Сутність, переваги i недоліки муніципальних облігацій.

Оскільки випуск облігацій  вимагає певних технічних знань  на усіх етапах, включаючи підготовку інвестиційного меморандуму, місто повинно розглянути питання залучення фінансового радника для надання допомоги у випуску облігацій. У ролі фінансового радника, зазвичай, виступає інвестиційний банк, запрошений містом, яке випускає облігації, для підготовки та маркетингу випуску.

Фінансовий консультант  здійснює такі важливі функції:

• Фінансовий консультант аналізує кредитоспроможність потенційних емітентів, міст і комунальних підприємств.
• Фінансовий консультант надає поради щодо структурування позики (розмір, відсоткова ставка, термін погашення, засоби підвищення надійності запозичення).
• Фінансовий консультант готує детальну інформацію про місто, випуск облігацій та запропоновані інвестиційні проекти, яка надаватиметься інвесторам.
• Фінансовий консультант забезпечує дотримання всіх законодавчих і регуляторних вимог.
• Фінансовий консультант управляє процесом розміщення випуску облігацій серед інвесторів.
• Фінансовий консультант може придбати весь випуск облігацій.
• Фінансовий консультант здійснює лістинг облігацій для торгівлі на вторинному ринку за рішенням місцевої влади.

Приклад випуску муніципальної  облігації на суму 10 мільйонів гривень.

• Загальний обсяг запозичення: 10 млн. грн.
• Кількість облігацій: 1000.
• Номінальна вартість однієї облігації: 1000 грн.
• Періодичність виплати відсотків: 4 рази на рік.
• Строк погашення: 2-5 років після дати випуску.
• Випуск облігацій: 10 млн. грн., строк погашення 5 років, ставка 15 відсотків.
• Примітка: реальна відсоткова ставка залежатиме від ситуації на ринку у момент випуску та кредитоспроможності емітента.
• Сплата основної суми та відсотків = 2,98 млн. грн. на рік протягом 5 років.
• Інвестори аналізують, чи будуть виплати здійснюватися вчасно та у повному обсязі.

Етапи підготування випуску облігацій:

1. Визначте операційний профіцит вашого міста за останні три роки і спрогнозуйте його значення на наступний рік. Операційний профіцит - це різниця між періодичним операційним доходом та періодичними операційними видатками. Ваш операційний профіцит є рекомендованим джерелом для виплати основної суми та відсотків інвесторам, які придбають ваші облігації.
2. Виходячи з вашого операційного профіциту, очікуваної відсоткової ставки, а також очікуваного терміну погашення облігацій, визначте, яку суму боргу (основну та відсотки) ваше місто зможе впевнено виплатити. Це й буде орієнтовна сума вашого запозичення.
3. Визначте важливі інфраструктурні проекти, які можна буде профінансувати із запланованої суми запозичення.
4. Найміть уповноважене рейтингове агентство, яке призначить рейтинг вашому місту та випуску облігацій, що планується. Наявність кредитних рейтингів є обов'язковою відповідно до Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" та Постанови Кабінету Міністрів України № 207. Рейтинги коштують від 30 тис. до 125 тис. грн. залежно від рейтингового агентства.
5. Місто має скласти проект рішення про здійснення запозичення, в якому має бути зазначений максимальний розмір запозичення, максимальну відсоткову ставку та максимальний термін погашення.
6. Місто має підготувати документи, які необхідні для отримання висновку Міністерства фінансів про відповідність проекту рішення про здійснення запозичення вимогам, установленим бюджетним законодавством (відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України №207.) Серед іншого, Міністерство фінансів вимагає детальної інформації про землю, що знаходиться у власності міста.
7. Міська рада має ухвалити рішення про здійснення запозичення, а також дефіцит у бюджеті розвитку, що дорівнює розміру запланованого запозичення.
8. Підготуйте тендер та оберіть фінансового консультанта (його інколи ще називають "лід-менеджером"). Фінансовий консультант - це, як правило, інвестиційний банк, що має досвід роботи з випусками облігацій. Інвестиційні банки часто заздалегідь беруть на себе зобов'язання викупити весь випуск облігацій з визначеною відсотковою ставкою та терміном погашення. Як правило, лід-менеджери отримують комісійні у розмірі 1-1,5% від суми випуску або отримують свою вигоду шляхом встановлення вищої відсоткової ставки. Лід-менеджер також відповідає за відповідність випуску облігацій вимогам законів та інших нормативно-правових актів.
9. Зареєструйте облігації та проспект емісії у Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку України.
10. Опублікуйте проспект емісії.
11. Розмістіть, тобто продайте, облігації. Їх можна розмістити серед інвесторів шляхом проведення аукціону або безпосередньо продати інвестиційному банку, який виконує роль фінансового консультанта. Одразу після продажу облігацій емітент отримує доход від них, тобто суму запозичення.
12. Подайте звіт про розміщення облігацій Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку України.
13. Укладіть договір щодо лістингу облігацій на ПФТС або іншій системі для торгівлі цінними паперами. Лістинг дозволяє інвесторам продавати облігації за гроші до настання терміну їх погашення. Це робить облігації більш привабливими для інвесторів і може сприяти зниженню вартості запозичення.
14. Розважливо використовуйте надходження від облігацій для потреб розвитку інфраструктури. Зверніться до Державного казначейства з платіжним дорученням для розміщення коштів, отримані від випуску облігацій, на процентному рахунку.
15. Ретельно плануйте бюджет для того, щоб вчасно здійснювати платежі за облігаціями. Відповідно до Бюджетного Кодексу, виплата боргу є обов'язковою, і місто, яке порушило графік виплати боргу (оголосило дефолт), позбавляється права здійснювати запозичення на п'ять років.

