Типи фінансової політики

Приблизно такий самий  механізм вилучення доходів застосовувався і до кооперативних підприємств.

Вилучення коштів у місцевих органів влади забезпечувалось  обмеженнями щодо встановлення самостійних  джерел доходів місцевих бюджетів. Система місцевих доходів вмішувала  невеликі за обсягом доходи, питома вага яких в бюджеті не перебільшувала 10-15% від загальної суми доходів. У зв'язку з цим рівень доходів місцевих бюджетів цілком залежав від обсягу коштів, які виділялися їм вищими бюджетами у відповідності до порядку бюджетного регулювання.

Хід фінансових перетворень  в Україні в основному повторюють союзні заходи. Однак масштаби несприятливих фінансово-кредитних проявів, що пов'язані насамперед з недостатнім урахуванням проблем переходу до ринкових відносин, завищеною оцінкою ролі товарно-грошових відносин в саморегулюванні економіки перехідного періоду, практичною втратою управління всіма фазами процесу відтворення, значно збільшили масштаби фінансової кризи.

Головне завдання фінансової політики в період сучасних перетворень  в нашій країні полягає не тільки в тому, щоб забезпечити матеріально  ці перетворення, але і запобігти створенню соціальної напруги в суспільстві і максимально пом'якшити труднощі переходу від однієї системи відносин до іншої.

Напруга в суспільстві  залежить від полярності матеріального  становища окремих груп населення. Чим чисельнішою буде та частина, яка програє від соціальних змін, тим вищою буде ступінь непередбаченості результатів політичних та економічних перетворень.

В основі визначення меж  перерозподілу фінансових ресурсів має бути необхідність формування оптимальної  структури економіки, що забезпечує не лише обороноздатність держави, але і цивілізовані умови та гідний рівень оплати праці громадян.

Розробка фінансової політики на 1991-1995 рр. здійснювалась  в умовах суворої необхідності невідкладних мір щодо фінансового оздоровлення, стабілізації грошового обігу.

Основною метою став перехід до економічних методів  регулювання грошового обігу  через:

- підвищення ролі банківського  кредиту в стимулюванні підприємств до ефективного використання позичкових коштів;

- більш гнучкий підхід до надання кредиту;

- формування банківських  резервів;

- формування фінансового  ринку (купівля та продаж цінних паперів);

- припинення необґрунтованого  переливу грошей із безготівкового обігу в готівковий;

- поетапне переведення  зовнішньоекономічних зв'язків на умови світових цін і розрахунків у ВКВ;

- реорганізація ощадного  і страхової справ тощо. Фінансова політика, таким чином, визначалась якісно новими

підходами щодо функціонування господарства з урахуванням різноманітних  форм власності, економічної самостійності підприємств, самоврядування та самофінансування регіонів; реформи цін; оплати праці; податкової та кредитної систем і була спрямована на формування фінансового механізму ринкової економіки.

Посилення ролі та значення децентралізованих фондів фінансових ресурсів, підвищення самостійності регіональної фінансової політики, розмежування функцій управління фінансами різних рівнів державної влади не призвели до одночасного посилення ролі фінансового впливу на економіку країни.

Необхідність забезпечення централізованих фінансових ресурсів для впливу на вирішальні пропорції єдиного процесу відтворення змушували уряд посилювати податковий прес, що не лише перетворює податкову політику в гальма структурних зрушень в економіці, але і призводить до занепаду виробництва.

Таким чином, боротьба з  інфляцією, здолання занепаду виробництва, підвищення соціальної захищеності  населення – першочергові задачі, що постають перед сучасною фінансовою політикою України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Василик О.Д., Теорія фінансів: Підручник – К.: НІОС – 2000, с. 57-64
2. Вахрин П.И., Немитой А.С., Финансы. Гл. 3 – М.: Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 2000 – с. 502
3. Діденко В.М., Прядко В.В., Курс лекцій “Фінанси” – Чернівці.: “Ратуша”, 1998 р. с. 53-58
4. Іванух Р.А., Колобова Л.В., Фінансова політика держави на шляху стабілізації економіки // Фінанси України № 5, 1997. С. 36-41
5. Лагутіч В., Монетарна політика і державні фінанси // Економіка України, 2002, № 7, с. 10-16
6. Лаптев С.В., Основы теории государственных финансов, М.: - 2001
7. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. Посібник – 2-ге вид. доп. і перероб. К.: КНЕУ, с 47-73
8. І.О. Петровська, Д.В. Клиновий, Фінанси (з елементами статистики фінансів), навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2002. С. 18-19
9. Полозенко Д.В., Фінансова політика перехідної економіки // Фінанси України, № 8, 1999 – с. 3-11
10. Яцюта В.П., Удосконалення фінансової політики // Фінанси України / 2001, № 8, с. 60-66