Методи та методика фінансового контролю: їх особливості та співвідношення

ЗМІСТ 

   1. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ   …………………………………………………….   3

 1.1 Методи та методика фінансового контролю: їх особливості та співвідношення. …...………………........................................................................3

1.2 Валютне регулювання та валютний контроль. Органи і агенти  валютного      контролю.….……………………………………………………………………….9

        1.3 Загальна характеристика прибуткового податку (податку з фізичних   осіб)………………………………………………………………………………………19

    1.4 Загальний  оподатковуваний дохід. Об’єкт і ставка оподаткування, податкові пільги та податковий кредит………………………………………………21

2. ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ   …………………………………………...............30
1. Наведить більш вдале визначення поняття ……………………………….30

2.2 Знайдіть  вірну відповідь   ………………………………………………….31   

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ   ………………………………………………………………32 
 
 
 
 
 
 

1.1.Методи  та  методика фінансового контролю: їх особливості та співвідношення.

    Фінансовому контролю як окремій сфері економічної науки притаманний власний метод дослідження предмета.

    Можна прочитати різні визначення методу фінансового контролю, зокрема:

• "... підхід контролю до явищ, що є предметом даної науки, сукупність способів пізнання даного предмета" [3];
• "... прийоми, що розробляються та застосовується контрольними органами для досягнення поставлених перед ними цілей, здійснення необхідного впливу на підконтрольний об'єкт" [4];
• "... сукупність методичних прийомів контролю процесів розширеного відтворення суспільно-необхідного продукту та дотримання його законодавчого та нормативно-правового регулювання" [5, 6. ];
• "... сукупність способів та прийомів перевірки законності, достовірності та доцільності операцій господарюючого суб'єкта шляхом документального дослідження, визначення реального стану, порівняння та оцінки результатів перевірки" [7];
• " сукупність прийомів та способів для здійснення контрольних дій з метою вивчення економіки господарства, законності та доцільності витрачання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, ефективності ведення господарської діяльності, виконання державних планів з найменшими затратами" [8];
• "... комплексне, органічно взаємопов'язане вивчення законності, достовірності, доцільності та економічної ефективності господарських, фінансових операцій та процесів на основі використання облікової, звітної, планової (нормативної), іншої економічної інформації в поєднанні з дослідженнями фактичного стану об'єктів контролю" [9];
• ". система попереднього, поточного та наступного вивчення предмета господарського контролю з точки зору дотримання законності, всенародної доцільності та якості управління" [10].

     Родовим щодо поняття "метод фінансового контролю" є поняття "метод". Тому необхідною умовою визначення методу фінансового контролю є пояснення об'єктивного змісту. Під методом (від грецьк. methodos — шлях дослідження) необхідно розуміти науково обґрунтовану систему способів, прийомів та принципів пізнання дійсності, дослідження об'єктів, явищ та процесів, що визначають шлях наукового пізнання і встановлення істини.

       Метод фінансового аналізу визначається змістом і особливостями предмета, що вивчається, тими цілями, вимогами та завданнями, які постають перед аналізом на цьому етапі розвитку економіки країни та на перспективу.

  Таким чином під методом фінансового контролю необхідно розуміти науково обґрунтовану систему способів, прийомів та принципів дослідження діяльності суб'єктів господарювання, всіх юридичних і фізичних осіб, діяльність яких пов'язана з використанням суспільної власності, та її окремих аспектів — фінансових операцій та процесів, які розглядаються з позицій законності, достовірності, доцільності й економічної ефективності, збереження власності, правильності формування й використання капіталу.

Метод фінансового  контролю має певні специфічні особливості.

  Діалектичний  підхід до вивчення фінансово-економічних  процесів та явищ. Фінансово-економічним процесам властиві переходи кількості в якість, виникнення нової якості, заперечення заперечень, боротьба протилежностей, відмирання старого та виникнення нового, більш перспективного. Тобто всі методи та прийоми діалектики повинні знайти та й знаходять своє застосування при здійсненні фінансового контролю. За законом діалектики, в основі методу фінансового контролю лежить загальнонауковий метод пізнання, а сам фінансовий контроль ґрунтується на дослідженні фінансово-економічних явищ і процесів у їх взаємозв'язку та взаємообумовленості, у зміні та розвитку.

  Використання  системи показників, що характеризують фінансово-економічні явища та процеси. Фінансовий контроль спрямований на дослідження фінансово-економічних явищ та процесів, які мають або можуть мати числову характеристику, тобто виражаються або можуть бути виражені в системі показників. Система показників для фінансового контролю базується, як правило, на системах та підсистемах фінансово-економічної інформації (фінансова, бухгалтерська та податкова звітність), а також включає спеціально розраховані показники.

  Застосування  постійних порівнянь. Всі явища і процеси необхідно розглядати в постійному русі, зміні і розвитку. Найрізноманітніші порівняння активно використовуються у фінансовому контролі: фактичні результати фінансово-економічної діяльності об'єктів контролю порівнюються з нормативами, результатами минулих років, досягненнями інших підприємств, прогнозними показниками тощо.

  Необхідність  вивчення внутрішніх протиріч, позитивних і негативних сторін кожного досліджуваного явища та процесу. Кожен процес, кожне явище потрібно розглядати як єдність і боротьбу протилежностей.

