Прийняття рішень за матеріалами ревізії та контроль за їх виконанням

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Реферат

      З дисципліни: «Фінансовий контроль»

     на  тему: «Прийняття рішень за матеріалами ревізії та контроль за їх виконанням» 
 
 
 
 
 
 

                                                                       Студентка 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ЗМІСТ: 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

     В умовах ринкової економіки важко  уявити керівника підприємства (інвестора  чи власника), який позбавляє себе можливості одержувати систематично (або періодично) повну, правдиву і неупереджену інформацію про фінансовий стан, капітал, витрати та результати діяльності. Це може підтвердити тільки контроль і його галузь – фінансово-господарський контроль, що здійснюється як у процесі діяльності підприємства (попередній, поточний), так і після здійснення операцій за допомогою ревізій, які проводяться державною контрольно-ревізійною службою.

     Фінансово-господарський  контроль охоплює як економічні відносини, так і процеси, пов’язані з  усією системою фінансово-господарської  діяльності підприємств із різною формою власності.

     У процесі організації здійснення фінансово-господарського контролю важливе  місце займають прийоми фактичного і документального контролю. У  системі цих методичних прийомів важливим є інвентаризація товарно-матеріальних цінностей і коштів та ревізія фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій і установ.

     Однією  із важливих процедур ревізії є узагальнення і систематизація результатів контролю, необхідних для складання акта ревізії  фінансово-господарської діяльності підприємства. 
 
 
 
 
 
 
 
 

     1. ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ЗА МАТЕРІАЛАМИ РЕВІЗІЇ

     Рішення за результатами ревізій і перевірок  приймають безпосередньо на підприємстві, а після їх закінчення — в органі управління, який призначив ревізію.

     Після підписання акта ревізії відповідно до п.7 ст.10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" ревізор у 15-денний термін готує проект обов'язкових вимог щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів. Матеріали кожної ревізії (перевірки) протягом 15 днів після її завершення розглядаються й приймаються від ревізорів керівниками контрольно-ревізійних управлінь або їхніми заступниками, начальниками відділів цих управлінь, начальниками відділів у районах та містах або їхніми заступниками [1].

     У міру виявлення порушень і недоліків  у виробничо-фінансовій діяльності контролери інформують про них керівника підприємства для оперативного прийняття рішень по відшкодуванню матеріального збитку, звільнення з посад тих працівників, які припустили особливо серйозні порушення або зловживання, а також для вжиття необхідних заходів по усуненню виявлених недоліків на різних ділянках виробничої діяльності. Крім того, контролери в процесі перевірки можуть вимагати від конкретних -осіб підприємства відшкодування матеріального збитку, виявленого при інвентаризації каси, матеріальних цінностей тощо, налагодження обліку згідно з діючим порядком, складського господарства, організації охорони праці і техніки безпеки, зберігання сільськогосподарської техніки, усунення порушень правил експлуатації техніки, зооветеринарного обслуговування тварин та ін.

     Контролери  повинні ставити перед собою  мету якомога повніше реалізувати  матеріали ревізій безпосередньо  в ході ревізій підприємства [2].

     З метою підготовки наказу або іншого рішення за наслідками ревізії, спрощення  підготовки звітів про контрольно-ревізійну  роботу та для здійснення контролю за виправленням порушень на момент закінчення ревізії (перевірки) треба скласти  узагальнюючу цифрову довідку (розшифрування збитків і донарахувань) (додаток 1).

     Після завершення ревізійних процедур і перевірки  всіх програмних питань контролери готують  на основі акта ревізії інформацію про основні та найсуттєвіші факти  порушень і недоліків, а також про розроблені разом із спеціалістами підприємства заходи по їх усуненню. Дану інформацію виносять для обговорення на виробничій нараді, розширеному засіданні правління сільськогосподарського підприємства, зборів трудових колективів. За результатами обговорення виносять відповідні рішення, які оформляють протоколом з додатком у необхідних випадках переліку заходів, які підлягають виконанню. Копію протоколу доцільно додати до акта ревізії, щоб потім перевірити виконання прийнятих рішень і розроблених заходів [4].

     Якщо  в процесі ревізії або перевірки  зловживання і порушення кримінального характеру (розкрадання майна, зловживання службовим становищем тощо), справу передають правоохоронним органам. Встановлені факти зловживань оформляють проміжними актами, які разом із заявою (листом) на адресу правоохоронних органів, вилученими із справ документами або їх копіями, поясненнями винних осіб, висновком контролера про ці пояснення направляють правоохоронним органам. Матеріали передають, як правило, ті органи управління, які призначили ревізію, але це можуть зробити і безпосередньо контролери з відома керівника органу управління або навіть сам керівник обревізованого підприємства.

     У разі виявлення ревізією прихованих і занижених платежів до бюджету  готується рішення за встановленим зразком щодо їх стягнення із застосуванням фінансових санкцій. Це рішення передається для виконання до відповідної податкової інспекції. Надалі ревізор має відстежувати процес повного й своєчасного відшкодування завданих державі збитків.

     Якщо  на об'єкті, що ревізується, не забезпечується усунення виявлених порушень, керівник, який призначив ревізію (перевірку), надсилає керівництву цього об'єкта пропозиції щодо повного відшкодування виявлених збитків і подає пропозиції, як запобігти порушенням або зловживанням (ст. 15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні").

