Особливості перекладу французьких фразеологізмів

Автор: Пользователь скрыл имя, 28 Марта 2012 в 00:29, доклад

Описание работы

Фразеологізми, або зв'язані, сталі словосполучення, іноді навіть цілі речення, як правило, мають або повністю, або частково переносне значення. Основною особливістю фразеологізмів, на думку багатьох сучасних дослідників, є невідповідність плану змісту плану вираження, що визначає специфіку фразеологічної одиниці, надає глибину й гнучкість її значенню[3]. Найбільш переконливим доказом багатих можливостей фразеологічних одиниць і особливої складності їх для перекладу - є те, що їх охоче не тільки вживають, але творчо перетворюють багато письменників, філософів, журналістів й інші творчі мовні особистості.

Работа содержит 1 файл

Особливості перекладу французьких фразеологізмів.docx

— 31.25 Кб (Скачать)

Смалійчук О.С.

Національний університет біоресурсів  і природокористування України

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ФРАНЦУЗЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

 

Фразеологізми, або зв'язані, сталі словосполучення, іноді навіть цілі речення, як правило, мають або  повністю, або частково переносне  значення. Основною особливістю фразеологізмів, на думку багатьох сучасних дослідників, є невідповідність плану змісту плану вираження, що визначає специфіку  фразеологічної одиниці, надає глибину  й гнучкість її значенню[3]. Найбільш переконливим доказом багатих можливостей фразеологічних одиниць і особливої складності їх для перекладу - є те, що їх охоче не тільки вживають, але творчо перетворюють багато письменників, філософів, журналістів й інші творчі мовні особистості.

Латинський фразеологізм:

"Qoud erat demonstrandum

Ce qu’il fallait dèmonstrer"

“Що і треба було довести”

У старовинних наукових книгах цей вислів часто зустрічається  в скороченій формі - приводяться  тільки перші літери слів: Q. E. D

Грецький математик, “батько  геометрії" Евклід (ІІІ ст. до н. е.) подібними словами закінчував кожний математичний висновок.

Латинський фразеологізм:

“Quia nominor leo

Parce que je m’appelle lion”

“Бо я звуся левом”

Слова, запозичені з байки  римського байкописця Федра (кінець I ст. до н. е. - перша половина I ст. н. е.). Лев та осел відправилися на полювання і стали ділити здобич. Одну половину лев взяв собі, як цар тварин, другу - як учасник полювання, а третю, пояснив він, “тому, що я лев”.

Латинський фразеологізм:

“Nosce te ipsum”

“Connais - toi toi - même”

“Пізнай себе”

Пізнай себе [gnothi seayton] - гр. надпис на храмі Аполона у Дельфах. Цей вислів приписують одному із семи мудреців. Звичайно вживається в лат. формі: nosce te ipsum.

Фразеологізми відіграють важливу  роль у спілкуванні й надають  різні відтінки способу вираження: вони можуть зробити висловлення більш емоційним, додати йому виразність, певним чином направити естетичне сприйняття, забезпечити ті або інші культурні асоціації й т.п.[2]

Однією з основних особливостей фразеологічних одиниць, яка відрізняє їх від вільних словосполучень, є їх ідіоматичність[3]. Саме через цю характеристику загальне значення фразеологізму не дорівнює сумарному значенню його компонентів, часто це значення не має нічого спільного із значеннями слів, які входять до нього:

Avoir du pain sur la planche - мати купу роботи

Ne pas être à la noce - бути у важкому становищі

Croire au Père Noël - бути наївним, занадто довірливим

У фразеологізмах часто міститься  метафоричний елемент. Їх не можна перекладати дослівно. У багатьох випадках вони мають явно виражене національне забарвлення. Складність перекладу ідіом полягає у тому, що перекладач повинен уміти їх розпізнати і підшукати відповідний український варіант.

Практично в будь-якій мові існує кілька рівнів фразеологізмів: зафіксовані словником і відомі всім; ті, що вийшли з вживання, але  відзначені словником; відомі всім, але  за якихось причин не зафіксовані  словником; відомі окремим суспільним групам[3].

Ce n’est pas drôle. Ne faisez pas l’andouille!

Якщо перекласти цю фразу  дослівно, то "не робіть ковбасу" буде створювати зовсім безглуздий контекст, наприклад:

Це не смішно. Досить робити ковбасу! (замість Досить дуркувати!)

Можна сформулювати порівняно  нескладне правило для перекладача: як тільки в тексті з'являється вираз, що логічно суперечить контексту, варто  розглядати його як можливий фразеологізм.

Друга важлива умова в  процесі розпізнання фразеологізмів полягає в умінні аналізувати  їхні мовні функції [5]. Наприклад, конфлікт між переносним і буквальним значенням нерідко використовується автором тексту для обігравання яких-небудь образних, естетичних, емоційно-оцінних й інших асоціацій або для створення гумористичного ефекту.

