Переклад суспільно-політичних реалій (на основі перекладу статей з газети Нью-Йорк Таймс)

В газетно- інформаційних матеріалах часто зустрічаються багатозначні терміни, терміни- синоніми, скорочені терміни. Один і той же термін може бути перекладений по- різному, в залежності від ідейної направленості тексту,в якому його було вжито[13]. Терміни, що зустрічаються в газетно- інформаційному матеріалі, відносяться, в першу чергу, до політичної номенклатури, економіки та міжнародних відносин, а обсяг речення направлений на те, щоб не ускладнювати сприйняття читача, тобто зазвичай довгі та розгорнуті складнопідрядні конструкції уникаються [16].

Ще однією особливістю, яка притаманна англійському газетно- інформаційному стилю - це переплетення книжної лексики та розмовної мови.

Серед всіх текстів газетно- публіцистичного стилю найбільш сухими та діловими по стилю є повідомлення та статті інформаційного характеру. Точність при перекладі таких статей досягається шляхом синтаксичної перебудови речень [10].

Отже, переклад газетно- публіцистичного стилю характеризується певними специфічними особливостями, які перекладач обов'язково має враховувати при перекладі.

 

РОЗДІЛ 1.3. ПОНЯТТЯ РЕАЛІЇ. КЛАСИФІКАЦІЯ РЕАЛІЙ.

 

Класифікація реалій.

 

Реалії розділяють на наступні :

 

1. Політичні та соціальні реалії.

Політичні та соціальні реалії включають в себе:

-Назви місцевих адміністративних установ : region, province,                     department;

• Назви органів управління та посад : senate, chamber, congress, mayor;
• Слова, що стосуються соціального та політичного життя : westerner, General Assembly, emcee, Five- year Plan.
• Воєнні реалії : Fleet Admiral, Colonel.

 

2. Географічні та етнографічні реалії .

До географічних реалій відносяться :

• Назви географічних та метеорологічних об'єктів : tornado, prairie, canyon;
• Назви географічних об'єктів, що пов'язані з людською діяльністю ;
• Назви ендемічних видів : Abominable Snowman.

Етнографічні реалії - слова, що характеризують повсякденне життя та культуру народів, їх духовну та матеріальну культуру, традиції, релігію, мистецтво, фольклор і т.д.

Етнографічні реалії поділяються на :

-Реалії, що стосуються повсякденного життя : jeans, pie, drugstore;

-Реалії, що стосуються мистецтва та культури : Thanksgiving, Santa Claus, blues;

-Назви жителів та етнічних предметів : Jap, gringo, Fritz;

-Одиниці виміру та грошові одиниці : dollar, green, jard;

-Реалії, що стосуються роботи : farmer, rancho[23].

 

РОЗДІЛ 1.3.1. ПЕРЕКЛАД РЕАЛІЙ.

 

 

 

 

Переклад реалій, як слів специфічних для певного народу або країни, вимагає від перекладача особливої уваги. Хоча мова йде про поняття та предмети, яким можна дати точний опис та визначення, при передачі їх на мову перекладу, можливі значні відхилення та варіанти. Це пов'язано з тим, що по частоті вживання, по ролі в мові, по  побутовому характеру слова, що виступають  в якості назв таких реалій, не мають термінологічного забарвлення; вони не вирізняються навіть в найбільш буденному контексті оригіналу, не вирізняючись в ньому стилістично, є звичними для мови оригіналу і саме тому при їх перекладі виникають труднощі.

Зрозуміло, що аби правильно передати означення предметів, про які йдеться в оригіналі, і образів, пов'язаних з ними, необхідно мати певні знання про ту дійсність, що про неї йдеться у тексті оригіналу. В теорії перекладу такі знання називають “фоновими знаннями”. Тобто сукупність уявлень, про те, що являє собою реальний фон, на якому розгортається картина життя іншої країни та народу[9]. Фонова лексика - слова або вирази,  що несуть в собі додатковий зміст та певні семантичні та стилістичні відтінки, які накладаються на основне значення, і є загальновідомими людям, що належать до певної мовної культури [5]. Г.Д. Томахін [15], припустивши певну градацію фонових знань, визначив поняття фонових знань, як таких, що пов'язані з національною культурою та притаманні певній етнічній та мовній спільноті. Так як вони базуються на масовій повсякденній свідомості носіїв мови та культури, де поряд з повсякденними побутовими знаннями представлені , в певній мірі, знання наукового характеру, що набуваються в процесі виховання людини в певній культурі, через різні засоби освіти та передачі інформації.

