Фразеологический компонент во фразеологических единицах немецкого и украинского языков: сравнительный анализ и специфика перевода

Граматична  класифікація. Вона представлена у науковій літературі двома різновидами: морфологічним та синтаксичним.

Морфологічна  класифікація основана на співвідношенні фразеологічних одиниць з певними частинами мови (виділяються еквіваленти іменників, дієслів, прислівників і тощо)

Синтаксична класифікація передбачає поділ фразеологізмів на основі виконання ними синтаксичних функцій в реченні (підмета, присудка, додатка і т.д.).

Генетична класифікація. Вона передбачає групування фразеологізмів за джерелами походження. З її допомогою можна простежити етапні моменти формування літературної мови. У цій класифікації виділяють: біблійні звороти, запозичення з інших мов, крилаті слова, прислів’я та приказки тощо.

Основний недолік цієї класифікації полягає в тому, що нечасто вдається визначити джерело  виникнення того чи іншого звороту. Крім того, така систематизація показує лише динаміку розвитку фразеологічних одиниць і може складати основу історичної фразеології.

Тематична класифікація. Вона розмежовує фразеологізми за позначенням суттєвих понять у житті певної спільності людей. Тут можна виділити фразеологізми з ознакою позначення: фізичних явищ, психологічного стану, явищ сенсорної діяльності, манери поведінки.

Функціонально-стильова класифікація. Така систематизація передбачає визначення належності фразеологічних одиниць до певних структурно-функціональних стилів літературної мови: офіційно-ділового, публіцистичного, наукового та художньо-белетристичного. Нечіткість меж між стилями зумовлює і нечіткість меж між самими фразеологізмами.

Стилістична класифікація. Лінгвостилістичний аспект дослідження фразеологізмів вимагає конкретизованої систематизації матеріалу. Однак така систематизація не може бути покладена в основу вивчення фразеологічного фонду, оскільки лінгвостилістичний аспект складає інший план дослідження у порівнянні із загальнотеоретичним. На цій підставі стилістичну класифікацію розглядають як деталізацію основного типологічного поділу фразеологізмів. Особливу роль відіграє стилістична класифікація в процесі відтворення фразеологізмів з мови-оригіналу мовою художнього перекладу [10, с. 139].

Отже, можна узагальнити, що Фразеологія – це постійно живий, оновлюваний, виразно емоційний компонент кожної мови. Це сукупність більш чи менш усталених, семантично нерозчленованих чи відносно членованих словосполучень. У широкому розумінні фразеологія ―це незмінний за формою компонент мовної творчості, що включає в себе різні ідіоматичні звороти, каламбури, ―фразеологічні зрощення‖ і ―фразеологічні єдності‖ (за В.В.Виноградовим) [3, с. 35]

Існує багато класифікацій фразеологізмів, які були зроблені такими видатними вченими як: Виноградов, Баллі, Тагієв, на основі семантики, граматичних, стилістичних, структурних ознак. Класифікація допомагає нам краще розібратися у структурі фразеологізма, що у свою чергу допомогає знайти найвдаліший відповідник у мові перекладу.

РОЗДІЛ 2

ДОСЛІДЖЕННЯ ФІЗІОЛОГІЧНОГО КОМПОНЕНТА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

2.1 Порівняльний  аналіз лексико - семантичного поля фразеологічних    одиниць

Назви частин тіла є одними з найбільш часто уживаних  слів в утворенні фразеологізмів [14, c. 75]. Цікаво, що в зіставленних мовах на перших місцях по фразоутворенню активними виявляються слова, що позначають руку, очі, голову. Навряд чи ця обставина пов’язана з внутрішньо лінгвістичними особливостями. Названі компоненти найбільш прямо відповідають чуттєвої (очей) і логічної (голова) ступеням пізнання, а також мірилу його істинності - практиці (рука).

Ці компоненти фразеологізмів відносяться в своєму самостійному вживанні до високочастотної зони лексичного складу, до її найдавнішої, споконвічної і соціальної значущої частини. Як правило, це багатозначні слова, окремі переносні значення яких в більшій чи меншій мірі відчутні і у фразеологічних значеннях окремих фразеологічних одиниць. Однак вирішальну роль відігрують, безсумнівно, їх головні, первинні, прямі значення.

