Пільги щодо оподаткування прибутку

       Також звільняються від оподатковування:

     - заготівельних підприємств від продажу відповідно до закону окремих видів відходів як вторинної сировини за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

     – доходи у вигляді коштів, матеріальних цінностей та нематеріальних активів, отримані позашкільними навчальними закладами, незалежно від підпорядкованості, типу і форми власності, від здійснення або на здійснення діяльності, передбаченої їх статутом. 

     Податком у розмірі 50% діючої ставки оподатковується прибуток:

     – платників податку від проведення науково-дослідних і реставраційних робіт у сфері охорони культурної спадщини;

     – від продажу інноваційного продукту, заявленого при реєстрації в інноваційних центрах, створених відповідно до закону. Така пільга діє протягом перших трьох років після державної реєстрації продукції як інноваційної.  

4. Місце податку на прибуток юридичних осіб в сучасній системі оподаткування        

     Усякий податок - це податок, призначений для рішення як фіскальних, так і економічних задач. Усякий податок обмежує витрати фінансових ресурсів приватним сектором економіки і переміщає фінансовий потенціал у розпорядження держави. У теорії економічної рівноваги прибуткові податки поряд з іншими розцінюються по їхньому впливі на віддалену перспективу збалансованого економічного росту. Однак податкові коректування господарської діяльності безпосередньо впливають на фінансову практику і поточні потреби бюджету.

     Серед різного роду прямих податків (прибуткового, майнового, земельного, на спадщину і дарування, на грошовий капітал, промислового) по своєму фіскальному значенню переважають прибуткові податки, тобто податки, що охоплюють оподаткування прибутку (доходу) підприємств і організацій і оподатковування особистих доходів громадян. У залежності від податку прибуткове оподатковування класифікується на два види:

• оподатковування фізичних осіб;
• оподатковування юридичних осіб.

 

       Вирішальним фактором виділення об'єкта оподатковування є відношення власності. Також виділяють інші відмітні особливості: відмінності по характері використання доходу (прибутку), відмінності в податковому навантаженні, відмінності в умовах стягування. Однак ці питання є доволі складними і досить недослідженими, особливо в умовах недосконалості системи регламентування форм власності. Можливо у деяких аспектах дослідження доцільно розглядати ці два податки у взаємозв'язку.  
       Надходження від корпоративного прибуткового податку складають незначну частку в дохідній частині бюджетів більшості розвитих країн, однак, цей вид податків грає важливу регулюючу роль.        

     Діючий у даний час в Україні податок на прибуток підприємств має значна зовнішня подібність з податком на прибуток корпорацій зарубіжних країн. Однак принциповою відмінністю є той факт, що частка податку на прибуток підприємств у дохідній частині бюджету перевищує частку прибуткового податку з громадян.        

     З огляду на функції доходів підприємств  і необхідність використання прибуткового оподатковування як інструмента  регулювання розвитку виробництва, очевидно, що фіскальної функції податку  на прибуток юридичних осіб варто  надавати другорядного значення. Аналогічний підхід повинний обумовлювати і відповідну структуру доходів бюджету, при якій питома вага особистого прибуткового податку повинний бути більше, ніж податку на прибуток. Саме така структура в доходах бюджету й утворилася в країнах з розвиненою ринковою економікою.

     Використання податку на прибуток як регулятора економічних процесів здійснюється шляхом дотримання чи порушення критерію його нейтральності щодо прийняття конкретних фінансово-господарських рішень як на мікро-, так і на макрорівні. За допомогою податку на прибуток можна регулювати:

• вибір тієї чи іншої правової форми організації бізнесу (АТ, ТОВ і т.п.);
• напрямку розподілу прибутку ( нагромадження чи споживання);
• вибір методів фінансування інвестицій (самофінансування, притягнуті і позикові засоби);
• розподіл трудових і матеріальних ресурсів між окремими сферами господарської діяльності;
• розподіл і перерозподіл ВВП;
• темпи економічного росту на макрорівні.

 

       Значний інтерес викликає оцінка нейтральності корпоративного податку щодо використання прибутку підприємств, тобто впливу на прийняття рішень про напрямок розподілу прибутку на нагромадження чи на виплату дивідендів.  
       Інший аспект прояву регулюючої функції корпораційного податку розглядається у взаємозв'язку з існуючою між промислово розвиненими країнами податковою конкуренцією, що містить у собі "боротьбу" між окремими країнами за мобільні фактори виробництва і частку прибутку від їхнього використання.

