Абревіатури та скорочення в англомовних комп’ютерних текстах та особливості їх перекладу українською мовою

     Абревіатура (лат. Abbrevio – скорочую) — складноскорочені слова, утворені з перших літер або з інших частин слів, що входять до складу назви чи поняття. Вживаються в усній та писемній мові. Абревіатури називають також акронімами (від грец. άκρος — «найвищий, крайній» та όνυμος — «ім'я»)). [Пономарів О.Д., 2001: 76].

     Щодо застосування терміну «акронім» існують різні думки: за однією, акронімами називають будь-які слова, складені з перших літер чи частин слів у скорочуваному словосполученні, за іншою — тільки такі, що вимовляються як цілісні слова, а не як послідовність назв літер.

 

1.2. Види абревіатур та скорочень

     

     Також, варто виділити основні види абревіатур та скорочень та звернути увагу на їх побудову та особливості.

     Лексичні скорочення. Види усічень

     Найчастіше зустрічаються кінцеві усічення типу exam, doc, gym (з examination, doctor, gymnasium відповідно). Усічення типу plane, phone (з airplane, telephone) називаються початковими, а приклади frig або flu (з refrigerator, influenza) ілюструють так звані кінцево-початкові усічення. Значна сторона отриманого в результаті слова залишається незмінною, хоча стилістична приналежність змінюється у бік зниження. Можливі й деякі орфографічні зміни ( mike – microphone, ambish – ambition, etc.).

     Процес словотвору може не закінчуватися усіканням, а може ускладнюватися, наприклад, субстантивацією, якщо скорочує слово, що входило до словосполучення. Наприклад, усічення слова zoological у сполученні zoological garden при подальшій субстанцивації привело до появи слова zoo; аналогічним прикладом служить американське movie (moving pictures).

     Скорочення кожного зі слів відбувається, як зрозуміло із визначення тільки одним способом – кінцевим усіканням. Орфографічно акроніми також однозначні, являючи собою сполучення великих літер.

     Графічні скорочення та напівскорочення

     Графічні скорочення також численні й вживаються для позначення мір, одиниць або величин ( kg, km, mph, Dr, Mr, etc.). Умовність такого типу скорочень проявляється у тому, що в усному мовленні вони відтворюються повністю. Особливу підгрупу становлять графічні. До цієї групи відносяться широко відомі скорочення:

i.e. ( латинське id est, англійське that is)

e.g. ( латинське exempli gratia, англійське for example)

etc. ( латинське et cetera, англійське and so on)

     До того ж типу скорочень відносяться й прийняті на письмі позначення деяких грошових знаків, наприклад ( лат. libra, англ. pound), ( лат. denarius, англ. penny) і т.д.

     Специфічно англійський підтип скорочень – напівскорочення. тобто комбінації акроніма одного члена словосполучення із повною основою іншого. Наприклад:

A-bomb – atomic bomb,

V-day – Victory Day

     Подібні напівскорочення близькі до символів, що підтверджується й широким поширенням слова X-mas, перша частина якого не що інше, як заміна імені Christ символом хреста.

     Скорочення

    З приведених прикладів (ALGOL ( Algorithmic Language) – Алгол; LISP (List Processing) – Лисп; FORTRAN ( Formula Translation) – Фортран) виходить, що для утворення акронімів використовуються частини слів, що входять до складу початкових термінологічних груп або корелят. На відміну від акронімів, для утворення абревіатур використовується лише перші літери слів, що входять до складу початкових термінологічних груп: FOB – free on board; ASAP – as soon as possible.

     В сучасній мові ділового спілкування процес утворення нових акронімів і абревіатур значно випереджає терміноутворюючі процеси. Процес перекладу відсутнього в словниках і довідниках скорочення виконується в два етапи, першою з яких є дешифровка скорочення, тобто виявлення початкової англомовної форми або корелята. Другим етапом є передача корелят засобами української мови, тобто пошук еквівалентної української форми, яка найточніше передає виявлений зміст.

     Коли мова йде про скорочення, слід також згадати:

а) Використання приголосних (першої і останньої або першої, середньої і останньої) для скорочення слова:

ctr (centre); fwd (forward); jr (junior); shtg (shortage); rqs (requirements); ppd (prepaid).

б) використання початкового складу:

libs (liberals) – ліберали; dept (department) – департамент; nukes (nuclear weapons) – ядерна зброя;

в) змішані скорочення:

ALGOL (Algorithmic Language) – алгол 9 алгоритмічна  мова); ATM machine (automated teller machine) – банкомат; E-mail ( Electronic mail) – електрона пошта; M-way (Motorway) – автошлях; X-rays – рентгенівські промені

     Літери в якості складових частин неологізмів можуть і не бути скороченням. Самі по собі вони що-небудь позначають.