 

 

3. Облігації  місцевих органів влади на фінансовому ринку.

Очікування відновлення  ринку муніципальних облігацій  у 2010-2011 роках після повної зупинки наприкінці 2009 року було марним. Значне розширення, яке іноді називали «бумом запозичень міст», що спостерігалося у 2003-2008 роках, змінилося абсолютним «заморожуванням» ринку муніципальних облігацій.

Першопричиною цього  явища є проблема погашення муніципальних випусків облігацій: із 31 емісії, що були здійснені муніципальними органами, було погашено лише 8, ще декілька реструктуризовано. Усі інші муніципальні облігації залишились в обігу на вторинному ринку, при чому більшість з них, очікуючи погашення, осіли в портфелях банків.

У 2010 році вже 15 місцевих рад заявили про свої наміри здійснити  випуск облігацій місцевих позик. У 2011 році - місцеві органи влади Києва, АРК та Черкас. Однак усі намагання  отримати дозвіл на емісію були марними, адже одним із пунктів Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного між Україною та Міжнародним валютним фондом, передбачено поступове зниження рівня державного боргу.

Загальний обсяг здійснених випусків облігацій місцевих позик  за період 2003-2009 років складає 3103,8 млн. грн. В таблиці показано перелік усіх міських рад, які здійснювали залучення коштів шляхом випуску внутрішніх місцевих позик.

Міські ради, які здійснювали  емісію облігаційних позик у 2003-2011рр.

 

 

 

 

 

 

 

 

Київська міська рада (емітент найбільшого випуску внутрішніх місцевих позик за 2003-2011 рр.) залучила шляхом емісії ОВМП у 2003 році 100 млн. грн, у 2008 році – 1 млрд. грн. (35,4% загального обсягу емісії ОВМП). Крім того, Київська міська рада – єдиний емітент, що здійснював випуски облігацій зовнішньої позики.

Місцеві ради, які здійснювали випуск облігацій  зовнішньої позики у 2003-2011 рр.

 

 

 

 

 

 

 

Обмеження з боку МВФ  – не єдина проблема, що заважає  розвитку ринку муніципальних позик. Існує ще одна, яку варто вважати більш вагомою – занадто низька інвестиційна привабливість бондів муніципалітетів та регіонів в цілому. В період розповсюдження кризових явищ велика кількість рейтингів муніципалітетів та рейтингів боргових інструментів булли переглянуті в бік зниження як національними рейтинговими агенствами, так i міжнародними.

У світовій практиці існує  два основних підходи до рішення  проблеми низької платоспроможності  муніципалітетів: або наявність  ефективного механізму банкрутства, або жорсткий контроль та відповідальність з боку держави. Згідно Бюджетного кодексу України, держава не несе відповідальності за борговими зобов’язаннями АРК та територіальних общин, в той же час процедура банкрутства муніципалітетів також законодавчо не визначена.

Єдиним видом відповідальності місцевих рад за порушення зобов’язань а облігаціями є п’ятирічна заборона на випуск облігацій, що не стимулює фінансову дисципліну емітента. На превеликий жаль, кошти, залучені лише від декількох випусків муніципальних облігацій, були проінвестовані в проекти, що зможуть приносити доходи в майбутньому, за рахунок яких i будуть погашатися відсотки та основна сума зобов ’язань.

