Матюкайтеся українською

 

вишкребок (розм. 1. Невеликий хліб із залишків тіста на дні та стінках макітри, діжі. 2. перен., жарт. Про останню дитину в сім’ї. // лайл. Про неповноцінну, зневажувану людину)

 

відлупцювати (Сильно побити когось)

 

волоцюга (зневажл. 1. Бездомна людина, яка не працює, а живе з крадіжок, жебрацтва і т. ін., постійно змінюючи місцеперебування; бродяга, пройдисвіт. // Про того, хто ходить кудись без потреби, часто уникаючи роботи. // жарт. Про того, хто певний час був відсутній дома. 2. Той, хто любить волочитися за ким-небудь. )

 

гамселити (Сильно бити кого-небудь, з силою ударяти, стукати по чому-небудь, у що-небудь)

 

гаспид (Те саме, що чорт; диявол, дідько, біс. // Уживається як лайливе слово. ** До гаспида – дуже багато.)

 

гидота (Те, що викликає огиду. // Поганий, підлий вчинок; підлість, мерзотність. 2. перен. Про підлу, мерзенну людину; погань.)

 

глузувати (Уїдливо насміхатися; висміювати когось або щось.)

 

дідько (Те саме, що біс 2. Уживається як лайливе слово. ** Дідько знає – важко сказати, невідомо, не знати. Дідька лисого – нізащо, ніколи. На якого дідька? – навіщо?, для чого? Якого дідька? – чого?, чому? )

 

дурéпа (зневажливо. Розумово обмежена, тупа жінка. Уживається як лайливе слово)

 

дурбелик

 

дупа (галицизм. Сідниця)

 

занéдбаний (Який має ознаки занепаду, недогляду, байдужого ставлення  з боку когось. // Неохайний, занехаяний (про вигляд і т. ін.)

 

запроданець (Продажна людина, той, хто зраджує кого-, що-небудь із корисливою метою)

 

збочинець

 

злидень (злидар) (1.Людина, яка  живе в злиднях, нестатках; бідняк // 2.Уживається як лайливе слово)

 

злодій (1. Той, хто вчиняє злодійство. // Про звірів, птахів, що крадуть їстівне. 2. Зрадник, злочинець.)

 

знайдибiда

 

зхиблений

 

йолоп ( Те саме, що дурень 1; бевзь, недотепа. ** Йолоп царя небесного – бовдур, телепень.)

 

карколомний (1. Через якого можна зламати карк, шию; дуже небезпечний. 2. перен. Важкий, складний для виконання, для розв’язання. // Ризикований. 3. перен. Те саме, що надзвичайний )

 

кéпсько (1. Те саме, що погано. ** Кепські жарти з ким – чим – погані, небезпечні жарти. 2. Поганенький.)

 

кумедний (Смішний, забавний. // Те саме, що дивовижний)

 

мерзотник ( Особа, здатна на всіляку підлість; негідник. // Уживається як лайливе слово.)

 

лайдак (1. Вбога бездомна людина. 2. Уживається як лайливе слово.)

 

лайно (Кал, послід, гній. 2. Вживається як лайливе слово, напр. “Лайно собаче”)

 

лиходій (Той, хто чинить лихо, здатний чинити лихо)

 

лихвар (Той, хто позичає  гроші за великий процент.)

 

лярва ( зневажл. Гуляща жінка, шльондра, курва)

 

набрід (зневажл. Нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які випадково зібралися разом.)

 

навіжений (1. Психічно хворий; божевільний, божевільна. // Уживається як лайливе слово. 2. Неврівноважений, нестриманий. 3. Позбавлений розумного змісту. 4. перен. Який виходить за межі нормального щодо сили, величини, напруженості і т. ін.)

 

наволоч (зневажл. Підлі, нікчемні, шкідливі для суспільства люди; набрід. 2. зневажл., лайл. Нікчемна, підла людина; негідник.)

 

нацицюрник (аналог бюзгальтера)

 

нахаба (Людина, яка діє зухвало, безцеремонно, порушуючи моральні норми, і не зва­жає на ставлення до цього інших.)

 

нездара (Людина, яка не має  таланту, здібностей до чого-небудь. // Неповоротка, незграбна людина. // Уживається як лайливе слово.)

