Заслуговує уваги принципова різниця між закінченням та суфіксом, що в англійській мові часто виражається однією морфемою. У граматиці вони інколи називаються флективними суфіксами. Слід мати на увазі, що флективні суфікси - виразники граматичного значення, тоді як дериваційні суфікси - це носії значення лексичного і є лексичними морфемами. Граматичну форму, таким чином, складають слова з флективними суфіксами, а лексичну - з дериваційними. Звідси розрізняються і відповідні парадигми: флективною є парадигма illustrate - illustrates - illustrated, дериваційною - illustrate - illustrative - illustration.
Напівсуфікси. Існують випадки, коли провести чітку межу між коренем та афіксами досить важко. В англійській мові є корені з високо розвиненими комбінуючими властивостями. Вони вживають у функції другого елемента структури слова і за своїм загальним значенням нагадують суфікс. Узагальнення лексико-семантичного навантаження мало місце в тому, що поруч з функцією напівсуфікса ці форманти довгий час вживались як окремі слова - -man, -like, -proof, -worthy, напр.: seaman, childlike, waterproof, blameworthy. Інколи до напівсуфіксів відносять також форманти -wise, -way, -monger, напр.: clockwise, sideway, newsmonger [7;с.13].
Висновки до розділу 1
Счасна англійська мова має у своєму розпорядженні багато способів утворення нових слів, до числа яких відноситься словотвір.
Словниковий склад,що іменує поняття щоденного вжитку складається з вільних морфем,які утворюють окремі слова.
Корінь вважається головним складовим елементом. Корінь часто збігається з формою слова. Корінь - незалежна частина слова, афікси - залежна частина. Суфікс - похідний елемент наприкінці слова, який є продуктивним елементом словотвору. Префікс - морфема,що стоїть перед коренем слова і модифікує його значення. Інфікс - афікс,що зустрічається в середині основи. Аломорфи - варіант морфеми,що характеризується зміною літери чи звука у своїй структурі. Словотвір - це розділ мовознавчої науки, що вивчає структуру слів i способи їх творення. Найпоширенішими засобами словотвору є суфіксація, префіксація. Суфіксація - ґрунтується на додаванні до кінця основи слова, суфікса. Незважаючи на те, що крім власних англійських суфіксів, існує велика кількість суфіксів запозичених з латинської, грецької, французької та інших мов, власні суфікси все ж найпоширеніші. За допомогою суфіксів утворюються іменники, прикметники, дієслова тощо. Префіксація - базується на приєднанні до початку основи слова префікса. Якщо порівняти суфіксацію та префіксацію, як засоби словотвору, то можна зробити висновок, що суфіксація є значно ширшою, ніж префіксація.
Розділ 2 Лінгвістичні аспекти та класифікація лайливої лексики
2.1 Прагматика лайливої лексики.
На нашу думку, для визначення правильних шляхів перекладу лайливої лексики насамперед треба з'ясувати, що власнеявляє собою така лексика, норми її вживання, критерії класифікації, а також дослідити таку лексику в усіх лінгвістичних аспектах.
Словник лінгвістичних термінів [2;с.68] дає таке визначення лайливої лексики:
Бранний, англ. abusive, зв'язаний з вираженням незадоволення грубими, лайливими словами.
Таке визначення дає тлумачний словник української мови:
ЛАЙКА, и, ж. 1. Те саме, що ляння. 2. Слово або вираз, яким лаються. ЛАЯННЯ,я,с.Дія за знач. лаяти
ЛАЯТИ, лаю, лаеш 1. Різкими, образливими словами висловлювати осуд, докори. // Обзивати кого-небудь принизливими, образливими словами. 2. Висловлювати своє незадоволення; корити. Звичайно, ці визначення не претендують на лінгвістичну дефініцію, проте вони разом з визначенням словника лінгвістичних термінів О. С. Ахманової дозволяють отримати досить чітке уявлення про напрямок нашого дослідження. На нашу думку перш за все слід розглянути прагматичний аспект, оскільки це допоможе нам точніше визначити, які лексичні одиниці можна вважати ненормативною лексикою.