H-bomb (Hydrogen Bomb) – воднева бомба; T-shirt – футболка з короткими рукавами у вигляді літери Т; U-turn – розворот машини на 180 градусів, тобто у вигляді літери U; Y-intersection – перехрестя доріг у вигляді літери Y; X-ing (Crossing) – перехід.

     Скорочення також використовуються в діловій переписці, наприклад:

cc (carbon copy – копія);

RSVP (абревіатура французького вислову respondez s’il vous plait – прошу відповісти; ASAP (as soon as possible) – як найшвидше.

     Нарешті, скорочення із літер і цифр стали використовувати для вираження слів і навіть, цілих фраз, які співпадають за звучанням із назвою літер і цифр:

IOU – I owe you; O2 – you too; R – are; 4U – for you; B2B – business to business; B4U – before you ; ICQ – I seek you; 4X – forex (foreign exchange);B&B – bed and breakfast.

     У кожній сфері діяльності існують свої скорочення. Перекладач, який спеціалізується в тій або іншій області, повинен слідкувати за появою нових скорочень і обновлення свого активного словника абревіатур. Наприклад, до сфери міжнародних фінансових інститутів відносяться такі скороченн, як:

BOP – Balance of Payments (Платіжний балансу); CCFF – Compensatory and Contingency Financing Facility (Механізм Компенсаціонного і надзвичайного фінансування, ССФФ); CPI – Consumer Price Index ( Індекс цін споживача, ІСЦ); EFTA – European Free Trade Association (Европейська асоціація вільної торгівлі, ЕАВТ); EMC – European Monetary System ( Европейська валютна система, ЕВС); IBRD – International Bank for Reconstruction and Development (Міжнародний Банк Реконструкції і Розвитку, Всесвітній Банк); IMF – International Monetary Fund (Міжнародний валютний фонд, МВФ); VAT – Value Added Tax (Налог на додаткову вартість, НДВ);

     Інтернет-абревіатури

     Окрему групу абревіатурних скорочень складають абревіатури, що виникли під час листування у всесвітній мережі Інтернет. Найбільш поширені з них такі:

BTW – By The Way – до  речі; BOT – Back On Topic – повертаючись до теми спілкування; FWIW – For What It’s Worth – справжня ціна; FYI – For Your Information – до вашого відома; GIGO – Garbage In Garbage Out – за що купив за те і продав; HTH – Hope This Helps – сподіваюся, це допоможе; IBTD – I Beg To Differ – вибачте, але я з вами не згоден; ICQ – I Seek You – я шукаю вас; IIWM – If It Were Me – що до мене; IMNO – In My Considered Opinion – за моїм переконанням; IMHO – In My Humble Opinion – на мою скромну думку; KISS –Keep It Simple Stupid – будь простіше; LOL – Laughing Out Loud – від дущи сміюся; NRN – No Reply Necessary – відповідь не обов’язкова; OBTW – Oh By The Way – о, доречі; OTOH – On The Other Hand – з іншого боку; PLS – Please – будь ласка; RBTL – Read Between The Lines – читати між рядками; TAFL – Take; A Flying Leap – відсилаю повітряний поцілунок; TIA – Thanks In Advance – заздалегідь спасибі; TKVM – Thank You Very Much – дуже дякую та ін.

     Акроніми та абревіатури

     Внаслідок дуже тісного зв’язку усної та письмової форми мови, іноді дуже важко розрізнити усічення, створені в усному мовленні, від графічних абревіатур. Тим більше, що останні все частіше з’являються в усному мовленні і широко використовуються у спілкуванні.

     Протягом Першої Світової Війни і після неї традиція називати країни, урядові, соціальні, військові, індустріальні й торговельні організації й посадових осіб не тільки їхніми повними назвами, але й початковими скороченнями, отриманими з літер, стала дуже популярною не тільки в англомовних країнах, а й в усьому світі. Пізніше тенденція стала ще більш явною, наприклад, СРСР, the U. N.; the U. N. O.; M.P. Сьогодні тенденція полягає в тому, щоб опустити крапки між літерами: GPO ( General Post Office).  

     Деякі скорочення однак з’являються в обох формах: EPA and E. P. A. (Enviroment Protection Agency). Такі слова, сформовані з початкової літери або літер від кожної із послідовних частин словосполучення має два можливих типи орфоепічної кореляції між письмовими й розмовними формами.

     Якщо скорочена письмова форма пишеться та читається як звичайне англійське слово, то сформоване у такий спосіб слово називається акронім. Акроніми утворюються з початкових літер слів, що входять у словосполучення, об’єднане загальним змістом. Наприклад: AIDS – acquired immune deficiency syndrome; USA – United States of America.

     Цей спосіб формування нових слів стає все більше популярним в майже всіх галузях людської діяльності і особливо в політичному й технічному словниках. Наприклад: U. N. O., також UNO [‘ju:nou] – United Nations Organization; NATO – the North Atlantic Treaty Organization; SALT – Strategic Arms Limitation Talks.

     Останній приклад показує, що акроніми частіше омонімічні до звичайних слів; іноді навмисно обрані, щоб створювати деякі асоціації. Таким чином, наприклад, the National Organization for Women називається NOW.

     Акроніми стали настільки популярними, що їхня кількість виправдала публікацію спеціальних словників, типу „Комп’ютерний посібник по використанню акронімів” Д.Д. Спенсер (1974). Ми згадаємо тільки один приклад від комп’ютерної термінології – досить іронічний GIGO, що означає garbage in, garbage out. Акроніми становлять особливий інтерес, тому що вони ілюструють роботу лексичної адаптивної системи.

     Інша підгрупа складається із початкового скорочення з буквеним збереженням читання, тобто як ряд літер. Вони також зберігають кореляцію зі зразками. Наприклад:

B. B. C. [‘bi:’bi: ‘ci:] – the British Broadcasting Corporation,

G. I. [‘dzi:’ai] – Government Issue.

     Останнє скорочення було спочатку американізмом, але було твердо встановлене також в британській англійській мові.

     Інші приклади початкових скорочень із збереженням буквеного читання: S.O.S. [‘es’ou’es] – Save Our Souls – кодовий сигнал надзвичайної небезпеки.

     Передача англійського скорочення еквівалентним українським скороченням, наприклад: CAD (Computer-Aided Design) – САПР (Система автоматизованого проектування).

    Отже, після опрацювання необхідної термінології, яка використовується у роботі, варто перейти до визначення особливостей перекладу комп’ютерних текстів, а саме абревіатур та скорочень.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

Особливості перекладу  абревіатур та скорочень у англомовних

комп’ютерних  текстах

 

     Комп’ютерна лексика англійської мови має специфічні особливості. Одна з них – притаманність деяким комп’ютерним термінам “образності”. [Носенко И.А., 1974: 125]. Хоча в цілому науково-технічні тексти характеризуються відсутністю емоційності та образності, деякі комп’ютерні терміни мають яскраво виражений відтінок конкретної образності англійської мови, наприклад, термін mouse, що позначає пристрій для регуляції пересування курсору, зовні дійсно нагадує мишу, а назва програми Windows базується на схожості принципу надання інформації у вигляді вікон на дисплеї комп’ютера.

     Даючи характеристику комп’ютерної терміносистеми, не можна не сказати про динаміку її розвитку, інтенсивність її збагачення новими лексичними одиницями. Бурний розвиток комп’ютерної техніки спричинив активізацію номінативних процесів, у результаті яких утворилася і продовжує утворюватися велика кількість лексичних одиниць термінологічного характеру.

     Особливістю комп’ютерних термінів є те, що вони, на відміну від інших технічних термінів, у результаті глибокого проникнення комп’ютерної техніки у всі сфери життя суспільства, поступово втрачають вузькоспеціальний характер функціонування та стають здобутком загальнолітературної мови.

     Таким чином, у другій половині ХХ століття інформаційна революція спричинила формування та бурний розвиток комп’ютерної терміносистеми. У 80-90-ті роки вона збагатилася великою кількістю лексичних інновацій, які, на думку лінгвістів, складають 10% від кількості усіх неологізмів, створених за цей час [Зацний Ю.А., 1998: 371].

     Основними вимогами до перекладу термінів є повне збереження семантичного наповнення одиниці перекладу. Переклад характеризується як процес вторинної номінації і терміни, що були перекладені, займають чинне місці в термінологічній структурі української мови і навіть отримують статус загальновживаної лексики.

 

2.1. Засоби перекладу  в комп’ютерних текстах

 

    Науково-технічні тексти характеризуються особливим стилем, який відрізняє їх від інших типів текстів. При перекладі таких текстів ця особливість створює додаткові труднощі та проблеми.

     Серед лексичних труднощів науково-технічного перекладу В.І.Карабан виокремлює "багатозначність слів (термінів) та вибір адекватного словникового відповідника або варіанту перекладу слова (терміна), особливості вживання загальнонародних слів в науково-технічних текстах, правильне застосування того чи іншого способу перекладу лексики. Визначення межі припустимості перекладацьких лексичних трансформацій, переклад термінів-неологізмів, абревіатур, такі "фальшиві друзі" перекладача, як псевдоінтернаціоналізми. лексикалізовані форми множини іменників та терміни-омоніми, етноспецифічна лексика і етнонаціональна варіантність термінів, іншомовні слова і терміни в англійських науково-технічних текстах, різного роду власні імена і назви (фірм, установ і організацій) тощо" [Карабан В.І., 1999: 12].

     До граматичних відмінностей автор відносить особливості граматичної будови мови, форми і традиції письмового наукового мовлення. "Так, в англійських фахових текстах значно частіше, ніж в українських, вживаються форми пасивного стану та неособові форми дієслова, дієприкметникові звороти й специфічні синтаксичні конструкції, особові займенники першої особи однини та одночленні інфінітивні й номінативні речення тощо" [Карабан В.І., 1999: 14].