Стилистическая роль неполных предложений в газетном тексте

p align="justify">     2.Компресія інформації в газетних текстах. Способи реалізації мовної стислості. Стереотипні словосполучення.

     Стислість диктує мовну економію мовних коштів за рахунок комунікативно менш важливих фрагментів повідомлення. Частково виражається  імпліцидно. Історично характерний перехід від більш розгорнутих форм до коротших. Причини:

1. Формування жанру коротких газетних оголошень
2. Що почалася в XIX столітті інтенсивна демократизація мови, яка привела до використання коротких усно-розмовних форм.
3. Створення в II половині XIX століття інформаційних телеграфних агентств, для яких стислість - технічна необхідність.

     Для усіх газетних жанрів характерны загальні форми реалізації стислості : компресія інформації і передача деякої частини повідомлень імпліцидно.

     Способи компресії інформації : опущення дієслова, вживання буквеної абревіатури.

     У газеті є присутніми конструкції, що клішують, конструкції з еліпсисом  та ін. Кліше розрізняються за тематичними групами і за лінгвістичною суттю.

     Група наукових інновацій -> lazerprinter [20, c. 416]

     Проблеми екології -> global warming [20, c. 318]

     Проблеми економіки ->

     Внутрішня політика -> discrimination [ 20, c.202], political correctness 

       [20, c.523]

     Зовнішня політика ->

     Кліше обслуговують ситуації, що регулярно  повторюються у рамках газетного  стилю. Велика частина конструкцій, що клішують, - шар загальнолітературної нейтральної лексики. Багато кліше  зачерпнуто з професійних жаргонів (політичний hard - liner консерватор), багато - із загального сленгу (think - tank мозок). У мові преси зустрічається лексика з професіоналізмів, використаних в якості "престижних еквівалентів" звичайних лексичних одиниць. Мета - полегшити сприйняття інформації читачем, досягти певної комунікативної дії на читача. Політичні терміни виражають точно певні політичні концепції, такі як republic, monarchy, national servanty. До термінів примикають так звані словарні одиниці. Відмічена тенденція до закріплення за газетами відповідних соціально-політичних орієнтацій (western democracy - позитивна коннотація, western propoganda - негативна коннотація). [13, c. 140-147]

     3.Стилістичні функції напіввідмічених структур.

     Напіввідміченими називаються структури, що відхиляються від існуючих правил граматики і вимагають спеціальної інтерпретації. Н. Хомский--- градація грамматичності : відмічені (за правилами граматики) -напіввідмічені-невідмічені (не існують). У напіввідмічених структурах або спостерігається несумісність лексичного значення і граматичної форми, або лексична несумісність. Colorless green ideas sleep furiously. Відповідно до граматичних правил, але порушені правила лексичної сполучуваності. Назва вірша Делла Хаймса. Порушення сполучуваності - значуще. Оксюморон - стилістична фігура, в якій поєднання контрастних за значенням слів створює нове поняття або розкриває суперечність описуваного. Напіввідмічені структури не безглузді, а характеризуються низькою передбачуваністю.

     [14, c.25-29] 

     1.3 Стилістична роль  неповних речень  у газетному стилі

     Останнім  часом використання періодики має  велике значення в повсякденному отриманні різноманітної інформації. Мова засобів масової інформації має своєрідний характер, що відображується на формуванні окремих прийомів та мовних зворотів кожного народу. У різних мовних стилях, зокрема і в засобах масової інформації, широко використовуються мовні засоби, які підсилюють вплив висловлювання завдяки тому, що до його чисто логічного змісту  додаються різноманітні експресивно-емоційні відтінки. [15, c. 120-123]