Існує чотири способи перекладу, або, навіть правильно було б сказати, передачі реалій :

• По- перше, це транслітерація або транскрипція (повна або часткова ), безпосереднє використання данного слова, що означає реалію, або його кореня в написанні літерами мови перекладу або в поєднанні з суфіксами мови перекладу
• По- друге, утворення нового слова або словосполучення для означення відповідного предмету на основі елементів та морфологічних відносин, що вже реально існують в мові. В своїй основі цей переклад описовий.
• Третій способ - використання слова, що має близьке значення, хоча і не тотожнє, до значення реалії, яка перекладається.
• Четвертий спосіб - гіпонімічний, або  узагальнено- приблизний переклад, при якому слова мови перекладу, що називають поняття виду, передаються словом мови перекладу, що називає поняття роду[9].

  Перший спосіб перекладу реалій дуже широко використовується. Немає такого слова, яке не можна було б перекласти на іншу мову, хоча б описово.

Але транслітерація необхідна саме тоді, коли треба дотриматись лексичної стислості означення, аби зберегти звичність слова, яку воно мало в мові оригіналу, і разом з тим підкреслити специфічність предмету або поняття, що перекладається і не має відповідника в мові перекладу. Дуже часто іншомовні слова переносяться в мову перекладу саме для того, щоб виділити відтінок специфічності реалії. Коли слово, яке транслітерується, вживається або рідко, або вперше переноситься в текст перекладу, то буває необхідно надавати  і коментуюче пояснення і відповідний контекст.

Другий спосіб перекладу реалій (утворення нового слова або слово- сполучення ) в перекладах на українську мову використовується не так широко, як перший спосіб.

Третій спосіб передачі слів, що означають інонаціональні реалії, полягає в використанні слів рідної мови, що означають щось наближене та схоже по функції, хоча  і не є абсолютно тотожнім. Застосування перекладу цього типу в ряді випадків може викликати і місцеві асоціації. По своїй національній специфічності да назв реалій в деяких випадках дуже наближеними є форми звернення, що існують в мові, до яких застосовуються і аналогічні засоби перекладу. Наприклад, звернення “sir” та “miss” передаваись раніше в перекладі як “добродій” та “добродійка” відповідно, а в сучасних перекладах, як “пан” та “пані” або залишають “сер” та “місс”. Втрата певної речової специфіки при перекладі компенсується тим, що при більшій або меншій ступіні наближеності, в контексті перекладу слово є абсолютно зрозумілим. Хоча, звичайно, слово, що має безпосередній зв'язок зі специфічними фактами з життя однієї країни, не може бути повноцінно використано для передачі реального поняття з життя іншої країни[9].

Ми вважаємо,що всі чотири способи перекладу в перекладацькій практиці не використовуються окремо один від одного, вони переплітаються. Адже при використанні лише одного способу перекладу текст може або втратити національну специфічність,або,навпаки, бути “перенасиченим” іншомовним розмовним матеріалом (наприклад, при застосуванні лише способу транслітерації).

  Аби правильно перекласти реалії, необхідно також враховувати :

1.Тип тексту;

2.Зміст реалій в контексті;

3.Тип реалій та їх систематична роль у культурах мови оригіналу та мови перекладу;

4.Ступінь сприйняття незвичних словосполучень та “екзотичних” виразів у культурі мови перекладу [23].

 

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПЕРЕКЛАДУ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ РЕАЛІЙ НА ОСНОВІ ПЕРЕКЛАДУ СТАТЕЙ З ГАЗЕТИ НЬЮ- ЙОРК ТАЙМС.

