Звернення простого векселя з вчиненням протесту в неплатежі і забезпеченням платежу за допомогою авалю

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА  АКАДЕМІЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

з учбової практики

на тему

Звернення простого векселя з вчиненням  протесту в неплатежі і  забезпеченням  платежу за допомогою авалю

 

 

 

 

 

Виконала

Кушнір Т.

Група Ф-06-6

Перевірив

Величкін В.О.

 

 

Дніпропетровськ – 2010

ПЛАН

 

Вступ 3

1. Звернення простого векселя                                                                              4
2. Вчинення протесу в неплатежі векселя                                                            6

2.1. сутність та етапи  протесту векселів                                                                6

2.2. види протестів векселів                                                                                  10

3. Забезпечення платежу за допомогою авалю                                                  11

Висновок                                                                                                                 14

Список першрджерел                                                                                            15

Додаток №1. Приклад акту про протест простого векселя  в неплатежі          16

Додаток №2. Місце для  авалю на простому векселі                                          17

 

ВСТУП

 

 

  У сучасній ринковій економіці вексель відіграє помітну роль у господарській практиці та у діяльності комерційних банків. Важливість векселя, його місце у ринковій економіці визначається його функціями. Основною функцією вексельного обігу є оформлення короткострокового кредиту. По друге вексель здатний виконувати функцію платежу. Як платіжний засіб він дозволяє отримати гроші, не чекаючи строку платежу. Його можна продати або ж закласти в заставу в комерційному банку.

Прискорення розрахунків  і грошового обігу, звичайно, є головними функціями векселя. Але не тільки вони зберігають свою силу з часів виникнення вексельного обігу і донині. Насамперед, вексель здійснює функції контролю за виконанням зобов’язань між суб’єктами господарського життя, скорочення грошової і кредитної маси в обігу, а отже і стримування темпів інфляції.

В умовах сучасної ринкової економіки векселі стали об’єктом купівлі-продажу, формою інвестування капіталу на короткий строк з метою отримання доходу, тобто перетворилися в особливий вид цінних паперів у повному фінансовому розумінні цього терміну.

Та обіг векселів супроводжується проходженням складних етапів, кожен з яких потребує конкретних законодавчо визначених дій. Одним з таких етапів є процедура погашення векеселя, яка має певні особливості. Розкриття всих цих моментів є надзвичайно актуальним питанням согодення, яке потребує детального вивчення.

Тож, метою моєї роботи є розгляд та вивчення тематики звернення простого векселя з вчиненням протесту в неплатежі і забезпеченням платежу по ньому за допомогою авалю.

 

1.Звернення простого  векселя

 

На сьогоднішній день одним з найважливіших інструментів розрахунків та кредитування, які  використовуються в міжнародній  торгівлі так і в інших сферах економіки служить вексель.

Згідно до чинного  законодавства та Закону України Про цінні папери та фондовий ринок, вексель - цінний папір,  який посвідчує безумовне  грошове  
зобов'язання  векселедавця  або  його  наказ третій особі сплатити  
після настання строку  платежу  визначену  суму  власнику  векселя  
(векселедержателю). [3].

Сьогодні в обігу  існують два основних види векселів:

• соло-вексель (простий) - боргове зобов'язання однієї особи сплатити вказану суму іншій особі;
• тратта (переказний) (bill of exchange, draft) - безумовна пропозиція однієї особи, адресована іншій, сплатити в призначений термін третій особі певну грошову суму [4].

Відповідно вексель  має певну схему обігу. Так останнім і найважливішим елементом даної схеми є процедура погашення векселя, яка і виражає сутність даного цінного паперу.

Процедура погашення вказує на те, що останній векселедержатель повинен подати вексель до сплати в день, коли він має бути оплачений, або в один із двох наступних робочих днів (за згодою сторін строк платежу може бути пролонговано, а угода оформляється новим векселем з аналогічними умовами, у якій черговість індосантів має бути збережена). Дострокова оплата векселя можлива лише за згодою платника. Боржник, він же презентат, за допомогою індосаменту чи неперервного ланцюга індосаментів дізнається про нового власника векселя, впевнюється в тому, що презентант векселя (особа, яка подає вексель до платежу чи до акцепту) і векселедержатель є однією особою та сплачує останньому вексельну суму в грошовій формі з учиненням на звороті векселя розписки про здійснення платежу. Оплата векселя може провадитися готівкою, чеком або переказом на банківський рахунок. З моменту оплати векселя особа, яка здійснила платіж, вважається вільною від зобов'язання.

Якщо боржник запропонує виплатити лише частину вексельної суми, то векселедержатель не має права відмовитись від такої пропозиції. У цьому разі у тексті векселя червоним кольором робиться помітка залишкової суми боргу.

У разі відмови або неспроможності боржника оплатити вексельну суму, використовуючи принцип солідарної відповідальності за векселем, векселедержатель може подати позов до всіх індосантів, гарантів та трасанте без урахування черговості підписів на векселі. Відповідно, коли вексель оплачується одним із індосантів, особа, яка оплатила вексель, може подати позов до інших індосантів та трасантів, проте трасант не мас права вимагати оплати від індосантів. Однак поданню позову проти солідарно відповідальних осіб має передувати процедура протесту векселя з боку векселедержателя. За умови відсутності протесту, несвоєчасного його подання, недотримання при здійсненні протесту необхідних правових норм векселедержатель втрачає право на висунення позову до трасанта та індосантів [2].

 

2. Вчинення протесу в неплатежі векселя

 

2.1. сутність та етапи протесту векселів

Процедура протесту полягає в офіційному засвідченні факту відхилення від законодавчо встановленого порядку обігу векселя і настання певних правових наслідків. Векселедержатель протягом двох робочих днів після строку платежу за векселем подає вексель нотаріусу за місцезнаходженням платника (або третьої особи, якій доручено здійснити оплату векселя). У той самий день нотаріус висуває вимогу платежу (акцепту) боржникові. Якщо до 12 год. наступного дня платник виплачує суму боргу (акцептує вексель), то нотаріус повертає йому вексель без учинення протесту. Якщо ж у вказаний термін платіж (акцепт) не надходить, нотаріус опротестовує вексель внесенням у текст векселя помітки про неплатіж (неакцепт), спеціальний реєстр та складанням акта про протест векселя.

Акт протесту векселя – кваліфікований письмовий доказ, складений в рамках спеціальної юридичної процедури - нотаріального виробництва, яке і має на меті створення таких доказів ( Додаток №1) [8].

Серед обов'язкових даних акта про протест:

— дані про особу, проти якої висувається протест (протестант);

— вказівка на безуспішну пропозицію оплатити (акцептувати) вексель;

— місце і дата подання протесту;

— підпис посадової особи, що вчинює протест;

— печатка установи, яка вчинює протест.

Акт разом з векселем вручається векселедержателю, який оплачує витрати на здійснення протесту, що включають державне мито, спеціальний збір за здійснення нотаріальних дій, канцелярські, поштові, транспортні витрати тощо.

У випадку, коли боржник не виявить бажання зустрічатись із нотаріусом, не допустить його до себе в кабінет чи квартиру або коли місцезнаходження платника не відоме, а також проти неіснуючих, фіктивних фірм здійснюється символічний протест.

Після здійснення протесту протягом чотирьох днів векселедержатель повинен повідомити свого індосанта та векселедавця про неплатіж (неакцепт), а ті, у свою чергу, протягом двох днів з моменту отримання повідомлення інформують про це свого індосанта аж до закінчення ланцюжка написантів векселя. Ця процедура називається нотифікацією. Вона дає змогу швидко повідомити всіх зобов'язаних за векселем осіб і сприяє якнайшвидшому погашенню векселя. Оскільки неоплата векселя негативно впливає на репутацію фірми, а плата за вчинення протесту покладається на осіб, які сплачують опротестований вексель, часто попередній векселедержатель чи трасант добровільно оплачують вексель, виключаючи вплив судових органів і уникаючи додаткових витрат. Уникнути витрат на протест векселя можна і учиненням на ньому напису «оборот без витрат», «без протесту». У такому разі векселедержатель має право вимоги до суб'єкта, що здійснив такий напис, і без процедури протесту. Якщо цим суб'єктом є трасант, то такий напис робить непотрібним протест щодо всіх зобов'язаних за векселем осіб. У сукупності розмір зворотної вимоги векселедержателя включає таке:

• Несплачену вексельну суму разом з процентами, якщо вони передбачалися.
• Проценти з дня закінчення строку векселя.
• Витрати, пов'язані з протестом.

