Фразеологический компонент во фразеологических единицах немецкого и украинского языков: сравнительный анализ и специфика перевода

Такий фізіологічний  компонент як Плечі / Schultern згадується не так часто, проте в німецьких стійких виразах плечі не володіють такою яскраво вираженою символікою. Однак, даний соматизмом досить часто зустрічається у фразеологічних одиницях тип - seinen Kopf für sich haben - мати свою голову на плечах. А також символізують відповідальність, працьовитість, ношу, яка на них лягає: звалити щось на плечі, по плечу, з плечей геть, як гора з плечей звалилася.

Ми виявили  розбіжності  в німецькій та українській мові стосовно компонента «Нога». В українській мові - основне слово для позначення нижньої кінцівки цілком, а  німецькій мові нижню кінцівку ділять на дві зони і застосовують для їх обо-значення відповідно по два слова:  Bein (верхня частина) і Fuss нижня частина, стопа).

Нога символізує рух, швидкість. В усталених ви-ражений  ноги часто протиставляються голові і пов'язаному з нею ментальному початку у людині, як чинний і механічну орган: - was man nicht im Kopf hat, muв man in den Beinen haben - дурна голова ногам спокою не дає. Соматизми відображають значення стійкості або нестійкості (як у прямому значенні, так і в переносному значенні) і впевненості в собі: - mit semen Beinen auf der Erde bleiben / fest auf den Beinen stehen - стояти обома ногами на землі; - festen Fuв fassen - знайти (тверду) грунт під ногами; - auf die Beine kommen - встати на ноги; - auf wackligen Fußen stehen - вибити грунт з-під ніг; - mit einem Bein im Grabe stehen / mit einem Fuв unter der Erde (або im Grabe) stehen / auf den letzten Fußen gehen - стояти однією ногою в могилі.

Ще одна частина ноги П'ятка / Ferse. Вона задіяна частіше в українській мові: бути під п'ятою у кого-небудь -  einen krummen Rücken vor jmd machen (гнути спину); - jm auf dem Fuвe folgen - йти по п'ятах за ким-небудь.

Семантика правого і  лівого у відношенні ноги (як і руки), мабуть, універсальна для всіх зіставляються мов, наприклад:- er ist wohl lieute mit dem linken Fuв aufgestanden / er ist mit dem linken Bein aufgestanden - встати з лівої ноги. «Лівий» в даному випадку означає неправильне.

Згадка колін / Knie часто є символікою приниження, підпорядкування, рабства, боягузтва. Наприклад: - jmd auf die Knie zwigen - поставити когось на коліна.[19, c. 23]

Отже, можна узагальнити,що органи людського тіла у фразеологізмах виконують величезну функцію, їх класифікують за різними можливостями:передачі інформації, її відтворення, надання певної позитивної чи негативної характеристики поведінки, явищу або людині. Більшість частин тіла і їх позначення мають кілька коннотатівних символічних значень, що випливають з основного значення «частини тіла» на основі метонімічно переноса.

Важко не помітити, що найбільш вживамини є фразеологізми з  компонентом Голова (Kopf), адже голова завжди асоціюється з найголовнішим,що ми маємо- це наш розум, саме тому багато фразеологізмів з цим компонентом набуває значення розважливості,наших розумових здатностей. Також часто вживається компонент Серце (Herz), адже серце-це найголовніший орган нашого організму, що відповідає за почуття та емоції, саме тому фразеологізми з таким компонентом часто несуть емоційне забарвлення: печалі, любові, риси характеру людини. Кожна людина з покон віків сприймає інформацію завжди головою, а переживає її серцем. Тому саме ці компоненти залишаються найбільш популярними у фразеологізмах.

Фразеологізми з компонентами Рука (Hand) та Нога (Fuß) несуть більш практичне значення. Це можна пояснити тим що, за допомогою рук та ніг ми виконуємо певну роботу, рухаємося, вони допомагають нам у процесі життєдіяльності. Фразеологізми набувають значення діяльності, знаходження, майстерності.

Найменш уживаними є фразеологізми з компонентом Плече (Schultern), що символізують відповідальність. Це можна пояснити тим, що завжди тяжка фізична робота виконується легше,коли щось важке переносиш на плечах. Тому завжди кажуть,що найбільший,найвагоміший тягар лягає на плечі.

 

2.2 Специфіка  перекладу фразеологічних одиниць

 

Відтворення фразеологічних одиниць німецькою мовою - дуже важке  завдання. «Завдяки своєму семантичному багатству, образності, лаконічності і  яскравості фразеологія відіграє в мові дуже важливу роль» [11, с. 19]. Вона надає мовленню виразності та оригінальності. Переклад фразеологічних одиниць, особливо образних, становить значні труднощі. Це пояснюється тим, що багато з них є яскравими, емоційно насиченими зворотами, що належать до певного мовного стилю і часто носять яскраво виражений національний характер. При перекладі стійких сполучень слів варто також враховувати особливості контексту, у якому вони вживаються. Багатьом німецьким фразеологічним одиницям характерні багатозначність і стилістична різноплановість, що ускладнює їх переклад на інші мови. Особливо широко фразеологізми використовуються в усному мовленні, в художній і політичній літературі.

