Фінансовий аналіз

     Аналіз  показника співвідношення чистого  прибутку й обсягу продажу підприємства за кілька років досить надійно констатує  можливі погіршення якості прибутків.

     Як  видно з табл. 2, протягом п'яти  років коефіцієнт прибутковості  має значні коливання, і лише в  останні два роки він нарешті  стабілізувався. Такий характер змін має назву "згладжування" прибутку (доходу). Він є наслідком свідомого штучного збільшення (зменшення) фінансових результатів за допомогою бухгалтерських прийомів, які спотворюють картину господарської діяльності підприємств. Такі самі результати можуть бути при якісному складані бухгалтерських звітів, але внаслідок нестабільної роботи підприємства.

Таблиця 2 - Динаміка прибутків і обсягу продаж підприємства. 

     Використання  чистого прибутку підприємство може здійснювати через попереднє  формування цільових грошових фондів або спрямовуючи кошти безпосередньо  на фінансування витрат. Можливий також  розподіл чистого прибутку частково для формування цільових фондів, а частково на безпосереднє фінансування витрат.

     На  рис.1 зображено структурно-логічну  схему використання чистого прибутку підприємства.

Рис.1 Структурно-логічна  схема використання чистого прибутку підприємства. 

     Як  уже було сказано, за рахунок прибутку підприємство формує ряд цільових фондів, кошти з яких спрямовуються на фінансування певних витрат, задоволення відповідних потреб. Використання чистого прибутку на виплату дивідендів здійснюється безпосередньо.

     Принципове  значення в розподілі чистого прибутку має досягнення оптимального співвідношення між фондом нагромадження і фондом споживання. Ці фонди умовні, безпосередньо на підприємстві вони не утворюються, а їхню величину можна встановити на підставі розрахунків використання прибутку на фінансування певних витрат чи заходів. За адміністративної системи управління економікою здійснювалось державне регулювання співвідношення фондів нагромадження і споживання.

     Нині  використання чистого прибутку (напрямок і пропорції) визначаються самостійно кожним суб'єктом господарювання. Відповідно до Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року, в 1995, 1996, 1997 (перше півріччя) державне регулювання використання чистого прибутку здійснювалося досить активно і в основному суто економічними інструментами, зокрема:

     • зменшенням суми податку на прибуток (до 20%) у разі використання прибутку на фінансування реконструкції та модернізації активної частини основних фондів;

     • зменшенням оподатковуваного прибутку (до 10% від суми балансового прибутку) за умови використання прибутку на збільшення власних оборотних коштів (поширювалось тільки на державні підприємства);

     • зменшенням оподаткованого прибутку на суму прибутку, спрямованого на покриття витрат для утримання об'єктів соціально-культурного призначення, а також витрат на благодійну діяльність.

     Згідно  із Законом України «Про оподаткування  прибутку підприємств» від 22 травня 1997 року державне регулювання використання чистого прибутку підприємств здійснюється також зменшенням оподаткованого прибутку на суму витрат із чистого прибутку для утримання й експлуатації об'єктів соціальної інфраструктури тоді, коли відповідні об'єкти соціальної інфраструктури були на балансі підприємства і утримувались ним на час уведення в дію Закону про оподаткування прибутку, а також витрат на благодійну діяльність (не більше 4% від суми оподаткованого прибутку).

     У таблиці 3 наведено дані про використання прибутку в різних галузях економіки України в 1995-1996 роках. З цих даних можна зробити висновок, що в 1996 році частка прибутку, що була залишена в розпорядженні підприємств, збільшилась до 77,1%. Це є позитивною тенденцією.

     Водночас  відбулися негативні зміни в  структурі використання прибутку. Так, у загальному обсязі прибутку, що був  використаний у різних галузях економіки, сталося значне зниження частки прибутку, спрямованого на виробничий розвиток (з 27,5% до 21,7%); на утворення резервного (страхового) фонду (з 2,7% до 1,1%); на заохочення (з 11,6% до 9,2%).

Таблиця 3 – Структура використання прибутку в різних галузях економіки України в 1995 – 1996 рр.¹ 

     Є відмінності також у структурі  використання прибутку в окремих  галузях економіки. Так, у 1996 році в  усіх галузях економіки частка прибутку, перерахована у бюджет, становила 22,9%. Водночас у промисловості вона становила 19,5%, а на підприємствах транспорту і зв'язку —31,8%. Це відбувається у зв'язку з неоднаковими умовами оподаткування підприємств окремих галузей економіки (оподаткування прибутку, стягнення плати за ресурси тощо.) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Завдання 22 

     На  підставі аналітичного балансу та даних  фінансової звітності необхідно  проаналізувати інвестиційну привабливість  підприємства. З цією метою розрахувати  показники фінансової стійкості, відхилення в розрізі показників. За результатами  розрахунків зробити висновки щодо доцільності його інвестування.

     Розв’язок

     Розглянемо  докладніше фінансовий стан підприємства. Фінансовий стан визначає місце підприємства в економічному середовищі та наскільки  ефективними і без ризиковими можуть бути ділові відносини з ним комерційних банків, постачальників, потенційних інвесторів і позичальників та ін. Для підприємства, як і для його партнерів, становить інтерес не тільки фактичний стан справ, тобто те, що було, а й очікуваний фінансовий стан.

     Поряд з якісною ознакою „стійкий фінансовий стан” та бездоганною репутацією підприємства необхідно мати науково  обґрунтовану кількісну узагальнюючу оцінку фінансового стану підприємства. В Україні розроблена й діє  Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій, що затверджена наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 23.02.98. Інтегральна оцінка дає змогу поєднати в одному показнику багато різних за змістом і назвою, одиницями вимірювання, вагомістю та іншими характеристиками чинників фінансового стану. Весь подальший аналіз фінансового стану буде базуватися саме на рекомендаціях даної Методики.

     Однією  з найважливіших характеристик  фінансового стану підприємства є фінансова стійкість. Фінансова стійкість характеризує ступінь фінансової незалежності підприємства щодо володіння своїм майном і його використання.

     Відповідно  до забезпеченості запасів можливими  варіантами фінансування можливі чотири типи фінансової стійкості.

     1. Абсолютна стійкість – для  забезпечення запасів (З) достатньо  власних обігових коштів; платоспроможність  підприємства гарантована: З < ВОК.

     2. Нормальна стійкість – для  забезпечення запасів крім власних  обігових коштів залучаються  довгострокові кредити та позики; платоспроможність гарантована: З < ВОК + КД.

     3. Нестійкий фінансовий стан –  для забезпечення запасів крім  власних обігових коштів та  довгострокових кредитів і позик  залучаються короткострокові кредити  та позики; платоспроможність порушена, але є можливість її відновити: З < ВОК + КД + КК.

     4. Кризовий фінансовий стан –  для забезпечення запасів не  вистачає „нормальних” джерел  їх формування; підприємству загрожує  банкрутство: З > ВОК + КД + КК.

     У таблиці 4 проведено розрахунок фінансової стійкості для ЗАТ „Фудс Компані”. 

Таблиця 4 - Аналіз фінансової стійкості ЗАТ „Фудс Компані”