Акт образи однією людиною іншої виконує складну комунікативну функцію. Як один з основних механізмів людського спілкування, він частково є залишком захисної реакції та погрози у тваринному світі. За допомогою лайки в одних випадках виражається гнів, роздратування, а в інших випадках це просто бажання поставити респондента у незручне становище, спонукати когось до дії або ж припинити ці дії, присікти чиюсь поведінку. Під час пошуку матеріалу ми натрапили на працю американських лексикографів [20;с.154], в якій досить повно висвітлено прагматичний аспект лайливої лексики. Вони вважають, що акт образи - лайки є експресивною, коннотативною та, певною мірою, репрезентативною мовною функцією (Preface, ст. VI-XVI). Виходячи з цього, можна зазначити, що будь-яке слово може перетворитись на образу, якщо воно з'явиться у певному контексті або буде вимовлено з певною інтонацією, тобто матиме певну інтенцію. Дійсно, існує безліч образ, наприклад українське слово почвара, (англійською - freak) , котрим більшість мовців може дати лише дуже приблизне визначення. Проте, під час мовленнєвого акту слухач чітко відчуває, що його хочуть образити, навіть якщо він не знає точно, що означає дане слово. Тут також спостерігається цікава тенденція, притаманна як українській, так і англійській мові. В залежності від певної мовної ситуації маловідоме слухачеві слово може мати вищий ступінь емотивного впливу на слухача, ніж лайлива лексема широкого вжитку, оскільки крім того, що респондента ображають, він ще й не може дати конкретного пояснення почутому на свою адресу слову. В інших розмовних ситуаціях слова типу почвара можливо не будуть сприйняті як обрза, оскільки не викликають у слухача конкретної асоціації та не вживаються для осуду якогось вчинку чи певної вади.Є ще один феномен, який зустрічається в українській та в англійській мовах: у певних мовних ситуаціях такі, здавалося б, нейтральні слова, як chap, character (українською - тип, суб'єкт) можуть сприйматися як образи. Очевидно, що це має бути фраза з негативним контекстом. Наприклад: He's quite a suspicious character. [Colin Dexter, 1988 : 98] Щось не подобається мені цей тип. [Колін Декстер, 1992 : 100, перекл. Петро Добрий] Stay away from this chap. [Colin Dexter, 1988: 32] Тримайся подалі від цього суб'єкта. [Колін Декстер, 1992 : 37, перекл. Петро Добрий]. Як бачимо, у такому контексті ці лексеми сприймаються слухачем однозначно як образи, хоча самі по собі не несуть позначки лайливих. Відповідно існує ряд образ, які вживаються по відношенню лише до жінки або лише до чоловіка. Так, наприклад, ми не чули, щоб чоловіка ображали словом фрігідний або корова (в англійській мові, відповідно, "frigid", "cow"). Тому що у першому випадку - це неможливо для чоловіка у фізіологічному плані, а у другому випадку - існує інша образа, яка вживається по відношенню до чоловіка, щоб викрити його незграбність (наприклад, укр. - бугай, анг. - ox). Вживання лексем фрігідний, корова в адресу чоловіка просто не досягли б своєї мети, оскільки не несуть в собі семантичне образливого значення по відношенню до особи чоловічої статі. Очевидно, що акт образи - явище досить специфічне як в ситуативному плані, так і в плані належності тої чи іншої фрази певній особі та її націленості на конкретний об'єкт. Адже будь-яка людина може навіть вигадати або запровадити в ужиток слово, яке буде сприйматися як образа-лайка, як щось брутальне. Тому, ми маємо підставу стверджувати, що образи це той прошарок лексики, якому чи не найбільше притаманна властивість залучення й утворення нових лексем та використання старих в невластивому для них значенні. Не слід також забувати, що досить велика частина слів, котрі вживаються як образи, у семантичному плані досить досконалі і несуть у собі конкретний зміст. Тому ми поділяємо думку англійських лінгвістів, зазначених вище, про те, що існує певна семантична основа і граматичні, так би мовити, формули, які служать для відтворення процесу образи. Адже можна навести безліч ситуацій, котрі хоча і мають деякі свої особливості, зрештою в цілому досить точно зображають процес перетворення звичайних лексем на лайливі. Зваживши на думку англійських лінгвістів та провівши дослідження на матеріалі української мови, ми помітили, що й українській мові також