При перекладі фразеологізму  перекладачеві необхідно передати його зміст і відобразити його образність, знайшовши аналогічний вислів в німецькій мові й не випустивши при цьому з виду стилістичну функцію фразеологізму. При відсутності в німецькій мові ідентичного образу перекладач змушений вдаватися до пошуку «приблизної відповідності» [10,с . 51]. У перекладацькому аспекті німецькі фразеологічні одиниці поділяються на дві групи:

1)  фразеологічні одиниці,  що мають еквіваленти в українській  мові;

2)  безеквівалентні  фразеологічні одиниці.

Фразеологічні еквіваленти  можуть бути двох типів:

1) Постійна рівнозначна  відповідність, що є єдино можливим  перекладом і не залежить від  контексту.

Оскільки будь-яка  рівнозначна відповідність є  еквівалентом, то доцільніше зазначений вище тип перекладу називати моноеквівалентом. Ці відповідності можуть виникати в  результаті дослівного перекладу німецьких фразеологізмів

2) 3 іншого боку, можлива  наявність у українській мові двох або більше еквівалентів німецької фразеологічної одиниці, з яких для перекладу даного тексту обирається найкращий або будь-який, якщо вони обоє або всі рівноцінні. Такі еквіваленти можна назвати вибірковими. Крім зазначеного розподілу, еквіваленти можна класифікувати наступним чином:

Повні еквіваленти - це українські еквіваленти, які здебільшого є  мо-ноеквівалентами німецьких фразеологізмів, що збігаються з ними за значенням, лексичним складом, образністю, стилістичним забарвленням та граматичною структурою. Число подібних відповідностей невелике; до цієї групи відносяться фразеологізми інтернаціонального характеру, основані на міфологічних переказах, біблійних легендах та історичних фактах:

Переклад стійких сполучень  слів за допомогою повних або неповних еквівалентів, який можна назвати фразеологічним перекладом, не становить значних труднощів і не є творчим перекладом.

 

2.2.1. Калькування або дослівний переклад. Калькування (від фр. calque «копія» ) - копіювання іншомовного слова за допомогою свого, незапозиченого матеріалу; поморфемний переклад іншомовного слова.

Стійкі сполучення слів іноді доводиться перекладати дослівно, незважаючи на наявність повного  або часткового еквівалента. Дослівний  переклад особливо важливий, коли образ, який міститься у фразеологізмі, необхідний для розуміння тексту, а заміна його іншим образом не дає достатнього ефекту. Дослівний переклад часто застосовується при наявності розширеної метафори, фразеологічних синонімів, гри слів і каламбурах.

Калькування дає можливість донести до українського читача живий образ німецького фразеологізму, що неможливо при використанні вільного необразного словосполучення, що є українським поясненням значення німецького фразеологізму.

2.2.2. Буквалізм. Калькування принципово відрізняється від буквалізму. Калькування - виправданий дослівний переклад, буквалізм же - дослівний переклад, що спотворює зміст перекладного виразу або рабськи копіює конструкції чужої мови та є по суті насильством над тією мовою, на яку робиться переклад.

Укладачі чомусь взяли  за необхідне перекладати дослівно кожен німецький фразеологізм. Поряд  з дослівним перекладом часто  дається український еквівалент. У цілому корисну книжку псують численні буквалізми. їх, щоправда, менше, ніж  у першому виданні, але все-таки й у третьому виданні вони залишилися.

В книжці можна знайти буквалізми наступних типів:

1) перекручування змісту  німецького прислів'я із - за його  буквального перекладу, тобто  семантичний буквалізм. Правильнийукраїнський  еквівалент не дається;

2) у перекрученому  вигляді наводиться український  еквівалент, що викликається бажанням  будь-що перекласти буквально.  Це веде до лексичних і граматичних буквалізмів;

3) поряд з правильним  українським еквівалентом дається  безглуздий буквальний переклад.

 

2.2.3. «Обертональні» переклади. Велике місце в «Німецькo-українських фразеологічних словниках» займають переклади, які ми називаємо «обертональними».

«Обертональні» переклади - це свого роду оказіональний еквівалент, який використовується для перекладу  фразеологізму тільки у даному контексті. Тому «обертональний» переклад дається в перекладі цитати, а не даного фразеологізму. Варто враховувати, що окказіональність даного еквівалента визначається виключно особливостями контексту та що в іншому контексті аналогічний переклад може й не бути «обертональним», а повним або частковим еквівалентом. Знаходження «обертонального перекладу», на відміну від використання готового еквівалента - творчий процес.

