Особливості вивчення граматичного матеріалу з іі ін. Мови (і англ., іі ісп.)

 

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ  НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА  ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КАФЕДРА ВИКЛАДАННЯ ДРУГОЇ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

 

 

 

 

 

 

 

 

Ващенко Влада Олександрівна

(група 2339-і)

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ ГРАМАТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ З

 ІІ ІН. МОВИ (І англ., ІІ ісп.)

 

 

 

Спеціальність 6.030500 – Іспанська  мова та література

 

 

 

 

 

 

                                                                                       Науковий керівник –

к. пед. н., доц. Каніболоцька О. А.

 

 

 

 

 

 

Запоріжжя – 2012 
ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..РОЗДІЛ 1 ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ ГРАМАТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ З ДРУГОЇ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ НА СЕРЕДНЬОМУ ЕТАПІ НАВЧАННЯ У ШКОЛІ З ПОГЛИБЛЕННИМ ВИВЧЕННЯМ ІМ………………………………………………………………………………….6

1. Лінгвістичні основи формування граматичної компетенції………….....6
2. Особливості формування у учнів граматичної компетенції з другої іноземної мови на середньому етапі навчання………………………..............9
3. Методика формування граматичної компетенції учнів середньої школи на матеріалі другої іноземної мови …………………………………………….13

РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ  ВИВЧАННЯ ГРАМАТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ З  ДРУГОЇ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ (ІСП.) З ОПОРОЮ НА ПЕРШУ (АНГЛ.) ………………………………………………………………16

1. Аналіз програмних вимог щодо вивчення граматичного матеріалу з другої іноземної мови (ісп.) на середньому етапі навчання у школі (5-9 кл.)………………………………………………………………………………16
2. Комплекс вправ для вивчення граматичного матеріалу з другої іноземної мови (ісп.) з опорою на першу (англ.) учнями середньої школи (5-9 кл.)………………………………………………………………………………..17
3. Особливості вивчення граматичного матеріалу з другої іноземної мови (ісп.) з опорою на першу (англ.) на прикладі граматичних часів Pretérito Indefinido та Pretérito Imperfecto Indicativo Activo……………………………………………………………………………23

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ........................................................................................

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………

ВСТУП

Актуальність  дослідження.

Соціальне і культурне  значення іноземної мови важко переоцінити, особливо у цей історичний період соціально-економічної та політичної розбудови нашої держави і визначення та стабілізації її місця й ролі на міжнародній арені. Все це і зумовило переосмислення ролі іноземної мови як важливого і необхідного засобу міжкультурного спілкування.

Більш того, новітня європейська  мовна політика орієнтує громадян Європи на багатомовність, тому що без цього успішна інтеграція в сучасному світі просто неможлива. Вивчення в навчальних закладах більш ніж однієї іноземної мови, безумовно, знаходиться в інтересах загальної національної політики України, саме тому вже сьогодні в нашій країні учням вже с першого класу пропонується вивчення основної іноземної мови, а починаючи з п’ятого класу і другої іноземної мови.

Проблеми взаємовпливу мов  при навчанні двох і більше іноземних  мов і можливість опори на першу  іноземну мову при вивченні другої розглядали багато дослідників (Барышников Н.В., Бім І.Л., Гальскова Н.Д., Лапідус Б.А., Фомин М.М., Щепілова А.В. та ін..), що доводить доцільність вивчення питання про особливості викладання другої іноземної мови та актуальність нашого дослідження.

У сучасних умовах іноземна мова розглядається як засіб спілкування і залучення до культури іншого народу. Це поступово стає домінуючою стратегією викладання іноземної мови в школі. Мова йдеться  не тільки про знання мови, а про вміння використовувати її в реальному спілкуванні, тобто про практичне володіння мовою, а саме про розвиток «комунікативної компетенції». Граматичні знання і граматичні навички складають мовну граматичну компетенцію, що є невід’ємним компонентом комунікативної компетенції. Таким чином, оволодіння граматикою іноземної мови є одним з найважливіших чинників, необхідних для формування комунікативних умінь особистості, для розвитку логічного та абстрактного мислення, усвідомлення мовних явищ та загальної освіченості.