притаманний такий процес. Отже, як правило, це лексеми: ужиті з метою образити слухача; пов'язані з тваринним світом, сексуальною активністю чи діяльністю або будь-якою іншою областю (жорстокістю, лінощами, підлістю тощо), що сприйматиметься слухачем негативно; ужиті у певних синтаксичних структурах, що несуть у собі формулу образи. Звідси ми бачимо, що образи є тією лінгвістичною категорією, до якої певний прошарок лексем можна віднести досить умовно. Проте це не виключає того, що як в англійській, так і в українській мові можна робити певний розподіл лайливих лексем на: суто образи або лайливі слова; слова, що поза контекстом по силі впливу на слухача є слабкішими за образи, тобто несуть здебільшого просто зневажливе забарвлення; лексеми, які за певних умов можуть набувати значення образи-лайки[9;с.67]. Говорячи про останню категорію, слід звернути увагу на те, що в обох мовах існують лексеми, а саме прикметники, які хоча і несуть негативний зміст, проте не вживаються в актах образи. Наприклад, українські пагубний, нищівний та англійські destructive, devastating не використовуються ні як підсилюючі епітети, ні як субстантивовані. Так, не можна сказати англійською мовою "He was a helluva devastating man ". Відповідно, і в українській мові прикметник нищівний вживається з іменниками, що передають якесь явище, та ніколи не супроводжується іменником-істотою. В той же час, інші прикметники легко приєднуються до іменників-образ та - частіше в англійській, але інколи і в українській мові - самостійно можуть бути образами, які відповідають усім семантичним, синтаксичним та прагматичним критеріям (анг. - frigid, deaf, dumb, blind; укр. - фрігідний, глухий, німий, сліпий).
2.2 Класифікація лексичного складу лайки.
Велике значення при перекладі має, безперечно, правильне розуміння самого значення тієї чи іншої лексеми. Оскільки двомовні словники не завжди і далеко не в повному обсязі подають адекватний переклад такого специфічного прошарку лексики, ми розглянемо лексичний склад та можливі критерії класифікації лайливих слів. Найпоширенішими в обох мовах є поняття: анг. shit, fuck, piss, cunt, asshole, motherfucker, cocksucker, укр. хуй, блядь, пизда, їбати, срака, курва, гандон, їх похідні та інші. Існують окремі спроби класифікації лайливої лексики, які робились як англійськими, так і українськими лінгвістами. Так, у вищезгаданій праці Гарольда Уентворта та Стюарта Берга Флекснера виділено чотири основні групи лексем, що несуть у собі емоційно-негативний зміст, а саме: "Образи за сферами походження", "Образи за рисами характеру", "Образи, пов'язані з зовнішнім виглядом та фізичними вадами", "Образи, пов'язані зі статтю та сексуальною активністю". Також у окремій групі наведені так звані другі назви професій як образи. Тобто, визначаються два основні критерії класифікації: за сферою походження та за сферою вживання. Л. П. Жаркова, посилаючись на предметно-понятійний принцип, розподіляє всю лайливу лексику на три великі групи, як то: 1) назви осіб, пов'язані з трудовою, суспільно-корисною та ін. діяльністю людини в суспільстві; 2) назви осіб за рисами вдачі та характером поведінки в суспільстві; 3) назви осіб за зовнішнім виглядом. Як бачимо, у цій класифікації не виділяється група лексем, спрямованих на стать та сексуальну активність, але, у свою чергу, виникає такий розділ, як назви осіб, пов'язані з трудовою, суспільно-корисною та іншою діяльністю людини в суспільстві. Проте, детально проаналізувавши лексичний склад ненормативної лексики, ми схиляємося до виділення чотирьох основних лексико-семантичних сфер: 1) лексико-семантична сфера, орієнтована на внутрішні риси людини; 2) лексико-семантична сфера, орієнтована на зовнішні риси людини; 3) лексико-семантична сфера, орієнтована на соціально-національні риси людини та 4) лексико-семантична сфера, спрямована на стать та сексуальну активність. У процесі аналізу ми виявили деякі особливості як в англійській, так і в українській мові, а саме: існування лексем, що не мають конкретної або єдиної орієнтації на які-небудь ознаки людини (англ. asshole, bastard, bitch, bugger, cattle, cretin, degenerate, devil, idiot, moron, nit, rascal, retarded dickhead, scoundrel, shit, son of a bitch, stinker, etc.; та українські