Валютна безпека

style="text-align:justify">- подальше скорочення зовнішньої заборгованості банківського сектору (на 2.2 млрд. дол. США). Обсяг короткострокового зовнішнього боргу за залишковим терміном погашення за 9 місяців збільшився на 3.1 млрд.  дол. США –  до 52.6 млрд.  дол.  США.  Рівень його покриття міжнародними резервами на кінець ІІІ кварталу знизився до 67% [11][8].

Валютна безпека характеризується певним переліком порогових показників (індикаторів):

-обсягом валютного ринку,

-загальний обсяг і структура валютних надходжень,

- показник девальвації (ревальвації) національної валюти,

-показник відхилення обмінного курсу валюти,

-доларова відсоткова ставка,

-вартість підтримання одного пункту курсу національної валюти,

-покриття резервами середньомісячного імпорту,

- щоденний обсяг обігу іноземної валюти,

-рівень наповненості вартості національної валюти резервами в іноземній валюті,

-купівельна спроможність іноземної валюти,

-співвідношення вартості іноземної валюти і паритету купівельної спроможності,

-крос-курс на валютних біржах інших держав,

-межі коливань валютних курсів [8][9].

У Методиці розрахунку рівня економічної безпеки України ( Наказ Міністерства економіки України від 02.02.2007р. №60) виділено окремий блок як щодо індикаторів, так і їх порогових значень у контексті окремих елементів фінансової безпеки (табл.1)[ 2][10].

 

 

 

Табл.1 Індикатори та порогові значення індикаторів стану фінансової безпеки України

№ п/п	Індикатор, одиниця виміру	Порогове значення (хопт)
Валютна безпека
1	Темп зміни індексу офіційного курсу гривні до долара США до показників попереднього періоду, %	не більше 6
2	Відношення обсягів депозитів в іноземній валюті до загальних обсягів депозитів (рівень доларизації), %	не більше 25
3	Валові міжнародні резерви України, місяці імпорту	не менше 3

 

В межах реалізації стратегії поповнення золотовалютних резервів Національний банк може застосовувати похідні фінансові інструменти для досягнення наступних цілей:

1) зниження кредитного ризику та збільшення ліквідності, використовуючи ф’ючерсні контракти замість депозитів у процесі управління портфелем;

2) входження в арбітраж шляхом купівлі та продажу суми, яка еквівалентна сумі ризику грошового забезпечення та ф’ючерсних контрактів з метою отримання прибутку від короткострокових змін цін;

3) покращення дохідності за рахунок створення синтетичних цінних

паперів або шляхом хеджування позиції портфелю;

4) важіль регулювання позиції дохідності та дюрації [4][11].

 

 

 

3. Шляхи забезпечення валютної безпеки України

Забезпечення валютної безпеки України потребує вжиття низки заходів, які мають здійснюватися за такими напрямами:

•      посилення дієвості дисконтної політики;

•      удосконалення девізної політики;

•      розвиток   валютного   ринку,   передусім   його   строкового   сегмента, у відповідності до міжнародних стандартів;

•      активізація розвитку прогресивних технологій і інструментів страхування від валютних ризиків;

•      суттєве посилення ролі пруденційного нагляду і контролю;

•      підвищення прозорості у валютній сфері та удосконалення комунікативної політики НБУ;

•      розробка середньострокової стратегії валютної лібералізації;

•              поліпшення системи управління ЗВР на основі досвіду зарубіжних країн. Указані напрями є підставою для визначення низки першочергових завдань щодо

удосконалення забезпечення валютної безпеки України, якими мають стати:

•         формування дієвих механізмів управління процентними ставками та посилення їх ролі в регулюванні валютного і грошово-кредитного ринків;

•         інтенсифікація процесів становлення глибокого і ліквідного валютного ринку, передусім зміцнення його строкового сегмента з одночасним створенням правових і інституційних основ для моніторингу і контролю здійснення операцій з високо ризикованими валютно-фінансовими технологіями та інструментами;

•         удосконалення тактики, форм і методів проведення валютних інтервенцій;

•         зміцнення ринкової дисципліни як доповнення до адміністративних важелів регулювання ВК;

