Теоретичні аспекти методу EVA

Вступ

На сьогоднішній день у світі зростає тенденція до розвитку та використання  концепція управління вартістю компанії. Суть методу полягає в тому, що управління повинно бути націлене на забезпечення росту ринкової вартості компанії і її акцій. Одним із найпоширеніших методів, які застосовуються є EVA (Economic Value Added).

Великий внесок в популяризацію  вартісного підходу до управління внесли співробітники консалтингової компанії McKinsey. Книга партнерів компанії Тома Коупленда (Tom Copeland), Тіма Коллера (Tim Koller) и Джека Муріна (Jack Murrin) “Valuation: Measuring and Managing The Value of Companies” стала бестселлером ділової літератури в багатьох країнах світу. Також можна говорити про формування ряду шкіл представленими різними консалтинговими фірмами, які пропонують свої власні системи управління вартістю. Оборот цих компаній (Stern Stewart&Co, Marakon Associates, McKinsey&Co, PriceWaterhouseCoopers, L.E.K. Consulting, HOLT Value Associates і інші) вимірюються сотнями мілліонів доларів, а число клієнтів тисячами в всьому світі. Все це сприяє популяризації даного методу у світі.

Система показників, які  характеризують діяльність компанії в  рамках концепції управління вартістю постійно оновлюються. По мірі розвитку сучасних інформаційних технологій показники стають все об’єктивнішими і складнішими.

Рисунок 1.

 

Збільшення повноти аналіз.

інформації

 

 

 

  Зростання складності

 

 

 

 

1. Теоретичні аспекти методу EVA

EVA (економічна добавлена вартість) – це достатньо універсальний показник, який можна використовувати для фінансового аналізу, управління та оцінки вартості компанії. Це по суті індикатор прибутковості.

Поява показника EVA була викликана з потребою найти економічний показник, який би мав змогу:

• Відображати тісний зв'язок з вартістю акцій;
• Давав можливість використовувати якнайбільший об’єм інформації з бухгалтерської звітності, включаючи показники розраховані на основі бухгалтерського звіту;
• Давав оцінку вартості компанії з врахуванням ризику.

Відповідно до даних потреб Б. Стюарт і Д. Стерн розробили даній показнік. Активним введенням і реалізацією методу займалася компанія Stewart& Co, заснована Б. Стюартом в 80-х роках. Результати діяльності компанії і застосування даного показник були викладені у книзі Б. Стюарта «The quest for value: a guide for senior managers.»

Відповідно до концепції  EVA вартість компанії представляє собою її балансову вартість збільшену на теперішню вартість майбутніх EVA. Наукові дослідження підтвердили наявність кореляції між EVA та ринковою вартістю (Стюарт дослідив дану відповідність на основі 618 американських компаній і представив результати у книзі “The quest for value”).[3]

EVA визначається як різниця між чистий прибутком (після виплати податків) і вартістю використання для її отримання власного капіталу компанії. Вартість використання капіталу визначається на основі мінімальної (необхідної ) ставки дохідності, необхідної для того щоб розплатитися з інвесторами фірми – як кредиторами, так і акціонерами.[1; 126] Цей показник дозволяє оцінити рівень ефективності фінансового менеджменту з позицій трансформації прибутку підприємства на його ринкову вартість. Розробники показника пропонують використовувати його для оцінки ефективності діяльності підприємства з позицій визначення його інвестиційної привабливості для ринкового інвестора. [2; 136]

Розлянемо більш детально даний метод оцінки ефективності компанії.

Очевидно, що найбільший приріст  вартості любої компанії в першу  чергу викликаний її інвестиційною  активністю, яка може бути реалізована  як за рахунок власних, так і позичкових коштів. Основна ідея, яка обгронтовує  використання методу EVA, полягає в тому, що інвестори (в якості яких можуть виступати і власники компанії) компанії мають получати норму повернення за прийнятий ризик. Простіше кажучи, капітал компанії повинен заробити щонайменше ту ж саму норму повернення як подібні інвестиційні ризики на ринку капіталу. Якщо цього немає, то відсутній реальний прибуток і акціонери не бачать вигод від інвестиційної діяльності компанії. []

Таким чином EVA на рівні 0 характеризує ефективне використання капіталу так, як інвестори получили норму повернення, яка компенсує ризик, негативне значення EVA характеризує неефективне використання капіталу.

