Особливості фінансової діяльності АТ

 

ЗМІСТ

Вступ 4

1 Сутність акціонерних  товариств та особливості їх  фінансової 
діяльності 6

1.1 Поняття та ознаки  акціонерного товариства 6

1.2 Види акціонерних товариств  та порядок їх створення 8

1.3 Майно акціонерного  товариства 14

1.4 Управління акціонерним  товариством 18

2 Особливості створення  та фінансової діяльності товариства 
з обмеженою відповідальністю 21

2.1. Походження й історія  розвитку товариства з обмеженою 
відповідальністю 21

2.2 Сутність та порядок  створення товариства з обмеженою 
відповідальністю 25

2.3 Аудиторська перевірка  і реорганізація товариства 29

Висновки 31

Перелік літератури 33

ВСТУП

Уже кілька років в українському праві відбувається істотне реформування всіх його основних галузей, що, безсумнівно, викликано стратегічним курсом економічної  і соціальної політики. Реформування ключових галузей права торкнулося усі без винятку його основні  інститути. Досить швидко вченими-юристами були розроблені і запропоновані  нові правові концепції для рішення  питань законодавчого характеру, що поступово легалізуються законодавчою владою.

Акціонерні товариства, як різновид господарських товариств, являються на сьогоднішній день одними із тих стрижнів, на яких будується  національна економіка. В Україні  питання створення, функціонування і діяльності акціонерних товариств  регламентовані господарським кодексом України. Цивільним кодексом України, Законами України «Про господарські товариства», «Про цінні папери та фондову  біржу», та іншими. Все це свідчить про  досить велику увагу, яку приділяє держава  розвитку акціонерних товариств  в Україні.

Одним з найпоширеніших видів  господарських товариств в економічній  сфері України є товариства з  обмеженою відповідальністю.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про господарські товариства" товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний  фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Називаючи цей вид товариства "товариством з обмеженою відповідальністю", законодавець не має на увазі обмеження  відповідальності товариства як суб'єкта господарського права (юридичної особи) якимись певними розмірами майна  або грошових коштів (наприклад, лише розміром статутного фонду). Насправді  йдеться про обмеження відповідальності учасників товариства, які несуть її ризик у межах своїх вкладів  до статутного фонду.

Метою даної курсової роботи є детальне вивчення особливостей функціонування акціонерних товариств та товариств  з обмеженою відповідальністю, їх сутність та основи фінансової діяльності.

Основними завданнями роботи є:

1) Визначити сутність, поняття  та ознаки акціонерного товариства  та товариства з обмеженою  відповідальністю;

2) Розглянути види акціонерних  товариств та порядок їх створення;

3) З’ясувати особливості  управління акціонерним товариством  та товариством з обмеженою  відповідальністю;

4) Розглянути походження  та історію розвитку товариства  з обмеженою відповідальністю

Предметом дослідження курсової роботи є акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю, а об’єктом – особливості їх функціонування.

Отже, дана тема є досить актуальною і потребує детального вивчення.

1 СУТНІСТЬ АКЦІОНЕРНИХ  ТОВАРИСТВ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ  ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Поняття та ознаки акціонерного товариства

Відповідно до визначення, яке пропонує нам економічний  словник -довідник, акціонерне товариство - це основна форма організації  великих та частини середніх підприємств, капітал яких формується шляхом продажу  акцій та інших цінних паперів.

Згідно до ст. 152 Господарського кодексу України , акціонерним визнається товариство, уставний капітал якого  розділений на визначену кількість  акцій однакової номінальної  вартості.