За даними Пеклер М. А. і Рахштейн А. Д., серед 17 найбільш частотних іменників у складі українських фразеологічниходиниць виявлено 8 лексичних соматизмів, а серед відповідних 17 німецьких іменників їх налічується 11. Це відповідно, по порядку: око, рука, голова, нога, язик, ніс, вухо, серце, кров, плече, Hand, Kopf, Auge, Herz, Ohr, Fuß, Hals, Mund, Bein, Nase, Finger, Boden [10, c. 15]. Трохи менш частотними є компоненти: Zunge, Blut, Rücken, Zahn, рот, палець, обличчя, волосся, зуби.

Отже, частини тіла і їх назви в різних мовах фігурують не тільки в буквальному сенсі: вони мають також і симвометалевий характер.

Використовуючи назви частин тіла в переносному значенні - як порівняння, метафори, в ідіомах, прислів'ях, люди намагаються повніше передати свої думки чи справити більше враження від сказаного. Носії мови вдаються до допомоги слів, які називають їх органи, для опису самих різних сфер дійсності, включаючи емоції. Власне тіло для людино ближче всього, з ним порівнюють, коли говорять про щось максимально знайомому. Вираз - etwas an den Fingern herzahlen - знати, як свої п'ять пальців - говорить саме за себе.

Органи людського тіла можна  по-різному класифікувати та виділити їх в групи за різними ознаками: наприклад, є органи, що приймають інформацію ззовні - це очі, вуха, ніс. У цьому не беруть, навпаки, живіт, плечі і ноги. Мова - орган, відповідальний за передачу інформації. Тому на мову посилаються, коли говорять про її надходження від мовця. Є, наприклад, органи, які виконують рухи і жести, потрібні для спілкування. Інші в цьому не беруть. Всі частини тіла необхідні для діяльності людини. Наприклад, можна часто почути фрази: «у тебе що, рук немає?» Або «у тебе ніг немає?», «Wo ist deine Hände». Ці вирази вживаються іронічно, коли людина не виконує те, про що його просять або не йде куди-небудь.

Виділяється два основних семантичних  типи жестів: комунікативний і симптоматичний. До першої групи відносяться жести, які мають інформацію, якими жестикулюють свідомо адресатові. За своєю природою це жести діалогу (погрозити кулаком, поманити рукою, показати язик, показати пальцем, підморгнути, вклонитися, покрутити пальцем біля скроні). Жести другої групи - симптоматичні свідчать про емоційний стан кажучи про нього. Приклади українських симптоматичних жестів: відкрити рот (від подиву), стиснути губи, кусати губи, тарабанити пальцем по столу. Симптоматичні жести займають проміжне положення між фізіологічними рухами і комунікативними жестами. З рухами їх зближує те, що прояв будь-якої емоції спочатку є фізіологічним.

У різних культурах одні й ті ж  жести можуть мати вдосконалення різне значення. Це часто створює великі проблеми в міжкультурному спілкуванні і пояснює наявність фразеологічних псевдоеквівалентів у зіставлюваних мовах.

Міміка являє собою зміни  виразу обличчя. Вона дозволяє висловити всі універсальні емоції:смуток, щастя, відраза, гнів, подив, страх і знехтування. В анатомічному сенсі частин тіла дуже багато. Але більшість з них стали відомі чи раніше, ніж 100-150 років тому. Ці назви не поширені в мові непрофесіоналів, не увійшли до приказок, прислів'їв, ідіом, художні твори і тим більше в легенди і міфи. Символічні значення мають лише частини тіла, в традиційно мовному розумінні, які можна визначити як зовнішні органи тіла, за винятком слова «серце». Розглянемо коннотатівние відтінки значень деяких з них.[12, c. 65]

