Участь страхових компаній в операціях ринку фінансових послуг

Страховики прогнозують зростання попиту на такі програми у зв’язку з коливаннями валютних курсів, які доволі важко прогнозувати. Але такий страховий поліс має і свої недоліки. Основна його проблема в тому, що ціна полісу змінюється в залежності від росту чи падіння цін на золото на світових ринках.

Деякі фахівці з портфельного інвестування вважають, що включення  золота в портфель може бути надзвичайно  корисним для підвищення скоригованості на ризик дохідності інвестиційного портфеля. Вважається, що оптимальна частка цього дорогоцінного металу в портфелі знаходиться в межах від 5% до 10%. Саме такий норматив вкладень коштів в банківські метали і встановлено державою для всіх страховиків. Важливою характерною рисою золота як класу активів є й те, що воно не є чиїмось зобов’язанням, як усі боргові цінні папери, та не засвідчує права вимоги на активи компанії, як акції. Тобто інвестори в золото не несуть ризику дефолту або банкрутства, на відміну від інвесторів в будь-які інші цінні папери.

Продовжуючи тему вкладання  коштів в золото, я вважаю, що буде доцільно для страховиків України, що займаються страхуванням життя, взяти приклад зі страхової компанії «Українська страхова група «Життя», як вже цього року розпочала використовувати в своїй діяльності золото, тому що це той актив, що дозволяє клієнту розміщувати свої інвестиції на тривалий термін, розуміючи, що через 10-20 років він отримає суму більшу, ніж від іншого активу.

Отримуючи поліс накопичувального страхування життя, людина може забезпечити  собі той же золотий депозит і  ризиковий захист. Але тут є ряд переваг для клієнта саме в накопиченні золота через механізм страхування:

• клієнт купує золото по курсу НБУ;
• не виникає питань як зберігати золото;
• є покриття на випадок;
• високий інвестиційний дохід;
• клієнт може скористатися податковими пільгами і має додаткову суму повернення .

Цікавим є досвід інвестування страховиків Західної Європи, США, Японії та Канади. В цих країнах особливо велику роль страховий бізнес відіграє в довгостроковому фінансуванні промисловості. Широкого поширена практика надання страховими організаціями промисловим корпораціям інвестиційних кредитів терміном на 15-20 років. Цим визначається особлива роль кредитування страховими організаціями в порівнянні з банківським кредитуванням, що є найчастіше коротко- і середньостроковим. Нерідко при цьому банки і страхові компанії надають позики спільно: банки дають кредит для фінансування будь-якого проекту на перші 5 років, а страхові компанії – на останні 10-15 років. Для розміщення особливо великих позик страховики створюють консорціуми між собою або разом з банками .

На нашу думку використання такого досвіду в Україні дало б значні результати не тільки для  страхових компаній та банків, але  й для всієї економіки країни в цілому. Особливо це сприяло б  модернізації підприємств багатьох галузей промисловості. Звичайно використання такого способу кредитування на даному етапі розвитку страхового ринку України не зовсім можливе, але при наявності відповідного законодавства, належних фінансових ресурсів страховиків та підтримці держави, такі кредити можна буде запровадити в практику.

Ми вважаємо, що для  кращого розвитку страхових компаній на фінансовому ринку, а особливо на кредитному, їм необхідно більш  тісно співпрацювати з такими учасниками цього ринку як банки.

Ринок банківських послуг для страховиків має дуже великий потенціал – страхування кредитно-фінансових ризиків, депозитних вкладі і т. п. освоєні доволі слабо. Окремо слід відмітити великий потенціал споживчого кредитування. Саме в цьому сегменті страхування фінансових ризиків банків може зробити кредити більш доступними та дешевими, що значною мірою позитивно впливатиме на розвиток кредитного ринку.

Банки і страхові компанії в умовах розвитку фінансового ринку  акумулюють величезні кошти, які  інвестуються за допомогою взаємних інвестиційних та пенсійних фондів. У цілому ці фінансові групи працюють згідно з концепцією «фінансового супермаркету». На нашу думку створення таких «фінансових супермаркетів» позитивно вплине на розвиток страхового ринку України, зокрема це збільшить фінансові можливості страхових компаній та банків, а відповідно сприятиме акумулюванню більших ресурсів, які можуть бути представлені на фінансовому ринку.

Взагалі співпраця страхових  компаній і банків є взаємовигідною, оскільки страховик отримує постійний канал надходження страхових платежів та клієнтів. Так само, як і при співпраці з торговельними підприємствами, де банк водночас має можливість скористатися певними перевагами. При цьому розширення набору послуг, які надає банк при обслуговуванні клієнтів, позитивно впливає на його імідж та дає додаткові конкурентні переваги для поширення власних програм. У банка з’являється можливість створювати універсальні та цікавіші програми як для корпоративних клієнтів, так і для фізичних осіб.

