Управління активами

 

 

 

Тема 7. Управління активами.

План:

1. Економічна сутність і особливості функціонування активів.
2. Принципи формування активів підприємства та оптимізація їхнього складу.
3. Методи оцінки сукупної вартості активів підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Економічна сутність і особливості функціонування активів.

 

Активи підприємства —  це майно в його матеріальній і  нематеріальній формах, придбане підприємством  за рахунок власних або залучених  ресурсів, що перебувають у його розпорядженні та призначені для  використання у фінансово-господарській  діяльності з метою отримання  прибутку. Залежно від строку та специфіки використання у виробничій діяльності підприємства активи поділяють  на необоротні (фіксовані) та оборотні (поточні). Необоротні активи призначені для тривалого використання в  процесі фінансово-господарської  діяльності. До них відносять основні  засоби, нематеріальні активи, довгострокові  фінансові вкладення, а також  незавершене будівництво, довгострокову дебіторську заборгованість тощо. Кошти, інвестовані в необоротні активи, є певною мірою знерухомленими, вилученими з обороту на тривалий період і не можуть бути оперативно використані на інші цілі. Тому інвестиції в необоротні активи, як правило, здійснюються за рахунок довгострокових джерел фінансування і докладно оцінюються з погляду їх доцільності. Основні засоби є найважливішою складовою необоротних активів, оскільки є необхідними при організації будь-якого виробничого процесу. До основних засобів належать будівлі, споруди, транспортні засоби, меблі, електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше офісне обладнання, устаткування тощо. Кошти, інвестовані в основні засоби, так само як і самі основні засоби, часто називають основним капіталом.

Нематеріальні активи займають більш чи менш значущу частку необоротних  активів залежно від специфіки  діяльності підприємства, його фінансової та інвестиційної політики. В будь-якому  разі — це активи, які досить швидко можуть втратити свою ринкову вартість внаслідок швидкого морального старіння. Тому їх вартість часто не враховують при обчисленні власного капіталу підприємства.

Основні засоби та нематеріальні  активи неодноразово використовуються у виробничому циклі. В процесі  такого використання їх вартість поступово  зменшується внаслідок морального та фізичного зносу і переноситься на вартість виробленої продукції.

Довгострокові фінансові  вкладення характеризують інвестиційну діяльність підприємства, безпосередньо  не пов'язану з його основною діяльністю (якщо це не є вкладеннями в дочірні  або асоційовані компанії). Кошти, вкладені у такий спосіб, є вилученими з господарського обороту і їх наявність може бути виправданою  лише в разі високої прибутковості  інвестицій та наявності вільних  фінансових ресурсів, які не передбачено  використовувати для розширення виробничої діяльності.

До оборотних активів  підприємства належать товарно-матеріальні  запаси, дебіторська заборгованість, ліквідні цінні папери, грошові кошти  тощо. Частина оборотних активів  повністю використовується протягом одного виробничого циклу, а частина  може залишатись невикористаною. Вартість використаних оборотних активів  повністю переноситься на вартість виготовленої продукції, а активи поновлюються для  забезпечення неперервності виробничого  процесу.

Частина оборотних активів  підприємства постійно перебуває в  грошовій формі. Вона призначена для  здійснення розрахунків з постачальниками, працівниками підприємства, бюджетом, виконання зобов'язань перед кредиторами, засновниками, банківськими установами та ін.

Кошти, інвестовані в оборотні активи підприємства, називають оборотним  капіталом. Часто оборотним капіталом  називають самі оборотні активи. Важливими характеристиками стану оборотних коштів на підприємстві є чистий оборотний капітал, що визначається різницею між оборотними активами та поточними зобов'язаннями, а також власний оборотний капітал, що визначає оборотні активи, придбані за рахунок власних коштів, і дорівнює додатній різниці між власним капіталом і необоротними активами підприємства.

