Контрольна робота з дисципліни: «Фінансовий менеджмент»

В основу компромісного підходу  покладено положення про те, що оптимальна структура капіталу формується під впливом певних умов, які визначають відповідність рівня доходності ризику капіталу, що використовується підприємством. У процесі оптимізації  структури ці показники необхідно  враховувати шляхом знаходження  компромісу щодо їх впливу. Ця концепція  включає в механізм формування структури  капіталу ряд реальних умов функціонування економіки і ринку, які не були враховані в попередніх концепціях. Зміст цих умов зводиться до наступного:

1. Реально функціонуюча економіка не може не враховувати фактор оподаткування прибутку, що істотним чином впливає на формування вартості окремих елементів капіталу, а відповідно і на його структуру. Так, в практиці більшості країн витрати на обслуговування боргу (позичкового капіталу) підлягають повному або частковому вирахуванню з бази оподаткування прибутку. В зв’язку з цим вартість позичкового капіталу завжди є більш низькою за інших рівних умов, ніж вартість власного капіталу. Відповідно ріст використання позичкового капіталу до певних меж (які не генерують ризик зростання загрози банкрутства підприємства) спричиняє зниження рівня середньозваженої вартості капіталу.
2. В процесі оцінки вартості окремих елементів капіталу необхідно враховувати ризик банкрутства., пов’язаний з недосконалою структурою капіталу. З підвищенням питомої ваги позичкового капіталу в усіх його формах вірогідність банкрутства підприємства посилюється. Вибір кредиторів у цьому випадку передбачає: або зниження обсягів кредитів, наданих підприємству на тих же умовах (зниження долі позичкового капіталу зумовить у цьому випадку зростання середньозваженої вартості капіталу і зниження ринкової вартості підприємства), або вимагає від підприємства більш високого рівня доходу на капітал, що надається в кредит. Це призведе до зростання середньозваженої його вартості і зниження ринкової вартості підприємства).

За цих умов існують  певні обмеження щодо залучення  капіталу з підвищенням його вартості, оскільки поглинається ефект податкової переваги його використання.. В цьому  випадку вартість позичкового капіталу та його середньозважена зрівняється  з вартістю власного капіталу, отриманого з внутрішніх та зовнішніх джерел. Вартість окремих елементів капіталу, що надходять із зовнішніх джерел, включає як витрати по обслуговуванню, так і витрати по залученню, які  обов’язково повинні враховуватись  в процесі оцінки окремих елементів  капіталу, середньозваженої вартості та при формуванні структури капіталу.

 З урахування зазначеного,  зміст компромісної концепції  капіталу зводиться до того, що  за умов реально функціонуючого  ринку капіталу цей показник  складається під впливом багатьох  факторів, які мають протилежну  спрямованість впливу на ринкову  вартість підприємства. Зазначені  фактори за своїм сумарним  впливом формують певне співвідношення  рівня доходності та ризику  використання капіталу підприємства  за умов різної структури. Рівень  доходності капіталу визначає  показник середньозваженої його  вартості, а рівень ризику формує  показник питомої ваги залученого  капіталу в загальній сумі  і генерує загрозу банкрутства  (рис. 2.3).

Рис. 2.3. Формування оптимальної структури капіталу та його середньозваженої вартості відповідно до компромісної концепції

Основу підходу протиріччя інтересів складає положення  про різні інтереси та рівні інформованості власників, інвесторів, кредиторів та менеджерів в процесі управління капіталом. В основу підходу протиріччя інтересів покладено: теорію асиметричної інформації, сигнальну теорію, теорію моніторингових витрат та інш.

Теорія асиметричної інформації базується на припущені недосконалості ринку капіталу. Реальний ринок надає  неадекватну інформацію учасникам  відносно перспектив розвитку підприємства. Асиметричність проявляється в тому, що менеджери підприємства володіють найбільш достовірною інформацією ніж інвестори та кредитори.

В основу сигнальної теорії покладено теорію асиметричної інформації. Вона базується на припущенні про  те, що ринок капіталу посилає інвесторам та кредиторам відповідні сигнали відносно перспектив розвитку підприємства на підставі поведінки менеджерів.

Теорія моніторингових витрат (“теорія витрат на здійснення контроля”) базується на різних інтересах та рівні інформованості власників  та кредиторів підприємства. Кредитори  вимагають здійснення власного контролю за ефективність використання наданого капіталу, з метою забезпечення його повернення. Витрати при цьому  включаються в процентну ставку, яку сплачує підприємство. Враховуючи витрати, з підвищенням питомої  ваги залученого капіталу, спостерігається  зростання середньозваженої вартості капіталу, і відповідно – зниження ринкової вартості підприємства.

З урахуванням зазначених теорій основними критеріями оптимізації  структури капіталу виступають:

• оптимальний рівень доходності та ризику;
• мінімізація середньозваженої вартості капіталу підприємства;
• максимізація ринкової вартості підприємства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ

1. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. – М.: Финансы и статистика, 1995. – 384 с.
2. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. – Т. 1. – К.: Ника-Центр, 1999. – 592 с.
3. Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту: Пер. з англ. – К.: КП "ВАЗАКО": Вид-во "Молодь", 1997. – 998 с.
4. Ковалев B.B. Введение в финансовый менеджмент. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 768 с.
5. Крейнина М.Н. Финансовый менеджмент: Учеб. пособие. – М.: Дело и сервис, 1998. –304 с.
6. Павлова Л.Л. Финансовый менеджмент. – М.: ИНФРА-М, 1996. –400 с.
7. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. A.M. Поддєрьогін. – К.: КНЕУ, 2000. – 460 с.