Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Декабря 2011 в 17:19, курсовая работа
Фінанси об'єднань, підприємств і галузей являють собою систему економічних взаємозв'язків, пов'язаних із кругообігом коштів, утворенням, використанням грошових прибутків, контролем за виробництвом, розподілом, використанням національного продукту.
Вступ ............................4
Розділ I. Джерела формування фінансових коштів…6
1.1.Прибуток і амортизаційні відрахування ..........6
1.2.Кредиторська заборгованість та кошти від продажу цінних паперів ......16
1.3.Кредит ........................18
1.4.Інші надходження фінансових коштів ..........22
Розділ II.Основні техніко-економічні показники роботи дослідного хлібозавода….23
2.1.Історична довідка і характеристика потужності ....23
2.2.Склад і структура персоналу ...............25
2.3.Асортимент продукції ..................26
Розділ III. Аналіз фінансового стану підприємства....27
3.1.Аналіз джерел фінансових ресурсів і їх використання ....27
3.2.Аналіз використання майна ................34
3.3.Розрахункові таблиці ...................37
Висновок ............................39
Література.......................41.
3. Аналіз фінансового стану підприємства
3.1. Аналіз джерел фінансових ресурсів і їх використання.
Внутрішній аналіз структури джерел фінансування пов'язаний з оцінкою
альтернативних варіантів фінансування діяльності підприємства. При цьому
основними критеріями вибору є умови залучення позикових коштів, їх "ціна",
ступінь ризику, можливі напрямки використання і т.д.
У загальному випадку поза залежністю від організаційно-правових типів і форм власності джерелами формування майна будь-якого підприємства є власні і позикові кошти. У цілому інформація про розмір власних джерел подана в I розділі пасиву балансу (див. Додатки). До них, у першу чергу, відносяться:
статутний капітал – вартісний відбиток сукупного внеску
засновників (власників) у майно підприємства при його створенні. Розмір
статутного капіталу визначається установчими документами і може бути змінений тільки за рішенням засновників підприємства і внесенню відповідних змін в установчі документи. У 1997році на дослідному хлібозаводі статутний фонд становив 1274,7тис.грн. Згідно з засновницькими документами у 1998 році статутний фонд не змінився;
резервний фонд – джерело власних коштів, створюваний
підприємством, відповідно до законодавства, шляхом відрахувань від прибутку.
Резервний фонд має строго цільове призначення - використовується на виплату прибутків засновникам при відсутності або недостатності прибутку звітного року, на покриття збитків підприємства за звітний рік і ін. Згідно даних балансу резервний фонд у 1997 році становив 2,6тис.грн, а у 1998 був збільшений до 10,8тис.грн;
фонди спеціального призначення – джерела власних коштів
підприємства, утворені за рахунок відрахувань від прибутку, що залишається в
розпорядженні підприємства, на 1997 рік становили 203,7тис.грн, а на 1998рік
–263,5тис.грн;
нерозподілений прибуток – частина чистого прибутку, що не
була розподілена підприємством за станом на дату упорядкування звіту.
На 1997 рік він склав 3407,3тис.грн, а на 1998 рік – 3614,2тис.грн;
Дані про склад і динаміку позикових коштів відбиваються в II розділі пасиву.
Дослідний хлібозавод не відноситься до підприємств, які активно
використовують банківські чи іншого роду кредити. За даними балану, як за
1997, так і за 1998 роки хлібозавод кредитів не брав, а звідси і дані про
позикові кошти у нього відсутні (2-га частина пасиву). Що стосується
короткострокових пасивів, то такі мали місце за даний період, хоча й
складають не значну його частину. Кредиторська заборгованість склала
595,5тис.грн у 1997р. і 670,8тис.грн – у 1998р., з них за товари і послуги,
строк сплати яких не настав – 141,7тис.грн(320,5), з бюджетом –
96,2тис.грн(109,8), по позабюджетним платежам – 23,5тис.грн(27,8), по
страхуванню – 17,1тис.грн(41,4), по оплаті праці – 60,2тис.грн(71,0), з
дочірніми підприємствами – 7,1тис.грн(28,3), з учасниками – 2,2тис.грн(4,7),
з іншими кредиторами – 180,2тис.грн(141,2), інші короткострокові пасиви –
145,9тис.грн(66,0).
Аналіз власних джерел доцільно починати з оцінки їхньої структури і складу за даними балансу і розшифровок до нього. Варто вивчити, чим подані джерела власних коштів, обсяг фондів спеціального призначення, інформацію про нерозподілений прибуток.
Потім переходять до поелементного вивчення кожного джерела, маючи у вигляді їхню різноманітну роль у функціонуванні підприємства.
Так, при аналізі статутного капіталу насамперед оцінюють повноту його
формування, з'ясовуючи, у разі потреби, хто з засновників не виконав
(частково виконав) свої зобов'язання по внеску в статутний капітал. У
дослідного хлібозавода статутний капітал протягом 1997 – 1998 років
знаходиться на рівні 1274,7тис.грн і оплачений цілком. У 1999 році завод
планує збільшити свій статутний капітал.