Виходячи з актуальності теми дослідження, можемо визначити об'єкт і предмет даної роботи.

Об’єкт  дослідження – процес вивчення іспанської мови як другої іноземної з опорою на першу (англ.).

Предмет дослідження – особливості вивчення граматичного матеріалу на середньому етапі навчання з другої іноземної мови (ісп.) з опорою на першу (англ.).

Метою дослідження є виявити особливості вивчення граматичного матеріалу з другої іноземної мови з опорою на першу на середньому етапі навчання у школі.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань дослідження:

• висвітлити лінгвістичні засади формування граматичної компетенції;
• визначити особливості формування граматичної компетенції з другої іноземної мови з опорою на першу;
• визначити підходи, методи, прийоми формування граматичної компетенції у учнів з другої іноземної мови на середньому етапі навчання у школі;
• проаналізувати вимоги навчальної програми щодо вивчення граматичного матеріалу з першої та другої іноземних мов;
• розробити комплекс вправ для формування у учнів середньої школи граматичної компетенції з другої іноземної мови;
• розробити фрагмент уроку, який може бути використаний при навчанні граматичному матеріалу з іспанської мови учнів середньої школи.

Методи дослідження: обробка наукових джерел; аналіз і узагальнення матеріалу науково-практичних джерел; теоретичне вивчення і аналіз літературних джерел за проблемою дослідження; метод суцільної вибірки (оригінального матеріалу картотеки); методи класифікації та систематизації; описовий метод (при описі отриманих у ході дослідження результатів); синтез отриманих результатів під час дослідження.

Наукова новизна роботи полягає у виявленні особливостей вивчення граматичного матеріалу з другої іноземної мови з опорою на першу на матеріалі іспанської та англійської мов.

Практичне значення полягає в тому, що матеріали, представлені у даній науковій роботі, можуть бути використані вчителями або студентами-практикантами на уроках з іспанської мови, а також при написанні різного роду посібників, дипломних і курсових робіт.

Логіка дослідження зумовила структуру курсової роботи: вступ,             2 розділи (теоретичні передумови дослідження та практична частина), висновки, список використаних джерел із 25 найменувань, додатки. Загальний обсяг 43 сторінки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1 ОСОБЛИВОСТІ  ВИВЧЕННЯ ГРАМАТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ З  ДРУГОЇ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

1. Лінгвістичні основи формування граматичної компетенції.

Головна мета навчання іноземної  мови у загальноосвітніх навчальних закладах полягає у формуванні в  учнів комунікативної компетенції, базою для якої є комунікативні  уміння, сформовані на основі мовних знань  і навичок. Розвиток комунікативної компетенції залежить від соціокультурних  знань, умінь і навичок, які забезпечують входження особистості в інший  соціум і сприяють її соціалізації в новому для неї суспільстві.

За визначенням А. Н. Щукіна, комунікативна компетенція – здатність засобами мови здійснювати мовленнєву діяльність у відповідності з цілями та ситуацією спілкування у межах тієї чи іншої сфери діяльності. В її основі покладений комплекс вмінь, що дозволяють приймати участь у спілкуванні у його продуктивних та рецептивних видах [21, с. 139]. Цей термін вперше почав використовуватися Радою Європи під час досліджень з установлення рівня оволодіння іноземною мовою (Страсбург, 1996) та визначала його як здатність виконувати яку-небудь діяльність на основі набутих у ході навчання знань, навичок, вмінь, досвіду роботи.