 

незграба (розм. 1. Незграбна людина. // Уживається як лайливе слово. 2. Те, що зроблене грубо, без смаку. )

 

недолугий (1. Безсилий, слабий, кволий фі­зично (про людину і тварину). 2. Який не відповідає своєму місцю, призначенню і т. ін. 3. Слабкий щодо сили свого впливу. // Слабкий у художньому і змістовому аспектах. 4. Незначний щодо обсягу, розміру, значення і т. ін.)

 

недотéпа (1. Людина, яка не вміє зробити, виконати, здійснити і т. ін. що-небудь з належним умінням, як слід; невміла людина. // Уживається як лайливе слово. 2. Розумово обмежена, тупа людина; дурень.)

 

непотріб (1.Непотрібні речі 2.Нікчемна людина)

 

покидьок (1. Непридатні для використання, непотрібні залишки чого-небудь, мотлох, старі речі і т. ін. 2. перен., зневажл. Морально розкладені люди, декласовані, злочинні елементи суспільства; непотріб, негідь, потолоч. // Уживається в значенні лайливого слова.)

 

скажений (1. Хворий на сказ; який сказився. Який має психічний розлад; божевільний. Хвора на сказ чи божевільна людина (уживається перев. як лайка). 2. Який легко втрачає самовладання, нестримний у гніві; несамовитий, нестямний. // Який перебуває у стані несамовитості, шаленства. // Який виражає несамовитість, шаленство. // Який діє за власним бажанням, за власною волею, не зважаючи ні на кого; свавільний. // Баский, гарячий (про коня). 3. перен. Дуже сильний, значний силою свого вияву. // Інтенсивний, надзвичайно глибокий (про стан, почуття і т. ін. ). // Дуже швидкий. // Рвучкий (про вітер). // Нестерпний (про холод, спеку та ін.). // З великими морозами; лютий (про зиму). // Бурхливий (про море). // Міцний (про тютюн). // Дуже напружений, клопітливий, заповнений справами, роботою і т. ін. // Неймовірний, дивовижний. ** Мов скажений: а) не здатний контролювати свої вчинки, дії; б) уживається для підкреслення енергійності, інтенсивності якоїсь дії, сили її вияву.)

 

стéрво (1. труп тварини; падаль. 2. розм. Підла, негідна людина; мерзотник. // Уживається як лайливе слово.)

 

срака (вульг. зад, сідниці)

 

плюгавий ( Який викликає зневагу, огиду, непоказний, миршавий (про людину). // перен. Огидний, мерзенний, підлий.)

 

пришелéпкуватий (Нетямущий, безтолковий.)

 

пранцюватий (хворий на пранці(сифіліс). // Уживається як лайливе слово)

 

пiдлюка

 

погань (1. Покидьки. 2. розм. Тварини, комахи і т. ін., що викликають у людини відразу, огиду і т. ін. 3. розм. Нечиста сила, чорт, відьма і т. ін. 4. перен., розм. Що-небудь, що викликає відразу, огиду і т. ін.; все, що викликає осуд. // Негідна, нікчемна людина, що викликає зневагу, презирство)

 

потвора ( 1. Страхітлива фантастична істота; страховище. // Про велетенську тварину, що вражає розмірами свого тіла. // Про бридку, негарну зовні людину або тварину, що має непропорційну будову тіла, фізичні вади тощо. 2. перен. Про люту, жорстоку і т. ін. людину, що втратила кращі моральні якості; недолюдок.)

 

одоробло, одоробала (розм. 1. Великий, громіздкий предмет. 2. зневажл. Незграбна людина.)

 

тéлепень (розм. 1. перев. лайл. Нерозумна, вайлувата людина; дурень, недотепа, вайло, тюхтій. 2. рідко. Серце дзвона.)

 

тюхтій (розм. Про вайлувату, неповоротку людину)

шмаркатий, шмаркач (1. Такий, у якого тече слиз із носа; зі шмарклями під носом. 2. перен., зневажл. Малолітній або дуже молодий, недосвідчений, невмілий. // Уживається як лайливе слово.)

 

шльондра ( 1. зневажл. Неохайна жінка. 2. вульг., лайл. Повія, шлюха)

 

шелепа (зневажл. Те саме, що недотепа)

 

шибеник (Той, хто повісився  або кого повісили на шибениці. // лайл. Той, хто заслуговує шибениці; негідник. 2. розм. Те саме, що бешкетник.)

 

хвойда ( зневажл. Неохайна, нечепурна людина; нечепура.// Уживається як лайливе слово)