  Дослідження причин зміни показників фінансово-економічної  діяльності об'єктів  контролю, що зумовлено причинно-наслідковою залежністю фінансово-економічних явищ та процесів.

  Виявлення і вимір взаємозв'язку і взаємозалежності між показниками, які визначаються об'єктивними умовами  діяльності економіки. Жодне фінансово-економічне явище (процес) не можуть бути правильно інтерпретованими, якщо вони розглядаються ізольовано, без взаємозв'язку з іншими; не можна також на основі окремо взятого явища, процесу робити загальні висновки про тенденції розвитку об'єкта в цілому; однак це зовсім не унеможливлює логічне виокремлення під час дослідження окремих явищ та процесів.

  Необхідність  дослідження впливу факторів на результати фінансово-економічної діяльності об'єктів контролю.

  Фінансовий  контроль як спеціалізований вид  управлінської діяльності та особлива сфера економічних знань використовує обшир методичних прийомів (способів), які ґрунтуються на досягненнях суміжних наук (аналізу господарської діяльності, бухгалтерського обліку, статистики тощо). Системність в контролі досягається комбінованим використанням різних способів контролю: логічного і математичного, документального і фактичного. Застосування їх дозволяє всебічно аналізувати і синтезувати фактичний матеріал, з'ясовувати послідовність дій суб'єкта контролю в складних господарських ситуаціях або в умовах невизначеності, встановлювати достовірність залучених джерел інформації.

  Не  належать до методичних заходів контролю такі дії, як ознайомлення з документами, оформлення письмового запиту, отримання письмових пояснень і довідок, опечатування справ і документів, вилучення дійсних документів — вони відображають окремі види контрольних дій, засоби оформлення ревізійних матеріалів або забезпечення збереження документів, а не методичні прийоми контролю.

  Метод фінансового контролю реалізується через систему технічних прийомів і способів дослідження, які є  найважливішими елементами методу фінансового  контролю, і становлять його інструментарій.

  У фінансовому контролі використовується дві найбільш загальні групи методичних способів та прийомів: загальнонаукові та спеціальні.

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  При здійснення фінансового контролю визначають різні способи перевірки документів. Перевірку бухгалтерських документів і записів у облікових реєстрах аналітичного обліку здійснюють двома способами:

• від запису до документа — при перевірці за основу беруться облікові реєстри. Кожний запис у них, що відображає господарську операцію, перевіряють за виправдувальними документами;
• від документа до запису — за основу береться папка (справа) з виправдувальними документами. Кожен документ, яким оформлена господарська операція, перевіряють за відповідними записами в облікових реєстрах. Масові господарські операції, записані в журналах, перевіряють способом "від запису до документа".

Перевірка за даними способами може бути суцільною  або вибірковою.

  Суцільний спосіб передбачає перевірку всіх документів і записів у реєстрах бухгалтерського  обліку (касові та банківські операції, розрахунки з підзвітними особами, вексельні операції, власний капітал  і забезпечення зобов'язань, доходи і фінансові результати, витрати, непланові втрати) в несистематизованому  хронологічному порядку.

  Несистематизована суцільна перевірка документів передбачає, в першу чергу, що вони підпадають несистематизованому розгляду під  час здійснення операцій. Несистематизований суцільний перегляд документів дозволяє ознайомитись з якістю документації, перевірити достовірність і законність документів, виявити сумнівні документи (неправильно або неповно оформлені документи, відсутність необхідних реквізитів, зокрема підписів, недотримання встановленої форми, підроблені документи, що є знаряддям зловживань, підлягають поглибленому аналізу), фальсифікації і порушення, дає можливість з'ясувати, в яких напрямах слід виконати поглиблену перевірку.

  Вибірковий  метод означає, що перевіряється  частина первинних документів, які  систематизуються, групуються за видами господарських операцій. Вибірковим способом проводять перевірку записів про обороти і залишки в журналах-ордерах, відомостях. Якщо вибірковою перевіркою виявлено серйозні порушення або зловживання, то фінансовий контроль на цій ділянці здійснюється суцільним способом.

  У фінансовому контролі може бути використано  два способи вивчення документальної інформації:

1. від первинних документів до реєстрів аналітичного і синтетичного обліку;
2. від звітних, підсумкових показників до реєстрів синтетичного і аналітичного обліку і від записів у них — до первинних документів.

  Другий  варіант — більш раціональний. Він дозволяє на основі попереднього аналізу звітних показників та інших  матеріалів найбільш доцільно відібрати  коло первинних документів і облікових  записів, які треба вивчити детально, зосередити увагу на найбільш імовірних ділянках порушень і недоліків. Це дозволяє скоротити кількість документів, що перевіряються і терміни проведення ревізії.

     Методи фінансового контролю треба відрізняти від методики проведення перевірок, ревізії. Методика — це конкретні прийоми і засоби конкретних дій. Вона показує, як, у якому порядку проводити перевірку, з чого починати і чим її закінчувати. Розроблено методики перевірки збереження готівки в касах, збереження і витрати матеріальних цінностей на підприємствах і організаціях, перевірки виплат з фонду заробітної плати тощо. Методика контролю розробляється з урахуванням форми власності, організаційної структури, територіального аспекту.