Лексико-стилістичні аспекти при перекладі

Генералізацією називається заміна одиниці ВМ, що має вужче значення, одиницею МП з ширшим значенням, тобто перетворення, зворотне конкретизації. Створювана відповідність виражає родове поняття, що включає початкове видове. Використання слова із загальнішим значенням позбавляє перекладача від необхідності уточнювати, що саме суботу або неділю має на увазі автор, кажучи про "уікенд". Іноді конкретне найменування якого-небудь предмета нічого не говорить рецептору перекладу або нерелевантно в умовах цього контексту.

Загальніше позначення може бути переважним і із стилістичних причин.

Модуляцією (компенсація у І.Я. Рецкера) або смисловим розвитком називається заміна слова або словосполучення ВМ одиницею МП, значення якої логічно виводиться зі значення початкової одиниці. Найчастіше значення співвіднесених слів в оригіналі і перекладі опиняються при цьому пов'язаними причинно-наслідковими стосунками. При використанні методу смислового розвитку причинно-наслідкові стосунки часто мають ширший характер, але логічний зв'язок між двома найменуваннями завжди зберігається.

Антонімічний  переклад – це лексична трансформація, при якій створюється заміна ствердної форми в оригіналі на негативну форму в перекладі або, навпаки, негативної на ствердну супроводжується заміною лексичної одиниці ВМ на одиницю МП з протилежним значенням. У англо-українських перекладах ця трансформація застосовується особливо часто, коли в оригіналі негативна форма спожита із словом, що має негативний префікс. У рамках антонімічного перекладу одиниця ВМ може замінюватися не лише прямо протилежною одиницею МП, але й іншими словами та поєднаннями, що виражають протилежну думку. Латишев Л.К. зазначає, що застосування антонімічного перекладу нерідко поєднується з використанням інших трансформацій (лексичних або граматичних)" [7, с.32].

"Цілісне перетворення  коли при перекладі словосполучення, смислової групи або речення не представляється можливим відштовхнутися від словникових відповідностей або контекстуальних значенні окремих слів, але необхідно зрозуміти смислове значення усього цілого, що перекладається, та "перефразувати" його українськими словами, іноді дуже далекими від слів оригіналу, ми прибігаємо до прийому цілісного переосмислення. На думку Латишева Л.К. це один з найважчих прийомів трансформаційного перекладу. Найширше застосування цей прийом знаходить при перекладі фразеології, яка відбиває специфіку англійської живої розмовної мови.

Отже ми виявили, що до основних лексичних трансформацій відносяться: прийом конкретизації та генералізації, прийом модуляції або смислового розвитку, антонімічний переклад та прийом цілісного перетворення" [6, c.55].

 

4. Стилістичні  трансформації

Стилістичні системи мов  мають свій національний характер. Стилістичні прийоми різних мов  в основі співпадають, але функціонують в дискурсі по різному. Одні й ті ж прийоми мають різну частоту  вживання, стилістичну значущість, виконують різні функції в  системі мови, чим і обумовлюється  необхідність трансформацій. При здійсненні лексичних трансформацій перекладач керується принципом передачі лексичного значення слова або форми. При  передачі стилістичного значення перекладач слідує тому ж принципу – відтворити в перекладі аналогічний ефект, тобто викликати у читача таку ж саму реакцію, хоча дуже часто для  цього потрібно задіяти абсолютно  інші мовні засоби [2, с. 127]. Таким чином перекладач повинен прагнути не зберегти стилістичний прийом, а обов’язково відтворити його функцію в поданому контексті. Використання алітерації є переконливим підтвердженням того, що різні функції стилістичного прийому в різних мовах не завжди співпадають як у використанні, так і в поширеності. Інколи перекладач додає специфічного забарвлення та емоційності, використовуючи алітерацію, хоча вона й відсутня в оригінальному тексті, особливо у перекладі заголовків, як це зробив Ю. Іванов: The brief Debut of Tildy – Короткий Тріумф Тільді. В англійській мові алітерація в логічній функції вживається також в усіх видах експресивної прози: “Leaves. On the ivy vine.” – Листків. На лозі плюща. При перекладі надзвичайно важливо розрізняти в тексті оригінальне і трафаретне, для того, щоб уникнути, з одного боку, нівелювання, а з іншого – зайвого акцентування і зберегти стилістичну рівноцінність – такий необхідний компонент адекватного перекладу. Завжди є ризик згладити і обезбарвити оригінал або, навпаки, зробити переклад занадто яскравим і стилістично забарвленим. Але інколи перекладач змушений навмисно звертатися до нейтралізації, що особливо стосується перекладу газетних статей. Повтор, як відомо, є більш розповсюдженим стилістичним прийомом в англійській мові, ніж в українській. Навіть в художній прозі повтори доводиться часто компенсувати: Tildy was dumpy, plain-faced, and too anxious to please to please. – Тільді була кремезна, некрасива і прагнула всім догодити. З даного прикладу добре видно, що повтор не завжди можна передати мовою перекладу, в такому випадку втрачається емоційне забарвлення, яке перекладачу бажано компенсувати за допомогою іншого стилістичного прийому. Метафора вживається в усіх емоційно забарвлених стилях мови. Однак в художній літературі вона завжди носить оригінальний характер. Збереження оригінальної метафори в художньому творі носить обов’язковий характер: The needs of Bogle’s customers were supplied by two waitresses and a Voice.– Їжу відвідувачам Богля подавали дві офіціантки та Голос. Метонімія як суто мовна, так і та, що використовується в якості стилістичного прийому, все більше і більше вживається в різноманітних стилях мови, а особливо у художній літературі. Передача метонімії також становить перекладацьку проблему, адже при використанні метонімії спостерігаються значні розходження в англійській та українській мовах. В зв’язку з цим при перекладі нерідко потрібно повертатися до основного значення слова, тобто до того, яке породило метонімічне перенесення значення. Тут також велику роль відіграє узус: The voice at Bogle’s was invisible. – Голос у ресторані Богля був невидимкою. Стилістичний аспект необхідний перекладачу, адже без нього не може вийти гарного, звучного перекладу. Саме стилістичний аспект демонструє не лише переклад з мови оригіналу на мову перекладу, а й майстерність перекладача. Експресія при перекладі надає більшої виразності вихідному тексту. Для того, щоб мова відповідала основним стилістичним вимогам, була виразна, точна, стилістично вмотивована, а використані засоби були максимально доцільними для вираження даного змісту в конкретному контексті, перекладачу потрібно обов’язково добре володіти стилістичними ресурсами обох мов і знати їх стилістичні норми.