Відповідно існує 3 варіанті розвитку подій [5]:

1. EVA=0, в даному випадку виграш власника рівний нулю
2. EVA>0, означає приріст ринкової вартості компанії над балансовою вартістю чистих активів, що свідчить про ефективне використання капіталу
3. EVA<0, означає зменшення ринкової вартості

Існує два основних варіанти розрахунку показника EVA[6]:

1. EVA= NOPAT – WACC*V, де

NOPAT – це прогнозований чистий операційний прибуток після сплати «грошових» податків (NOPAT= Operating Income*(1-tax rate)

WACC – середньозважена вартість капіталу

V- капітал у широкому розумінні

2. EVA=(ROA - WACC)*V

Розглянемо, які фактору  будуть впливати на збільшення показника  EVA:

• Збільшення доходу від реалізації і зменшення затрат (економія і оптимізація, скорочення нерентабельного виробництва);
• Оптимізація затрат на капітал
• Зміна вартості капіталу

Розглянемо детальніше деякі  з показників, які застосовуються для обрахунку.

Під NOPAT, як вже було сказано, розуміється чистий операційний прибуток після сплати «грошових» податків.  Для розрахунку даного показника використовуються скореговані податки. Вони характеризуються тим, що:

• Не відображаються вплив доходів і розходів не пов’язаних з основною діяльністю компанії;
• Розраховуються виходячи з припущення, що компанія фінансується виключно за рахунок власного капіталу;
• Не враховує приховані податки

Отже, NOPAT ми можемо розрахувати за наступною формулою:

NOPAT= Прибуток від звичайної діяльності до опадткування – (1-T),

Де T= Чистий прибуток/ Прибуток від звичайної діяльності до опадткування

Визначення WACC буде розглянено в наступному розділі

Переваги методу EVA:

• При визначенні враховуються змінні витрати використання власного капіталу;
• Використання простих бухгалтерських розрахунків при розрахунку;
• Показує результати компанії за конкретний період, не обов’язково пост прогнозований;
• Враховує всі витрати: фактичні і неявні.

Також Стюарт і Штерн виділили так звані «4М», які є основним результатом застосування методу EVA:

1. Вимірення (Measuremet). Система позволяє створити систему оцінки діяльності компанії, яка найбільш ефективно і точно відобразить фактичну прибутковість компанії.
2. Система управління (Management system). Система покриває весь комплекс управлінських рішень, в тому числі стратегічне планування, розміщення капіталу, придбання чи продаж активів, установка цілей.
3. Мотивація (Motivation). Система винагороди на основі показника EVA позволяє поєднати інтереси менеджерів і акціонерів.
4. Стиль мислення (Mindset). Впровадження системи управління і винагороди на основі цього показника веде до зміни корпоративної культури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Переваги методу EVA над ROI i NPV.

Показники ROI (Return on investments) ігнорує затрати на залучення капіталу. Як приклад можна привести дані по корпорації IBM. В 2001 р.  ROA становило 11%, компанія активно залучала кредити, але при цьому витрати по обслуговуванні цих кредитів, які становили 13% залишались не врахованими, що спричиняло поступове зменшення дохідності фірми. Великі компанії можуть получати кредит під набагато менший відсоток, ніж звичайні, що робить дуже привабливим для прийняття рішення про розширення, але не завжди звертається увага на наявність негативної добавленої вартості.

Крім того, якщо розглядати логіку мислення менеджера, то менеджер підрозділ якого буде мати ROI на рівні 2% буде старатися реалізувати будь-який інвестиційний проект, який позволить йому хоча б трохи підняти рентабельність інвестицій (майже не враховуючи NPV). А менеджер у ROI якого є високим схильний проявляти певний консерватизм через страх зниження даного показника. Ситуація, коли менш прибуткові підрозділи «агресивно» інвестують, коли прибуткові надто обережно, не є бажана для акціонерів. 