Використання вибіркових еквівалентів дає можливість перекладачеві не тільки вибирати оптимальний варіант, але й вносити розмаїття у переклад того самого фразеологізму, що неодноразово вживається автором у тому самому добутку.

2.2.4. Переклад безеквівалентної фразеології. Багато німецьких фразеологічних одиниць не мають еквівалентів в українській мові. Це в першу чергу стосується фразеологізмів, що позначають неіснуючі у нас реалії. При перекладі подібних фразеологізмів з рекомендацією, даною у «Посібнику з перекладу з німецької мови на українську», при перекладі образних фразеологічних одиниць будь-якого типу ніколи не використовувати українські фразеологізми, що містять специфічні національні реалії.

Іноді у якості відмінної  ознаки фразеологізмів виступає частотність  вживання в мовленні того або іншого ідіоматичного вислову, при порушенні якої вживана фразеологія може надавати мовленню мовця незвичайного або навіть старомодного характеру. Про це перекладачеві варто завжди пам'ятати.

При перекладі ФО перекладач повинен вміти встановити, чи має  він справу зі змінним або сталим словосполученням. Для цього необхідно мати великий «рецептивний запас фразеологізмів» [18, с. 15]. Варто мати на увазі, що словосполученням, так само як і словам, властиві багатозначність і омонімія,

причому одне із значень  може бути фразеологічним і один з омонімів - фразеологізмом.

Але теоретично можливий контекст, у якому це словосполучення  вжите як змінне. Фразеологізм може іноді відрізнятися від змінного словосполучення лише артиклем, який у даному випадку є формальною диференціюючою ознакою.

Добре рецептивне знання фразеології необхідне й для того, щоб розрізняти узуальні та оказіональні фразеологізми, а також для того, щоб уміти відновити фразеологізми, які зазнали «авторської трансформації» [19,  с. 74-78], і передати при перекладі ефект, який нею досягається. До числа авторських перетворень, у результаті яких підкреслюється асоціативне значення фразеологізмів (яке майже не сприймається інакше), відносяться, зокрема, наступні стилістичні прийоми:

1  Введення у фразеологічний  зворот нових компонентів, семантично співвіднесених із прямим значенням, тобто зі значенням вихідного змінного словосполучення.

2 Відновлення лексико-граматичного складу фразеологізму в результаті заміни окремих його компонентів іншими словами. Відбувається своєріднадеформація фразеологічного звороту, текст якого легко відновлюється.

3  Розщеплення фразеологізму  й використання його компонента(або  компонентів) у складі змінного  словосполучення. Окремий компонент(або  компоненти) у цьому випадку є  носієм асоціативного значення всієї фразеологічної одиниці, на якому будується весь зміст висловлювання. Повна форма фразеологізму ніби проходить іншою стороною, але без її відновлення розуміння неможливе.

 

Для досягнення максимальної адекватності при перекладі фразеологізмів з німецької на українську перекладач повинен вміти користуватися різними «видами перекладу» [13, с. 80]:

1. Еквівалент, тобто наявний в українській мові адекватний фразеологічний зворот, що збігається з німецьким зворотом за змістом, і по образній основі.

2.  Аналог, тобто такий український стійкий зворот, що за значенням адекватний німецькому, але по образній основі відрізняється від нього повністю або частково.

3.  Описовий переклад, тобто переклад шляхом передачі змісту німецького звороту вільним словосполученням. Описовий переклад застосовується тоді, коли в українській мові відсутні еквіваленти й аналоги.

4. Антонімічний переклад, тобто передача негативного значення за допомогою стверджувальної конструкції або навпаки.

5. Калькування. Метод калькування застосовується в тих випадках,коли перекладач хоче виділити образну основу фразеологізму, або коли німецький зворот не може бути перекладений за допомогою інших видів перекладу.

6. Комбінований переклад. У тих випадках, коли український аналог не повністю передає значення німецького фразеологізму або ж має інший специфічний колорит місця й часу, дається калькований переклад, а потім іде описовий переклад та український аналог для порівняння.

Допускаючи повне або  часткове калькування в окремих  випадках, перекладач виключає будь-яку можливість використання буквалізмів, тобто невиправданих дослівних перекладів, що спотворюють зміст німецьких фразеологізмів або не відповідають нормам сучасної української мови.

 

Фразеологічні одиниці  широко використовуються в літературі всіх стилів, грамотний перекладач не повинен допускати неточностей у перекладі того або іншого фразеологізму. Без знання фразеології неможливо оцінити яскравість і виразність мовлення, зрозуміти жарт, гру слів, а іноді просто й зміст усього висловлювання.