 

 

 

В першому розділі ми розглянули теоретичний аспект проблеми перекладу реалій- американізмів. В другому розділі автор даної курсової роботи, на прикладі перекладів статей з газети Нью- Йорк Таймс, покаже на практиці, як перекладати суспільно- політичні реалії- американізми. 

В статтях, що ми їх вибрали та розглянули переважна більшість реалій, які нам зустрілись, були політичні і соціальні реалії. В першому розділі ми вже зазначали, що політичні і соціальні реалії включають в себе назви місцевих адміністративних установ, органів управління, посад та реалії, що стосуються власне соціального та політичного життя країни.

Назви деяких реалій-американізмів є відомі всьому світу, наприклад, такі як : The Pentagon - Пентагон;

The Capitol - Капітолій;

Senate - Сенат.

При перекладі застосовувався метод транслітерації. Такі реалії- американізми є добре відомими українському реципієнту, через те, що їх часто можна зустріти в засобах масової інформації, тому автор вважає, що надавати додаткову інформацію при перекладі, наприклад : The Pentagon - Пентагон ( Міністерство Оборони США), або переклавши просто як Міністерство Оборони США, застосувавши другий спосіб перекладу реалій, що наводився в першому розділі, а саме - це утворення нового слова або словосполучення на основі елементів, що вже реально існують в мові, є зайвим і лише обтяжить конструкцію перекладу.

Але якщо розглянути назву Botanical Garden, ботанічний сад, що знаходиться у Вашингтоні і відомий будь- якому американцю, то український реципієнт мало або зовсім не ознайомлений з цією реалією, тому автор вважає за правильне подати коротку додаткову інформацію : Botanical Garden - Ботанічний Сад у Вашингтоні.

В текстах оригіналу нам зустрілось дуже багато назв різних державних установ та організацій США. Такі назви перекладались переважно способом утворення нового слова або словосполучення на основі елементів, що вже реально існують в мові :

The Department of Homeland Security - Міністерство внутрішньої безпеки;

The Department of Agriculture - Міністерство сільського господарства;

The Agency for International Development - Агентство міжнародного розвитку;

The Global Fund to fight AIDS - Фонд боротьби за СНІДом;

International Relations Committee - Комітет з питань міжнародних відносин.

А також було багато назв посад :

Congressman - Конгресмен;

Governor - Губернатор;

Mayor - Мер;

Attorney general -Генеральний прокурор.

У першому розділі ми вже зазначали про велику кількість скорочень у друкованих засобах масової інформації та специфіку їх перекладу. Таке загальновідоме скорочення в Америці, як CARE (Cooperative for American Relief to Everywhere), при перекладі може бути подано у вигляді скорочення повного варіанту перекладу, але в дужках сам повний варіант має бути обов'язково зазначений. Тобто, CARE буде перекладатись, як ОАБТ (Об'єднане Американське Благодійне Товариство ). Так само буде перекладатись скорочення NAM = National Association of Manufacturers -  НАП (Національная асоціація  підприємців). Але так перекладатись будуть не всі скорочення, в силу того, що деякі скорочення мають відповідник в мові перекладу  і не потребують додаткового пояснення, наприклад, AIDS - СНІД, необхідність розширювати текст перекладу за рахунок пояснення є зайвою. Так само буде робитись переклад реалії FBI-Federal Bureau of Investigation = ФБР = Федеральне Бюро Розслідування, додаткове пояснення можна не давати, адже це скорочення є відомим і його часто можна зустрітити не лише в засобах масової інформації, але і в сучасній художній літературі та в кінофільмах.

 

ВИСНОВКИ

 

 

 

 

 

Отже, в даній курсовій роботі ми розглянули деякі аспекти перекладу. Зараз коротко охарактеризуємо основні питання, які ми розглядали в курсовій роботі.

По- перше, це те, що метою будь- якого перекладу є досягнення адекватності. Тобто, вичерпної передачі не тільки змісту оригіналу, але й повної функціонально- стилістичної відповідності йому. В курсовій роботі ми розглянули певні труднощі, що можуть виникнути на шляху перекладача при досягненні ним максимальної адекватності перекладу.

