Оцінка та управління фінансовою стійкістю підприємства

Як видно із розрахункових показників табл. 2.1, частка власного капіталу в сумі поточних активів на початок року становила  кредити в даному періоді п-во має достатньо великі боргові зобов’язання

Крім абсолютних показників оцінки фінансової стійкості підприємства застосування відносних дозволяє більш детально її оцінити. Виділяють три методичних підходи щодо визначення фінансової стійкості за відносними показниками: 1) коефіцієнтний; 2) агрегатний; 3) інтегральний.

Суть коефіцієнтного підходу оцінки фінансової стійкості підприємства полягає в обчисленні та аналізі низки фінансових коефіцієнтів.

Аналіз фінансової стійкості (платоспроможності) підприємства здійснюють за даними Балансу підприємства. Проведений аналіз характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, суть фінансової стійкості та незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування його діяльності.

Аналіз фінансової стійкості (платоспроможності) підприємства здійснюють через розрахунок та оцінку таких коефіцієнтів (табл.2.2)

Таблиця 2.2

Розрахунок основних показників фінансової стійкості підприємства

Коефіцієнт фінансової автономії характеризує частку власних коштів в загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність.

Кф.а.зв.пер. = 41850 / 62350 = 0,67

Кф.а.поп.пер= 37827 / 61717 = 0,61

Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більш фінансово стійким, стабільним і більш незалежним від зовнішніх кредиторів є підприємство. Критичне значення цього коефіцієнта має становити 0,5.

Коефіцієнтом, зворотним коефіцієнту фінансової автономії, є коефіцієнт фінансової залежності. Добуток цих коефіцієнтів дорівнює нулю.

Кф.з.зв.пер = 62350 /41850 =1,49

Кф.з.поп.пер = 61717 / 37827 = 1,63

Зростання цього показника у динаміці означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства, а отже, втрату фінансової незалежності. Якщо його значення знижується до одиниці (100 %), то це свідчить про те, що власники підприємства повністю його фінансують, а якщо перевищує одиницю, то навпаки. Так, якщо значення коефіцієнта 1,49, це озна­чає, що при вкладенні в активи підприємства 1,49 грн, позиченими є 49 коп.

Коефіцієнт фінансового ризику показує співвідношення залучених коштів і власного капіталу.

Кф.р зв пер = (219+583+19698+0) : 41850 =0,49

Кф.р поп пер = (78+524+23288+0) : 37827 =0,63

За цим коефіцієнтом здійснюють найбільш загальну оцінку фінансової стійкості. Він показує, скільки одиниць залучених коштів припадає на кожну одиницю власних. Зростання показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про зниження фінансової стійкості, і навпаки.

Оптимальне значення — Кф.р  0,5. Критичне значення — 1.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного оборотного капіталу перебуває в обороті, тобто у тій формі, яка дає змогу вільно маневрувати цими коштами, а яка капіталізована. Для забезпечення гнучкості у використанні власних коштів підприємства необхідно, щоб коефіцієнт маневреності за своїм значенням був досить високим.

Км.в.к.зв.пер = (41850 - 59005) : 41850 = -0,41

Км.в.к.поп.пер = (37827 - 58330) : 37827 =  -0,54

Найчастіше, чим вищий рівень коефіцієнта фінансової автономії і нижчий коефіцієнта фінансової залежності та коефіцієнта фінансового ризику, тим стійкіший фінансовий стан підприємства.

На ВАТ «РОСАВА», протягом звітного періоду коефіцієнт фінансової автономії підприємства зменшився на 0,06 відсоткового пункту і збільшився показник залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів. Така динаміка показників фінансової автономії та фінансової залежності в даному разі не є негативною тенденцією, оскільки початкове значення наведених показників для підприємства, що аналізується, були на достатньо високому рівні.

Водночас підприємство відрізняється низьким рівнем маневреності власного капіталу, що обумовлено високою часткою влас­них коштів у структурі пасивів підприємства. Позитивним момен­том є збільшення значення цього коефіцієнта в динаміці.

Важливу роль при оцінці фінансової стійкості підприємства відіграють також коефіцієнти покриття.

Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень показує, яка частина основних засобів та інших необоротних активів профінансована зовнішніми інвесторами. Збільшення коефіцієнта в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів. Водночас фінансування є ознакою добре розробленої стратегії підприємства.

Кс.п.д.в.зв.пер = 583 / 59005 =0,01

Кс.п.д.в.поп.пер = 524 / 58330 =0,009

На підприємстві, що аналізується, 1% вартості необоротних активів було профінансовано за рахунок власних коштів.

Коефіцієнти структури довгострокових джерел фінансування. Визначаючи значення цих показників, у розрахунок приймають тільки довгострокові джерела коштів. У цю підгрупу входять два взаємодоповнюючих показники — коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів і коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел.