Далі варто переконатися в стабільності величини статутного капіталу протягом звітного періоду й її відповідності даним, зафіксованим в установчих
документах. Очевидно, що аналіз статутного капіталу має свою специфіку в
залежності від організаційно-правової форми створення підприємства. Дослідний хлібозавод є акціонерним товариством відкритого типу, причому 51% акцій знаходится у власності держави, 49% акцій заводу викуплені трудовим колективом. Всі акції є іменними і власники акцій не мають права передавати або продавати свої акції іншим особам.
Важливе значення для оцінки ефективності діяльності підприємства має динаміка розміру фондів спеціального призначення (нагромадження і споживання). При цьому аналіз повинний враховувати різноманітну функціональну роль зазначених фондів у механіці фінансування діяльності підприємства. Тому аналіз випливає з відомості роздільно в частині коштів, що спрямовуються на виробничі потреби (інвестування і поповнення оборотних коштів) і потреби споживання.
Табл.№3.1
Використання прибутку | |||
Наіменування напрямків | 1997 | 1998 | 1998/1997 у % |
1 | 2 | 3 | 4 |
Платежі до бюджету | 1049,3 | 892,1 | 85,0 |
Відрахування в резервний фонд | 117,9 | 136,1 | 115,4 |
Виробничий розвиток | 645,3 | 827,8 | 128,3 |
Соціальний розвиток | 587,2 | 692,9 | 118,0 |
Заохочування | 537,6 | 584,9 | 108,8 |
Дивіденди | 94,3 | 54,4 | 57,7 |
Інші цілі | 139,9 | 426 | 304,5 |
За 1998 рік підприємство перерахувало у фонд нагромадження 827,8тис.грн, а у фонд споживання було перераховано 1332,2тис.грн. На фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення з отриманого прибутку було відвернено 12,3тис.грн, що на 18,8тис.грн менше ніж у 1997р.
Якщо порівняти суму, направлену у фонд нагромадження, із початковою вартістю основних коштів, те очевидно, що підприємство не планує поступове переустаткування виробництва. Проте я вважаю, що Дослідному хлібозаводу і непотрібно відраховувати більше коштів у фонди нагромадження, тому що коефіцієнт зносу основних коштів по роках знижується невисокими темпами, так на початок 1997 року він складав 9%, на початок 1998 року - 8% на початок 1999 року складав 10%.
Важливим питанням в аналізі структури джерел коштів є оцінка самофінансування підприємства і раціональності співвідношення власних і позикових коштів. Рівень самофінансування розраховується за допомого нуступних коефіціентів:
1.Коефіціент фінансової стійкості (Кс) – це співвідношення власних і
запозичених коштів:
,
де М – власні кошти, К – позикові кошти, З – кредиторська заборгованість.
Чим вища величина даного коефіціента, тим стійкіший фінансовий стан
підприємства. За даними дослідного хлібозавода цей показник за останні роки
по-троху зростає. Так у 1997 році він становив 5,67, а в 1998 році – вже
6,15. Це свідчить про те, що фінансовий стан завода постійно поліпшується.
2.Коефіціент самофінансування (Ксф) :
,
де П – прибуток, направлений у фонд нагромадження, А –амортизаційні відрахування.
Даний коефіціент показує співвідношення джерел фінансових ресурсів, тобто у скільки разів власні джерела перевищують запозичені кошти.
Коефіціент самофінансування характеризує деякий запас фінансової міцності
підприємства. Чим більша величина цього коефіціента, тим вище рівень
самофінансування. На дослідноу хлібозаводі він склав 0,87 – у 1997р. і 1,39 –
у 1998р.. Отже, рівень самофінансування зріс, тобто об’єм власних джерел
фінансування виробничо-торгівельного процесу заводу в 1,39 разу перевищує
величину запозичених коштів.
3.Коефіціент стійкості процесу самофінансування (К):
Цей кофіціент показує частку власних коштів, направлених на розширене
фінансування. Чим вища величина даного кофіціента, тим сталіший процес
самофінансування на підприємстві. У 1997р. частка власних коштів складала
15%, а в 1998р. – 23%. Це означає, що частка власних коштів, направлена на
розширення виробництва зросла на 8%, процес самофінансування став більш
стійким.
4.Рентабельність процеса самофінансування (Р):
,
де ЧП – чистий прибуток.
Рентабельність процеса самофінансування є не що інше, як рентабельність
використання власних коштів. Рівень рентабельності показує величину сукупного чистого дохода, отриманого з 1 грн вкладених власних фінансових ресурсів, котра потім може бути використана на самофінансування. В даному прикладі цей коефіцієнт досить високий і складає 75% - у 1997р. і 90% - у 1998р. Це означає, що з 1грн вкладених власних коштів ми отримаємо у 1998р. 90 коп доходу.
5. Коефіцієнт незалежності (Кн):
Коефіціент незалежності характеризує частку власних джерел у загальному
обсязі джерела.
6. Коефіцієнт інвестування (власних джерел) (Кі):
Информация о работе Формування раціональної структури джерел коштів підприємства