Комунікативна компетенція  формується на основі взаємопов’язаного мовленнєвого, соціокультурного, соціолінгвістичного і мовного розвитку учнів відповідно до їх вікових особливостей та інтересів на кожному етапі оволодіння іноземною мовою і складається з кількох видів:

• Мовної (лінгвістичної) компетенції, яка забезпечує оволодіння учнями мовним матеріалом з метою використання його в усному і писемному мовленні.
• Мовленнєвої компетенції, яка пов’язана з формуванням в учнів умінь, навичок спілкування в чотирьох видах мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письмо.
• Соціокультурної компетенції, яка передбачає засвоєння учнями знань соціокультурних особливостей країни, мова якої вивчається, культурних цінностей та морально-естетичних норм свого та інших народів, а також формування умінь їх використовувати у практичній діяльності.
• Соціолінгвістичної компетенції, яка забезпечує формування умінь користуватися у процесі спілкування мовленнєвими реаліями (зразками), особливими правилами мовленнєвої поведінки, характерними для країни, мова якої вивчається.
• Загальнонавчальних компетенцій, що сприяють оволодінню учнями стратегіями мовленнєвої діяльності, спрямованої на розв’язання навчальних завдань і життєвих проблем [15, с. 98].

Мовна компетенція традиційно включає в себе ряд інших компетенцій: лексичну, граматичну, фонологічну та орфографічну. Це означає, що учні мають одержати відповідні мовні знання і в них мають бути сформовані необхідні мовленнєві навички.

Граматична компетенція визначена як знання та здатність користуватися граматичними ресурсами мови, це «здатність розуміти і виражати значення, продукуючи і розпізнаючи правильно оформлені згідно з цими принципами фрази та речення (що є протилежним заучуванню та відтворенню їх як стійких формул)» [5, с. 112]. 

Мета навчання граматичного матеріалу іноземної мови, що вивчається, це оволодіння граматичними навичками мовлення: репродуктивними, тобто граматичними навичками говоріння і письма, та рецептивними, — граматичними навичками аудіювання і читання. Граматична навичка – синтезована дія, яка відбувається у певних параметрах навички та забезпечує адекватне морфолого-синтактичне оформлення мовленнєвої одиниці будь-якого рівня мови.

Сформованість репродуктивної граматичної навички — одна з передумов функціонування вміння висловлювати свої думки в усній та письмовій формі. Для того, щоб здійснити свій комунікативний вибір, той, хто говорить/пише, обирає граматичну структуру (ГС), яка б відповідала певній ситуації мовлення, оформлює її відповідно до норм мови. Вибір та оформлення ГС здійснюються паралельно: засвоюючи форму, учень повинен мати певний комунікативний намір, вирішувати конкретне мовленнєве завдання — щось запитати, попросити, комусь заперечити, підтвердити чи спростувати чиюсь думку тощо, з тим щоб у його свідомості поєднувалися комунікативний намір та форма, за допомогою якої він виражається.

Сформованість рецептивної граматичної навички — одна з передумов функціонування вміння розуміти думки інших людей в усній і письмовій формах. На відміну від репродуктивної граматичної навички, яка передбачає вибір форми відповідно до комунікативного наміру, ситуації мовлення та ін., головною операцією у формуванні рецептивної граматичної навички є сприймання звукового або графічного образу ГС. Якщо рецептивна навичка сформована, то сприймання супроводжується розпізнаванням граматичних форм та співіднесенням їх з певним значенням [12, с. 65].

В середніх навчальних закладах вивчаються не всі граматичні явища іноземної мови, що вивчається, а спеціально відібраний граматичний мінімум, який складається з активного граматичного мінімуму та пасивного грамматичного мінімуму. Для вираження власних думок іноземною мовою учень має оволодіти тими граматичними структурами (ГС), які входять до активного граматичного мінімуму. До пасивного граматичного мінімуму входять такі ГС, якими учні можуть не користуватися для вираження своїх думок, але які потрібні для сприймання і розуміння мовлення. Для того, щоб сприймати і розуміти думки інших людей, необхідно володіти як активним, так і пасивним граматичним мінімумом.

Згідно з принципом  комунікативності у навчанні іноземних мов і практичної мети — навчання іншомовного спілкування — засвоєння мовного матеріалу (граматичного, лексичного, фонетичного, орфографічного) відбувається комплексно, що дозволяє забезпечити спілкування іноземною мовою з самих перших уроків. Проте це не означає відсутності спеціальної цілеспрямованої роботи над засвоєнням граматичних форм і структур, формуванням граматичної компетенції учня.