Лексичні елементи з елементом скорочення в англійській мові

   План

   1. РОЗДІЛ І

     ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПРО СКОРОЧЕННЯ. ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

1. Причини та особливості виникнення скорочених лексичних одиниць.
2. Типи скорочень в сучасній англійській мові

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   1.1

   У літературі, присвяченій проблемам абревіації, значна увага приділяється питанню походження скорочень. Проте в переважній більшості робіт розгляд цього питання зводиться до розгляду причин виникнення скорочень. Друга ж сторона питання - як (за якими законами) відбувається утворення скорочених лексичних одиниць, - як правило, залишається поза увагою дослідників. Однак саме ця друга сторона питання становить собою особливий інтерес з лінгвістичної точки зору.

   Звернемося  в першу чергу до питання про  причини і умови утворення  скорочень.

   Питання про причини і умови утворення скорочень дуже важливе тому, що, правильно визначивши їх, можна більш точно уявити собі можливості абревіації і ймовірні тенденції її розвитку.

   Перш  за все, можна відзначити три основні  групи причин утворення скорочень, на які вказував ряд авторів.

   Багато  дослідників в якості причин утворення  скорочень в різних конкретних мовах  висували такі явища, як - війни, революції, прогрес науки і техніки, розвиток телеграфу, виникнення підприємств  акціонерного та трестованої типу, профспілковий рух і т. п., аж до розвитку спортивних товариств та парламентських форм правління [7]  .

   Неважко помітити, що у всіх перерахованих  і багатьох інших подібних випадках мова йде про екстралінгвістичні (зовнішніх по відношенню до мови) факторах. Вплив екстралінгвістичних факторів на розвиток мови - велика і складна проблема і вона давно привертає увагу лінгвістів. Найбільш істотне в цій проблемі - це характер механізму, за допомогою якого мова як знаряддя спілкування на основі своїх внутрішніх закономірностей розвитку, використовуючи закладені в ній можливості, реагує на мінливі потреби суспільства, обумовлені його прогресом. Цілком очевидно, що виникнення окремих нових понять вимагає появи окремих нових лексичних одиниць, а проте про зміни в лексичній системі мови можна говорити лише при масовому і регулярному вживанні лексичних одиниць нового типу.

   Інші  дослідники прагнули з'ясувати умови  утворення різних скорочених одиниць  в мові, причому під «умовами»  малися на увазі в першу чергу  умови мовного порядку. До числа таких ставилися, наприклад, контекст, спільність мовних навичок мовців, мовна звичка, частота вживання в мові, «стереотипність» мовної одиниці[7] .

   Найчастіше  виникнення різних скорочених лексичних  одиниць пояснюється «принципом найменшого зусилля» або «законом економії мовних засобів».

   Про принцип економії мови досить багато писалося як в російській та радянській, так і в зарубіжній лінгвістичній  літературі (І. А. Бодуен де Куртене, Л. В. Щерба, Е. Д. Поліванов, А. Мартіні, Т. Пауль та ін ).

   А. Мартіні вважає, що економія зусиль взагалі лежить в основі еволюції мови. «Постійне протиріччя між потребами спілкування людини та її прагненням звести до мінімуму свої розумові та фізичні зусилля може розглядатися в якості рушійної сили мовних змін. Тут, як і в ряді інших випадків, поведінка людини підпорядковане закону найменшого зусилля, відповідно до якого людина витрачає свої сили лише в тій мірі, в якій це необхідно для досягнення певної мети »[24] .

   Крім  зазначених вище груп причин утворення скорочень, висувалися і інші, найрізноманітніші фактори.

   Л. А. Шеляховская вважає, що «однією з основних причин виникнення абревіатур є надмірність інформації»[34] .

   Одним з перших звернувся до питання абревіації шведський лінгвіст К. Сунде в своїй роботі «Матеріали для вивчення еліптичних слів у сучасній англійській мові». Розглядаючи загальні причини, що зумовлюють появу скорочених лексичних одиниць, К. Сунде виділяє:

     а) функціональний, фактор, який пов'язаний з необхідністю передачі емоційного наміри мовця;

   б) фактор практичного використання, пов'язаний з передачею повідомлення як можна більш економними засобами. Крім того, Сунде відзначає роль аналогії в зв'язку з адаптацією іноземних слів ^1.