     Сьогодні серед прибуткових податків в Україні домінує прибуткове оподатковування підприємств. Прибуткові податки тісно зв'язані з оздоровленням фінансово-кредитних відносин, забезпеченням дохідних частин бюджетів різних рівнів. Разом з тим вони не повинні зводити нанівець зацікавленість підприємств і населення в економічній активності. Цим і визначається зміст і основні напрямки удосконалювання системи прибуткового оподатковування в Україні.

     5. Аналіз переваг та недоліків сучасної системи прибуткового оподаткування юридичних осіб.        

     Щодо суб'єктів оподатковування "більш справедливими" є прямі податки, оскільки їхній розмір безпосередньо залежить від фінансово-майнового стану і кінцевих результатів діяльності платника. Саме тому в об'єднанні значної кількості регулюючих задач, що вирішують прямі податки, із забезпеченням фіскальних інтересів держави роль прямих податків постійно підвищується в більшості розвитих країн. Але в той же час прямі податки, як і непрямі податки, ведуть до росту цін, скорочують споживання і тим самим впливають на баланс попиту та пропозиції.

     Крім того, недоліки прибуткових податків складаються, по-перше, у складності числення оподатковуваного прибутку (доходу), оскільки платник завжди прагне сховати частина зароблених засобів. Цей факт постійно штовхає державу до нових заходів для забезпечення ефективного обліку і контролю доходів суб'єктів, що хазяюють, і громадян, а також до установлення твердого механізму відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства. По-друге, прибуткові податки можуть виступати ефективним фіскальним інститутом лише за умови досягнення в державі визначеної стадії економічного розвитку.        

Переваги прибуткового оподатковування (податок на прибуток):

• регулятор економічних процесів
• стимулятор економічної активності
• можливість податкового охоплення всього створеного валового доходу
• можливість впливу на прийняття рішень на мікрорівні
• важливий аспект міжнародної податкової конкуренції
• соціально-економічні переваги
• політичні переваги.

 

  Недоліки прибуткового оподатковування:

• складність нарахування
• можливість відхилення при недосконалій системі бухгалтерського обліку
• можливість реалізації фіскального значення за умови досягнення в державі визначеної стадії економічного розвитку
• ріст цін, скорочення споживання.

     Головною  перевагою прибуткового оподатковування є пряма залежність розміру податків від розміру отриманого прибутку (доходу). Ніякі інші податки, у тому числі і прямі, не мають такої залежності від кінцевих результатів діяльності суб'єктів, що хазяюють, і громадян, як прибуткові податки.  
       Це необхідно мати у виді при визначенні ставок прибуткових податків. Так, розмір ставки податку на прибуток необхідно встановлювати на такому рівні, при якому прибуткове оподатковування не заподіювало би перешкод виробництву і не гальмувало його розвиток. У противному випадку податок на прибуток буде втрачати роль регулюючого інструмента.  
       Система оподаткування прибутку юридичних осіб характеризується у сучасний період чималою кількістю проблем найбільш суттєвими є проблеми визначення бази оподаткування, оптимальної кількості наданих пільг, впровадження механізму регулятивної функції податку, розрізненість систем бухгалтерського та податкового обліку, великий розмір тіньової економіки та інші проблеми, що обумовлені специфікою господарчих відносин, що склалися в Україні у сучасний період.  
       У цілому діюча система оподатковування в Україні характеризується численними виправленнями і змінами в законодавчі акти. Це явище є, хоч і небажаним, але цілком закономірним, якщо врахувати той факт, що податкова система України знаходиться в стадії активного становлення, що супроводжується серйозними структурними зрушеннями. На жаль, після десяти років її становлення, важко вважати однозначним відповідність порядку побудови податку на прибуток економічним законам, у той час як держава з його допомогою повинне не просто регулювати, а і стимулювати розвиток економіки країни. Тому удосконалювання системи прибуткового оподатковування юридичних осіб було і залишається одним з найбільш важливих питань податкової реформи.  