Активи підприємства за ступенем ліквідності поділяють на кілька груп. Найменш ліквідними вважаються необоротні активи, більш ліквідними — товарно-матеріальні запаси, дебіторська  заборгованість. Найліквіднішими активами є грошові кошти підприємства. Обсяг ліквідних активів, що значною  мірою обумовлює платоспроможність  та ліквідність підприємства, залежить від специфіки його діяльності, а  також від бажання й уміння фінансових менеджерів підтримувати ліквідність  та платоспроможність господарюючого суб'єкта на задовільному рівні.

У цілому структура активів  підприємства визначається його діяльністю і суттєво впливає на структуру  фінансових ресурсів, а саме на співвідношення власних та залучених ресурсів, довгострокових і поточних зобов'язань підприємства.

Форма функціонування активів. За цією ознакою виділяють такі види

активів:

а) матеріальні активи характеризують активи підприємства, що мають

речову (матеріальну) форму. До складу матеріальних активів підприємства належать:

• основні засоби;

• незавершені капітальні вкладення;

• устаткування, призначене до монтажу;

• виробничі запаси сировини та напівфабрикатів;

• запаси малоцінних і швидкозношувальних предметів;

• обсяг незавершеного виробництва;

• запаси готової продукції, призначеної для реалізації;

• інші види матеріальних активів;

б) нематеріальні активи характеризують активи підприємства, що не мають речової форми, але беруть участь у господарській діяльності та приносять прибуток. До цього виду активів підприємства належать:

• придбані підприємством  права на користування окремими природними

ресурсами;

• патентні права на використання винаходів;

• "ноу-хау" – сукупність технічних, технологічних, управлінських,

комерційних та інших знань, що оформлені у  вигляді технічної

документації, накопиченого виробничого досвіду, що є предметом

інновацій, але не запатентованих;

• права на промислові зразки та моделі;

• товарний знак – емблема, малюнок або символ, зареєстровані  у

встановленому порядку, що служать для відмінності  товарів даного

виробника від  інших аналогічних товарів;

• торгова марка – право  на виняткове використання фірмового найменування юридичної особи;

• права на використання комп’ютерних програмних продуктів;

• "гудвіл – різниця  між ринковою вартістю підприємства як цілісного різниця між ринковою вартістю підприємства як цілісного

майнового комплексу і  його балансовою вартістю, яка утворена у зв’язку з можливістю одержання більш високого рівня прибутку (порівняно із середньогалузевим її рівнем) за рахунок використання більш ефективної

системи управління на товарному ринку, застосування нових  технологій

тощо;

• інші аналогічні види майнових цінностей підприємства;

в) фінансові активи характеризують різноманітні фінансові інструменти,

що належать підприємству або знаходяться в  його володінні. До фінансових

активів підприємства належать:

• грошові активи в національній валюті;

• грошові активи в іноземній валюті;

• дебіторська заборгованість у всіх її формах;

• короткострокові фінансові вкладення;

• довгострокові фінансові  вкладення.

 

 

5. Принципи формування активів підприємства та оптимізація їхнього складу.

 

Формування активів підприємства зв'язано з трьома основними етапами його розвитку на різних стадіях життєвого циклу:

1. Створення нового підприємства.

2. Розширення, реконструкція  і модернізація діючого підприємства.

3. Формування нових структурних  одиниць діючого підприємства (дочірніх  підприємств, філій і т.п.).

 Другий і третій  етапи формування активів являють  собою форми інвестиційної діяльності  діючого підприємства.

 Основною метою формування  активів підприємства є виявлення  і задоволення потреби в окремих  їхніх видах для забезпечення  операційного процесу, а також  оптимізація їхнього складу для  забезпечення умов ефективної  господарської діяльності.

 З урахуванням цієї  мети, процес формування активів  створюваного підприємства будується  на основі наступних принципів.

1. Облік найближчих перспектив  розвитку операційної діяльності  і форм її диверсифікованості, формування активів підприємства  при його створенні підлегло  в першу чергу задачам розвитку  його операційної діяльності.

2. Забезпечення відповідності  обсягу і структури формованих  активів обсягові і структурі  виробництва і збуту продукції.

3. Забезпечення оптимальності  складу активів з позицій ефективності  господарської діяльності.

4. Забезпечення умов прискорення  обороту активів у процесі  їхнього використання.

5. Вибір найбільш прогресивних  видів активів з позицій забезпечення  росту ринкової вартості підприємства.

Формування активів підприємства пов'язане з трьома основними  етапами його розвитку на різних стадіях  життєвого циклу: 

1. Створення нового підприємства. Це найбільш відповідальний етап  формування активів (процес первинного  їх формування), особливо при створенні  крупних підприємств. Формовані  на цьому етапі активи багато  в чому визначають потребу  в стартовому капіталі, умови  генерування прибули, швидкість  звороту цих активів, рівень  їх ліквідності і тому подібне.

       2. Розширення, реконструкція і модернізація підприємства, що діє. Цей етап формування активів можна розглядати як постійний процес його розвитку в розрізі основних стадій його життєвого циклу. Розширення і оновлення складу активів підприємства, що діє, здійснюється відповідно до стратегічних завдань його розвитку з врахуванням можливостей формування інвестиційних ресурсів.

3. Формування нових структурних одиниць підприємства, що діє (дочірніх підприємств, філій і тому подібне). Цей процес може здійснюватися шляхом формування нових структурних майнових комплексів (на базі нового їх будівництва) або придбання готової сукупності активів у формі цілісного майнового комплексу (варіантами такого придбання є приватизація державного підприємства, що діє, покупка збанкрутілого підприємства і тому подібне).

Для забезпечення ефективної діяльності підприємства в майбутньому  періоді, процес формування його активів  повинен носити цілеспрямований  характер. Основною метою формування активів підприємства є виявлення  і задоволення потреби в окремих  їх видах для забезпечення операційного процесу, а також оптимізація їх складу для забезпечення умов ефективної господарської діяльності.  

З врахуванням цієї мети, процес формування активів підприємства будується на основі наступних принципів.

1.Облік найближчих перспектив розвитку операційної діяльності і форм її диверсифікації. Формування активів підприємства при його створенні підпорядковане в першу чергу завданням розвитку його операційної діяльності.

При цьому слід мати на увазі, що на первинних стадіях життєвого  циклу підприємства об'єм операційної  діяльності зростає досить високими темпами (за умови правильного вибору підприємством своєї ринкової ніші). Тому формовані на первинній стадії активи підприємства повинні мати в  своєму розпорядженні певний резервний  потенціал, що забезпечує можливості приросту продукції і диверсифікації операційної  діяльності в найближчому майбутньому  періоді.

2. Забезпечення відповідності об'єму і структури формованих активів об'єму і структурі виробництва і збуту продукції. Така відповідність повинна забезпечуватися в процесі розробки бізнес-плану створення нового підприємства шляхом визначення потреби в окремих видах активів.  

Склад активів новостворюваного підприємства має ряд відмітних  особливостей: 

а) у складі внеоборотних активів підприємства на стадії його створення практично повністю відсутні довгострокові фінансові вкладення  — вони формуються  в процесі  подальшої інвестиційної його діяльності;

б) у складі оборотних активів  підприємства на первинній стадії їх формування практично повністю відсутня дебіторська заборгованість у зв'язку з тим, що господарська діяльність ще неначиналась. Крім того, до мінімуму зведені (а в більшості випадків — повністю відсутні) короткострокові фінансові  вкладення. Вони включаються до складу активів лише в тому випадку, якщо внесок засновників до статутного фонду внесений у формі таких короткострокових фінансових інструментів.

З врахуванням викладеного, розрахунок потреби в активах  новостворюваного підприємства здійснюється в розрізі наступних їх видів:

 • основних засобів; 

• нематеріальних активів;

 • запасів товарно-матеріальних  цінностей, що забезпечують виробничу  діяльність;

 • грошових активів;

  • інших видів активів. 

Потреба в основних засобах  розраховується по окремих їх групах: