Світові фінансові, їх передумови та особливості в глобальних умовах

• визначення оптимальних масштабів бізнесу з урахуванням поточних тенденцій з метою мінімізації втрат;

• визначення потенціалу підвищення ефективності діяльності інвестиційних інститутів;

• визначення оптимальних бізнес-моделей для майбутнього розвитку фінансових установ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Світові фінансові кризи та їх вплив на фінансову політику в Україні.

Негативний вплив кризових явищ на валютну політику в Україні підсилюється політичною нестабільністю та незадовільними макроекономічними  параметрами:

1) торговельна  політика уряду. Негативне торговельне  сальдо впродовж кількох років,  відсутність державної підтримки  експорту й активізація імпорту  зі сторони уряду, у тому  числі й у сільськогосподарській  галузі, призвели до зростання  тиску на гривню;

2) платіжна політика. У 2010 році країна отримала  близько 12 мільярдів доларів іноземних  інвестицій, депозитів, кредитів, а за перше півріччя 2011 року  стався відтік інвестицій в  розмірі 6 мільярдів доларів;

3) дефіцит державного  бюджету. На сьогоднішній день ніхто з корпоративних клієнтів на ринку не купує цінні папери уряду, тому за рахунок емісійного ресурсу їх викуповує НБУ. На початку 2011 року цінних паперів уряду у Нацбанку було на 8,5 мільярди гривень, а на кінець року — 37,2 млрд. грн. Це ті кошти, які НБУ віддав уряду, щоб забезпечити соціальні виплати. Тобто кредитування дефіциту бюджету зросло більше, ніж у чотири рази, що впливає на ослаблення гривні і спричиняє цінову нестабільність [6].

На фоні зазначених тенденцій в українській економіці зростає недовіра до національної грошової одиниці й виникає бажання здійснювати заощадження та проводити більшість розрахунків в іноземній валюті. Однак, країни з високим рівнем доларизації економіки стають більш чутливими до зміни очікувань. Саме тому, в умовах вітчизняної економіки слід сприяти зниженню рівня доларизації, який в Україні залишається високим через очікування зростання рівня інфляції, політичну й фінансову невизначеність [7].

Перелічені  фактори посилюють ризик зниження темпів розвитку економіки країни через сповільнення приросту ВВП, знецінення валюти (оскільки підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників на світовому ринку супроводжується призупиненням удосконалення технологічних процесів та оновлення технічних засобів), зростанням відсоткових ставок, як механізму стримування інфляційних процесів. При низькому рівні розвитку виробництва країна буде залишатися орієнтованою на експорт сировини, що посилює залежність від кон’юнктури цін на світових ринках [8]. Необхідно усвідомлювати, що остаточно подолати таке явище, як доларизація в умовах наростаючого впливу глобалізаційних процесів на вітчизняну економіку, навряд чи можливо. Тому необхідно мінімізувати його роль, насамперед, у внутрішньому господарському житті країни та посилити заходи щодо стабілізації національної грошової системи. Адміністративна заборона на здійснення операцій з іноземною валютою для населення і в банківському секторі навряд чи дасть позитивні результати. Навпаки, примусові заходи по дедоларизації можуть лише спричинити масштабну втечу капіталу та значне збільшення обсягів операцій на чорному валютному ринку. Необхідно створити економічні підстави для всіх суб’єктів валютного ринку, які визначали б доцільність відмови від використання іноземної валюти у внутрішньому грошовому обігу. Такими підставами можуть бути: підвищення довіри до вітчизняної банківської системи, зокрема, шляхом збільшення сум гарантованого повернення вкладів громадян у національній валюті; поступовий перехід до повної конвертованості гривні; розвиток ринку національних цінних паперів, номінованих у національній валюті.

Отже, забезпечити  економічну стабільність та призупинити  гальмування економічного розвитку держави при переході до нового режиму курсоутворення можна шляхом формування ефективних передумов: доцільно забезпечити низький та передбачуваний рівень інфляції протягом тривалого періоду з урахуванням потреб товаровиробників; сприяти нарощенню виробництва якісної та конкурентоспроможної продукції, яка користується попитом на світовому ринку; раціонально формувати структуру експорту та імпорту і вживати заходи щодо утворення позитивного сальдо поточного рахунку; розширювати міжнародні зв’язки і ринки збуту; підвищувати рівень продуктивності праці; укріплювати довіру до національної валюти; утримувати відносно низький рівень дефіциту бюджету; знижувати рівень безробіття; знижувати обсяг зовнішньої заборгованості; диверсифікувати джерела енергопостачання та запроваджувати енергозберігаючі й альтернативні технології; нарощувати інвестиції в основний капітал; забезпечувати зростання рівня доходів населення.

Серед технічних  передумов ефективної зміни  режиму курсоутворення в Україні виділяють [9]:

- проведення комунікаційної політики, яка полягає, зокрема, в інформуванні населення щодо напрямів і цілей монетарної політики. Такий підхід сприятиме підвищенню довіри населення до політики Національного банку, зниженню інфляційних очікувань і рівня доларизації;

- розвиток ринку хеджування валютних ризиків;

- зниження тиску короткострокового спекулятивного капіталу на обмінний курс гривні, проте зміну режиму курсоутворення варто здійснювати за наявності ревальваційної динаміки;

- спрямування бюджетної політики, що проводиться урядом, з одного боку, на збільшення соціального забезпечення населення, а з іншого – на стимулювання виробництва. Проведення експансивної бюджетної політики через прийняття надто соціального, як для економічних реалій, бюджету має негативний вплив на макроекономічний розвиток країни, що варто враховувати, особливо в перехідний період;

- стабільна політична ситуація;

- зняття вимоги щодо необхідності здійснення відрахувань до пенсійного фонду з операцій купівлі-продажу валюти.

 

 

 

 

Висновки

Світова фінансова індустрія зазнала катастрофічних збитків унаслідок кризи, яка негативно вплинула на інвестиційній бізнес у всьому світі, а саме:

1) інвестиційні інститути зазнали великих збитків унаслідок недооцін- ки ризиків і ще довго перебуватимуть у шоковому стані;

2) більшість інвестиційних установ гостро відчуває дефіцит позичкових коштів;

3) знизилися  обсяги інвестицій у фондові ринки країн, які розвиваються (це стосується й України), що зумовлено ризиковістю таких вкладів;

4) криза дестабілізувала традиційний банківський інвестиційний бізнес; вірогідно виникнуть нові форми його організації;

5) посилився  вплив органів державного регулювання та зросли обмеження щодо ризикових операцій інвестиційних інститутів;

6) велика кількість малих та середніх банківських і небанківських інвестиційних установ перейшла на готівкові розрахунки за угодами.

На тлі зазначених проблем  уряд України вживає заходи щодо стабілізації  національної грошової одиниці. Зокрема, заходи грошово-кредитної політики у попередньому році спрямовувалася на стримування значних коливань валютного курсу та збалансування валютного ринку, забезпечення економіки платіжними засобами, стимулювання відновлення процесів кредитування, а також запровадження заходів щодо підвищення надійності функціонування банківської системи.

Серед основних заходів щодо стабілізації ситуації на валютному ринку необхідно відзначити: активну політику інтервенцій; заміну нормативу ризику загальної відкритої валютної позиції банків на ліміти граничних значень відкритої валютної позиції; ускладнення процедури отримання іноземних кредитів; політику рефінансування з вдосконаленням відповідних механізмів; порядок рекапіталізації банків за участю держави.

 

 

Список  використаних джерел:

 

1. Юдина И.Н.  Происхождение финансовых кризисов  и их объяснение: ретроспектива  зарубежного опыта / И.Н. Юрдин // Вестник НГУ : Сер. Соц.-экон. науки. – 2009. – Т. 9. Вып. 3. – С. 14-24.

 

2. Финансовый  кризис [Електронний ресурс]. –  Режим доступу : http://ru.wikipedia.org/wiki.

 

3. Гаген А.  Финансовый кризис в России. Тенденции и перспективы [Електронний ресурс]. Режим доступу:

http://www.financial-lawyer.ru/topicbox/economic_news/167-528134.html

 

4. Гальчинський  А. Нинішня фінансова криза  – початок кінця. Далі –  новий початок? / А. Гальчинський  // Дзеркало тижня. – 2008. – No 39 (718) 18 – 24 жовтня.

 

5. Муравьев Жизнь после кризиса [Електронний ресурс]. –Режим доступу: 

http://www.vz.ru/economy/2009/1/16/247146.html

 

6. Шовкун Л. Про фактори, які впливають на стабільність гривні [Електронний ресурс] / Л. Шовкун // Україна молода. – Режим доступу: http://www.umoloda.kiev.ua/number/1479/159/52029/

 

7. Скрипник А. Вплив валютно-курсової політики на інфляційні процеси в Україні / А. Скрипник, Г. Варваренко // Вісник НБУ. – 20007. – No1. – С. 40–48.

 

8. Шумило И. Лечить причины, а не симптомы / И. Шумило // Зеркало недели. – 2006. – No 17 (596). – С. 61.

 

9. Міщенко В.І. Гнучкий режим курсоутворення: етапи запровадження та можливі наслідки для економічного розвитку України : наук. – аналіт. матер. [Електронний ресурс] / В.І.Міщенко, І.А. Нідзельська, А.П. Кулінець, С.О.Шульга // Національний банк України. – Випуск 15. – К. : Центр наукових досліджень, 2010. – 124 с. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/Publication/research.html