Однією з небагатьох альтернатив фінансування потреб міст є залученнякредитів міжнародних  фінансових організацій. Саме це й здійснила  влада Львова у 2009 році, отримавши кредит ЄБРР у розмірі 38 млн. євро на строк 10 років для фінансування трамвайної інфраструктури міста. Києву вдалося залучити кредит ЄБРР на суму 450 млн. євро на реконтрукцію доргі в рамках підготовки до Євро-2012 під мізерні відсотки (близько 2% річних). Однак. Враховуючи підчищені валютні ризики, що виникають при кредитуванні у валюті кредитора, залучення коштів на внутрішньому ринку є більш пріорітетним.

Згідно Бюджетного кодексу, міста з чисельністю населення  від 500 тис осіб мають можливість здійснювати зовнішню емісію облігацій, однак механізм реєстрації останніх розроблено ДКЦПФР не повністю.

Ще однією альтернативою фінансування потреб місцевиз влад можуть бути банківські кредити, ставки за якими починають  знижуватись. Однак, внутрішнє кредитування місцевих влади не зазнало широко розширення, незважаючи на те, що саме банки i інвестиційні компанії є основними гравцями на ринку муніципальних облігацій.

Значно перспективнішим джерелом фінансування міст є залучення коштів привтаних інвесторів.проте останні надають переваги високоприбутковим та прозорим проектам. А не рефінансуванню заборгованості. Будь-які альтернативи муніципальних облігацій програють останнім за універсальністю, обсягами, вартістю залучення ресурсів. В умовах кризового стану інфраструктури, житлового фонду та соціального забезпечення міст «розморожування» ринку муніципальних облігацій було б оптимальним варіантом. Цьому сприяють стабілізація банківської системи. Стан внутрішнього ринку облігацій абсолютно корелює з ліквідністю банківської системи, що з початку 2011 року знаходиться на доволі високому рівні. При цьому, для підвищенняприбутковості діяльності банків необхідно перенести фокус з державних цінних паперів, що вже мають невисоку дохідність, на кредитування та боргові інструменти з вищою прибутковістю.

 

Список використаної літератури:

1. Білоус, О. А. Ринок облігацій як сегмент фондового ринку // Фінанси України. – 2005. – № 2. – С. 123–128.
2. Карловская, Г. В. Инвестиционные возможности муниципальных займов // ЭКО. – 1999. – № 3. – С. 19–23.
3. Бюджетний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 50-51
4. Штерн, Г. Ю. Ринок муніципальних облігацій в Україні / Г. Ю. Штерн, О. А. Карлова, К. В. Погосьян // Коммунальное хозяйство городов. Научно-технический сборник № 70. – 2006. – С. 323–327
5. Берадзе Г., Берадзе К. Муніципальні облігації України // Ринок цінних паперів: Вісник Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. – 2002. – № 11. – С. 67-75
6. Глущенко С.В. Муніципальні позики як інструмент фінансування розвитку міст і регіонів // Наукові записки.– 2005. – Том 44. – С. 75-79.
7. Савенко О. Ринок муніципальних облігацій України: проблеми та перспективи розвитку // Ринок цінних паперів: Вісник Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. – 2005. – № 3. – C. 41-47.
8. Самолова О., Трощинський П. Актуальні проблеми розвитку ринку муніципальних позик в Україні //www.stolytsya.kiev.ua
9. Хохлова Н. Облігації внутрішньої місцевої позики // Цінні папери України. – 2004. – № 6. – С. 10-11.
10. Штерн Ю.Г., Карлова О.А., Погосьян К.В. Розвиток муніципальних облігацій в Україні //www.eprints.ksame.kharkov.ua.
11. Максимова Л.П., Костіна Н.М. Місцеві запозичення як джерело фінансування перспективного розвитку регіонів.// Наукові записки. Том 81. економічні науки. -2008. - С. 57-61.
12. Устюгова Ж.В. Участь муніципальних облігаційних позик у формуванні доходів місцевих бюджетів // Теорії мікро-макроекономіки. –2006. –Випуск 23.
13. Дані Міністерства фінансів України/ [Електронний ресурс]/ Режим доступу://www.minfin.gov.ua
14. Дані Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України/ [Електронний ресурс]/ Режим доступу: //www.ssmsc.gov.ua