Звіт з виробничої практики на ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл""

Функціями ж складського  господарства є належне зберігання запасів сировини та готової продукції, вчасна доставка необхідної сировини на виробництво, контроль за термінами  придатності наявних сировинних запасів, нагляд за тим, щоб видавалися зі складу спочатку ті вироби, які надійшли на нього раніше, або у яких менші терміни придатності.

Юридичний відділ займається веденням юридичної документації, необхідної для нормальної діяльності підприємства, оформленням договорів з постачальниками та покупцями, представленням інтересів підприємства у суді.

Виробничий відділ на чолі з директором з виробництва  та розвитку займається безпосередньо контролем за виробництвом продукції, а також винайденням та випробовуванням у виробничій лабораторії нових видів кондитерської продукції, створенням нових технологій виробництва, наглядом за дотриманням норм витрат матеріалів на одиницю виробу.

Відділ кадрів відповідає за своєчасне поповнення трудових ресурсів підприємства робітниками відповідної  освіти та кваліфікації, слідкує за наявними трудовими ресурсами, їх освітою  та підвищенням кваліфікації.

Економічний відділ на чолі з директором з економіки, в свою чергу, поділяється на два підрозділи: планово-економічний відділ та відділ інформаційних технологій. Завданнями економічного відділу підприємства є проведення економічного аналізу діяльності підприємства, розробка планів і прогнозів діяльності підприємства, вироблення рекомендацій щодо збільшення прибутковості та підвищення рентабельності діяльності підприємства.

Служба економічної  безпеки підприємства створена для  того, щоб забезпечити ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл»  захист від витоку інформації, секретів технології та ін.

Бухгалтерія на чолі з  головним бухгалтером призначена для  ведення повного бухгалтерського  обліку господарської діяльності підприємства, для інформування керівництва про  фінансові показники діяльності компанії, для подання бухгалтерської звітності.

Основні чинники, які  здійснюють вплив на діяльність підприємства можна поділити на прямі і непрямі. До прямих відносяться постачальники, закони і державні органи, споживачі  і конкуренти. До непрямих чинників можна віднести фактори зовнішнього середовища. Це, зокрема, політика уряду України (грошово-кредитна, фінансово-бюджетна, податкова), відсоткові ставки по кредитах у банках, політика встановлення тарифів, торгових обмежень, курси іноземних валют.

Основні фактори прямого впливу на підприємство: постачальники, закони і державні органи, споживачі і конкуренти.

Основними напрямками діяльності підприємства є виготовлення та реалізація населенню кондитерської продукції. Підприємство виробляє наступні види кондитерської продукції: батончики пралінові; вафлі; драже вагове; драже фасоване; зефір; карамель з начинкою; карамель з фруктово-ягідною начинкою; карамель льодяникова; карамель молочна; новорічні подарунки; печиво; фрукти в шоколаді; Хмельницький сувенір; цукерки грильяжні; цукерки желейні; цукерки з помадними начинками; цукерки з праліновою начинкою; цукерки збільшені збивні; цукерки збільшені на вафельній основі; цукерки збільшені пралінові; цукерки на вафельній основі; цукерки помадні; цукерки помадні (шоколадна глазур); цукерки спиртові; цукерки із збивним корпусом.

На фабриці діють два основні цехи: карамельний і борошняний. Виробнича площа карамельного цеху - 1118 м. кв., борошняного - 977 м. кв. Загальна площа ділянки фабрики - 10,4 тис. м кв. (1,04 га). До складу фабрики входять 12 фірмових магазинів та торгівельних точок, через які реалізується до 60% продукції, 25% продукції реалізується за межі країни, а решта – по області через оптові магазини чи фірми.

Випуск продукції в 2005 р. склав 660,8, за 2006 р. – 597,6 тонни. Зниження обсягів випуску продукції акціонерного товариства пояснюється активним оновленням основних фондів підприємства і капітальним будівництвом додаткових цехів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. Дослідження  макроекономічного впливу на ЗАТ  «Хмельницька кондитерська фабрика  «Кондфіл».

 

2.1 Аналіз загальноекономічних  факторів

Сучасне становище економіки  України характеризується значним напруженням політичної ситуації, кризовими настроями в економіці і банківській сфері. Підприємства знаходяться в очікуванні, що ж принесе їм завтрашній день, що не сприяє зростанню обсягів виробництва, а, навпаки, спричиняє застій у виробничій сфері.