   Г. Стерн у своїй книзі «Значення та зміна значення»[38] в числі причин утворення скорочень вказував наступні:

   а) фонетичні причини (phonetic causes); в результаті дії фонетичних причин утворено, наприклад, shun від attention;

   б) графічні причини (graphic causes); дію цих причин проявляється у випадках gent від gentleman, ad від advertisement, sov від sovereign;

   в) функціональні причини (functional causes). Стерн вважає, що серед функціональних причин найбільш важливе місце займає евфемістичне скорочення (euphemistic shortening), проте , в цілому, про функціональні причини він пише дуже невизначено, не підтверджуючи свої зауваження прикладами;

   г) причини, пов'язані з економією зусиль (economic causes). Як приклад дії цих причин наводиться слово fall, утворене, на думку Стерна, шляхом скорочення словосполучення fall of the leaf .

   Таким чином, навіть короткий огляд існуючих точок зору на проблему причин і  умов утворення скорочень в достатній  мірі свідчить про те, що в цьому  відношенні немає єдиної і цілком аргументованою концепції з цього  питання.

     Таким чином, виділяють чинники лінгвістичні і нелінгвістичні(екстралінгвістичні), або фактори внутрішні і зовнішні (по відношенню до мови).

   Важливо підкреслити динамічний взаємозв'язок розвитку суспільства і розвитку обслуговуючого його мови - зміни в житті даного суспільства диктують певні зміни в даній мові. Для сучасного суспільства найбільш характерним є бурхливий розвиток розгортання науково-технічної революції, що глибоко впливає на всі сторони життя суспільства: економіку, політику, культуру і т. д. Не має жодного сумніву, що вона не може не впливати також і на розвиток мови.

   При аналізі впливу сучасного прогресу суспільства на розвиток мови особливо помітно різке зростання потреби  в найменуванні величезної кількості нових понять. Важливо підкреслити, що для сучасного науково-технічного прогресу характерні так звані «технологічні прориви» (technological breaks-through) - великі наукові відкриття, що ведуть до різких змін у виробництві. Такі «технологічні прориви» породжують велику кількість нових взаємопов'язаних понять, які потребують номінації.

   Таким чином, розвиток суспільства на сучасному  етапі висуває потребу в масовій  номінації, яку мову повинен задовольнити за допомогою наявних у його розпорядженні  засобів словотворення. Як зазначав академік В. В. Виноградов, «жодна мова не була би в змозі висловлювати кожну конкретну ідею самостійним словом чи кореневим елементом. Конкретність досвіду безмежна, ресурси ж мови строго обмежені»[9] . Дійсно, кожна мова має в своєму розпорядженні обмеженим числом кореневих елементів і афіксів. Саме тому на сучасному етапі поряд з традиційними способами словотворення починають відігравати все більшу роль такі способи поповнення словникового складу, як семантичний словотвір, запозичення та абревіація. В цьому відношенні абревіація має особливу перевагу перед іншими способами поповнення словникового складу, так як вона дає можливість утворювати нові кореневі слова і корнеелементи. Одночасно слід підкреслити, що абревіація співіснує і взаємодіє з іншими способами поповнення словникового складу і що до абревіації, то вона відбувається в тих випадках, коли вона лінгвістично більш доцільна, ніж інші способи.

   Збільшення  потоку інформації, повсюдне поширення  грамотності і підйом масової  культури, а також розвиток засобів  масової комунікації зумовили помітний зсув в бік письмової комунікації. Письмова комунікація стала не тільки найважливішою формою спілкування поряд з усним мовленням, але і все сильніше впливає на останню. Розвиток письмової комунікації, сприяло, зокрема, широкому поширенню так званих графічних скорочень і різних прийомів графічної символіки, що зробило ще більш невизначеною і без того нечітку межу, що зазвичай проводиться між мовою і графічними знаковими системами.

   Підвищення  ролі письмової комунікації, зокрема, збільшує можливості свідомої, цілеспрямованої  діяльності по вдосконаленню мови як засобу спілкування.  Що стосується скорочень, у яких графічна форма нерідко переважає над звуковою, то вони представляють особливу цікавість щодо їх нормалізації та стандартизації. 

3. Класифікаційні схеми скорочень.

