Лексичні особливості перекладу текстів наукового стилю у галузі машинного перекладу з англійської мови на українську

              40

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………2

Розділ 1: Фонові знання перекладача у галузі машинного перекладу………..3

Розділ 2: Текст перекладу……………………………………………………….9

Розділ 3: Перекладацький коментар……………………………………………16

Висновки…………………………………………………………………………25

Список використаної літератури……………………………………………….26

Додаток А………………………………………………………………………..27

Додаток Б………………………………………………………………………...35

ВСТУП

Об’єктом дослідження даної курсової роботи виступають лексичні особливості перекладу текстів наукового стилю у галузі машинного перекладу з англійської мови на українську.

Метою дослідження є виконання перекладу наукового тексту та визначення головних лексичних особливостей та труднощів перекладу. Досягнення поставленої мети передбачає виконання низки завдань:

- надати аналіз фонових знань перекладача, необхідних для роботи із текстами у галузі машинного перекладу;

- виконати переклад тексту (обсяг перекладу 10 тисяч знаків);

- визначити головні лексичні домінанти наукового стилю викладу;

- визначити головні перекладацькі прийоми, застосовані для перекладу термінів та інших типів лексичних одиниць;

- визначити головні труднощі перекладу лексичних та термінологічних одиниць;

Матеріалом дослідження виступив уривок статті із вільної інтернет-енциклопедії «Вікіпедія» обсягом 11 тисяч друкарських знаків та її переклад українською мовою.

        Розділ 1

Фонові знання перекладача

      у галузі МАШИННОГО ПЕРЕКЛАДУ

Перекладу тексту,завжди передує перекладацькій аналіз, під час якого перекладач, як правило, визначає загальну стратегію перекладу, а також аналізує можливі мовні відповідності та труднощі в тексті, намічає принципи вибору конкретних варіантів їх перекладу. Саме на цій стадії у перекладача з’являється думка про те, що «лежить за» текстом, і він формулює свою стратегію у роботі з корпусом наявних фонових знань. Перекладач, виступаючи на першому етапі перекладацького процесу в ролі Рецептора оригіналу, намагається якомога повніше витягти інформацію, для чого він повинен володіти тими ж фоновими знаннями, які мають «носії» вихідної мови. Тому, успішне виконання функцій перекладача передбачає всебічне знайомство з історією, культурою, літературою, звичаями, сучасним життям та іншими реаліями народу, що говорить на іноземній мові.

Матеріалом для аналізу в даній курсовій роботі виступила стаття «Machine Translation». Стаття була взята з сайту http://en.wikipedia.org.

Жанрово-стилістичний аналіз статті та інших публікацій з цього видання дозволяє охарактеризувати її як науково-технічну, тобто розраховану на вузьку фахову аудиторію. Детальніше про особливості науково-технічного стилю викладу, зокрема, на лексичному рівні, дивіться Розділ 3 даного дослідження.

Машинний переклад загалом - це процес перекодування тексту на одній природній мові у еквівалентний за змістом текст на іншій мові за допомогою комп’ютера. Сучасний машинний переклад у більшій частині випадків виконується за допомогою людини – редактора, який тим чи іншим способом попередньо опрацьовує текст на мові оригіналу, бере участь у процесі перекладу або виправляє помилки та недоліки вже перекладеного машиною тексту. Для виконання цього виду перекладу використовується спеціальна комп’ютерна програма, яка реалізує алгоритм або послідовність однозначних та суворо визначених операцій над текстом для знаходження перекладацьких відповідників у мові оригіналу та у мові - реципієнті при завданому напрямі перекладу. Система МП включає у себе двомовні словники з необхідною морфологічною,синтаксичною та семантичною інформацією, а також різні алгоритми граматичного аналізу. Також існують системи для перекладу у рамках трьох і більше мов, але на даний момент вони знаходяться у стадії розробки.

Найбільш розповсюдженою є така послідовність операцій, яка забезпечує аналіз та синтез у системі машинного перекладу:

1.      Увід тексту та пошук важливих словоформ у мові оригіналу, який супроводжується морфологічним аналізом.

2.      Переклад ідіоматичних словосполучень, фразеологічних єдностей та визначення основних граматичних (морфологічних, синтаксичних, семантичних) характеристик елементів тексту оригіналу. Проводиться лексичний аналіз. На цьому етапі однозначні слова відокремлюються від багатозначних.

3.      Остаточний граматичній аналіз, в процесі якого отримується необхідна граматична інформація з урахуванням даних мови оригіналу

4.      Синтез словоформ та речень на мові - реципієнті.

В залежності від особливостей морфології, синтаксису та семантики конкретної мовної пари, а також напряму перекладу, загальний алгоритм перекладу може також включати інші етапи або модифікації порядку їх послідовності, але варіації у сучасних системах незначні. Аналіз та синтез можуть проходити як пофазно, так і для усього тексту.

Існуючі  системи МП орієнтовані на конкретні пари мов (наприклад, англійський та російський, або німецький та український). Якість перекладу залежить від об’єму словника, інформації, якості складання та перевірки роботи алгоритмів аналізу та синтезу, ефективності програмного забезпечення. Сучасні програмні та апаратні засоби допускають використання словників великого об’єму, які містять докладну граматичну інформацію, що може буди представлена як в описової так і в процедурній формі.