 

     

     Висновок 

     Українська  держава на сучасному етапі переходу від планового державного управління народного господарства до ринкових відносин розпочала створення власної податкової системи,яка не є копіюванням досвіду інших країн, адже податкова система має відображати конкретні умови конкретно країни: рівень розвитку економіки, соціальної сфери, її зовнішню внутрішню політику, традиції народу і ряд інших чинників.

     Сучасний  стан податкової системи України  можна охарактеризувати як закладення підвалин. Зроблено за короткий час досить багато.

     Здійснено перехід до системи формування доходів  бюджету на податковій основі, реформована сама податкова система шляхам впровадження  податків характерних для країн розвинутою ринковою економікою. Особливу роль у податковій системі посідають прямі  податки , які є “справедливіші” від непрямих.

     Пряме оподаткування в нашій країні базується на двох основних видах податків :  податку  на прибуток підприємств і  прибуткового   податку  з

громадян.

     Головною  ознакою  нині  діючої податкової системи України є те, що в ній, як і раніше, платежі підприємств (21,6%) переважають над надходженнями від населення (11,7%), тоді як останній переважає у розвинутих у країнах.

     На  сучасному етапі потрібно приділяти  більш уваги  прибутковому  податку з громадян.

     Розроблено  і впроваджено законодавство, яке  вирішу деякі питання щодо оподаткування громадян, - Декрет “Про  прибутковий   податок  з громадян” .

     Цим декретом визначено об’єкти, суб’єкти, ставка оподаткування, а також особливості оподаткування окремих  категорій  громадян як протягом календарного року, так і за сукупним доходом.

     При стягнені  прибуткового   податку  громадян слід враховувати, що діючим законодавством встановлено пільги, хоча і досить незначні.

     На  жаль все ж таки недосконалість Декрету  “Про  прибутковий   податок  з громадян” відчувається. Вона забезпечується шляхом надмірного оподаткування, скороченням пільгових ставок та іншим, що одночасно руйну стимули економічної діяльності, змушує суб’єктів оподаткування уникати сплати цього  податку .

     Отже, ми бачимо, що проблем в оподаткуванні  громадян багато і їх треба терміново вирішувати.

     Для цього потрібно все ж таки використовувати  досвід розвинених країн світу і власний. Насамперед необхідно переглянути ставки  прибуткового  податку , які потрібно зменшити, потім зупинитися на неоподатковуваному доході, який необхідно індексувати з урахуванням інфляції, та, нарешті, розглянути пільги, щодо  прибуткового  оподаткування, кількість яких з кожним роком скорочується, а не збільшується, як в розвинених країнах світу.

     Існує ряд інших проблем, але це головні, які потрібно негайно вирішувати. Адже жоден  податок  не може забезпечити такий вплив на інтереси суб’єктів розподільних відносин у суспільстві, як  даний .

     Саме  з погляду на це, незважаючи на всі  труднощі у стягненні прибуткового   податку , він використовується у всіх країнах світу, в тому числі і в Україні. 

 

     Використана література 

1. Податковий кодекс Украни
2. Конституція України. К., 1996.
3. Берлач А.І. Фінансове право України - Навч. посіб. – К.: Університет Україна, 2008. – 360 с.
4. Воронова Л.К. (ред.) Фінансове право України - Навч. посіб. — К. : Правова єдність, 2009. — 395 с.
5. Музика-Стефанчук О.А. Фінансове право: Навчальний посібник. – 3-тє вид., доп. і перероб. – К.: Атіка. 2007. – 264 с.
6. Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т. /кол. авторів [заг. редакція, М. Я Азарова]. – К. : Міністерство фінансів України, Національний університет ДПС України, 2010. – 2389 с.
7. Фінансове право України - Навчальний посібник / [Кучерявенко М. П., Криницький І. Є., Лукашев О. А. та ін.]; за заг. ред. М. П. Кучерявенка. – Х. : Право, 2010. – 286 с. – С. 53–69, 82–86.
8. Податкове право України - Кредитно-модульний курс : навч. посібник [для студ. вищ. навч. закл.] / [Л. К. Воронова, М. П. Кучерявенко, Н. Ю. Пришва та ін.] ; за ред. Л. К. Воронової, М. П. Кучерявенко. – К. : Правова єдність, 2009. – 485 с.
9. Фінансове право України - Навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. / [Л. К. Воронова, М. П. Кучерявенко, Н. Ю. Пришва та ін.]. – К.: Правова єдність, 2009. – 395 с.