Управління філіальною мережею банку

ДОСВІД  ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН ЩОДО УПРАВЛІННЯ  ФІЛІАЛЬНОЮ     

                                          МЕРЕЖЕЮ БАНКУ 
 

                            БАБАЄВ Д., 5 курс ФФБС КНТЕУ

                                        спеціальність «Банківська справа» 

          У статті розглянуто теоретичні засади щодо системи управління філіальною мережею банку, стан та перспективи розвитку управління філвальною мережею у вітчизняних банках. 

          В статье рассмотрены теоретические принципы относительно системы управления филиальной сетью банка, состояние и перспективы развития управления филвальной сетью в отечественных банках. 

          In the article theoretical principles are considered in relation to control system by a branch network bank, consisting and prospects of development of management the filval'noy network of domestic jars. 

          Актуальність теми дослідження. Важливу роль у забезпеченні ефективної роботи будь-якого банку, поряд з постійним пошуком та впровадженням нових банківських технологій і послуг, відіграє його здатність утримувати свою клієнтуру і залучати нову. Значною мірою конкурентоспроможність банків визначає рівень розвинутості та структурної досконалості збутової мережі, за допомогою якої можна не лише збільшити обсяги операцій, а й суттєво поліпшити їх якість. У сучасних умовах розвитку банківської системи найбільш поширеними каналами збуту банківських послуг є філії, тому завдання розробки їх оптимальної географічної та ієрархічної структури є одним з головних в процесі управління банком. Адже не розвиваючи філіальну мережу, банк не може повноцінно конкурувати на ринку з іншими установами. Тому більшість з них, в першу чергу, звертають увагу на розгалуженість власної філіальної мережі.

     Ступінь дослідженості теми. Дана тема була розглянута у працях як зарубіжних науковців, серед яких Дж.К. Ван Хорн, Б. Коласс, Р.С. Сайфулін, Є.С. Стоянова,так і вітчизняних - Кириченко О.А., В.Я. Кармазін., Гльченко І.Є., Павлова О., Зайцев О., Купрійчук В. та інші.

     Поза  увагою залишилось таке важливе питання як аналіз досвіду зарубіжних країн щодо управління філіальною мережею банків, що обумовило актуальність даного дослідження, визначило його мету та завдання.

     Метою дослідження є розкриття концептуальних положень управління філіальною мережею в зарубіжних банках.

     Для досягнення мети, в статті поставлені наступні завдання:

• Надати порівняльну характеристику різним типам регіональних установ (філіям, відділенням, представництвам);
• визначити різні підходи щодо управління регіональною мережею банку;
• виявити особливості управління філіальною мережею банків в окремих зарубіжних країнах.

     Об’єктом  дослідження виступає процес управління регіональною мережею.

     Предметом дослідження є методи управління регіональною мережею банку.

            Виклад основного матеріалу. Філіальну мережу банків досить часто ототожнюють з регіональною мережею та розглядають як сукупність філій, відділень та представництв, що можуть бути розташовані як в певній країні, так і за її межами [1,с.11; 2,с.171]. Для того, щоб краще усвідомити значення та місце філії в регіональній мережі банку, проведемо дослідження характеристик його територіальних підрозділів, результати якого представлені в таблиці1.

                                                                                                                                               Таблиця 1

                                           Характеристика територіальних підрозділів банку * 

* таблиця розроблена автором на основі джерел [3,с.71] 

           Отже, результати свідчать про те, що саме філії відіграють першочергову роль у розвитку територіально розгалуженої мережі банку.

          Водночас, створення та функціонування мережі філій пов’язане зі значними витратами фінансових та матеріальних ресурсів, що вимагає застосування зваженого підходу при вирішенні питання розвитку регіональної мережі на користь філій. Зокрема, проведене дослідження виявило певний перелік переваг та недоліків, притаманних цим територіальним підрозділам банку, які потрібно враховувати при розробці регіональної політики (табл.2).

          На основі проведеного дослідження було визначено, що розширення мережі філій банку забезпечує зростання масштабів і диверсифікацію діяльності в першу чергу за рахунок збільшення обсягів активних операцій та продажу роздрібних послуг.

          В той же час, розширення масштабів діяльності банків за рахунок мережі філій має і недоліки, пов’язані зі складністю управління та контролю : збільшення ризиків уповільнення руху коштів, додаткові витрати на утримання мережі філій, неузгодженість роботи філій банку та прийняття неефективних рішень, відсутність або недостатність стимулів у працівників філій, утримання нерентабельних філій за рахунок ефективно працюючих. 

                                                                                                                                               Таблиця 2

                                              Переваги та недоліки  філій банків * 

* таблиця розроблена автором на основі джерел [4,с.213] 

          Таким чином, враховуючи специфіку філії як каналу збуту банківських послуг, а також її сильні та слабкі сторони, варто зауважити, що її ефективне функціонування можливе за таких умов:

1. Організація філії носить науково обґрунтований характер і базується на всебічному дослідженні потенційного ринку збуту (одним із перспективних підходів в цьому напрямку є попереднє відкриття представництва банку).
2. Відкриття філії є фінансово вигідним лише в обласних центрах, а також в промислово та економічно розвинутих містах країни, що обумовлено високою витратністю такої технології розширення бізнесу для банку. В інших територіальних одиницях, як правило, більш доцільним є створення відділень.
3. Філія повинна мати повноваження щодо надання широкого комплексу банківських послуг для всебічного задоволення потреб клієнтів та нарощування операцій банку в регіонах.

          Вирішення поставлених завдань забезпечується через налагодження ефективного процесу взаємодії банку та його філій, побудову оптимального механізму управління ними з урахуванням стратегічних і тактичних цілей банку та динамічного зовнішнього середовища.

    Формування  стратегії розвитку мережі філій  банками України повинно базуватися на використанні світового досвіду  та врахуванні національних особливостей функціонування філіальних банківських систем. [5,с.27]

          Проведемо короткий огляд зарубіжного досвіду створення та розвитку філіальних банківських мереж. Банківська діяльність на основі філій – це така система банківської справи, за якою банківський інститут здійснює свою діяльність на основі філій в інших місцях, окрім місця розташування головної філії, на відміну від банківської діяльності на основі одного підрозділу.

          Кількість банків та банківських філій в країнах Європейського Союзу наведено в таблиці 3.

          Потрібно зауважити, що в більшості  економічно розвинутих країн Європи не існує територіальних обмежень для відкриття філій банків. Так, наприклад, тільки в одній Франції функціонує більше тисячі банків, що пропонують на європейському рівні більше шестисот різних форм і методів банківського обслуговування [7,с.27]. У Німеччині шість найбільших фінансових установ мають у країні близько чотирьох тисяч філій, а кількість філій всіх банківських інститутів, враховуючи ощадні банки та кредитні кооперативи перевищує 50 тисяч. Міжнародний банк ABN-AMRO (Нідерланди), який входить в дванадцять найбільших банків світу налічує понад 1600 відділень у понад шістдесяти країнах. Окрім того, що він має філії в Атланті, Бостоні, Чикаго, Хюстоні, Лос-Анджелесі, Майямі, Пітсбурзі, Сан-Франциско, Сієтлі, за 2010 рік йому довелось закрити 148 філій[8,с.470].

                                                                                                                                               Таблиця 3  

Концентрація банків та банківських філій на 100 000 жителів у країнах ЄС в 2010 році *