Кд.з.п.к зв пер = 583 / (41850 + 583) = 0,01

Кд.з.п.к поп пер = 524 / (37827 + 524) = 0,01

Кф.н.к.д зв пер = =41850/(41850+583) =0,99

Кф.н.к.д поп пер = =37827/(37827+524)=0,99

Сума цих показників дорівнює одиниці. Зростання коефіцієнта Кд.з.п.к в динаміці є негативною тенденцією і означає, що з позиції довгострокової перспективи підприємство все більше й біль­ше залежить від зовнішніх чинників. Що стосується ступеня залучення позикових коштів, то в зарубіжній практиці існують різні думки. Найпоширенішою є думка про те, що частка власного капіталу в загальній сумі джерел довгострокового фінансування Кф.н.к.д має бути досить великою, при цьому нижню межу означено на рівні 0,6 (60 %). При більш низькому рівні цього показника рентабельність власного капіталу не буде відповідати визнаним оптимальним значенням.

Водночас у підприємство з високою часткою власного капіталу кредитори вкладають свої кошти більш охоче.

У нашому випадку на початок року коефіцієнт Кд.з.п.к дорівнює 0,01, оскільки дострокові зобов’язання у підприємства майже відсутні. Це, з одного боку, характеризувало високу ступінь фінансової стійкості підприємства, а з другого — свідчило про недостатньо продуману фінансову стратегію підприємства і як наслідок знижувало рівень рентабельності власного капіталу підприємства. На кінець року значення цих коефіцієнтів було таким: Кд.з.п.к = 0,01; Кф.н.к.д = 0,99. Така динаміка є позитивною тенденцією, оскільки свід­чить про більш раціональний підхід до формування фінансової стратегії підприємства.

Агрегатний підхід ґрунтується на визначенні фінансової стійкості на основі агрегатів. Такий методичний підхід є доповненням до наведеного вище, оскільки виділяють чотири типи поточної фінансової стійкості підприємства.

Матеріальні оборотні кошти підприємства являють собою запаси (З), вартість яких відображується в ІІ розділі активу балансу. Їх вартість розраховують таким чином:

З = ряд. 100 + ряд. 110 + ряд. 120 + ряд. 130 + ряд. 140

З поч.пер = 2901+0+0+0= 2901 тис. грн.

З кін.пер. = 2867+0+0+0=2867 тис. грн.

Види джерел, за рахунок яких сформовані матеріальні оборот­ні кошти (запаси):

1. Власні оборотні кошти:

Кв. об = П1 – А1 = ряд. 380 – ряд. 080 = (А2 + А3) – П2 + П3 +
+ П4 + П4 + П5 = (ряд. 260 + ряд. 270) – (ряд. 430 + ряд. 480 +
+ ряд. 620 + ряд. 630).

Кв. об поч..пер = (3345+0)-(219+583+19698+0)= -17155 тис. грн.

Кв. об кін..пер =(3387+0)-(78+524+23288+0)= -20503 тис. грн.

2. Власні оборотні кошти і довгострокові позикові джерела формування коштів:

Кв.д.п = Кв. об + П3 = (ряд. 380 – ряд. 080 + ряд. 480)

Кв.д.п поч..пер = 41850-59005+583= -16572 тис. грн.

Кв.д.п.кін.пер. = 37827-58330+524= -21027 тис. грн.

3. Сукупна величина основних джерел формування коштів:

Ко = Кв.д.п + Короткострокові кредити – Необоротні активи =
= ряд. 380 + ряд. 480 + ряд. 500 – ряд. 080

Ко.поч.пер. = 41850+583+0-59005= -16572 тис. грн.

Ко.кін.пер. = 37827+524+0-58330= -21027 тис. грн.

Трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідають три показники забезпечення запасів джерелами формування:

1. Надлишок (+) або нестача (–) власних оборотних коштів

 Фв = Кв – З;

 Фвпоч.пер = -17155 – 2901 = -20056 тис. грн.

 Фвкін.пер = -20503 – 2867 = -23370 тис. грн.

2. Надлишок (+) або нестача (–) власних оборотних коштів і довгострокових джерел формування запасів

 ФТ = Кв.пз – З;

 ФТпоч.пер. =-16572 – 2901 = -19473 тис. грн.

 ФТкін.пер. = -21027 – 2867 = -23894 тис. грн.

3. Надлишок (+) або нестача (–) загальної величини основних джерел формування запасів

 Фо = Ко – З.

 Фо.поч.пер. = -16572 – 2901 = -19473 тис. грн.

 Фо.кін.пер. = -21027 – 2867 = -23894 тис. грн.

За допомогою цих показників визначають трикомпонентний тип фінансової стійкості підприємства:

= 0.

Інтегральний підхід дає змогу дати інтегровану оцінку ступеню фінансової стійкості. Його можна застосовувати на практиці, особливо в умовах кризового стану економічної системи, коли господарські зв’язки підприємства, що існували раніше, порушені і відбувається процес налагодження ним нових зв’язків з партнерами, зацікавленими у достатній фінансовій стійкості.

Показники фінансової стійкості за цього підходу характеризують стан і структуру активів підприємства та забезпеченість їх джерелами покриття.

Таблиця 2.3

Характеристика показників фінансової стійкості,
визначеної за інтегральним підходом