•         посилення важелів стимулювання суб'єктів валютного ринку до активнішого використання інструментів страхування і перенесення валютних ризиків;

•         розробка та реалізація інформаційних методів впливу на валютний курс;

•         удосконалення національної платіжно-розрахункової системи у частині обслуговування операцій з деривативами, підвищення її надійності і прозорості;

•         розробка поетапної стратегії валютної лібералізації, спрямованої на пріоритетне забезпечення національних інтересів України;

•         зосередження зусиль на узгодженні кроків у сфері лібералізації потоків капіталу з розвитком внутрішнього валютно-фінансового середовища;

•         моніторинг диспропорцій та ризиків валютної лібералізації з адекватним удосконаленням норм пруденційного контролю і нагляду за діяльністю суб'єктів валютно-фінансових відносин і перебігом процесів у валютно-фінансовій сфері;

•         розвиток методів активного інвестиційного менеджменту ЗВР НБУ у відповідності до міжнародних стандартів і принципів.

Формування дієвої системи валютної безпеки в Україні — дуже складна і комплексна проблема. Для її вирішення необхідні:

• чіткий і обґрунтований вибір валютної стратегії держави;

• визначення пріоритетів державної валютної політики;

• створення всебічного досконалого нормативно-правового поля, що регламентує функціонування валютного ринку, та розроблення ефективних заходів щодо недопущення його порушення;

• визначення державного органу, відповідального за забезпечення дієвого валютного контролю в країні, чітка організація валютного регулювання та контролю;

• забезпечення стабільності національної грошової одиниці — гривні, підвищення її ролі в українській економіці;

• оптимізація загальних обсягів і структури надходжень та використання іноземної валюти як у галузевому, так і в географічному розрізах;

• недопущення неефективного використання коштів кредитів міжнародних фінансових організацій, іноземних урядів і банків;

• якнайшвидше розв’язання проблем повернення незаконно вивезених за кордон валютних коштів і валютних неплатежів;

• запобігання неконтрольованому відпливу валютних цінностей за кордон і "відмиванню брудних грошей";

• залучення до господарського обігу валютних коштів населення;

• накопичення достатніх валютних резервів держави (принаймні еквівалентних тримісячному імпорту) та вдосконалення системи управління ними;

• вдосконалення функціональної інфраструктури національного валютного ринку; відновлення регулярних торгів на Українській міжбанківській валютній біржі;

• вирішення питання щодо поновлення спеціальної статистичної звітності та забезпечення доступності інформації про наявність і рух коштів в іноземній валюті вітчизняних підприємств і організацій усіх форм власності, що надасть змогу контролювати і комплексно аналізувати усі ланки руху іноземної валюти суб’єктів господарювання в Україну та за її межі за строками і джерелами формування й використання;

• поліпшення контролю НБУ за вітчизняним готівковим валютним ринком (з огляду на амплітуду встановлення валютних курсів обмінними пунктами, відмову останніх вільно продавати іноземну валюту, відсутність належного документарного оформлення здійснюваних ними валютних операцій);

• розроблення, затвердження і впровадження системи порогових значень індикаторів валютної безпеки громадян, підприємств, організацій і установ, комерційних банків та держави;

• постійний моніторинг світового валютного ринку для завчасного виявлення зародження кризових явищ і вжиття необхідних запобіжних заходів щодо мінімізації їх негативного впливу на вітчизняний валютний ринок;

• проведення дієвих заходів правоохоронних органів щодо недопущення та припинення діяльності незаконних конвертацій-них центрів, контрабанди та фальшування іноземної валюти;

• недопущення неправильного інформування НБУ міжнародних фінансових організацій про реальні розміри офіційних валютних резервів держави на певну дату;

• посилення інтеграції національного валютного ринку із світовою валютною системою [7][12].

  Валютна безпека – це такий стан курсоутворення, який створює оптимальні умови для поступального розвитку вітчизняного експорту, безперешкодного приходу в країну іноземних інвестицій, інтеграції України до світової економічної системи, а також максимально захищає від потрясінь на міжнародних валютних ринках [2][13].