Банк також отримує  додаткові фінансові ресурси завдяки продажу полісів страхування, кошти від реалізації яких розміщуються на депозитних рахунках страхової компанії в цьому ж банку. З часом на депозиті накопичується значна сума. Таким чином створюється довгострокова та відносно дешева ресурсна база із залучених страхових резервів, сформованих за укладеними через посередництво банку договори .

Проте, крім зазначених переваг, інтеграція банків і страхових компаній має й недоліки, головним із яких є монополізація фінансової галузі. Але все ж таки цей напрямок співпраці страхових компаній з банками, на нашу думку, можна вважати як такий, що може мати місце в Україні.

Ще однією проблемою, яка заважає інтеграції страхових  компаній на український фінансовий ринок, є те, що значна кількість грошових коштів відмивається через операції перестрахування в закордонних фірмах. В такий спосіб з України іде значний відтік капіталу, який страхові компанії могли б пропонувати на фінансовому ринку. Тому ми вважаємо, що необхідно прийняти відповідний пакет законів, які б гальмували цей процес та створити якийсь підрозділ в одному з органів державної влади, який би контролював ці операції.

Ще одним напрямком, який активно використовують закордонні страховики, є просування та продаж страхових послуг через мережу Інтернет. Це дозволить страховим компаніям залучити додаткові фінансові ресурси та посилити свої позиції на фінансовому ринку України зокрема.

Досвід страхових компаній розвинених країн доводить, що застосування нових інформаційних технологій у діяльності страхових компаній здатне істотно розширити їхні можливості у сфері збуту продукції та підвищення лояльності коштів до діяльності компаній. Доходи американських страховиків від застосування електронної комерції подекуди перевищують 20% від усіх надходжень страхових платежів.

Інтернет-торгівля –  це цілком сформований ринок у  розвинених країнах. Однак в Україні  сьогодні він працює лише частково. Причини цьому звичайно є. Це й  відсутність законодавства про  електронний підпис, який має засвідчувати дійсність угоди, укладеної в мережі Інтернет, і недостатній розвиток системи електронних платежів, і низький рівень інформації. Але більшість страховиків називають основною причиною такої ситуації з інтернет-торгівлею – це відсутність саме законодавства про електронний підпис. Тому ми вважаємо, що прийняття такого законопроекту є обов’язковим для забезпечення подальшого розвитку страхового ринку.

Але в Україні все  ж є деякі сформовані основні  схеми організації продажу через  Інтернет:

- «Бізнес для споживача» є стандартним Інтернет-ресурсом окремої компанії. У цьому разі діяльність спрямована на прямий продаж споживачеві. На даний момент це найефективніша форма електронної комерції. Незважаючи на те, щ о українські сайти працюють, як правило, в режимі заявки на придбання товару або послуги, за даними маркетингових досліджень, вони забезпечують, зокрема в страховому секторі, до 1% від загального обсягу страхових платежів, що в декілька разів менше, ніж в розвинених країнах.

- «Бізнес для бізнесу»  – один з найперспективніших напрямків цього ринку. Це вид діяльності, при якому дві або більше компанії проводять трансакції зі допомогою електронної мережі .

Для розв’язання цієї проблеми ми пропонуємо провести ряд  заходів:

- забезпечити доступ  більшої частини населення до Інтернету, в тому числі в регіонах, шляхом прийняття відповідної державної програми. Звичайно це потребує значних фінансових вкладень, але з часом вони буду окупатись;

- забезпечити надійну  роботу платіжних систем і  служб доставки.

Ми пропонуємо дозволити відповідними законодавчими актами страховим компаніям, хоча б найбільшим, надати право кредитувати енергетику України, особливо атомну. Ми вважаємо, що це буде досить доцільним за рахунок того, що продукція атомної енергетики має значний попит на світовому ринку енергетичних ресурсів. Необхідність додаткових коштів в цю галузь пояснюється тим, що її продукція поки що не є конкурентоспроможною на світовому ринку, для цього необхідно модернізувати лінії електропередач, конкретно – збільшити їх швидкість. Для закупки відповідного обладнання, яке виробляє лише Австралія, потрібні значні кошти, яких, на жаль, держава забезпечити в повній мірі не може. Будь-які вкладання коштів страховими компаніями повинні бути високо ліквідними і надійними. Атомна енергетика і є саме такою галуззю. Прибутковість атомних електростанцій досить висока і являється пріоритетною для розвитку з боку держави. Для заохочення кредитування страховими компаніями атомних електростанцій необхідно ввести для страховиків особливі пільгові умови оподаткування.