Глибока економічна і  політична криза в Україні  похитнули і так не надто надійну  економіку, що сприяло зупинці виробництва  у багатьох галузях промисловості.

Кондитерська галузь не є винятком. Незважаючи на те, що вона є однією з найперспективніших галузей, держава не приділяє потрібної уваги її розвитку. В даний час значна частина експортного потенціалу кондитерської галузі України опинилася під загрозою внаслідок як невиваженої політики уряду України, так і впровадження ввізних мит на українську продукцію в Росії, Білорусії та Казахстані. А саме Росія та Білорусія є основними закордонними споживачами українських кондитерських виробів.

Актуальні на сьогоднішній день проблеми кондитерської галузі можна поділити на чотири групи:

1. Фінансові проблеми.

2. Проблеми, пов'язані  з внутрішньою політикою держави:  зростання цін на цукор як  наслідок спроби держави допомогти  цукровій промисловості вийти  з кризового стану. 

3. Активне запровадження  країнами колишнього Радянського  Союзу ввізного мита на українські кондитерські вироби (Казахстан, Білорусія, Росія), а саме ці країни є чи не основними ринками збуту вітчизняних кондитерських фабрик. Зокрема, Росія обклала українську кондитерську продукцію ввізним митом у розмірі 21% на 1 кг та ввела ПДВ 20%.

4. Проблеми, пов'язані  з пакуванням кондитерської продукції. 

Величезний вплив на діяльність кондитерської промисловості, як підгалузі харчової, здійснює також  і політика Уряду України, яку  також не назвеш найкращою.

Грошово-кредитна політика є основною складовою системи загальнодержавної економічної політики, її роль у розвитку економічних процесів дуже важлива. Грошово-кредитна політика базується на прогнозній економічній та фіскальній політиці. На підставі прогнозних макроекономічних показників, Закону України "Про Державний бюджет України" на відповідний період Національний банк України розробляє Основні засади грошово-кредитної політики на відповідний рік. Внаслідок намагання Уряду приховати реальне зростання інфляції в Україні, під загрозу поставлена вся грошово-кредитна система країни, що не може не вплинути на діяльність вітчизняних підприємств.

Стосовно валютно-курсової політики можна з впевненістю  відзначити, що значний вплив на погіршення валютно-курсової політики мала непослідовна політика Національного банку України. Заходи монетарної рестрикції, які почав впроваджувати з початку 2008 р. НБУ, не були підтримані скоординованими антиінфляційними діями з боку Уряду. Така політика, маючи обмежений вплив на гальмування інфляційних процесів, призвела згодом до стрімкого скорочення обсягів кредитування національної економіки, уповільнення темпів економічного зростання на тлі галопуючої інфляції. Крім того, є очевидним – і різка (майже у 2 рази) девальвація гривні у вересні-грудні 2008 р. є тому підтвердженням – що Національний банк виявився неготовим перейти до режиму більш гнучкої валютно-курсової політики, що передбачає запровадження керованого коливання курсу гривні у межах відносно широкого коридору (10-20%).

Ще на початку 2008 р. –  задля боротьби з інфляцією – НБУ підвищив ставки за депозитними сертифікатами для фінансових установ, таким чином збільшивши обсяги залучених у них грошей та акумулювавши їх на своїх рахунках. НБУ зобов’язав банки також підвищити покриття ризику ліквідності.

З одного боку, згадані  рішення НБУ сприяли підвищенню міцності банків та їхньої платоспроможності, а з іншого – зростанню відсоткових  ставок, скороченню термінів кредитування і навіть призупиненню видачі позик  деякими банками.

Все це мало своїм наслідком скорочення темпів зростання обсягів довгострокового кредитування та кредитування капітального будівництва і оновлення основних фондів великими підприємствами.

Загальний обсяг депозитів  банків у 2008 р. скоротився на 1,2%, а за І квартал 2009 р. – 15%. Вже 5 місяців поспіль знижуються вклади юридичних осіб через нестачу оборотних коштів компаній. На це впливає обмеження кредитування в умовах низької ліквідності банківської системи. Кредитні вкладення зменшилися на 12,0%. Направлення грошово-кредитної політики на подолання інфляційного тиску зумовлює подорожчання кредитних ресурсів. У січні-травні 2009 р. середньозважена ставка за кредитами в національній валюті збільшилася на 5,4%.