 
 

   Класифікації  лексичних скорочень в англійській  мові є численними. Наведемо деякі з них.

   Л. І. Сапогова [27] розглядає такі типи скорочень:

   1) синтаксичні:

   а) семантико-синтаксичні (public - public house, Liberals-Liberal party);

   б) морфолого-синтаксичні (sitters - baby-sitter, char - char woman);

   2) фономорфологічні(doc - doctor, mike - microphone, pub - public house, noncom - noncommissioned officer);

   3) фонографічні (Dr - doctor, Sgt - sergeant, sec - second, IG-Inspector-General, NATO - North Atlantic Treaty Organization);

   4) змішані (напівскорочення) (a-bomb - atom-bomb, scific - scientific fiction, Eurasia - Europa and Asia).

   Автори  книги «A Grammar of Contemporary English» [37] класифікують скорочення на три типи: clipping, blends, acronyms. В розділі «Clipping» розглядаються:

   а) скорочення першої частини слова (phone - telephone);

   б) скорочення кінця слова, що зустрічається  частіше, ніж скорочення початку (exam - examination);

   в) скорочення як на початку, так і в  кінці слова, що зустрічається рідко (flu - influenca, fridge - refrigerator).

   В розділ «Blends» включаються слова типу bit - binary + digit, breathalyser - breath + analyser.

   В розділі «Acronyms» розглядаються:

   а) акроніми, які вимовляються як окремі літери:

   1) літери, що представляють повні  слова (С. О. D. - cash on delivery, EEC - European Economic Community, FBI - Federal Bureau of Infestigation, MIT - Massachusettes Institute of Technology, UN - the United Nations);

   2) літери, що представляють елементи  складного слова або просто  частини слова (TV - television, GHQ - General Headquarters, ТВ - Tuberculosis);

   б) акроніми, які вимовляються як слово (наприклад, NATO) і часто використовуються людьми, які можуть не знати, що позначає кожна буква окремо. Наприклад: UNESCO = the United Nations Educational Scientific and Cultural Organization; laser - light-wave amplification by stimulated emission of radiation.

   Відзначимо також, що поряд з тип скороченнями, які відносяться до певних класифікаційних схем, можуть зустрічатися і такі, які не відносяться ні до одного з перерахованих вище типів, наприклад: three-D - three-dimensional, Brum - Birmingham.

   Автор даної класифікації визнає, що такі синтаксичні скорочення не охоплюють решту явищ, що відносяться до скорочень слів, так як у випадках з baby-sitter - sitter, charwoman - char, основи слів не зазнають змін, а складне слово, близьке за структурою і значенням до словосполучення, втрачає одну з вхідних в нього основ, що скоріше можна віднести до еліпсу, і вважає, що результатом такого процесу є еліптичне слово  . Такі випадки можна розглядати як скорочення, якщо одночасно з еліпсом відбувається скорочення частини слова, наприклад, public house - pub, popular song - pop, permanent wave - perm.

   Дубенець Е. М. [14] виділяє два головних типи скорочень: графічні скорочення і лексичні.

   Графічні  скорочення - результат скорочення слів і словосполучень тільки в письмовому мовленні для економії місця і зусиль. В той час як в усному мовленні використовуються відповідні повні форми. 

     Найстаріша група графічних скорочень англійської мови має латинське походження. Для української мови такий тип скорочень не є типовим. Умовність такого типу скорочень проявляється у тому, що в усному мовленні вони відтворюються повністю.

     eg - for example (Latin exampli gratia),

   am-in the morning (ante meridiem),

     No - number (numero),

     pa - a year (per annum),

   ie - that is (idest). 

   До того ж типу скорочень відносяться й прийняті на письмі позначення деяких грошових знаків, наприклад :

   ( лат. libra, англ. pound), ( лат. denarius, англ. penny) і т.д

    d - penny (dinarius),

     lb - pound (libra),

     В деяких випадках вимовляються  початкові букви, наприклад, am [ei 'em]. pm [pi: 'em] і т.д. У таких випадках їх можна розглядати як лексичні початкові скорочення.

   Деякі графічні скорочення латинського походження мають різні англійські еквіваленти  в різних контекстах, наприклад pm може вимовляється як in the afternoon (post meridiem) і after death (post mortem).