Особливостi навчання монологiчному мовленню

 

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ

БРОВАРСЬКОЇ МIСЬКOI  РАДИ 

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР

ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА I-III СТУПЕНIВ №9 
 
 

ПРОЕКТНА  РОБОТА НА УРОКАХ

АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЯК ЗАСІБ

ФОРМУВАННЯ  МОТИВАЦІЇ УЧНІВ 

З досвiду роботи

  вчителя англiйської мови

Баулової Анни Леонiдiвни 
 
 
 
 
 

 Бровари 2010-2011 
 

Змiст

Змiст……………………………………………………..2

Подання………………………………………………… 3

Анотацiя на досвiд роботи……………………..............4

Характеристика  на автора досвiду…………………….5

Опис  досвiду……………………………………………6

          Вступ……………………………………………..7

          Основна частина…………………………………10

          Висновки…………………………………………19

          Рекомендацii……………………………………..20

          Бiблiографiя………………………………………21

Додатки………………………………………………….22 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                      Головi методичної ради  науково

                                                            методичного центру уравлiння освiти                         Броварської мiської ради

                                                             Василенко Л.М.  
 

Подання

         Загальноосвiтня школа I-III ступенiв №9 м. Бровари подає на розгляд науково методичноi ради матерiали з досвiду роботи вчителя англiйської мови Баулової Анни Леонiдiвни з метою експертної оцiнки  у зв’язку з атестацією на пiдвищення кваліфікаційної категорії

       Досвiд  роботи А.Л. Баулової вивчався заступником директора з навчально-виховної роботи T.I. Вовк.

       Методична розробка «Особливостi навчання монологiчному мовленню» розглядався на засiданнi науково-методичної ради школи. ( Протокол №____вiд«____» ________2011 року.)     
 
 

Директор  школи                                         /М.В. Розуменко/ 
 

Анотацiя на досвiд роботи 

    Баулова  А.Л. працює над поблемою «Особливостi навчання монологiчному мовленню»  9 рокiв.

    Актуальнiсть цієї теми полягає в тому, що порівняно з діалогічною мовою монологічна, складнійша та важча форма мови. Вона не має прямої та активної підтримки з боку слухачів та вимагає попереднього вміння зв’язно і послідовно викладати свою думку у ясній та чіткій формі. Успіх монологічного виступу залежить також від уміння встановлювати потрібний контакт з аудиторією.

       Однією з основних задач, що висувається перед середньою школою, є оволодіння учнями усним мовленням. Монологічне мовлення як форма спілкування повинна бути в центрі уваги, оскількі її потрібно спеціально навчати.

    Для упiшного досягнення поставленої мети та удосконалення всiх видiв мовленево ї дi їяльностi  їучитель використовує рiзнi форми роботи на уроках: фронтальнi, iндивiдуальнi , груповi. Застосовує рiзнi форми навчання: словеснi  (опис, роздум (міркування), розповідь), наочнi (малюнки, iллюстраiї), практичнi, iндуктивнi, дедуктивнi, проблемно-пошуковi.

    Уроки розвивають творчий потенцiал учнiв, готують їх до самостiйного життя, вчать спiлкуватись. Вдосконалюють навички без попередньої підготовки, логічно і послідовно висловлюватися у відповідності до теми. 
 
 
 
 
 
 

    Заступник директора 

    з навчально-виховної роботи                                                 /Т.I. Вовк/ 
 

Характеристика  на автора досвiду 

Баулова Анна Леонiдiвна

Рiк народження 1977

Освiта вища, у 2004р. закiнчила

Київський педагогiчний унiверситет  iм. Б.Д. Грiнченка

Учитель англійської мови

Педагогiчний стаж 10 рокiв

Має першу квалiфiкацiйну категорiю 

       Баулова А.Л. працює в ЗОШ I-III ступенiв №9 з 2002 року. За час роботи зарекомендувала себе освiченим. творчим вчителем.

       Вчителька має високу нуково-теоретичну пiдготовку, досконало влодiє методикою викладання предмету. Ефективними формами та методами організації навчально-виховного процессу.

        Глибока теоретична підготовка, сумлінність і працьовитість, розвинуте почуття відповідальності є характерними рисами цього вчителя.

        Значну увагу в  роботі вчителька приділяє навчанню спілкування, намагається допомогти  учням використовувати в життєвій діяльності здобуті на уроках навички  спілкування. Мета досягається шляхом виконання комунікативних завдань  різного рівня складності, застосування різних форм і методів навчальної діяльності.

        Анна Леонiдiвна працює в тісному контакті з колегами, користується авторитетом серед учнів та їх батьків.

        Вчителька постійно працює над вдосконаленням своєї  педагогічної майстерності та підвищенням  фахового рівня. За результатами попередньої  атестації їй встановлено кваліфікаційну категорію «спеціаліст першої категорії»  
 
 
 

 Директор  ЗОШ I-IIIст№9                                                  / М .В. Розуменко /          

                                                                                                            2011 р.