Отже, страховий ринок  України є ще не досить розвиненим порівняно з країнами, де він існує  вже більше ста років. Тому ми вважаємо, що запропоновані нами заходи зможуть, як покращити становище самих  страховиків та страхового ринку  загалом, так і дасть можливість страховим компаніям більш активно приймати участь на фінансовому ринку.

ВИСНОВКИ

В результаті дослідження  діяльності страхових компаній на фінансовому  ринку України були зроблені наступні висновки.

Одним з головних учасників  страхового ринку є страхова компанія. Страхова компанія – це юридично оформлена одиниця підприємницької діяльності у формі акціонерного, повного, командитного товариства чи товариства з повною відповідальністю, яка має ліцензію на право здійснення страхової діяльності в Україні. Серед страховиків України переважають акціонерні товариства.

Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і  фінансова діяльність, пов'язана  з формуванням, розміщенням страхових  резервів та їх управлінням.

Доходи страховика можна  поділити на три великі групи: доходи від основної, тобто страхової  діяльності; доходи від інвестиційної  та фінансової діяльності; інші доходи.

Доходи від страхової  діяльності – це всі надходження  на користь страховика, пов’язані з проведенням страхування та перестрахування.

Витрати страхової компанії відображають використання нею коштів для забезпечення своєї діяльності і визначають два взаємопов'язані  процеси: виконання зобов’язань  перед страхувальниками; фінансування діяльності страхової компанії.

Прибуток страхової  компанії являє собою фінансовий результат її діяльності за певний звітний період. Фінансовий результат  – це вартісна оцінка підсумків  господарювання страховика.

Кожна страхова компанія має матеріальні, фінансові, трудові та інформаційні ресурси.

Останні роки характеризуються динамічним розвитком діяльності страхових  компаній в Україні, що супроводжується  як зростанням кількості страховиків  і розширенням напрямків страхової  діяльності, так і збільшенням  обсягів страхових операцій.

Страховики України  поки ще не займають провідних позицій  на ринку капіталів України.

Особливу роль в інвестиційній  політиці страховиків відіграють резерви  зі страхування життя.

Але особливістю розвитку українського страхового ринку є те, по більшість страховиків займаються ризиковими видами страхуванні.

Страховики сьогодні не повною мірою акумулюють існуючі  інвестиційні ресурси. Недостатній  обсяг сформованих страхових  резервів, а також слабкий сектор страхування життя не дають можливості страховим компаніям приймати активну участь на фінансовому ринку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Базилевич, В. Д. Страхова справа [Текст] / В. Д. Базилевич, К. С. Базилевич. – 4-те вид., переробл. І доп. – К. : 2005. – 351 с.
2. Говорушко, Т. А. Страхові послуги [Текст] : Навчальний посібник / Т. А. Говорушко. – Київ : Центр навчальної літератури, 2005. – 400 с.
3. Голешина, О. І. Інвестування в золото через інструмент накопичувального страхування життя [Текст] / О. І. Голешина // Страхова справа. – 2008. – №2.– 39-40 с.
4. Козоріз, Г. Г. Проблеми розвитку страхового ринку в Україні [Текст] / Г. Г. Козоріз // Регіональна економіка. – 2008. – №2 – 182-191 с.
5. Науменкова, С. В., Конопліна, Ю. С. Напрямки розвитку страхового ринку України в контексті міжнародних інтеграційних процесів [Текст] / С. В. Науменкова, Ю. С. Конопліна // Вісник Укпаїнської академії банківської справи. – 2005. – №2. – 15-21 с.
6. Патрин, Г. В., Тивончук, О. С. Роль небанківських фінансових посередників у фінансуванні інноваційного розвитку [Текст] / Г. В. Патрин, О. С. Тивончук // Вісник НБУ. – 2005. – №5. – 46-51 с.
7. Про затвердження Змін до Правил формування та розміщення страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя [Електронний ресурс] : Розпорядження від 14.12.2005 № 5117. –Режим доступу : http//zakon.nau.ua/doc/?doc_id=214016. – Назва з екрану.
8. Романенко, Є. В. Ринок страхування: тенденції та проблеми [Текст] / Є. В. Романенко // Персонал. – 2007. – №1. – 30-36 с.
9. Страхування [Текст] : підручник; Керівник авт.. колективу і наук. Ред. С. С. Осадець. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2002. – 599 с.
10. Ткаченко, Н. В. Страхування [Текст] : Навчальний посібник / Н. В. Ткаченко. – К.: Ліра, 2007. – 376 с.