Найбільш розповсюдженний  фізіологічний уквівалент - Голова / Kopf. Адже саме вона управляє мисленням і розумом, тобто є однією з найбажливіших чатин тіла. У зв'язку з цим випливає основне конотативне значення соматизма, воно позначає розважливість і розум або їх відсутність, наприклад:  einen klaren (або offenen) Kopf haben / nicht auf den Kopf gefallen sein - мати ясну голову, або seinen Kopf für sich haben - мати свою голову на плечах. Значення здатності зосередитися, волі відбивається в таких фразеологічних одиницях: den Kopf hangen lassen / den Kopf verlieren - повісити голову / похнюпивши голову; sich deshalb nicht den Kopf wegreifien - не втрачати голови; den Kopf in den Sand stecken - зарити голову в пісок. Найчастіше «голова» набуває значення «життя, оскільки є життєво-важливим органом: etwas mit seinem Kopf bezahlen - поплатився головою. Додаткове значення вносить сема перевершенства, закладена в понятті, наприклад: den Kopf hochhalten (або aufrechthalten) - високо тримати голову (тобто тримати себе з гідністю); - jm den Kopf waschen - намилити голову / шию кому (насварити, тим самим принизивши, когось). Необхідно відзначити, що серед аналогів українських фразеологізмів про голову в німецькій іноді відповідає саме голова, а іноді мізки: ламати над чим-небудь голову -  sich den Kopf über etwas zerbrechen.[18, c. 52]

Фразеологізмів з еквівалентом Волосся /  Haar налічується не так багато. Його( волосся) можна розглядати і як можливий атрибут голови, і самостійно. Зазвичай, слово у складі фразеологічної одиниці набуває значення якої-небудь емоції. Наприклад, страху:- die Haare stehen zu Berge - волосся дибки встає; досади:  - sich die Haare ausraafen - рвати на собі волосся. Окремою семантикою володіє одна волосина, або волосок: він має значення чогось малого, іноді неважливо - Haare spalten - чіплятися до дрібниць; urn kein Haar - ні на волос;  - um ein Haar - на волосок.

Ще один атрибут голови це - Очі / Augen і їх відкритість символізує отримання інформації та її достовірність: гостре око - ganz Auge sein - дивитися в усі очі / дивитися в обидва (очі) - бути уважним, пильним, дивитися з великим увагою; - jm die Augen öffnen (über) - відкрити / розкрити очі на щось. Очі є і важливими виразниками емоцій і почуттів, отже, велика кількість фразеологіїчних одиниць з даними компонентом, що відображають зміну емоційного стану людини. Наприклад, подив: - die Augen aufreifien - витріщив очі;бажання: die Augen brennen Him danach - покласти око на що-небудь / очі загоряються;  Слід зазначити, що в німецькій та навіть російської фразеології, є велика кількість фразеологічних одиниць з компонентом «око», що позначають смерть: die Augen schliefien - закрити очі навіки.

Компонент  Ніс / Nase досить часто вживається у фразеологізмах і має декілька значень. Адже він - порівняно малий орган і єдиний, який виступає на обличчі. Перше його значення - обозначення близькості, часто поєднане з отриманням інформації. Наприклад: - nicht über die eigene Nase hinaas sehen - далі власного носа не бачити; - jm etwas vor der Nase wegschnappen (або wegnehmen) - поцупити що-небудь у кого-небудь з-під носа. Друга символіка носа - нездорове цікавість, пороки: - seine Nase in alies stekken - сунути свій ніс не в свою справу. Необхідно відзначити і наступне значення - die Nase hoch tragen (aufwerfen або einspannen) - задирати ніс, величатися.

Стосовно рота / Mund можна сказати, що за його домогою проводиться мова – це є його основна функція. А також є його символічне значення у складі фразеологізмів у зіставлюваних мовах: - jm den Mund stopfen - заткнути рот; на-брати в рот води - er kann nicht den Mund aufkriegen.

Зуби / Zahn - це найдавніша емблема агресивної і захисної сили. Наприклад: einen Zahn gegen jn haben / die Zähne fletschen - мати зуб проти когось / скалити зуби; - Aug (e) um Aug (e), Zahn um Zahn - око за око, зуб за зуб; - bis auf die Zähne bewaffnet sein - озброєний до зубів.