З визначення випливають особливості  акціонерного товариства, які обумовлюють  специфіку його юридичного статусу:

воно є господарською  організацією корпоративного типу, різновидом господарського товариства;

належить до товариств  – об’єднань капіталів, у яких майнові елементи домінують над  особистими (для участі в акціонерному товаристві досить зробити майновий внесок – оплатити акцію, а персональна  участь – трудова, в управлінні справами товариства – зазвичай є необов’язковою);

статутний фонд акціонерного товариства має акціонерну природу, формується шляхом емісії та продажу  акцій фізичним та/або юридичним  особам;

має публічний статус емітента цінних паперів (акцій, облігацій), воно є юридичною особою, яка від  свого імені випускає акції і  зобов’язується своєчасно виконувати обов'язки, що випливають з умов їх випуску;

фізичні та юридичні особи, які придбали акції акціонерних  товариств, набувають статусу акціонерів, права і обов’язки яких визначаються законом;

особливою ознакою акціонерного товариства є обмеження відповідальності акціонерів: вони відповідають за зобов’язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій.

Якщо правове становище  інших господарських товариств  визначається передусім господарським  кодексом України, то діяльність акціонерного товариства у зв’язку з наявністю  у них акцій регулюється ще й законами України "Про цінні  папери і фондову біржу", "Про  державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", "Про  Національну депозитарну систему  та особливості електронного обігу  цінних паперів в Україні".

Акціонерні товариства набули значної популярності завдяки своїм  позитивним рисам. Однак цим товариствам  притаманно чимало негативних рис, що зумовлює необхідність державного регулювання  з метою зменшення небезпечних  для суспільства проявів таких  рис.

До позитивних рис акціонерного товариства належать:

легкість створення значного за розмірами капіталу;

обмеженість ризику акціонера  розміром сплачених за акції коштів, що сприяє залученню значної кількості  учасників (акціонерів) та концентрації великих капіталів;

стабільність майнової бази акціонерного товариства, оскільки на неї, як правило, не впливає вихід  акціонера з акціонерного товариства (це відбувається шляхом відчуження акцій  іншим особам, що не веде до зменшення  майнової бази товариства);

необов’язковість персональної участі акціонерів у діяльності акціонерного товариства, що полегшує участь у ньому  і відповідно – залучає нових  акціонерів і їх кошти;

можливість залучення  до участі у відкритих акціонерних  товариствах широких верств населення  і відповідно – розподілу прибутку акціонерних товариств між ними;

можливість застосування в різних сферах народного господарства (банківська, страхова, інвестиційна діяльність, промисловість, сільське господарство, транспорт тощо) та в усіх секторах економіки – державному, комунальному, приватному, а також створення  змішаних акціонерних товариств;

використання форми акціонерного товариства у процесі роздержавлення і приватизації;

можливість здійснення контролю над акціонерним товариством  завдяки володінню контрольним  пакетом акцій (для стратегічного  інвестора), не витрачаючи кошти на придбання всіх акцій товариства.

Негативні риси акціонерного товариства:

складність і тривалість (особливо для відкритих акціонерних товариств) створення;

значні вимоги до мінімального розміру  статутного фонду та складність зміни  цього фонду;

ігнорування інтересів меншості;

можливість формування виконавчого  органу з найманих працівників і  необов’язковість персональної участі в них акціонерів зумовлює відчуження останніх від управління акціонерним  товариством;

складність управління акціонерним  товариством і контролю за його виконавчим органом з боку акціонерів, що викликано  наявністю системи органів: загальних  зборів акціонерів, правління, спостережної ради, ревізійної комісії;

можливість зловживань з боку засновників  у зв’язку з легкістю акумулювання коштів;

тяжіння до монополізму;

можливість здійснення контролю над  акціонерним товариством завдяки  володінню контрольним пакетом  акцій, якщо такий контроль здійснюється на шкоду акціонерного товариства та його акціонерам;

значний ступінь державного регулювання  діяльності товариства.