Крім проблеми розпізнавання  фразеологізму, перекладач зустрічається  з національно-культурними розходженнями між подібними за змістом фразеологізмами у двох різних мовах. Збігаючись за змістом, фразеологізми можуть мати різну стилістичну забарвленість, образну основу, нарешті, відрізнятися емотивною функцією. Наприклад, сам по собі вираз "au temps du rois Dagobert" (дослівно: у часи короля Дагоберта) у принципі перекладається аналогічними українськими фразеологізмами, але з іншим словесно-образним складом: "за царя Гороха". Однак французький вираз будується на основі реального історичного образа, що може бути використане у вихідному тексті:

Il y avait beaucoup de nobles comme au temps du rois Dagobert.

Зовсім очевидно, що в цьому  тексті поняття "rois Dagobert" одночасно є фразеологічним ("за давніх літ") і зберігає своє буквальне значення ("у часи короля Дагоберта”). В процесі перекладу на українську мову неможливо скористатися відповідністю "за царя Гороха", оскільки цей український образ не може бути зв'язаний перерахуванням ознак того часу у вихідному тексті: "дворянин, благородна людина". Можливо, найбільш підходящим рішенням буде або вибір на користь якого-небудь більше відомого для українського читача королівського імені (наприклад, "як при дворі короля Артура"), або на користь спрощення та втрати виразності ("як у середньовіччя"). Хоча варто помітити, що в обох випадках втрачається значна частина інформаційної насиченості вихідної фразеологічної одиниці, у першу чергу, вірогідність культурно-історичних асоціацій, пов'язаних з нею.

Взагалі, з точки зору перекладу  фразеологічні звороти зручно розділити  на 3 групи. До першої групи відносяться фразеологічні звороти, які мають повну образну та змістову відповідність в мові оригіналу та в мові перекладу:

tetu comme un âne - впертий як осел

c’est de l’histoire ancienne - це давня історія

До другої групи відносяться фразеологічні звороти, які виражають ту саму думку, але за допомогою іншого образу:

vieux comme les rues - старе як світ

être né sous une bonne planète - народитися під щасливою зіркою

До третьої групи відносяться такі порівняння, які не мають собі подібних в українській мові:

faire l’andouille - валяти дурня, дуркувати

avoir une arairegnée au plafond - з’їхати з глузду

faire danser l’anse de panier - бути нечистим на руку

Як видно з прикладів, вирази першої групи не створюють  проблем при перекладі. Вирази другої групи звичайно перекладаються українськими аналогами. Однак тут перекладач повинен керуватися уже згадуваним принципом - перекладати щось звичне таким же звичним. Образ, пов'язаний із словом, у таких порівняннях настільки зрісся з ним, що майже не сприймається як образ, і в багатьох випадках є зовсім стертим. Було би помилкою зберегти слово, яке входить у таке словосполучення, оскільки у перекладі даний фразеологічний зворот звучав би штучно і незвично, що внесло би в переклад те, чого немає в оригіналі: була б повернута яскравість звичному стертому образу, Тому приказку vieux comme les rues слід перекладати старе як світ а не старе як вулиці.

Фразеологічні звороти, що входять  до третьої групи, звичайно перекладаються описово, по змісту.

Підсумовуючи вищесказане, подамо основні способи перекладу фразеологічних одиниць.

1) Найкращий спосіб - передати  фразеологізм фразеологізмом.

С’est le monde renversé! - Світ перевернувся!

se faire manger par les asticots - годувати хробаків

2) Переклад фразеологічним  аналогом, тобто використання в  українській мові фразеологічних  одиниць, які мають те саме  значення, але які побудовані  на іншому образі. При такому  перекладі слід враховувати, що  український образ повинен бути  нейтральним щодо національного  забарвлення:

abondance de biens ne nuit pas - кашу маслом не зіпсуєш

l’abîme appelle abîme - прийшла біда - відчиняй ворота

3) Переклад калькою, тобто  спроба скопіювати французький  образ і створити свою фразеологічну  одиницю. При такому способі  треба пам'ятати, що:

а) образ повинен бути зрозумілим, метафоричне, переносне значення повинно виходити з прямого значення:

sonner du cor - трубити у ріг

monter à l’arbre - дертися на дерево (гарячкувати)

б) якщо в перекладі є  реалія, то вона повинна бути зрозумілою українському читачеві:

en costume d’Adame - у вбранні Адама (без одягу)

4) Описовий переклад, відмова  від перекладу фразеологізмом:

être aux as - бути при грошах

prendre un abonnement - завести звичку

plier l’échine - підкорятися

Аналізуючи та свідомо  користуючись різними способами  при перекладі фразеологічних одиниць, перекладач повинен володіти не тільки знанням обох мов, але й уміти  аналізувати стилістичні й культурно-історичні  аспекти вихідного тексту в зіставленні  з можливостями мови, що перекладає, і культури.

Список використаних джерел:

1. Балли Ш. Французская стилистика перевод с французского М., 1961

2. Василенко О.А. Фразеологические единицы с компонентом антропонимом на материале французского языка // Вестник Амурского государственного института. – 2002. – Вып. 16. – 100-102.

3. Інтернет джерело  www.referat.ru

4. Назарян А.Г. История развития французской фразеологии М., Высшая школа 1981 –с.189

5. Назарян А.Г. Фразеология современного французского языка М., Высшая школа, 1976 –с.318

 


Информация о работе Особливості перекладу французьких фразеологізмів