Існують строки давності щодо вимог за векселем. Зокрема, стосовно акцептанта строк давності претензій становить три роки, до індосантів та особи, що виставила вексель, — один рік. У випадку, коли вексель було оплачено одним із індосантів, строк давності його вимог до інших солідарно відповідальних осіб становить шість місяців.

Якщо протест здійснений своєчасно, то наступають наступні  
наслідки:  
      - Органи суду вправі видавати судові рішення за позовами, заснованим  
на протестували векселі;

- Наступає відповідальність по простому векселю - надписателей, а в  
переказному - надписателів і трасанта (векселедавеця).

Усі ці особи, за винятком індосантів, що помістили перед своєю  
підписом слова "і без обороту на мене", є солідарно відповідальними  
перед векселедержателем. Останній має право пред'явити позов до всіх зобов'язаним за векселем особам (право регресу) або до одного з них, не зважаючи на порядком підписів цих осіб на векселі. Сплатив вексель у свою чергу звертається з вимогою до інших та, одержавши необхідну суму, передає сплатили протестувала вексель;

-Векселедержатель, несучи певні витрати, викликані вчиненням протесту векселя і неотриманням платежу за ним, має право вимагати з зобов'язаних осіб велику суму, ніж вказано у векселі.        

Виходячи з цих правил, видно, що чим пізніше відбудеться викуп  
протестував векселі, тим більше сума вимоги по ньому. Кожне із зобов'язаних за векселем осіб, викупивши протестувала вексель, може викреслити у векселі як свою власну, так і написи наступних за ним надписателів, так як, сплативши вексель і отримавши його назад, воно знову стає кредитором векселедавця та всіх тих осіб, від яких цей вексель дійшов до нього з написів. Написи же подальших за ним написів він викреслює тому, що пізніші, наступні за ним надписателі також перестають нести будь-яку відповідальність за векселем. Якщо він викреслить і які-небудь з верхніх написів, то тим самим зменшив би кількість відповідальних перед собою осіб, так як закреслені після протесту написи повинні вважатися знищеними.

       При викупі на самому векселі робиться розписка, де вказується, від  
кого, коли і в якій сумі отриманий платіж за векселем.

У разі закінчення строків, встановлених для здійснення протесту в  
неакцепті або неплатежі, векселедержатель втрачає свої права проти  
індосантів, векселедавця та інших зобов'язаних осіб, за винятком  
акцептанта.

Векселедержатель, який не одержав платежу за векселем, має право на  
стягнення у судовому порядку належних йому грошей, причому це право обмежується часовими межами, пропуск який позбавляє векселедержателя можливості отримати задоволення за векселем. Період часу, що призначаються за законом для здійснення судового стягнення за векселем, носить назву вексельної давності.

У векселі не всі є  однаковими ділянками, тому й терміни  
вексельної давності Положенням встановлюється різні залежно від характеру відповідальності кожного учасника векселя. Так, для пред'явлення позову векселедержателем до акцептанта переказного векселя встановлений 3-річний термін, а до векселедавця простого векселя - 1 рік з дня протесту, здійсненого у встановлений термін, або з дня платежу, у разі застереження - про обіг без витрати. Останнє має спадкоємців і індосантів.

Для позовних вимог індосантів один одному і до векселедавця встановлена  позовна давність - 6 місяців з  дня, в який індосант сплатив вексель, або з дня пред'явлення до нього позову.

З метою точного і  своєчасного інформування про кредитоспроможність  
клієнтів банки та інші кредитні установи зацікавлені в отриманні інформації про всі протестували векселях.