 Фізіологічний компонент Вухо / Ohr, як і очі, - орган, що сприймає інформацію ззовні (тільки не зорову). Тому в основному фразеологізми, пов'язані з цим органом, вживаються, щоб позначити здатність впізнавати і слухати: (ganz) Ohr sein / mit beiden Ohren horchen (auf etwas) - у всі вуха слухати; etwas zu einem Ohr herein zum andern hinauslassen - в одне вухо влетіло, в інше вилетіло.Відомо, що вуха асоціюються з таємницею, з бажанням її дізнатися: die Ohren spitzen - нагострив вуха. Також вуха є символом чогось крайнього (мабуть, це пов'язано з їх маркованим розташуванням як на голові, так і у вертикальному відношенні: ця частина тіла розташована вище майже всіх інших):  bis über die Ohren verliebt sein - закохатися по вуха;  viel urn die Ohren haben - по вуха загрузнути в роботі / бути по вуха в роботі.[12, c. 80]

Мова /  Zunge символізує спілкування, передачу інформації - це його перший символічний сенс, наприклад:  etwas auf der Zunge haben / das habe ich auf der Zunge - на язиці крутиться. Часто у фразеологізмах має значення органу, винного в зайвій балакучості. У цьому випадку у нього негативна семантика (другий символічний сенс): sich die Zunge verbrennea - мовою теревенити/ чесати; тримати язик за зубами - die Zunge im Zaum halten;  beredter Mund geht nicht zugrund - язик до Києва доведе; das Herz auf der Zunge haben (або tragen) - язик мій - ворог мій;  eine lose Zunge haben - бути нестриманим на язик.

Найбільш уживані фразеологізми  з компонентом Серце /  Herz. Це пояснюється тим, що серце- це найважливіший орган нашого організму. У складі фразеологізмів він набуває символіку почуттів, переживань, настроїв. Наприклад, щирості:  von ganzem Herzen - від чистого серця;  aus ganzem (або vollem) Herzen - від усього серця, від усієї душі; болю - ihm tat das Herz im Leibe weh - серце кров'ю обливається;  das Herz dreht sich mir im Leibe um - серце болить; удачі:  js Herz gewinnen - покорити чиєсь серце; переживання:  sich etwas zu Herzen nehmen - приймати що-небудь близько до серця. Соматизми часто використовується для опису характеру людей:  ein Herz haben / viel Herz haben / ein Herz im Leibe haben / ein Herz im Busen tragen - мати золоте / добре / велике серце. Частіше вживання слова «серце» говорить про позитивні якості людини. Досить часто серце пов'язане з поняттям любові: sein Herz an jm verloren haben / jm das Herz öffnen - відкрити серце / віддати комусь своє серце;  jn ins Herz treffen - розбити серце. Слід зазначити сильну фразеологічну еквівалентність українського слова «душа», українці українці асоціюють її з серцем, наприклад: аналоги українського виразу душа пішла в п'яти - er traegt sein Herz in der Hand; а вилити душу - jemand das Herz ausschuetten.

Налічується багато фразеологізмів з компонентом Рука / Hand, адже, вона грає практично універсальну роль: це слово вживається з різними значеннями, найбільш часті з яких - спілкування, майстерність, діяльність, тобто практичне застосування думки. Особливо багато фразеологічних одиниць, що містять даний соматизм, зі значенням «знаходження чого-небудь у кого-небудь і отримання», наприклад:  die Hand auf etwas legen-накласти руку на що-небудь / прибрати небудь до рук / взяти в свої руки; - jn (або etwas) in der Hand haben (або halten) тримати в своїх руках; - sich in die Hand nehmen - взяти себе в руки; - Hand von der Butte! Руки геть; - in js Hand fallen / jm in die Hande fallen / jm in die Hand laufen -попастися в чиїсь лапи. Значення діяльності (наприклад: - an Händen und Fußen gefesseit (або gebunden) sein - бути зв'язаним по рукам і ногам) і майстерності, якості роботи особливо чітко простежується на прикладах з української мови: золоті руки, з рук геть погано, руки не доходять до чогось, не покладаючи рук. Значення спілкування та обміну відображено в таких фразеологічних серіях: von Hand zu Hand gehen - перехіда з рук в руки / ходити по руках /  etwas aus erster / zweiter / dritter Hand (erfahren, wissen, kaufen) - з перших / других/ третіх рук (дізнатися, знати, купити що-небудь). Руки позначають і матеріальне втілення намірів: - um die Hand anhalten (або bitten) просити руки;- seine Hände in Unschuld waschen - умити руки.