В практиці перекладацької діяльності розрізняють два основних підходи до машинного перекладу. У першому, результати МП можуть бути використані для поверхневого ознайомлення зі змістом документу на незнайомій мові. У цьому випадку він використовується як сигнальна інформація та не потребує більш ретельного редагування. Другий підхід передбачає використання МП замість перекладу, зробленого людиною. У цьому випадку необхідне ретельне редагування та налаштування програмного забезпечення для потреб певної галузі. На практиці, переклад такого типу стає економічно вигідним, якщо об’єм даних достатньо великий, тексти є однорідними, а словники системи повні та допускають подальше розширення. Такі системи використовуються в організаціях, чиї потреби в оперативних та якісних перекладах досить великі. Але сучасний машинний переклад все ж таки треба відрізняти від застосування комп’ютерів для допомоги людині-перекладачу. У цьому випадку мається на увазі автоматичний словник, який допомагає людині швидше знаходити потрібний перекладацький еквівалент. Цей словник - лише допоміжний засіб для швидкого знаходження перекладацьких відповідностей, але у ньому також можуть бути реалізовані деякі функції, притаманні системам машинного перекладу.

Наприкінці 1940-х та на початку 1950-х з’явилися перші піонери машинного перекладу. Вони були видатними математиками і інженерами, які ставили погляд на мову, як на кодову систему у теоретичну основу початкового періоду робот над цією галуззю. Але датою народження машинного перекладу, як наукової області, зазвичай вважають березень 1947 року, коли спеціаліст по криптографії Уоррен Вівер у своєму письмі до Норберта Вінера вперше поставив задачу МП, порівнявши її з задачею по дешифруванню.  Той самий Вівер, у 1949 році, після багатьох дискусій випустив меморандум, у якому він теоретично обґрунтував  принципову можливість створення систем машинного перекладу. Незабаром почалося фінансування досліджень. У 1952 відбулася перша конференція з машинного перекладу, організована математиком та логіком Й.Бар-Хіллелом. А вже у 1954 були пред’явлені перші результати: фірма IBM та Джорджтаунський університет вдало провели перший експеримент, в рамках якого система, яка використовувала словник з 250 слів и граматику з 6 синтаксичних правил, зробила переклад 49-ти попередньо відібраних речень. Ідея машинного перекладу стимулювала розвиток досліджень у теоретичному та прикладному мовознавстві у всьому світі. З’явилися теорії формальних граматик, багато уваги приділяли моделюванню мови та її окремих аспектів, питанням мовної форми. Виникли нові напрями лінгвістичної науки – обчислювальна математика, інженерна, статистична, алгоритмічна лінгвістика та низка інших галузей прикладного та теоретичного мовознавства.

У сучасному світі можна виділити два головних стимули для розвитку освоювання машинного перекладу. Перший - науковий. Він визначається комплексністю та складністю комп’ютерного моделювання перекладу. Як різновид мовної діяльності, переклад торкається усіх рівнів мови - від розпізнання графем (або фонем при усному перекладі) до тлумачення смислу висловлювання і тексту. Крім того, для перекладу є характерним зворотній зв'язок та можливість одразу перевірити теоретичну гіпотезу про устрій тих чи інших мовних рівнів та ефективність алгоритмів. Ця характерна риса перекладу у цілому та зокрема машинного перекладу  привертає увагу теоретиків, у результаті чого продовжують з’являтись нові теорії автоматизації перекладу та формалізації мовних даних та процесів.  Другий стимул - це соціальний, та він зумовлений зростаючою важливістю самої практики перекладу у сучасному світі як необхідної умови забезпечення між- язикової комунікації, об’єм якої зростає з кожним роком. Інші способи здолання мовних бар’єрів на шляху комунікації – розробка та прийняття єдиної мови, а також вивчення іноземних мов – не можуть зрівнятися з перекладом за ефективністю. З цієї точки зору можна стверджувати, що альтернативи перекладу немає, тому розробка якісних та високопродуктивних систем машинного перекладу сприяє вирішенню найважливіших соціально-комунікативних завдань.

Впродовж розвитку ідей та створення промислових систем машинного перекладу були розроблені способи автоматичного морфологічного аналізу для основних європейських мов, методи автоматичного знаходження синтаксичних структур, сформульовані вимоги до семантичних компонентів систем. У рамках ефективної міжнародної співпраці та обміну термінологією були створені великі автоматичні словники з різноманітною лексичною інформацією, банки термінологічних даних у різних тематичних галузях (на приклад, словник «ЕвроДикАтом» та низка інших словників, тематика яких визначалася тією обставиною, що практичний машинний переклад найчастіше має справу з науковими та технічними текстами). Результати робіт з МП сприяли початку і розвитку досліджень і розробок в області автоматизації інформаційного пошуку, логічного аналізу природно-мовних текстів, експертних систем, способів подання знань до обчислювальних систем і т.д. Результати робіт з МП сприяли початку і розвитку досліджень і розробок в області автоматизації інформаційного пошуку, логічного аналізу природно-мовних текстів, експертних систем, способів подання знань в обчислювальних системах і т.д. Ефективність роботи сучасної системи МП у вирішальній мірі залежить від її вдалого налаштування на конкретну підмову, на певну лексику і обмежений набір граматичних засобів, характерних для текстів даної предметної області, а також на певні типи документів. Перспективи розвитку машинного перекладу пов'язані з подальшою розробкою і поглибленням теорії та практики перекладу, як машинного, так і «людського». Для розвитку теорії важливі результати порівняльного мовознавства, загальної теорії перекладу, теорії закономірних відповідностей, способів подання знань, оптимізації і вдосконалення лінгвістичних алгоритмів. Нові та більш ефективні словники з необхідною словникової інформацією  допоможуть підвищити якість перекладу лексичних одиниць. Формальні граматики, орієнтовані на переклад, дадуть можливість оптимізувати алгоритми знаходження перекладацьких відповідностей у даній комунікативній ситуації, яка може бути описана в рамках відповідних прикладних теорій подання знань. Нарешті, нові можливості програмування та обчислювальної техніки також будуть вносити свій вклад в удосконалення та подальший розвиток теорії і практики машинного перекладу.

Понятійна таблиця основних напрямів перекладу