Джерела фінансування інвестицій у будівництво житла в Україні

Недержавні  пенсійні фонди (НПФ).  Такі інституції надають послуги з недержавного пенсійного забезпечення, основною метою  якого є забезпечення для людей додаткових до загальнообов’язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.  При збільшенні активів пенсійні фонди отримують можливість більш ефективно здійснювати інвестування в “альтернативні” до банківських депозитів види фінансових вкладень. Цією альтернативою перш за все можуть виступати об’єкти нерухомості.  Водночас особливістю вітчизняних пенсійних фондів є те, що через недостатність інвестиційно привабливих підприємств та проектів зокрема, акомульовані  ресурси доводиться розміщувати в банку. Тобто фактично наші недержавні пенсійні фонди на цьому етапі є посередниками між клієнтом і банком. Крім того, сама процедура створення й обслуговування НПФ досить трудомістка і потребує відповідної державної підтримки. [6]

Поряд із наведеними механізмами фінансування житлового будівництва, слід відзначити також  такі способи залучення інвестицій у житлове будівництво, що можуть використовуватися  забудовниками, як використання опціонів та продаж збудованих площ у недобудованому об'єкті

Опціони. Опціон дозволяє реалізувати схему у фінансуванні будівництва житла, що є певним аналогом попереднього договору купівлі-продажу ще не збудованої нерухомості. Його легалізовано згідно Закону „Про податок на прибуток”, де опціон – це стандартний документ, що засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на певних умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін договору. [6] 

Отже, зважаючи на зазначені вище реалії та проблеми, хотів би зазначити наступне. Спираючись на статистику (рис.1) можна простежити чіткий взаємозв’язок між обсягами будівництва житла та вартістю фінансових ресурсів для населення, що повністю підтверджує наведені вище думки. Отже, окрім фактичного впливу на вартість будівництва, за яке сплачує населення, і яке відбувається за кошти комерційних банків, також присутній глобальний економічний вплив, який полягає в залежності такої соціально важливої та економічно формуючої галузі як житлове будівництво.

Одразу напрошується питання, чи є нинішній розподіл між державним та комерційним кредитуванням адекватним до нинішньої ситуації?

Головна думка та пропозиція за результатами дослідження – мінімізування  «прошарку» комерційних банків у  процесі іпотечного кредитування шляхом створення відповідного підрозділу при Мінфіні чи профільному Міністерстві, яке займатиметься дешевшим кредитуванням (ставка НБУ + маржа на діяльність), але не соціального житла чи певних обмежених категорій, а виступатиме повноцінним каналом постачання дешевших фінансових ресурсів на ринок житлового будівництва України.

Рис. 1 Середня річна ставка у гривні для фіз. осіб та обсяги введеного у експлуатацію житла. За даними [7,8] 

Поштовхом для подібних радикальних дій  з боку Держави має стати той факт, що згідно досвіду банкірів, Іпотека зі ставкою більш ніж 15% річних є небезпечною для економіки та суспільства. Для кожної сторони цієї угоди. [9] 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки:

Оптимальними для українського ринку впродовж всього періоду існування(підчас кризи 2008-2009 також) з зазначених вище механізмів, є фонди фінансування будівництва та випуск безпроцентних (цільових) облігацій. Попре це, зазначені фінансові інструменти є самі по собі складними фінансовими продуктами, тому доцільно було б провести розробку стандарту, який ураховував би всі ці особливості. Це дало б змогу органічно поєднувати дані інструменти, використовуючи  індивідуальні переваги кожного.

Наступний момент полягає у загальній недостатності  ефективності наявних механізмів по залученню фінансових ресурсів у сферу житлового будівництва. Комплексний підхід до розв’язання даної проблеми має полягати, окрім стандартизації інструментів, також у одночасній доробці процедурної та законодавчої сторін цих механізмів. Лише за попередніх умов доцільним буде створення структури на державному рівні, яка зможе ефективно та дешево кредитувати населення без обмежень, тим самим забезпечуючи житлове будівництво та суміжні галузі необхідними ресурсами. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Література: 

1. http://www.ukrinform.ua/ukr/order/?id=876965

2. За  даними рейтингово агентства  «Кредит-Рейтинг» - http://www.credit-rating.com.ua/

3.  Розпорядження  Державної комісії з регулювання  ринків фінансових послуг України  від 15.06.06 №5907 «Звіт про роботу  Державної комісії з регулювання  ринків фінансових послуг України за 2005 рік », Київ-2006.

4. Розпорядження  Державної комісії з регулювання  ринків фінансових послуг України  05.07.2007 № 7572 «Державної комісії  з регулювання ринків фінансових  послуг України за 2006 рік», Київ-2007.

5.  Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 26.06.2008 № 778 «Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України за 2007 рік», Київ-2008.

6. УДК 336.7 Д.О. Фаріон, ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ  ЖИТЛОВОГО  БУДІВНИЦТВА В УКРАЇНІ

7. Аналітичний звіт УНІА за 2009 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://www.unia.com.ua/ukr/?nid=news|119. 

8. Окремі показники діяльності банків України // Вісник НБУ. – 2010. – № 2. –

С. 37–45. 

9. http://www.kanzas.ua/articles_credit/page_view/Bankir-Ipoteka-zi-stavkoyu-bilsh-nizh-15-ye-nebezp-01-12-2011/