баран, бидло, виродок, гад, гандон, гнида, диявол, ідіот, йолоп, козел, кретин, морда, негідник, недоносок, падло, покидьок, стерво, сука, сучий син та ін.). Як правило, такі лексеми можуть вживатися в усіх ситуаціях, коли мовець має намір дати словесне оформлення негативному ставленню до іншої людини. Ще одна особливість, яку ми виявили під час дослідження та яка не зазначається в вищевказаних працях, це існування окремої групи слів як в англійській так і в українській мові, які несуть позначку лайливих, проте не є обрзами і вживаються як вигук у певних мовних ситуаціях. Це відбувається, коли людина висловлює свої різні реакції на навколишню дійсність: здогад, захоплення, здивування, докір, страх, біль, незадоволення, рішучість, погрозу, насмішку, зловтіху, гнів. Такі лексеми можна віднести до вторинних (похідних) вигуків, оскільки в наведеній позиції вони втратили номінативну функцію і перетворились у виразники різних почуттів. Найбільш уживаними та універсальними на нашу думку в англійській мові є такі як goodness!, darn (it)!, gosh!, Jesus (Christ)!, damn (it)!, damn you!, goddamn (it)!, bloody hell!, та більш різкі crap!, Jesus wept!, holly shit!, shit!, son of a bitch!, screw you!, fucking hell!, fuck (it)!, fuck you!, fuck me! Більшість цих лексем мають позначку "taboo" ("непристойний вираз"), хоча у повсякденному житті вони вживаються найчастіше. В українській мові до таких вигуків можна віднести чорт!, холера!, диявол!, біс!, трясця його матері!, крий його грім божий!, стерво!, хай йому грець!, най його шляк наглий трафить!, кров би його нагла влила! та більш сильні курва! сука!, йоб твою мать!, блядь!, ні хуя собі!, піздєц!, їбать! та інші. . Як бачимо, лексичний склад дещо різниться на рівні значення, проте як в англійській, так і в українській мовах цей тип вигуків виконує однакову комунікативну функцію. Тому при перекладі це може значно полегшити підбір лексичних одиниць.
Висновки до розділу 2
Отже , дослідивши лайливі лексеми у прагматичному аспекті, ми можемо зазначити наступне: як в англійській, так і в українській мовах дана підгрупа є лінгвістичною категорією, яка не має чітко окреслених меж і якій притаманна властивість залучення та творення нових лексем. ЛАЙКА - пов'язане з вираженням незадоволення грубим, лайливим словом. Як в англійській так і а українській мовах можна зробити умовний розподіл лексем на три категорії, як то на: а) власне обрзи, б) слова зневажливого забарвлення та в) лексеми, що можуть використовуватися для акту образи. Причому, не можна стверджувати, що лексеми категорії а) по силі впливу на слухача емоційно сильніші, ніж лексеми категорії б) - все залежить від конкретної мовної ситуації, що дуже важливо усвідомлювати при перекладі; в англійській та в українській мові має місце явище непридатності деяких прикметників до переходу в категорію лайливих, незважаючи на наявність в них негативного змісту.
Загальні висновки
Дана курсова робота дала змогу досягти тієї мети, що була поставлена у вступі, а саме: з'ясувати, що таке словотвір, що таке засоби словотвору, які їх види існують в сучасній англійській мові, визначити найважливіші засоби словотвору і розглянути класифікацію лайливої лексики. Мета, окреслена у вступі до курсової роботи, була досягнута за допомогою опрацювання наукових праць та статей дослідників-лінгвістів, роботи зі словниками та іншими посібниками з граматики та лексикології сучасної англійської мови. В даному дослідженні ми зясували та дали визначення словотвору. Він має два значення: 1. використовується для вираження постійного процесу твореня нових слів умові; 2. розділ науки,який займається вивченням процесу творення нових лексичних одиниць. Найпоширенішими способами словотвору є афіксація та префіксація. Також нами було розглянуто багато класифікацій лайливої лексики, переглянувши їх ми зробили одну спільну класифікацію: 1. власне образи, 2. слова зневажливого забарвлення, 3. лексеми,що можуть використовуватися для акту образи. Проаналізувавши весь вивчений нами матеріал ми зробили висновки, що творення ненормативної лексики в сучасній англійській мові є дуже поширеним способом
Resume
It is very hard to study foreign language without offensive language. It is an integral part of every language. We need it in order to understand better every day language.