     Інформація  про виявлені порушення надається:

     - Головним контрольно-ревізійним  управлінням України - до Кабінету  Міністрів України, Адміністрації  Президента України, Верховної Ради України, до міністерств, державних комітетів, інших центральних відомств;

     - контрольно-ревізійними управліннями  в областях - Головному контрольно-ревізійному  управлінню України, міністерствам,  державним комітетам та іншим  відомствам, обласним, районним державним адміністраціям, керівним органам місцевого підпорядкування;

     - контрольно-ревізійними відділами  у районах, містах і районів  у містах - контрольно-ревізійним  управлінням в областях, районним  державним адміністраціям та міським, районним виконкомам.

     При виявленні серйозних порушень фінансової дисципліни, розкрадань коштів і матеріальних цінностей та інших зловживань матеріали  ревізій (перевірок) передаються до слідчих органів і одночасно  порушується питання про усунення із займаних посад винних у зловживаннях осіб [1]. А у тому разі, якщо за фактами зловживань не може бути порушено кримінальної справи, на винних у здійсненні таких зловживань накладається адміністративне стягнення.

     Найоптимальнішим, звичайно, є варіант забезпечення відшкодування виявлених збитків під час ревізії. На жаль, за нинішніх економічних умов, коли існує заборгованість із виплатою заробітної плати, коли немає коштів на рахунках підприємств, установ та організацій, дуже часто неможливо безпосередньо під час ревізії забезпечити відшкодування виявлених збитків та здійснити перерахування до бюджету належних йому платежів [3].

     Оскільки  контролерам не завжди вдається домогтися  відшкодування матеріального збитку та усунення інших недоліків під  час ревізії на підприємстві, то на основі акта ревізії рішення приймає та організація, що призначила ревізію, у формі листа, розпорядження, наказу, постанови, передачі справ у правоохоронні органи. Рішення готують працівники контрольно-ревізійного апарату і галузеві спеціалісти, а остаточне рішення приймає керівник,

     Лист  направляють колективним сільськогосподарським  підприємствам, а державним у  тому випадку, якщо порушення є незначним  і має індивідуальний характер. У  листах вказують перелік основних недоліків, виявлених під час ревізій, та заходи щодо їх усунення в обревізованих підприємствах. Лист адресують на ім'я керівника і головного бухгалтера.

     Розпорядження на відміну від листа є розпорядчим  документом і містить заходи, обов'язкові до виконання. Розпорядження видає керівник органу управління, що призначав ревізію на підприємстві, і воно прирівнюється до наказу. В констатуючій частині відображують у стислій формі суть основних недоліків і порушень, а в розпорядчій — обов'язкові до виконання заходи [4].

     Основною  формою прийняття рішень за результатами ревізії є наказ. Він також складається з констатуючої та наказної частини. В останній дається вказівка керівництву обревізованого підприємства усунути недоліки, притягти винних осіб до дисциплінарної, адміністративної чи матеріальної відповідальності, вжити необхідних організаційних заходів щодо поліпшення обліку, внутрішньогосподарського контролю і конкретних ділянок виробничо-фінансової діяльності. По кожному пункту наказу зазначають строки і відповідальних за виконання розроблених заходів, а також порядок контролю за їх виконанням, Наказ можуть направляти не тільки на обревізоване підприємство, айв усі інші підприємства, підпорядковані даному відомству, з метою профілактики, попередження і своєчасного усунення однотипних недоліків.

     Постанову приймають колегіальні органи управління: колегії, ради, президії міністерств  і відомств. У постанові відображують результати всебічного обговорення  і детального аналізу найбільш серйозних  і типових порушень у підпорядкованих  органах, підприємствах, радикальні заходи та основні напрями і завдання поліпшення організації контрольно-ревізійної роботи.

     Рішення про передачу матеріалів ревізії  правоохоронним органам вищі органи управління приймають після закінчення ревізії, якщо в акті ревізії відображені такі факти порушень і зловживань, які тягнуть за собою кримінальну відповідальність [2].

     Рішення за результатами ревізії повинне  бути прийняте не пізніше двотижневого строку. Відповідальність за прийняття  рішень по акту ревізії несе керівник організації, яка її проводить. Він має право визначати міру відповідальності, приймати остаточну редакцію наказу (листа) за результатами ревізій. Підготовкою проекта наказу (листа) займаються працівники контрольно-ревізійного апарату із залученням галузевих спеціалістів під керівництвом керівника ревізійної групи.

     У наказі, розпорядженні чи листі зазначається строк, в який обревізоване підприємство зобов'язане подати інформацію про  виконання прийнятих рішень. З  цього моменту починається контроль за виконанням розроблених заходів і відшкодуванням матеріального збитку. Головна відповідальність за його здійснення покладається на керівника обревізованого підприємства [3].  
 

     2. КОНТРОЛЬ ЗА  ВИКОНАННЯМ РІШЕНЬ РЕВІЗІЇ

     Прийняття рішення за матеріалами ревізії  є заключною стадією перевірки, але не останньою - необхідно встановити контроль за виконанням прийнятого рішення. Від нього залежить ефективність проведеної ревізії. При цьому застосовуються такі форми контролю:

     1. Виїзд ревізора на місце для перевірки виконання пропозицій за результатами ревізії. Якщо пропозиції виконані, складається службова записка, а якщо ні - акт;

     2. Обревізоване підприємство надає письмові повідомлення, доповідні, звіти та довідки про виконання пропозицій та рішень. Така інформація повинна одразу ж бути перевірена;

     3. Керівники відомства особисто перевіряють виконання прийнятих рішень, результати оформлюються актом або довідкою;

     4. За даними періодичної та річної звітності, єдина методологія складання якої дозволяє шляхом її аналізу контролювати виконання багатьох рекомендацій та вказівок за матеріалами ревізій та перевірок;

     5. Перевірка виконання рішень при черговій ревізії. Ця форма є обов’язковою, однак вона менш ефективна, оскільки чергова ревізія проводиться через рік, два роки;