Також явними не достатками даного методу є:

• Можливість за допомогою законних бухгалтерських прийомів збільшити або зменшити розмір показаного прибутку;
• Не можливість бухгалтерських показників відображати часову вартість грошей і перш за все ризики для інвестора;
• Показники рентабельності компанії недостатньо корелюються з вартістю її акцій на ринку капіталів, що може ввести в оману осіб, які приймають рішення про розвиток даної компанії

Традиційний NPV-аналіз потребує розрахунок необхідної величини інвестицій з точними об’ємами і часу грошових потоків по періодах. Розрахунок NPV як і EVA можна здійснювати по кожному періоді функціонування компанії без допомоги додаткового обрахунку минулих події і прогнозування, а просто використовуючи оцінку на основі бухгалтерських даних величини задіяного капіталу. При цьому, за допомогою EVA значно легше проводити порівняльний аналіз планових показників інвестиційного проекту з фактично досягнутими результатами, показник EVA позволяє наочно зафіксувати дані, які позволяють зробити висновок про ступінь ефективності окремої інвестиції чи сукупності за окремий період.

Попри певні переваги методу EVA слід виділити недоліки:

• На величину показника впливає першочергова оцінка інвестованого капіталу (можлива похибка: занижена або завищена ціна);
• Система показників складається тільки з фінансових показників, що веде до недооцінки таких факторів як довгострокового успіху, досвіду і знань персоналу, інформаційних технологій, корпоративної культури;
• Більше орієнтований на короткострокову перспективу, ніж на довгострокову;
• Зв'язок винагороди і показника EVA може привести до прийняття рішень направлених на короткострокові вигоди від зниження витрат і використання активів у яких закінчився термін амортизації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Вибір адекватної ставки дисконтування

Якщо розглядаті сферу  торгівлі, то тут ми стикаємося з  відносно високим рівнем ризику для  інвесторів. Виникнення ризику у сфері торгівлі пов’язане не лише з недосконалою орієнтацією підприємств у навколишньому середовищі, а й з постійними змінами умов діяльності, поведінки суб’єктів ринку. Ризик торговельних підприємств проявляється у втраті прибутку, товарообороту, капіталу, нереалізованих запасах товарів, зниженні рівня ефективності капітальних вкладень порівняно із запланованим.

Високі ризики викликають бажання інвесторів чи акціонерів бути впевненими в ефективности використання їхніх коштів.

В класичному вигляді для  EVA використовують ставку дисконтування за WACC.

ЇЇ визначають за даною  формулою [6]:

WACC= (E/V*ROE)+(D/V)*Rd*(1-T)), де

WACC – середньозважене значення вартості капіталу

Е- власній капітал підпиємст;

D – загальна сума боргу  підприємства;

V=D+E;

Rd –дохідність власного  капіталу. Rd=фінансові витрати/D;

T – ставка на опадкування  податком на прибуток;

ROE=NI/E

У українських підприємствах  у сфері торгівлі (розлянутими  нами у роботі) виникає проблема, що при обрахунку ROE за рахунок відємного показника власного капіталу – показник виходить відємний, що унеможливлює подальший підрахунок показника,

Тому частку акціонерного капіталу слід обрахувати іншим способом. А саме:

Re=Rd+ премія, де

Re – вартість акціонерного капіталу

Проблема полягає в  тому, що українські ринки не є достатньо  відкритими і прозорими, що робить доступ до певної інформації важко доступним або й взагалі закритим. Особливо це стосується сфери торгівлі. Також Україна – це країна з високими ризиками і тому ми пропонуємо розраховувати акціонерний капітал саме за цією формулою.

Щодо вибору адекватного  рівня премії, то Kaplan у Schwesernotes: Corporate Finance, portfolio management and equity investments 2012 пропонує для України використовувати  премію на рівні 3-6%. Відно у кризові  роки 2008-2009 ми будемо брати найбільший процент 6%, в 2010 – 5, в 2011 – 4. На нашу думку  торгова сфера є досить ризикованим ринком і за несприятливих зовнішніх і внутрішніх умов 3% ми не будемо використовувати.

Отже, ми пропонуємо розраховувати  ставку дисконтування за наступною  формулою: