Видатки бюджету на науку

    III. Заклади, підпорядковані Міністерству  освіти і науки.

    У цих закладах поряд із навчанням  студентів виконуються замовлення з окремих загальнодержавних проблем з відповідним фінансуванням із Державного бюджету.

    Фінансування  науково-дослідних установ з бюджету  здійснюється через головних розпорядників бюджетних коштів. Крім того, передбачено стимулювання установ, підприємств, які залучають для досліджень власні кошти. Однак, зважаючи на не досить розвинутий економічний стан суб'єктів господарювання, вплив цих важелів є недостатнім для виконання вагомих досліджень.

    Джерело фінансування наукових досліджень залежить від їх характеру. Розрізняють два  напрями наукових досліджень:

    1. фундаментальні;

    2. прикладні.

    Фундаментальними  дослідженнями є пошукові теоретичні напрями науки. Визначити наперед  результативність та ефективність таких досліджень дуже складно, тому неможливо встановити їх вартісну оцінку. У зв'язку з великим ризиком використання інвестованих коштів ці дослідження фінансуються за допомогою бюджету або спеціальних фондів.

    Прикладні дослідження пов'язані з визначенням  форм і методів впровадження в практику результатів фундаментальних досліджень, які завершились певними винаходами. Оскільки в даному випадку можливе прогнозування ефективності таких робіт, встановлення їх вартісної оцінки, то фінансування може здійснюватись за рахунок коштів замовника.

    В Україні існує певна спеціалізація  наукових закладів. Академічні науково-дослідні заклади, підпорядковані Національній академії наук, займаються насамперед фундаментальними дослідженнями, тому їх діяльність фінансується з Державного бюджету. Так, в Державному бюджеті на 2005 рік під кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету «Національна академія наук України» заплановано видатків на фундаментальні дослідження наукових установ НАНУ під кодом в сумі 551,3 млн. грн..

    У частині прикладних досліджень фінансування здійснюється головним чином за рахунок  замовника.

    Другу групу складають відомчі заклади, основний профіль яких -- прикладні дослідження, спрямовані на розвиток даної галузі. Фінансування здійснюється за рахунок централізованих коштів міністерств і відомств або за кошти замовників. Якщо відомчі заклади ведуть фундаментальну тематику, то в цій частині вони отримують кошти з бюджету. Наприклад, в Держбюджеті на 2005 рік під кодом 2300000 «Міністерство охорони здоров'я України» заплановано видатків на фундаментальні дослідження у сфері профілактичної та клінічної медицини під кодом 2301020 в сумі 3,3 млн. грн.., А під кодом 2600000 «Міністерство промислової політики України» заплановано видатків на прикладні розробки з проблем розвитку основних галузей обробної промисловості під кодом 2601020 в сумі 2,3 млн. грн. Аналогічні видатки сплановані і для інших відомств, наприклад, для Міносвіти та науки під кодом 2200000. 
 
 

    Бюджетне  фінансування науки  здійснюється двома  способами:

    1.Фінансування  наукових закладів;

    2.Фінансування  наукової тематики.

    Фінансування  наукових закладів ґрунтується на складанні їх кошторису. Обсяг фінансування насамперед визначається штатним розписом. Сума витрат на зарплату розраховується шляхом множення кількості посад на середню ставку зарплати, яка склалась у даному закладі. Ставка зарплати залежить від посади (лаборант, інженер, науковий співробітник) і наукового ступеня (кандидат, доктор наук) та вченого звання (старший науковий співробітник). Штатний розпис наукового закладу затверджує його керівник. Другу основну статтю витрат складають витрати на проведення наукових досліджень - придбання та обслуговування спеціальної техніки, обладнання, матеріалів для проведення досліджень, що визначається профілем наукового закладу.

    У разі фінансування наукової тематики розробляються кошториси на кожну тему. Визначену суму асигнувань отримує той науковий заклад, який розроблятиме цю тему. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Основна література:

1. Л.М.  Минко «Бюджетна система» конспект  лекцій. Київ НУХТ 2008;

2. Закон  України «Про Державний бюджет»  на 2010 рік;

3. Опарін В.М.  Малько В.І., Кондратюк С.І., Коломієць Г.Б.: «Бюджетна система: Навч. – метод посібник для сам. вивч. дисц.» – 2-е вид. – К.: КНТЕУ,2002. с. 31 – 35;

4. Пасічник Ю.В. «Бюджетна система України та зарубіжних країн» – К.: КНТЕУ, 2002. с. 377 -378, 380 – 381.