1.2 Види акціонерних товариств  та порядок їх створення

У більшості цивілізованих країн  акціонерні товариства прийнято класифікувати  на два типи: відкриті — акції  яких вільно продаються і купуються  всіма бажаючими (в деяких країнах (наприклад, США) такі товариства називають  публічними), та закриті — акції  яких не поступають у вільний продаж, а розподіляються серед засновників. Середня кількість акціонерів в  акціонерних товариствах США  становить близько 60 тисяч, а у наймогутніших публічних товариствах їх чисельність перевищує 3 млн. У закритих акціонерних товариствах їх кількість становить до 300 чол. Власник акції має формальне право брати участь в управлінні акціонерним товариством, оскільки володіння акцією дає йому право голосу при обранні керівних органів, а власник облігації такого права не має. Кількість акціонерів у розвинутих країнах Заходу постійно зростає (за винятком періоду економічних криз). Так, в США їх чисельність з 1929 по 1994 р. зросла з 1 млн. до понад 50 млн. На початку 90-х років середній прибуток найманого працівника на дивіденди становив близько 10 проц. його щорічного заробітку. Зростаюче поширення акцій серед робітників і службовців та збільшення дивідендів частково долають їх відчуженість від засобів виробництва, посилюють матеріальну зацікавленість в діяльності акціонерного товариства.

Згідно чинного законодавства, в Україні, в залежності від способу  створення та порядку відчуження акцій акціонерні товариства традиційно поділяють на два основні види – відкриті акціонерні товариства (ВАТ) та закриті акціонерні товариства (ЗАТ), кожен з яких має свої особливості. Зокрема, ВАТ і ЗАТ відрізняються:

порядком розміщення акцій (у ВАТ  – шляхом підписки і вільної купівлі-продажу  на фондовому ринку, в ЗАТ –  розміщенням серед засновників);

порядком руху учасників (у ВАТ  він вільний, у ЗАТ – дещо обмежений, оскільки акції такого товариства не продаються/купуються на біржі);

видами акцій, що випускаються цими товариствами (ВАТ може випускати  як іменні акції, так і акції на пред’явника, а ЗАТ – лише іменні);

порядком створення (у ВАТ він  досить складний, що пов’язано з  розміщенням акцій серед заздалегідь  невизначеного кола осіб шляхом підписки, а, отже, і наявністю етапів, не притаманних  ЗАТ: реєстрації інформації про акції (що публікується), оголошення про підписку, процедури підписки, вирішення на установчих зборах питань, пов’язаних з результатами підписки);

кількістю акцій, що розподіляються між  засновниками: при створенні ЗАТ  між засновниками останнього розподіляються усі оголошені до емісії акції, а  засновники ВАТ повинні підписатися  і протягом 2 років з моменту  державної реєстрації бути держателями  щонайменше 25% акцій товариства;

мінімальним розміром оплати акцій  на момент скликання установчих зборів (у ВАТ він має бути не меншим за 30%, а в ЗАТ – 50% номінальної  вартості акцій);

переліком обов’язкових для розгляду на установчих зборах питань (у ВАТ  він більш значний, що пов’язане  з результатами підписки на акції  ВАТ);

обсягом обов’язків і відповідальністю засновників: у засновників ВАТ  вони більш значні, що пов’язано  з підпискою на акції (обов’язок  повернути особам, що підписалися  на акції, сплачені ними суми, якщо заснування ВАТ не відбулося).

Створення акціонерного товариства покладається на засновників, які мають у зв’язку  з цим спеціальну засновницьку компетенцію. Засновниками можуть бути фізичні та (або) юридичні особи. Враховуючи договірний характер створення акціонерного товариства, засновників має бути щонайменше двоє, якщо спеціальним законодавством не передбачено інше.

Акціонерні товариства можуть створюватися шляхом заснування і шляхом реорганізації. Процес створення акціонерного товариства – це ряд послідовних стадій, передбачених законом. Розглянемо процес створення ВАТ шляхом заснування.

Перша стадія передбачає заснування фізичними та/або юридичними особами  простого товариства для створення  акціонерного товариства. Це суб’єкт  права, який не має прав юридичної  особи. Товариство виникає і діє  у формі договору про сумісну  діяльність щодо створення акціонерного товариства. Договір укладають засновники товариства в письмовій формі.

Змістом договору є розподіл функцій  сторін щодо заснування акціонерного товариства, тому в ньому обов’язково  визначаються склад засновників, порядок  і строки здійснення ними відповідних  засновницьких процедур, обсяги відповідальності кожного засновника перед передплатниками  на акції і третіми особами.