     Реалізація  цієї функції означає уявлення оточуючого середовища в образній, емоційно-чуттєвій формі. Конструкції, типові для періодичного видання газет і журналів, не просто інформативні. Одним з найбільш поширених прийомів є еліпсис, який використовується не тільки в розмовному мовленні. З метою передачі інформації через засоби масової інформації найбільш яскраво і широко використовуються еліптичні конструкції в текстах публіцистичного стилю. Еліпсис розуміється як речення в якому опускаються ті форми, про які легко здогадатися завдяки ситуації і контексту. [26, c. 59]

     Еліпсис , як його характеризують лінгвісти, є  риторичною фігурою, полягає в проминанні будь-якого члена речення. Найчастіше опускаються

     дієслівні форми. Еліпсис надає мові стислість  та енергію. [16, c. 35-37]

       В газетному тексті еліпсис  у більшості випадків зберігає  функції, притаманні йому в  інших стилях (особливо проглядається  подібність з художньо-беллетричним  стилем). Мається на увазі еліпсис члена (членів) речення в простому і всіх видах складного речення, в складному синтаксичному цілому, складних синтаксичних та діалогічних конструкціях.

     Окрім того, в газетно-публіцистичному  стилі еліпсис здобуває нові функції:

1. лаконізації;
2. характерологічну;
3. композиційно-характерологічну;
4. жанрової ознаки. [10, c. 57-59]

     В газетно-публіцистичних текстах широко наведені конструкції фразеологічного  і контекстуального еліпсиса із специфічними функціями:

1. зображення стрімкості, інтенсивності дії;
2. надання висловлюванню відтінку категоричності;
3. зазначення теми розповіді;
4. «вводу» та «зачину» малого жанру (жарти, анекдоти);
5. «інтригуючого» заголовку. [9, c. 77-81]

     Публіцистичний  стиль пред’явлений різноманітними жанрами, які мають різні завдання в процесі спілкування і функціонує в різних умовах. Таким чином до публіцистичних жанрів відносять газетні  політичні статті, передові статті, нотатки, фел'єтони, памфлети, лірико-публіцистичні статті, а також лозунги, заклики, звертання до громадян країни, рецензії на фільми та спектаклі, саркастичні нотатки, огляди, тобто всі жанри масової комунікації (мова газет, журналів, теле- і радіопередач ), а також усна форма мови—публіцистичні виступи на громадсько-політичні теми.

     Для публіцистичного стилю перш за все  властиве прагнення до впливу на читача, слухача. Отже, найважливіша риса публіцистичного  стилю—функція впливу, яку можна  визначити терміном «експресивна функція».

     Характерною рисою цього стилю є також інформативність викладення, пов’язана з популяризаторською функцією. Прагнення повідомити дещо нове для читача і слухача забезпечує  успіх публіцистичних жанрів. [25, c. 36-41]

     Своєрідність  функціонування публіцистичного жанру, умови підготовки матеріалу, різний рівень кваліфікації кореспондентів сприяє виникненню стандартних мовних засобів  у мові газет.

     Під час кількісно-якісної характеристики британської газетної лексики зазначається великий відсоток власних імен, топонімів, антропонімів, назв установ та організацій.

     З точки зору етимології характерне багатство  інтернаціональних слів і схильність до інновацій, які досить швидко перетворюються в штампи:vital issue, free world, pillar of society. Розглядаючи лексику в денотативному плані, зазначається великий відсоток абстрактних слів, хоча інформація, як правило, конкретна. В плані конотації зазначається не стільки багатство

     емоційної, скільки оціночної і експресивної лексики.

     Газетні заголовки представляють великий інтерес як матеріал для дослідження компресії інформації. Характерна концентрична подача інформації, що полегшує читачеві можливість вибрати в газеті те, що його цікавить. Заголовок дає найбільш загальну орієнтацію. [7, c 15-18]

     Із  еліптичних конструкцій, що зустрічаються  в британській пресі, можна визначити  наступні:

1. випущення дієслова-зв'язки (Iran defiant on nuclear deadline) ;
2. випущення дієслова зв’язки у першій частині складного речення (Asked whether Zimbabwe had…)
3. випущення підмета у другій частині речення (Israel says the weapons it uses are not illegal)
4. функція економії. Сприяє запобіганню немотивованої тавтології. Еліпсис розповсюджується на всі члени речення, але частіш за все—на дієслово;
5. випущення сполучника(Unrest fears);

[22, c. 67-78]

     Таким чином, можна зазначити, що до еліптичних конструкцій найбільш вживаних у  пресі:

1. контекстуальні—доповнення головним чином макроконтексту;
2. ситуативні—доповнення виникає за рахунок оточення мови, загального соціального досвіду  співрозмовників;
3. фразеологічні—доповнення виникає із внутрішнього контексту предикативної одиниці з не заміщеною синтаксичною позицією, що втілюється за рахунок валентних показників наявних членів речення.

     Таким чином, типові риси публіцистичного  стилю: прагнення до впливу на читача, інформативність, експресивність, наявність  стандарту у вираженні. [17, c. 26-29]

     Висновки  до розділу I

     Надані  вище класифікації допоможуть нам зробити  детальний аналіз статей британської  преси, довести доцільність використання неповних речень в газетному тексті, визначити їх стилістичну роль та значення для засобів масової інформації.  
 
 

РОЗДІЛ  II.СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ НЕПОВНИХ РЕЧЕНЬ У ГАЗЕТНОМУ ТЕКСТІ НА ПРИКЛАДІ СТАТЕЙ З ГАЗЕТИ “TIMES”

2.1 Короткий огляд газети "Times"

     Преса Великобританії знаходиться на досить високому рівні розвитку. Є дві категорії газет - це "якісні" і "популярні". Серед газет Великобританії також можна виділити ті, які належать до категорії "якісних" газет,-- характеризуються досить строгим стилем подачі інформації, верстання не галасливе, заголовки і шапки мають помірну величину, ілюстрацій не дуже багато і усі вони не мають відношення до конкретної теми статті. [19, c. 27]

     Той факт, що серед робітників, які читають "якісні" газети читачів дуже маленький  відсоток, можна зробити висновок, що розподіл на категорії друкарських  видань носить адресний характер, тобто  звернення газет до конкретного  класу населення. [21, c. 46]

       У Великобританії на початку  1990-х років відзначалися серйозні  зміни в демографічній ситуації, які викликали збільшення потенційної  аудиторії якісної преси. Не  лише зниження ціни на Times, але  і ріст народжуваності, підвищення  рівня освіти, розширення середнього  класу, активність жінок на  ринку праці сталі об'єктивними  передумовами для росту накладів  британської преси. На початок  1990-х років багато представників  середнього класу шукали газету  для постійного читання, звертаючи  особливу увагу на ціни. У цей  момент Times і почала зниження ціни, що притягнуло до неї нових  читачів. [24, c. 102]

     У дослідженні, що аналізує матеріали 1999-2004 рр., були виявлені їх основні тематичні групи.

     Раніше якісні газети типу Times і Daily Telegraph в прагненні розширити читацьку аудиторію міняють свою інформаційну політику, полегшуючи серйозні новини, пропонуючи більше матеріалів розважальних і на теми людського інтересу. Європейська асоціація газетних видавців об'єднала країни - залежно від рівня споживання преси і долі щоденних газет на рекламному ринку - в три основні групи. Великобританія входить до групи "газетно-телевізійних країни" - преса і ТБ мають менше 50% рекламного ринку. [23, c. 78]

     У Великобританії на долю лондонських  газет доводиться 74% накладу щоденних газет при столичному населенні, що становить тільки 21% від загального показника. Наявність стійкої звички до читання частково пояснює створення  ефективної системи доставки преси  читачам додому. Ця статистика підтверджує, що в цілому країни, що мають ефективні  системи доставки преси додому, характеризуються вищим рівнем споживання

преси.[ 2, c. 83]