Друге питання, яке ми розглядали - переклад газетно- публіцистичного стилю. В даній курсовій роботі ми розкрили специфічність перекладу газетних матеріалів. Труднощі та шляхи перекладу деяких складових газетних матеріалів,наприклад,таких як заголовків статей, правильного застосування граматичної та часової форми при їх перекладі, а також скорочень назв реалій,скорочень міжнародних організацій, кліше, штампів та фразеологізмів, термінів. Переклад газетно- публіцистичного стилю характеризується певними специфічними особливостями, які перекладач обов'язково має враховувати при перекладі.

Далі ми розглянули реалії - поняття реалії, класифікацію та способи перекладу реалій. Ми зазначали в даній курсовій роботі, що для правильного перекладу реалій, перекладач має володіти певними фоновими знаннями щодо країни з мови якої робиться переклад.

В останньому розділі автор даної курсової роботи на прикладі перекладу статей з газети Нью- Йорк Таймс на практиці показала, як перекладають суспільно- політичні реалії- американізми.

Підсумовуючи все вище написане, автор даної роботи вважає, що переклад це не лише важка та відповідальна праця, це, певним чином, мистецтво. Мистецтво так подати переклад тексту мови оригіналу, щоб він не був “чужим” для читача мови перекладу і більше того, сприймався не як переклад, а як окремий оригінальний текст. Якщо людина не знає мови оригіналу, то текст перекладу вона і буде сприймати як оригінал, тому перекладач несе відповідальність за адекватність свого перекладу, за збереження змісту та стилістичних особливостей тексту мови оригіналу.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

 

 

1. Алєксєєва І.С. Професійний тренінг перекладача. - СПб. : “Союз”, 2001. - 288с.
2. Арнольд І. В. Стилістика. Сучасна англійська мова. Підручник для ВНЗ-4-е изд., випр. та доп. - М.: Флінта: Наука, 2002. - 384 с.
3. Бархударов Л.С. Мова і переклад.- М.: Міжнародні відносини, 1975.- 235 с.
4. Брандес М. П., Провоторов В. І. Перекладацький аналіз тексту. - М. : НВІ- Тезаурус, 2001. - 244с.
5. Верещагін Є.М. Костомаров В.Г. Лінгвокраїнознавство у викладанні російської мови як іноземної- М. : МГУ., 1971
6. Комісаров В.Н. Лінгвістика перекладу - М.: Міжнародні відносини - 1980 - 167с.
7. Комісаров В. Н., Рецкер Я. І., Тархов В. І. Посібник по перекладу з англійської  мови на російську . - М. : Вища школа, 1965.- 268 с.
8. Конецька В. П. Лексико- семантичні характеристики мовних реалій. Великобританія : Лінгвокраїнознавчий словник. - М. : 1978. - с. 463 - 466
9. Латишев Л.К. Переклад: проблеми теорії, практики та методики викладання.- М.: Просвещение - 1988. - 159с.
10. Левицька Т.Р., Фітерман А.М. Посібник по перекладу з англійської  мови на російську. - М.: Вища школа, 1973. - 136с.
11. Мін'яр-Бєлоручєв Р.К. Теорія та методи перекладу - М.: Московський ліцей, 1996. - 208с.
12. Найда Ю. А. Процедура аналізу компонентної структури референційного значення. - М., 1983
13. Паршин А. Теорія і практика перекладу.- М.: Російська мова, 2000. - 161 с.
14. Сухенко К. М. Лексичні проблеми перекладу. - К. : Вид. Київ. Нац. Універ. Ім..Тараса Шевченка., 1972. - 45 с.
15. Томахін Г.Д. США. Лінгвокраїнознавчий словник. - М. : Російська мова, 2001. - 576 с.
16. Федоров А.В. Основи загальної теорії перекладу. - М. : ООО Філологія три, 2002. - 416 с.
17. Korunets I. V. Theory and Practice of Translation. - Vinnytsia.: 2001. - Nova Knyha Publishers. - 446 p.