Для формування дієвої системи валютної безпеки в Україні необхідні:

- чіткий і обгрунтований вибір валютної стратегії держави;

- створення всебічного досконалого нормативно-правового поля та розробка ефективних заходів щодо недопущення його порушення;

- розробка, затвердження й впровадження системи порогових значень індикаторів валютної безпеки громадян, підприємств, організацій і установ, комерційних банків та держави;

- постійний моніторинг за світовим валютним ринком з метою завчасного виявлення зародження кризових явищ і вжиття необхідних попереджувальних заходів щодо мінімізації їх негативного впливу на вітчизняний валютний ринок;

- визначення основних принципів валютної політики держави [6][14].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Наслідком існуючих проблем організаційно-правового регулювання валютного ринку є злочини і правопорушення у валютній сфері, що становлять велику небезпеку для економіки країни, за рахунок скорочення надходжень валютних цінностей до Національного банку України та порушення інтересів держави. Це стосується неповернення валютної виручки із-за кордону, незаконного відкриття або використання за межами України валютних рахунків, порушення правил про валютні операції.

Крім того, необхідно зазначити, що втручання міжнародних фінансових організацій, іноземних радників та консультантів у валютну політику України також може мати негативні наслідки для її валютної безпеки, але й економічної безпеки в цілому. У загальному плані критерієм оцінки ефективності взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями повинно бути співвідношення між прогнозованим зиском від набуття відкритості і лібералізації економіки і валютного ринку країни й можливими втратами для вітчизняних виробників, агентів зовнішньої торгівлі і споживачів. Важливим критерієм повинна також стати відповідність вимог міжнародних фінансових організацій національним економічним інтересам і загальному економічному курсу країни. Тому забезпечення національних економічних інтересів має ґрунтуватися не виключно на фінансових «вливаннях» МВФ, а насамперед на власній грошово-кредитній та валютно-фінансовій політиці країни. Це вимагає розробки і законодавчого затвердження відповідної правової бази взаємовідносин України з міжнародними фінансовими організаціями.

     Ситуація на валютному ринку України свідчить про об’єктивну необхідність розробки та правового закріплення дієвої державної стратегії забезпечення валютної безпеки.

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Закон України «Про основи національної безпеки України» від 19.06.2003 № 964-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 351.                                                                 2. Наказ Міністерства економіки України “Про затвердження Методики розрахунку рівня економічної безпеки України” (Методика, розд.2) 02.03.2007 N 60[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua.                                                                                                3. Аржевітін С. Відплив капіталу з України: причини та шляхи подолання / С. Аржевітін // Вісник Національного банку України, 2010. – № 1 – С.3-7.                                                                                                                                                     4. Бєляєв Д.О. Структура класів активів золотовалютних резервів // Актуальні проблеми економіки.–2008-№5(83).–С.139-145.                                                              5. Варналій З.С., Мельник П.В., Тарангул Л.Л. Економічна безпека: навч.посібник. – К.: Знання, 2009. – 647 с.                                                                          6. Кияк А. Валютна політика в загальнодержавній економічній стратегії України. // Тенденції української економіки. - 2001. №6 - с.72.                                                                  7. Комарницький І.М., Франів І.А.. Сутність і шляхи забезпечення фінансової безпеки держави// Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право),  2(49) 2010.                                                                8. Користін О.Є., Барановський О.І., Герасименко Л.В., Доля Л.М., Калюк О.М. Економічна безпека: навчальний посібник. К: Центр учбової літератури, 2010-368с.                                                                                                                 9. Макарюк О.В. Характеристика впливу золотовалютної політики на фінансову безпеку держави Випуск 151. Серія економічні науки, 2009. Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vchu/N151/N151p135-142.pdf            10. Сабадах Д., Руснак Л. Аналіз валютної безпеки в Україні та шляхи її підвищення [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://intkonf.org                                                               11. Філіпченко Т.В. Валютна безпека держави в умовах світової глобалізації //Електронне наукове фахове видання "Державне управління: удосконалення та розвиток" включено до переліку наукових фахових видань України з питань державного управління (постанова президії ВАК України № 2-05/3 від 08.07.2009 р.).