Опис  змiсту досвiду

 

Тема: “ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ МОНОЛОГІЧНОГО  МОВЛЕННЯ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ” 
 
 

Вступ.

      Іноземна  мова як навчальний предмет посідає  важливе місце в системі шкільної освіти в нашій країні. У сучасному  суспільстві, якому притаманний  широкий розвиток міждержавних зв‘язків у галузі культури, науки, техніки, виробництва - володіння іноземною мовою стає ознакою освіченої людини і обов‘язковим компонентом підготовки висококваліфікованого  спеціаліста будь-якої галузі народного  господарства.

      Володіння іноземною мовою відкриває доступ до культурних і наукових цінностей  інших народів, сприяє встановленню ділових і культурних зв‘язків з  іншими країнами, полегшує взаємовідносини  між народами.

      Однією  з основних задач, висунутих перед  середньою школою, є оволодіння учнями усного мовлення. За останні роки методика оволодіння цим видом мовленнєвої  діяльності отримала значний розвиток. В першу чергу це стосується школярів молодшого і середнього віку. Однією з вимог програми для середньої  школи до усного монологічного мовлення на початковому етапі являється  навичка без попередньої підготовки логічно і послідовно висловлюватися у відповідності до теми у межах  виучуваного матеріалу в обсязі восьми речень. Школярів слід навчити усному монологічному висловлюванню, яке складається з уміння продукувати завершені розширені (які складаються більш ніж з двох речень) мовленнєві твори, обмежені рамками певної тематики. Практика навчання усного мовлення по даним НМК (учбово-навчальний комплекс) свідчить, що не дивлячись на витрати на початковому етапі майже усього учбового часу на виконання усних вправ, величезна кількість учнів п`ятих - шостих класів не оволодівають встановленим програмою рівнем мовленнєвих навичок.

        Ефективність навчання у школі  більшою мірою залежить і від того, наскільки його методи і прийоми орієнтовані на вікові особливості учнів. В інтересах діла необхідно не просто знати і чітко розрізняти сильні і слабі сторони кожного віку, але ставлячи перед дитиною посильні задачі, повністю використовувати усі потенціальні можливості даного періоду розвитку.

      Віковий розвиток дитини не можна представляти як поступове зростання його можливостей. В основі вікового розвитку лежить фізіологічне дозрівання індивіда. Воно само по собі не породжує нових психологічних  утворень, а створює лише посилання  для яких їх виникнення, які могуть бути реалізовані при відповідній  організації досвіду і самостійної  діяльності дитини. А в цілому, вікова психологічна характеристика дитини визначається "не простою сукупністю окремих  психологічних особливостей, а своєрідністю деякої цілісної структури особистості  дитини і наявності специфічних  для даного етапу тенденцій розвитку". Засвоєння іноземної мови не зводиться  лише до процесу пізнання. Крім знань, дитина оволодіває ще і складнішою системою сенсомоторних координацій, вимовних навиків, розумових дій  і стереотипів.

      У школі навчають двох видів монологічного  мовлення: підготовленого та непідготовленого. Підготовлене мовлення – це таке висловлювання, елементи якого попередньо відпрацьовуються, автоматизуються у понадфразових єдностях, а потім репродукуються у формі повідомлення, розповіді, інформації. Непідготовлене мовлення – це такий рівень володіння мовою, на якому мовець може без підготовки, без опори на попередньо задані мовні одиниці, без спонукання та допомоги з боку вчителя використати засвоєний раніше мовний та мовленнєвий матеріал у комбінаціях та ситуаціях. Таке мовлення називається експромтним, спонтанним, ініціативним. Підготовлене усне мовлення – це один з етапів формування умінь непідготовленого мовлення, яке є метою навчання. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Основна частина 

                       Монолог – це безпосередньо спрямований до співрозмовника чи аудиторії організований вид усного мовлення, який передбачає висловлювання однієї особи. Навчити виражати свої думки в монологічній формі є однією з найголовніших практичних цілей навчання іноземної мови у школі. Вимоги до монологічного мовлення сформульовані у програмі.

       У школі навчають двох видів монологічного  мовлення: підготовленого та непідготовленого. Підготовлене мовлення – це таке висловлювання, елементи якого попередньо відпрацьовуються, автоматизуються у понадфразових  єдностях, а потім репродукуються у формі повідомлення, розповіді, інформації. Непідготовлене мовлення – це такий рівень володіння мовою, на якому мовець може без підготовки, без опори на попередньо задані мовні  одиниці, без спонукання та допомоги з боку вчителя використати засвоєний  раніше мовний та мовленнєвий матеріал у комбінаціях та ситуаціях. Таке мовлення називається експромтним, спонтанним, ініціативним. Підготовлене усне мовлення – це один з етапів формування умінь непідготовленого мовлення, яке є метою навчання.

       Монологічне мовлення характеризується певними  психологічними та лінгвістичними особливостями, які вчитель має врахувати  у процесі навчання цього виду мовленнєвої діяльності.

       Залежно від комунікативної функції монологічного  мовлення розрізняють кілька типів  висловлювань, яких навчають у школі: