Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Ноября 2012 в 00:34, статья
Тарас Шевченко був не лише поетом та художником, а й активним учасником політичної боротьби. Звісно, його громадська позиція відбилася у багатьох його поетичних творах. Шевченкові ніколи не було «однаково» щодо долі України та її народу. Він й інших закликає до небайдужості чи, навіть до боротьби або відверто, або опосередковано, коли головна тема ніби зовсім інша. Героїчне минуле привертало увагу Шевченка як засіб пробудження національної свідомості своїх співвітчизників.
Мета моєї роботи простежити своєрідність зображення України в житті і творчості Шевченка останніх років його життя. Провідним мотивом творчості Шевченка, що пронизує також весь його життєвий шлях, була самовіддана любов до України і нерозривно пов'язана з нею ненависть до всіх її гнобителів. Його революційний заклик «… вставайте, кайдани порвіте і вражою злою кров'ю волю окропіте» був зовсім новим словом не лише в українській літературі. У розвитку національної й соціальної самосвідомості українського народу творчість Шевченка відіграла величезну роль.