In every language in written and in oral forms there are lexemes to express our emotions, relations to somebody or something. They can pass both negative and possitive emotions.
Scientists does not pay much attention to offensive language, so we decided to study the topic " Main methods of formation of affensive language". Profanity is a show of disrespect, or a desecration or debasement of someone or something. Profanity can take the form of words, expressions, gestures, or other social behaviors that are socially constructed or interpreted as insulting, rude, vulgar, obscene, desecrating, or other forms. The original meaning of the adjective profane (Latin: "in front of", "outside the temple") referred to items not belonging to the church, e.g., "The fort is the oldest profane building in the town, but the local monastery is older, and is the oldest building," or "besides designing churches, he also designed many profane buildings". Over time, the meaning has changed.
So, as new words appear constantly there is necessity to study them in details. The aim of our research work is to find theoretical and practical questions of formation offensive language. Also we want to know the functioning and using offensive language in modern English. As a rule people use offensive language but do not know exact meaning of words. So in our research we explained correct meaning and using of it.
Список використаних джерел
1.Арнольд І.В. Лексикология современного английского языка. - М., 1959;
2.Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. - М., 1969;
3.Ботчук Е.Н. Словообразование в современном английском языке. - К., 1988;
4. Карощук П.М. Словообразование английского языка. - М., 1977;
5.Кубрякова Е.С. Что такое словообразование. - М., 1965;
6.Леонтьев А.А. Семантическая структура слова. - М., 1971;
7.Мешков О.Д. Словообразование современного английского языка. - М., 1976;
8.Мостовий М.І. Лексикологія англійської мови. - Х., 1993;9.Collins Cobuild, English Grammar., 1994;
9. Павлюк А.Б. Типи слів за морфемною будовою в сучасній англійській мові//Наук.вісн. ВНУ. - 2002 №5;
10. Перебийніс В.І. Статистичні методи для лінгвістів. - Вінниця: Нова книга, 2001. - 168с.;
11. Словник он-лайн http://rozum.org.ua/ ;
12. A Comprehensive Grammar of the English Language / Ed. by Quirk R., Greebaum S., Leech G., Svartvik J. - L.; N.-Y.: Longman, 1985. - 1779 p.
13. A Concise Dictionary of Middle English from AD 1150 to 1580 / Ed. A.L. Mayhew, W.W. Skeat. - 2004. - URL: http://www.pbm.com/~lindahl/ concise.
14. A History of the English Language / Ed. Hogg R.M., Denison D. - Cambridge: CUP, 2006. - 510 p. - Bibliogr.: p. 460-478. Index: p. 479-510.
15. Allen C. Case Marking and Reanalysis. Grammatical Relations from Old to Early Modern English. - Oxford: OUP, 1999. - 510 p. - Bibliogr.: p. 489-499. Index: p. 500-508.
16. Antrushina G.B. English lexicology. - М.: Дрофа, 2001;
17. Bosworth J. An Anglo-Saxon Dictionary / Ed. and enl. by N. Toller. - L.; Oxford: Oxford University Press, 1898. - 1302 p.
18. Brinton L.J., Arnovick L.K. The English Language: A Linguistic History. - Toronto: CUP Canada, 2006. - 522 p.
19. Collins Cobuild, English Grammar 1994;
20. Dictionary of American Slang, Compiled By Harold Wentworth and Stuart Berg Flexner, 1975;
21 Ginzburg R.S Khidekel S.S Knyazeva G.Y Sankin A.A. - М.: Высшая школа, 1979. - 269с.
22. Longman Dictionary of Contemporary English., 1999;