Принципи побудови податкової системи України, її склад, а також  права та обов’язки платників податків визначаються законом України “Про систему оподаткування” в редакції від 18.02.1997 р. із внесеними змінами. Згідно чинного законодавства, в Україні стягується 25 загальнодержавних та 14 місцевих податків і зборів. До загальнодержавних податків і зборів віднесено податок на додану вартість (ПДВ), податок на доходи фізичних осіб, податок на прибуток підприємств, акцизний збір, податок з власників транспортних засобів, мито, фіксований сільськогосподарський податок, деякі платежі (державне мито, плата за користування природними ресурсами, рентні платежі), а також цільові відрахування до бюджетних та позабюджетних фондів (збір на обов’язкове пенсійне страхування, збір за забруднення навколишнього природного середовища тощо). До місцевих податків і зборів належать податок з реклами, комунальний податок, а також низка обов’язкових платежів (готельний збір, збір за паркування, ринковий збір, збір за видачу дозволу на розміщення об’єкта торгівлі тощо).

Податкова система України  поєднала в собі принципи двох податкових систем, найбільш характерних для світової практики – європейської й американської. Якщо в американській системі переважає прибутковий принцип оподатковування, в європейській – обкладення обороту у формі податку на додану вартість. Жорсткість української податкової системи визначена еклектичним поєднанням обох зазначених систем з базовою метою – ліквідації дефіцитності бюджету. Це визначалося й вимогами міжнародних фінансових організацій, які обумовили надання кредитів скороченням бюджетного дефіциту.

Зростання недовіри інвесторів до фінансової системи України зумовило вивезення капіталу і згортання  інвестицій в Україну, відсутність  сприятливих умов для зростання  ділової активності і розвитку підприємництва. Різко знижуються темпи надходження іноземних інвестицій, які раніше істотно збалансовували платіжний баланс. За ІІІ кв. 2008 р. їх обсяг був у 2 рази менший, ніж у ІІ кварталі 2008 р., а за жовтень 2008 р. майже в 10 разів менший середньомісячного показника у ІІ кварталі 2008 р.

Головним завданням  податково-бюджетної політики на 2008–2010 рр. стала податкова реформа. Вона передбачає послідовне зниження податкового  тиску та створення податкової системи, яка стимулюватиме інвестиційну діяльність та економічний розвиток. Так, починаючи з 2008 року, буде зменшуватися ставка податку на прибуток підприємств на 1 відсотковий пункт щороку до 22% у 2010 році з кінцевою метою зменшення розміру ставки до 20% у наступні роки.

Нагальною проблемою  для ДПА є накопичення суми невідшкодованого податку на додану вартість (ПДВ). борг держави з повернення ПДВ у 2008 р. становив 7,9 млрд. грн., у тому числі прострочений – 3,6 млрд. грн.

З метою збільшення ефективності адміністрування збору податків уряд ініціював реформу декларування ПДВ. У квітні були впроваджені розшифровки податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів. Це дало можливість виявляти обсяги податку, що заявлені до відшкодування безпідставно, та попереджувати незаконні маніпуляції з ним. Проте нововведення уряду значно ускладнило податкові процедури і збільшило витрати часу на їх проведення.

В результаті невиваженої  податкової політики, неправильного  розподілу доходів підприємств  відбулося гальмування реноваційних та інвестиційних процесів та нагромадження  потреби в інвестиціях у переозброєння виробництва. Але це завдання сучасна українська економіка вирішити не зможе – вона практично позбавлена стимулів довгострокового розвитку, які в сучасних умовах забезпечуються збалансованим комплексом усіх функцій оподаткування – фіскальної, регуляторної та стимулюючої.

Таким чином, можна констатувати, що на даний час в Україні склалася несприятлива ситуація для розвитку бізнесу взагалі і для інвестування в кондитерську галузь зокрема.

В Бюджеті України  на 2009 р. є документ, яким передбачено суттєве зменшення кількості податків на підприємства і було запропоновано замінити на єдиний соціальний внесок всі податки на фонд заробітної плати, проте до діла не дійшло, тому що не розроблені ні відповідні документи податкової звітності, ні механізми та інструкції з стягнення єдиного соціального податку, хоча таке нововведення могло б суттєво спростити механізм нарахування податків на фонд заробітної плати і вивести з тіні хоча б частину реальних заробітних плат українського населення.