 

ВИСНОВКИ

Отже, переклад – діяльність, що полягає в передачі змісту тексту на одній мові засобами іншої мови, а також результат такої діяльності. Головна мета перекладу - досягнення адекватності. Адекватний, або як його ще називають, еквівалентний переклад - це такий переклад, який здійснюється на рівні, необхідному і достатньому для передачі незмінного плану змісту при дотриманні відповідного плану вираження, тобто норм мови перекладу. В процесі перекладу початковими є одиниці тексту оригіналу, а кінцевими - одиниці тексту перекладу. Для створення повноцінного перекладу перекладач повинен брати до уваги характерні особливості автора повідомлення (джерела інформації) і тих одержувачів (рецепторів) інформації, для яких призначалось це повідомлення, їх знання і досвід, відбивану в повідомленні реальність, характер і особливості сприйняття людей, яким адресується переклад, і усі інші аспекти міжмовної комунікації, що впливають на хід і результат перекладацького процесу. Саме для цього при перекладі використовуються перекладацькі трансформації.

Трансформація – основа більшості прийомів перекладу. Полягає в зміні формальних (лексичні або граматичні трансформації) або семантичних (семантичні трансформації) компонентів вихідного тексту при збереженні інформації, призначеної для передачі. Л.С. Бархударов, Л.К. Латишев, Т.Р. Левицька, А.М. Фітерман, В.Н. Комісаров, Я.І. Рецкер підрозділяють перекладацькі трансформації на лексичні, граматичні, стилістичні. Трансформації можуть поєднуватися одна з однією, приймаючи характер складних комплексних трансформацій.

Суть лексичних трансформацій  полягає в заміні окремих лексичних  одиниць (слів і стійких словосполучень) вихідної мови лексичними одиницями  мови перекладу, які не є їх словниковими еквівалентам тобто, які мають інше значення, ніж передаванні ними в  перекладі одиниці вихідної мови. До основних лексичних трансформацій відносяться: прийом конкретизації та генералізації, прийом модуляції або смислового розвитку, антонімічний переклад та прийом цілісного перетворення.

Стилістичні трансформації відіграють важливу роль при перекладі, а особливо, коли мова йде про художню літературу. Як відомо, основною ознакою літературно-художнього стилю є підпорядкованість усіх його мовних засобів завданню створення художнього образу. Образність є основою художнього тексту, а конкретний спосіб її вияву відрізняє один текст від іншого.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Бархударов Л.С. Мова і переклад. - М.: Міжнародні відносини, 1975. - 235 с.
2. Виноградов В. С. Введение в переводоведение (общие и лексические вопросы). – М.: Издательство института общего среднего образования РАО, 2001. – 224 с.
3. Гальперин И.Р. Очерки по стилистике английского языка. М.: Издательство литературы на иностранных языках, 1958. - 528 с.
4. Казакова Т.А. Практичні основи перекладу. English (Russia. - Серия: Вивчаємо іноземні мови. - СПб.: " Видавництво Союз", - 2000, - 320с.
5. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. - М.: Высш. шк., 1990. - 253 с.
6. Латишев Л.К. Курс перекладу: Еквівалентність перекладу і знаходять способи її досягнення. - М.: Міжнародні відносини, 1981 - 248с.
7. Латышев Л.К. Перевод: проблемы теории, практики и методики преподавания. - М.: Высшая школа, 1988. - 357 с.
8. РецкерЯ.І. Чи варто передавати алітерацію в публіцистичному перекладі?" Зошити перекладача", № 3, М., 1966, с.73
9. Федоров А.В. Основы общей теории перевода (лингвистические проблемы): Учеб. пособие. - М.: Высшая школа, 1983. - 303с.
10.   Онлайн Энциклопедия Кругосвет. 2001-2009 Онлайн Энциклопедия "Кругосвет" URL http://www.krugosvet.ru/