р. перевищили 60 млрд левів.

     Банки демонструють хороше управління ризиками. Почате в 2009 році і триваюче до справжнього моменту зменшення зовнішньої заборгованості і її повна компенсація засобами внутрішнього ринку, додатково допоможе банкам бути більш незалежними від зовнішніх негативних потрясінь. Хороше управління також слідує і з високим поверненням банківського капіталу – 9,29% до грудня 2009 року.

     На  думку більшості банкірів, банківська система стане активнішою тільки до кінця року, коли очікується позитивне  економічне зростання 1%. Очікується помірне  зростання близько 5% кредитування фірм; процентні ставки і за кредитами, і по депозитах продовжуватимуть знижуватися, але це не зменшить інтересу до внесків; попит на житлові кредити залишиться найвищим. 

5. Фондовий  ринок

     Найхарактернішими рисами фондового ринку в Болгарії в першому кварталі 2010 року були спад ліквідності, що продовжувався, і відтік інвесторів. Реалізовані обороти знову зменшилися і досягли 8 літнього мінімуму, що з'явилося результатом все більш ефекту кризи, що сильно відчувалася в реальній економіці. Ускладнена міжнародна ситуація, де основне місце займають проблеми, що випробовуються грецькою економікою і бюджетом, привели всіх інвесторів до ще більшої обережності і до дистанціювання від ринку. Складнощі Болгарії з бюджетним дефіцитом в перші два місяці 2010 року і побоювання повторення проблем Греції в локальному варіанті, також додали песимізму, що було ясно відчуте і місцевим фондовим ринком.

     Поки  крупніші економіки продовжують  через різні макроіндикатори  давати сигнали про подолання  піку кризи, в реальній економіці  Болгарії проблеми в цілому поглибилися.

     Міжфірмова  заборгованість привела до посилення  проблем ліквідності багатьох компаній, частина з яких перестала обслуговувати  свої позики і цим викликала подібні  проблеми у своїх кредиторів. Звіти  з річними фінансовими результатами були суперечливі, і в цілому показували слабкий стан бізнесу.

     У першому кварталі 2010 року індекси  біржі рухалися майже без змін денної бази в результаті дуже слабкій  активності, в окремі дні активніше  торгували лише декілька компаній.

     Основний  індекс SOFIX відзначив невеликий спад на 1,3% до 421 пункту, хоча на початку лютого досягав 445 пунктів. Після цього послідував тривалий спад до величини, небагато більш низької чим на початок кварталу.

     Другий, ширший біржовий індекс – BG40, який включає  в два рази більше компаній, майже весь час рухався в діапазоні між 115 і 120 пунктами і завершив квартал із зростанням в 0,3%. У світовому масштабі, біржові індекси Болгарії були серед самих неуспішних, втративши більше 70% від своєї докризової вартості.

     Реалізований  оборот від торгівлі знизився до приблизно 100 млн. левів в порівнянні з 185 млн. левів в попередньому кварталі, причому одна чверть від нього була результатом торгівлі облігаціями. Для порівняння, в кінці 2006 року і початку 2007 року оборот досягав до 1 млрд левів за квартал.

     Середньоденні торгові обороти від торгівлі акціями впали до 1,3 млн. левів, а  під час багатьох торгових сесій  рідко перевищували 0,5 млн. левів. Ринкова  капіталізація біржі відзначила нев2耀икий спад на 11,142 млрд левів або 16,78% від прогнозованого ВВП країни. Число укладених операцій також досягло нового дна, впавши до 25 тисяч за квартал, в середині 2007 року даний об'єм досягався менш ніж за 10 торгових сесій.

     У галузевій структурі біржового  обороту лідерство зберігає традиційно домінуючий сектор фінансового посередництва з 31%, кілька років тому його частка була між 50 і 75%. Другий квартал підряд другою по активності галуззю є будівництво, що займає 25% всього обороту. На третьому місці знаходиться виробництво хімічних речовин, хімічних продуктів і волокон з 11%.

     Стан  і проблеми фондового ринку Болгарії прямо впливають на широкий круг установ, таких як компанії, що управляють, інвестиційні посередники, публічні суспільства, пенсійні фонди, комерційні банки, а  також і 3 млн. болгарських і іноземних учасників.